Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії засобами інтеграції

Урок – це сонце, навкруги якого як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять. Головна продукція педагога – урок, як найскладніший психолого-педагогічний процес, акт учительської творчості, до якого пред’являються сотні різних вимог. Традиційний урок триває 45 хвилин і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватися як інтерес до предмету, так і смертельна нудьга.

Навчальний процес ще й сьогодні багато в чому орієнтований на репродуктивне відтворення вивченого матеріалу. Значна кількість понять, фактів, великий об’єм матеріалу ускладнюють сприйняття, не формують цілісної картини світу На це звертав увагу Г. Ващенко: "За предметової системи діти одержують не суцільне знання про світ, а знання, розбите на окремі частини, що часто зовсім не пов’язані між собою." До того ж навчання все ще має формальний, абстрактний характер, не зачіпає душу дитини, не є для дитини особистісно значущим. Вихід із ситуації, як вважають спеціалісти, полягає в реалізаціях принципів інтеграції знань.

Географія належить до тих дисциплін, які найбільш повно формують цілісну картину світу, планетарне мислення дитини. Шкільній географії належить активна роль у здійсненні завдань демократизації і гуманізації освіти.

Жодна наука не може претендувати на формування цілісного світогляду людини, а може лише робити внесок у його формування. А оскільки інтегративний потенціал географії великий, найближчий час має бути часом ренесансу в розвитку географічної науки у зв’язку з попитом на комплексні знання. Видатний український педагог та психолог Г. Ващенко зауважував, що "…географія стоїть не межі природничого й гуманітарного циклів.

Відповідно до цього вона виконує подвійну виховну роль. З одного боку, вона, подібно до історії, допомагає зрозуміти минуле й сучасне нашої Батьківщини та інших країн і, таким чином, виховує патріотизм, а з іншого боку - знайомить з природою Землі, і з заняттями населення, і тому вона готує учня до практичної діяльності в майбутньому". Безумовно, географія як базовий предмет є комплексною наукою, яка сприяє формуванню наукового світогляду, загальнолюдської, географічної та екологічної культури, інтелектуальному розвитку.

Світ, який є об’єктом вивчення географії як науки, дуже багатогранний, в ньому тісно переплітаються події, процеси, явища, які є об’єктами вивчення фізики й хімії, історії й біології, математики й економіки, екології. Часто питання, котрі розглядаються на уроці, виходять за межі суто географічної науки і, щоб розкрити їх, потрібно поєднувати знання географічні із знаннями основ наук суміжних дисциплін.

Цю проблему поєднання на одному уроці різних дисциплін і повинні розв’язати інтегровані уроки, як одна із форм навчальної діяльності, покликаних сприяти підвищенню пізнавальної активності учнів, розширенню їх кругозору, розвитку логічного мислення, пам’яті, мови. Та головне завдання, яке ставиться перед інтегрованими уроками, - це об’єднання в гармонійну цілісну систему знань з багатьох дисциплін, формування світоглядної освіченості особистості.

До того ж інтегративний підхід до навчання на сучасному етапі розглядається як важливий синергетичний підхід у формуванні світоглядних позицій школярів.

Синергетика як засіб інтеграції різних навчальних предметів дозволяє якісно вирішувати процеси навчання і виховання учнів, дає чудову можливість:

• Раціонально скоротити об’єм інформації, що пропонується учням;
• Більш чітко систематизувати матеріал і створити у дітей цілісне багатовекторне уявлення про наукову картину світу;
• Вийти на рівень формування синергетичного мислення, бо дозволяє учням знайти і зрозуміти єдині закономірності розвитку природи і суспільства, сформувати цілісне синтезоване сприйняття наукових питань;
• Створити більш сприятливі умови для розвитку інтелектуальних вмінь учнів, активізує мислення, формує дослідницький тип особистості;
• Навчитись застосовувати теоретичні знання в практичному житті, в конкретних життєвих, професійних ситуаціях;
• Наблизити процес навчання до життя, живлять духом часу, наповнюють змістом;
• Збільшити інформативну місткість уроку, узагальнити знання, що дозволяє одночасно прослідкувати весь процес виконання дій – від мети до результату;
• Збагатити потенціал вчителя, сприяє його творчому зростанню.

Крім проведення інтегрованих уроків під час вивчення навчального матеріалу з географії вчитель може успішно застосовувати такі форми роботи, як:

1. Інтегровані завдання – різновид навчальних задач. Його особливості полягають в синтезі знань і умінь із різних наук, із різних сфер діяльності, в об’єднанні їх навколо одного питання, пізнання одного явища, проблеми. Прикладами завдань даного характеру, які я пропоную учням є наступні:

• "Поясніть головні аспекти глобальної проблеми збереження миру на планеті: політичний, економічний, соціальний, екологічний" (10 клас);
• "Доведіть, що релігія суттєво впливає на політику, галузеву структуру господарства, традиції населення, демографічну ситуацію в країнах" (10 клас);
• Проект: "Охарактеризуйте екологічну та економічну сторону медалі, назва якої "Трансамазонська магістраль" (10 клас);
• Проект: "Епоха Великих географічних відкриттів: знищення цивілізацій і розквіт світового господарства" (10клас);
• Проект: "Негативні і позитивні сторони твого життя в океані Глобалізації" (9 клас);
• Проект: "Як аварія на ЧАЕС вплинула на екологічний стан території України, економіку держави, демографічну ситуацію в нашій країні" (8 клас).

2. Міжпредметні проблемні ситуації – створений вчителем стан інтелектуального утруднення учня, який виявляє, що для рішення поставленої проблеми йому недостатньо предметних знань і умінь і усвідомлює необхідність їхньої внутрішньої і міжпредметної інтеграції. Виділяють кілька способів створення на уроці географії проблемних ситуацій.

- Ситуація неочікуваності створюється при ознайомленні школярів з матеріалом, що викликає подив, вражає своєю незвичністю.

Приклад 1. Відомо, що під час першої подорожі (1492р.) до берегів Америки іспанські каравели перетнули Атлантичний океан за 33 дні, а під час другої подорожі (1493 р.) океанічний простір був підкорений Колумбом всього за 20 днів. Використовуючи карти, зробивши необхідні розрахунки, поясність таку істотню розбіжність у тривалості подорожей.

Приклад 2. На східних схилах Скелястих гір (один із хребтів Кордільєр) у Північній Америці спостерігається місцевий вітер чинук – "снігоїд", температура повітря протягом доби може підвищитися від (-20 С) до (+20 С). Підвищення температури приводить до того, що сніг під впливом вітру випаровується, не перетворюючись у воду. Поясніть таку метаморфозу у природі.

Приклад 3. Ви знаєте, що Гавайські острови вулканічного походження. Саме тут розміщений рекордсмен нашої планети – найвища гора-вулкан – Мауна-Кеа (9700 м), висота якого перевищує висоту Джомолунгми (8850м). Звідки у центральній частині океану з’явилися ці острови, адже вони не входять до Тихоокеанського вулканічного кільця.

Приклад 4. Ви рухаєтеся пустелею у складі наукової експедиції. Сонце неймовірно припікає, пісок, ніби розпечена пательня, вам нестерпно хочеться пити. І раптом, вдалині ви побачили як виблискує на сонці блакить озерця, манять прохолодною тінню фінікові пальми… Яке фізичне явище ви побачили у пустелі, як воно виникає?

Ситуація конфлікту виникає при наявності протиріч між:

• а) теоретично можливим способом рішення задач і неможливістю його практичного здійснення;
• б) недостатністю предметних знань для його теоретичного обґрунтування;
• в) життєвим досвідом учнів, їх побутовими поняттями і уявленнями та науковими знаннями.

Приклад 1. Чому у рік північної півкулі крутий правий берег, а у рік південної півкулі – лівий берег?

Приклад 2. Чому у північній півкулі повітря в циклоні рухається проти годинникової стрілки, в антициклоні – за годинниковою стрілкою, а в південній півкулі навпаки?

Приклад 3. Відомо, що Тихий океан – найнебезпечніший, найбурхливіший із усіх океанів. Чому під час навколосвітньої подорожі Фернана Магеллана океан був спокійний, лагідний, за що і отримав таку назву?

Приклад 4. В якій частині Африки можна побачити таку незвичайну гру природи: морський прибій набігає на берег, на якому видніються вибілені сонцем скелети китів і людей, тут бродять страуси, зебри, поглядаючи на пінгвінів, а голодні леви приходять полювати на морських котиків. Аргументуйте відповідь.

Ситуація припущення, коли передбачається наявність якогось явища, теорії, що розбігається з отриманими раніше знаннями, або ж необхідно довести певне припущення.

Приклад 1. В гірських районах можна спостерігати порушення у закономірностях поширення висотної поясності: хвойні ліси розміщуються нижче пояса мішаних лісів, хоча вони більш холодостійкі. Чим пояснити таке явище?

Приклад 2. В лісах в порівнянні із степами щороку утворюється велика кількість органічної маси, що пов’язано із більшим біологічним різноманіттям, але ґрунти степу набагато родючіші, ніж ґрунти лісових районів. Чим це пояснити?

Приклад 3. Як зрозуміти вислови: "Ріки - діти клімату"; "Смог дружить із антициклоном, а циклона боїться";

Приклад 4. Як пояснити: чому в жаркий літній день, коли температура повітря на березі Чорного моря вище (+30 С) і так хочеться купатися, а вода в морі досить холодна і має показники температури – (+16 С)?

Приклад 5. Що спільного між явищем апвелінгу і холодними течіями?

Ситуація спростування створюється, коли учні на основі всебічного аналізу пропонують довести безпідставність якогось припущення, певного висновку.

Приклад 1. Ваш знайомий повідомив про те, що в Інтернеті прочитав інформацію, що 19 вересня на території Херсонської області очікуватиметься землетрус силою 9-10 балів по шкалі Ріхтера. Чи є підстави для занепокоєння друга?

Приклад 2. Капітан риболовецького траулера вирішив спрямувати курс корабля в район, де проходить тепла Гвінейська течія, бо впевнений, що це біологічно продуктивний район в океані, багатий на промислові види риби. Що б ви порадили капітану?

Ситуація невизначеності виникає, коли учням пропонується завдання із недостатньою або ж надмірною кількістю даних для отримання однозначної відповіді.

Приклад 1. У районі острова Ісландія зародився циклон, який рухається із швидкістю 70 км за /год. на південний схід. Прогнозуйте, коли циклон досягне території України і яку погоду обумовить?

Приклад 2. Кількість населення адміністративного району за рік збільшилася з 40400 осіб до 40750 осіб. Чому дорівнює сальдо міграції в цьому районі, якщо природний приріст населення становив 130 осіб на рік?

Використання міжпредметних зв’язків, реалізація міжпредметних проектів можуть виступати в ролі інтегруючих факторів в освіті, допомагаючи подолати традиційну роздрібленість і уривчастість навчання. Пошук правильної відповіді на запитання подібного характеру спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, пошуку, розвитку аналітичного мислення, активного і свідомого пізнання світу.

Ще в свій час Галілео Галілей запевнював: "Ви нічому не можете навчити людину. Ви можете лише допомогти йому відкрити себе". В цьому і полягає глибока мудрість призначення вчителя: допомогти розкрити індивідуальний потенціал кожної дитини.

Так як і більшість реальних проблем носить комплексний характер, то їх рішення становиться можливим лише із застосуванням знань із різних дисциплін. Це можливо на основі глибокої інтеграції, що забезпечує необхідний рівень синтезу знань учнів.

Література

1. Виненко В. Г. Синергетика в школе // Педагогика. 1997. – с. 55-60

2. Данилюк Д. Я. Навчальний предмет як інтегрована система //Педагогіка. -2007. - №4. – с. 24-28

3. Довгань Г. Д. Інтерактивні технології на уроках географії. - Харків: Основа, 2005. – 72с.

4. Крылова О. В. Интересный урок географии. – М.: "Просвещение", 2002

5. Маца К. О. Задачі і вправи з географії. Посібник для вчителя. – К.: "Радянська школа", 1974

6. Тарасов А. В. Физика в природе. Книга для учащихся. М.: "Просвещение", 1988