Використання проектної технології на уроках англійської мови

В силу специфіки предмета іноземна мова має великий потенціал, який виховує та розвиває особистість дитини. Вона спонукає учнів до вивчення зразків світової та рідної культури, включає їх до діалогу культур, розвіває засобами мови. Вивчення іноземних мов на сьогодні здійснюється у широкому соціок ультурному контексті, має читко виражений культурознавчий напрямок.

У сучасної практиці навчання іноземним мовам в українських школах широко використовується метод проектів, який передбачає опору на творчість школярів, заохочення їх до дослідницької діяльності, дозволяє реально інтегрувати різні навчальні предмети, використовувати різні режими роботи учнів, організовувати навчання в співпраці.

Проектна робота – вид роботи (переважно в групах), метою якої є підготовка кінцевого продукту англійською мовою – альбому, подання інформації тощо. Мета цього виду роботи – дати учню можливість виконати незалежну роботу, побудовану на знанні мови та уміннях і навичках, здобутих упродовж певного періоду вивчення теми. Проектні роботи ідеальні для різнорівневих груп, оскільки кожне завдання може бути виконане учнями, що мають різний рівень підготовки. У процесі проектної діяльності учні реально спілкуються між собою і з навколишнім світом англійською мовою.

Практична мета виконання певної проектної роботи може базуватись на удосконаленні різних умінь та навичок. Деякі роботи вимагають більше практики усного мовлення, інші більше спрямовані на розвиток навичок письма, ще інші вимагають застосування певних артистичних здібностей. Якісь завдання більше підходять для індивідуальної роботи, інші - для роботи в парах або малих групах. Дуже важливо допомогти учням обрати завдання та такі методи його виконання, щоб вони почувалися максимально комфортно.

Переваги проектної роботи були належно оцінені у викладанні таких предметів, як географія, історія, основи хімії та фізики, протягом багатьох років. Мовні навчальні програми почали систематично використовувати цей підхід тільки недавно. На запитання "Чому саме проектна робота?" можна дати такі відповіді:

• тому, що проектна робота мотивує (учні пишуть про себе – свою сім’ю, свій дім, свої інтереси і уподобання. Працюючи над проектом, учні проводять невелику дослідницьку роботу з теми, яка їх цікавить. Учні займають активну позицію під час проектної роботи. Виконуючи проект, учні часто щось вирізають, зафарбовують, про щось пишуть, шукають інформацію в книжках, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації – можливо, навіть, роблять аудіо- чи відеозаписи. Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть виконати свій власний проект – великий чи малий, простий чи складний – і зможуть пишатися ним. Наприклад, деякі учні в класі можуть слабше знати мову за інших, але це їм не заважатиме у процесі виконання проекту виявити здібності до проектування чи ілюстрування своєї роботи або знайти оригінальний підхід до презентації проекту).
• тому, що проектна робота особистісно зорієнтована (готуючи розповідь про своє оточення в письмовій формі, учні відкривають для себе значення англійської та інтернаціональної мови. Колись у майбутньому, можливо, їм доведеться розповісти іноземцю англійською мовою про свою сім’ю, місто чи свої уподобання. Робота над таким проектом допомагає їм підготуватися до такої події. Зосереджуючи увагу на темі, що вивчається англійською мовою, учні мають можливість ознайомитись з особливостями культури англомовних країн, порівняти їх зі своїми уявленнями і таким чином збагатити власне розуміння інших культур).
• тому, що проектна робота має загальноосвітню цінність (більшість сучасних шкільних програм вимагають, щоб викладання предметів сприяло розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями і корисних дослідницьких навичок. Проектна робота є практичним шляхом реалізації цих освітніх цілей на уроці та в позаурочний час).

З точки зору практичних міркувань проектна робота включає різні види діяльності. Учням, можливо, доведеться рухатися по класу, щоб, наприклад, поставити запитання іншим учням чи знайти інформацію у довідковій літературі. Звичайно, у класі тоді не буде тиші. Але це продуктивний гамір, який сприятиме виконанню завдання.

Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань. Але не вся проектна робота мусить бути виконана на уроці. Якщо проект готується як індивідуальний, то учні можуть продовжувати працювати над ним удома. Багато учнів захочуть додатково попрацювати над проектом, щоб створити таку роботу, якою б вони могли дійсно пишатися.

Зрозуміло, що більшість учнів будуть говорити рідною мовою під час роботи над проектом. Це природно й неминуче, і немає потреб це сприймати як проблему. Головне – щоб кінцевий результат був сформульований англійською мовою. Проектна робота забезпечує можливості реального використання перекладу – наприклад, перекладу англійською мовою листівок, карт, інтерв’ю з членами родини, текстів з довідника, написаного рідною мовою.

Ключем до успіху проектної роботи є добра підготовка і організація. Для виконання проекту необхідно, щоб у класі були ножиці, лінійки, клей і великі аркуші паперу. Учням також треба мати доступ до невеличкої довідкової бібліотеки, у якій можна було б знайти словник, граматику та атлас. Учнів слід заохочувати збирати і приносити в клас власні матеріали: журнали, брошури, карти, листівки тощо, навіть якщо всі ці матеріали написані рідною мовою. Учителям також варто збирати такі матеріали.

Школярі повинні навчитися самостійно знаходити потрібну інформацію і звертатися по допомогу до вчителя тільки у тих випадках, коли вони самі не можуть знайти відповідь на запитання. Діти також мусять навчитися планувати свої дії і самостійно вирішувати, які матеріали їм знадобляться для виконання завдань проекту і де вони їх можуть знайти.

Важливим етапом в роботі над проектом є його оцінювання. Учні завжди хочуть почути відгук про свій проект від учителя. Надзвичайно важливо, щоб робота учнів оцінювалася не тільки з точки зору лінгвістичної правильності. Учителі мусять відзначати, наскільки творчою й оригінальною є робота і як багато зусиль було докладено для її виконання.

Важливо, щоб учителі не виправляли помилки в кінцевому варіанті проекту. Для цього слід запропонувати учням підготувати й показати для перевірки спочатку чернетку проекту. Таким чином, помилки будуть знайдені, і заключний варіант проекту не матиме виправлень.

Зразки завдань для проектних робіт, які останнім часом найбільше запам’ятались мені та моїм учням:

1. "Книга погоди" ("A weather book"). Діти виготовляють картки, де малюють схематичне зображення різних видів погоди, складають ці картки в конверти, які наклеюють на спеціальні зошити або блокноти – "книги погоди". Під час уроку ми усно з’ясовуємо, яка погода надворі за допомогою карток (учні розкладають відповідні картки на парті, а вчитель на дошці) і фіксуємо опис погоди в "книгах".

2. Проекти "Навчаємось вчитися" ("Learning to learn") з практичними ідеями та порадами щодо роботи над мовою (вивчення слів, правил, робота з словниками та посібниками, читання оригінальної літератури, підготовка до екзаменів тощо). Результати такої роботи оформлюються у вигляді яскравих пам’яток.

3. Анкетування, інтерв’ю, дослідження на тему, що вивчається. Результат такої роботи оформлюється у вигляді таблиць із висновками та постерів) (survey, quiz)

4. Аудіо-екскурсія по місту (створення сценарію, запис на касету тексту екскурсії, прослуховування касети однокласниками)

5. Проектні роботи, які стосуються тем "Я, моя родина, мої друзі" "Учень та його оточення", "Зовнішність":

• розповідь про себе з опорою (для учнів початкового та середнього етапу навчання), де опора виготовляється у вигляді шестикутників, складених у своєрідну "квітку", де на кожній "пелюстці" учень має розкрити певне питання (своє ім’я, вік, місце проживання, школа, шкільні друзі, домашні тваринки, уподобання тощо);
• "Родинні дерева";
• "Говорять зірки" ("Stars talking") – біографічні дані про знаменитість (робота оформлюється у вигляді реферату або постеру, учень має бути готовий відповідати на запитання однокласників, до участі у своєрідному інтерв’ю);

6. Проектні роботи для більш старших школярів з вищим рівнем знання мови на тему "Біографія" можуть бути "A life story", "Personal details", "Personality Questionnaire" тощо.

• "Transform your teacher", "A new image" (де беруться фотографія особи "до" та "після" перевтілення, - учні змінюють імідж тієї чи іншої людини);
• розклад уроків англійською мовою.

7.Досить цікаві проектні роботи, які мають вигляд рекламних постерів (планування вечірки, реклама гуртків чи клубів за інтересами, рекламні постери до фільмів тощо).

8. "Створи свою власну музичну групу" (до теми "Музика та музичні інструменти).

9. Різні види проектних робіт до теми "Їжа та продукти" ("Здорова їжа", "Сплануй обід", "Мій улюблений рецепт" тощо).

Але як свідчить аналіз педагогічної практики та методичної літератури, яка розглядає загальну проблему використання метода проектів, до цього часу ще не висвітлений підхід до визначення поняття "метод проектів", не освітлені в повному обсязі питання теорії й практики цілеспрямованого, спеціально організованого і керованого процесу використання методу проектів для формування комунікативних вмінь школярів й для виховування особистості засобами іноземної мови.

Все вищезазначене свідчить про те, що, не дивлячись на часте використовування завдань з розробки проектів як в підручниках для середніх шкіл, так й в різних додаткових посібниках, неможна казати, що всі аспекти використання даного методу достатньо проаналізовані в навчальної літературі, особливо в контексті рішення виховних завдань засобами іноземної мови.

Особистісно-орієнтоване виховання засобами іноземної мови передбачає, з одного боку, використання навчального спілкування, співробітництва та активної творчої діяльності учня під час уроку, а з іншого боку, вчителю необхідно знайти спосіб введення реальної іноземної мови до шкільного класу, включити учня до реальної мовної комунікації, до інформаційного обміну, не залишаючи учбової аудиторії, змоделювати реальний процес входження в культуру.

Об’єктивно існуюче інформаційне середовище включає до себе наступне:

• книги (художні, навчальні, довідники, науково-популярну літературу);
• періодичний друк;
• радіомовлення та телебачення;
• мультимедійні апаратні та програмні засоби, у тому числі навчальні;
• глобальні та локальні мережі освітнього, загального й спеціального призначення.

Книга є найбільш розповсюдженим носієм іншомовної інформації. В навчальному процесі це підручники та навчальні посібники. Нажаль, оригінальні художні та наукові тексти не часто зустрічаються у сучасних шкільних підручниках англійської мови, а завдання до них досить часто перетворюють текст в учбовий.

Газети і журнали використовуються в навчальному процесі не так широко, як навчальні книги, навіть якщо вони являються реальними носіями живої мови та актуальної інформації.

Електронні носії інформації в найближчі роки набудуть значення, рівнозначного книзі і періодичним виданням. Сучасні технології надання нової інформації створюють унікальні можливості автоматичного пошуку інформації, роботи з довідниковим матеріалом.

Радіо- і телепередачі іноземною мовою –очевидна реальність сучасного інформаційного простору. Сьогодні у багатьох школах, особливо з поглибленим вивченням іноземної мови, для роботи як під час уроку, так і поза ним учні користуються фондами медіатек, мають можливість переглядати не тільки навчальні програми, але й телепередачі в реальному часі, використовуючи супутникові антени.

Можливості обчислювальної техніки та програмних засобів настільки необмежені, що ця тема може стати предметом окремої книги. Як доводить сучасна практика, використання Інтернету з навчальною метою – основна тенденція сьогоднішнього дня. Участь у різноманітних телекомунікаційних проектах, конференціях, можливість підключення до бібліотек світу, просто опитування про насущні проблеми мешканців будь якої точки планети – все це поширює світ уявлення учня, привносить до його життя велику кількість інформації, доречи більшістю мовою, яка вивчається, в нашому випадку англійською.

Виховний потенціал іноземної мови збільшується з введенням у навчальний процес нових інформаційних технологій. Використання технологій, які привертають досвід та творчий потенціал учня, виводить процес навчання й виховання засобами іноземної мови за межі шкільних рамок.

Метод проектів є однією з технологій, яка забезпечує особистісно-орієнтований напрямок навчання та виховання, так як він практично вбирає в себе також інші сучасні технології, наприклад таки як навчання у співробітництві.

На відміну від інших технологій, які практикуються в школі (комунікативно–рольова ситуативна і лінгвістично орієнтована діяльності), проектна методика дає вчителю можливість включити учнів у реальне спілкування, найбільш насичене іншомовними контактами, яке базується на дослідницької діяльності. на співпраці, та побачити реальні, а не лише отриманні в ході гри результати своєї роботи.

Проект у проективному навчанні і метод проектів відрізняються один від одного. В методі проектів проект – це засіб навчання, засіб засвоєння певного учбового матеріалу; у проективному навчанні – розробка проекту –мета навчання, тобто, висловлюючись про метод проектів, ми маємо на увазі спосіб досягнення конкретної дидактичної (методичної) мети через розробку проблеми та отримання реального практичного результату.

Доктор педагогічних наук, відомий дослідник у галузі сучасних технологій навчання Є. С. Полат визначає метод проектів як "определённым образом организованную поисковую, исследовательскую деятельность учащихся, индивидуальную или групповую, которая предусматривает не просто достижение того или иного результата, оформленного в виде конкретного практического выхода, но организацию процесса достижения этого результата" [7, c. 14].

Вона вважає, що метод проектів за наявністю певних умов може бути використаним в будь якому типі шкіл, на будь якому етапі навчання, якщо він відповідає таким вимогам:

• Наявність значимої у дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення.
• Практичне, теоретичне, пізнавальне значення результатів, які очікуються.
• Самостійна діяльність учнів: індивідуально, в парах, в групі на уроці та поза ним.
• Структурування змістової частини проекту. з вказівкою поетапних результатів та розподілом ролей.
• Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які витікають з неї, висування гіпотези рішення, обговорення методів дослідження. оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки.

Типологія проектів, яка активно використовується в сучасній школі

Аналізуючи роботи різних авторів можливо виділити найбільш опрацьовану типологію проектів відповідно до їх ознак:

• Домінуючий в проекті метод: дослідницький, творчий, рольово–ігровий, ознайомчо–орієнтуючий.
• Предметно–змістова область: монопроект (в рамках однієї області знань) чи між предметний проект.
• Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, який імітує учасника проекту).
• Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).
• Кількість учасників проекту.
• Тривалість проекту (короткостроковий, довгостроковий).

Відповідно до першої ознаки можливо виділити наступні типи проектів:

• Дослідницькі. Даний тип вимагає добре продуману структуру проекту, чітко сформульовані перед початком виконання проекту цілі, зацікавленість кожного учасника проекту, соціальну значимість; продумані методи експериментальних та опитних робот, методи обробки результатів.
• Творчі. Творчі проекти не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається та розвивається, підкорюючись схемі, яку прийняли самі учні. Але, до того, як розпочати розробку такого проекту, слід заздалегідь домовитися про бажані, заплановані результати. Це можуть бути твори, відеофільми, стінгазети, експедиції і таке інше.
• Рольово-ігрові. В таких проектах структура теж тільки намічується і залишається відкритою до закінчення проекту. Кожен учасник вибирає для себе роль, відповідно до характеру та змісту проекту. Це можуть бути літературні персонажі, герої, які імітують соціальні та ділові відношення, ускладнені придуманими учасниками ситуаціями. Результати подібних проектів можуть бути обговорені заздалегідь, а можуть "вимальовуватися" ближче до кінця роботи.
• Практично-зорієнтовані. Такий тип відрізняє чітко позначена з самого початку мета діяльності учасників проекту, яка, в свою чергу, повинна бути зорієнтована на соціальні інтереси самих учасників. Результатом роботи можуть бути газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону та інше. Подібний проект вимагає добре продуману структуру, можливо, навіть сценарій всієї діяльності його учасників, домінуючий функції кожного в обробці та оформленні іншомовної інформації. Під час роботи над такими проектами особливо важна чітка організація обговорення, корегування, презентації отриманих результатів і можливих способів використання їх на практиці.

За другою ознакою – домінуючому предметно-змістовому аспекту – проекти можуть бути:

• Моно проекти. Дані проекти краще проводити за найбільш складними темами, пов’язаними з країнознавчою, соціальною тематикою. Вони потребують чіткої структуризації, краще з поурочним плануванням, з чітким позначенням кінцевої мети і задач, а також знань, вмінь, які отримують учні під час розробки проекту. Заздалегідь позначається і форма презентації, яку учні обирають самі.
• Міжпредметні проекти. Такого роду проекти виконуються у позаурочний час. Вони можуть об’єднувати як декілька предметів, так і вирішувати достатньо складні проблеми, наприклад, проблеми збереження навколишнього середовища, дослідження творчості письменників, працюючих в одному жанрі. Такі проекти потребують чіткої координації роботи всіх вчителів-предметників, добре відпрацьованої форми проміжкового контролю та підсумкової презентації.

За третьою ознакою – характеру координації – проекти можуть бути:

• З відкритою координацією. В таких проектах координатор (педагог) безпосередньо бере участь в роботі, організовуючі та направляючі її, а також координуючі діяльність всіх учасників.
• З прихованою координацією. Вчитель не вмішується до роботи над проектом, але, вивчаючі щоденники та звіти учнів, спілкуючись з членами групи, він уважно наглядає за процесом і може бути у ролі порадника або помічника.

За характеристикою контактів проекти бувають:

• внутрішні або регіональні (в межах класів однієї школи, шкіл округу, міста);
• міжнародні.

Останні можуть мати місце під час шкільних обмінів. Крім цього, можливість розробляти міжнародні проекти спільно з учнями різних країн та континентів надаються вчителю сучасними інформаційними технологіями. Такі проекти з’явилися відносно нещодавно і мають назву телекомунікаційних проектів.

Телекомунікаційний проект – це насамперед навчально-пізнавальна спільна творчість чи пізнавальна ігрова діяльність учнів, партнерів, які знаходяться на значної відстані один від одного, основана на комп’ютерної телекомунікації і яка має спільну мету – дослідження проблеми за допомогою узгоджених методів, способів діяльності, спрямованих на досягнення спільного результату.

Специфіка телекомунікаційних проектів заключається у тому, що всі вони міжпредметні. Вирішення будь якої проблеми за темою проекту завжди вимагає використання інтегрованих знань. Робота в міжнародних проектах потребує у якісних знаннях не тільки в галузі дослідження конкретної проблеми, але й певного усвідомлення в галузі національної культури партнера за проектом.

Участь у телекомунікаційному проекті допомагає учню включитися до різних середовищ: інформаційних, соціальних, мовних. Це сприяє формуванню глобального мислення, усвідомленню себе як громадянина світу, прищеплює почуття соціальної відповідальності, поширює кругозір учня, заохочує до полілогу культур, допомагає висловлювати своє ставлення до проблеми, пам’ятаючи про правила написання листа, доповіді, одночасно ознайомитись з точкою зору людей, які живуть в інших географічних умовах, які мають інше віро сповідування і національні традиції, можливо інакше поглянути на власний світ, толерантно віднестися до точки зору партнера за проектом.

Звернемося до основних підходів використання метода проектів при навчанні іноземним мовам. Їх можна поділити на дві категорії. До першої ми віднесемо розробку проектів, не пов’язаних з матеріалом підручника: учні знайомляться з містом, місцевістю, у який вони мешкають, для того, щоб розповісти про це своїм зарубіжним одноліткам, таким чином залучаючись до середовища соціального, розробляючи прагматичні проекти. Друга категорія – це дослідницькі проекти, розробка яких здійснюється паралельно з вивченням певної теми підручника.

Багато вчителів намагаються створити в класі ситуації, найбільш наближені до дійсності, які сприяють застосуванню учнями знань, здобутих у процесі навчання. Робота над проектом – це в першу чергу самостійна робота учня над вирішенням проблеми, яка вимагає уміння поставити проблему, намітити способи її вирішення, спланувати роботу, підібрати необхідний матеріал і таке інше.

Таким чином, у процесі цієї діяльності учень розвіває свої інтелектуальні вміння, такі риси характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, набуває певні навчальні навички, а це забезпечує соціальну та професійну адаптацію в суспільстві, створює умови для розвитку креативності, що є важливим в сьогоднішньому швидкоплинному світі.