Формування життєвої компетентності учнів за допомогою активних та інтерактивних форм і методів навчання

І мене в сім`ї великій,
В сім`ї вольній, новій –
Не забудьте пом’янути,
Не злим тихим словом…
(Т. Шевченко)

Такою була мрія великого Кобзаря в далекому і буремному ХІХ столітті. Тарас Григорович і сотні, тисячі патріотів України мріяли про побудову нез алежної, демократичної держави. Вони не шкодували власного життя і гинули заради добробуту майбутніх поколінь в застінках царських тюрем, в далеких засланнях, на полі під Крутами, в таборах ГУЛАГу, але не зраджували своїй мрії. І в 1991 році їхня мрія здійснилася, Україна здобула незалежність.

Ось вже маже двадцять років ми розбудовуємо демократичну, правову державу з високорозвиненим громадянським суспільством, на основі загальнолюдських і національних цінностей. Але створили суспільство, в якому мати лишає новонароджену дитину в громадській вбиральні, батько до смерті забиває дворічну дочку, вбивство стало буденним явищем, якому ніхто не дивується. Моральність, людяність, толерантність, доброта, перестали бути ключовими цінностями для значної кількості громадян нашої держави. І єдиним інструментом протидії процесу деформації ціннісних орієнтирів суспільства є система освіти і виховання.

У Державному стандарті базової повної освіти (освітня галузь "Суспільствознавство") сформульовано завдання підготувати учнів до взаємодії з соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючи, комунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі. Допомагають виконати ці завдання уроки етики.

У відповідності до цього нами обрано науково-методичну проблему досвіду: Формування загальнокультурної компетентності учня шляхом використання активних та інтерактивних форм і методів навчання.

Актуальність її полягає у необхідності успішного визначення життєвої траєкторії. Для цього необхідно створити систему відношень, які стимулюють даний рух, сукупність механізмів і підсистем, котрі створюють необхідні й достатні умови для його здійснення. За таких умов розвиток життєвої компетентності, вимагає використання освітніх технологій, що активізують учнів, на відміну від передачі абстрактної, готової інформації, відірваної від життя і життєвого досвіду учнівської молоді.

Перспективним шляхом розвитку освіти є впровадження інноваційних, ігрових технологій. Вони ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі. Нам важливо на практиці обрати такі технології навчання, які б забезпечували пізнавальну активність учнів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання.

Такими є інтерактивні технології. Ідею впровадження інтерактивних технологій в практику навчання розробили О. Пометун, О. Данилевська, Л. Пироженко, Л. Божович, М. Гамезо О. Забужко, І. Надільний, Т. Драгунова, Д. Колесов, та інші. Ці вчені обґрунтували доцільність використання активних форм і методів роботи для активізації пізнавальної діяльності учнів, поліпшення успішності дітей, підвищення рівня навчальної мотивації. Інтерактивне навчання передбачає перетворення суперпозиції вчителя і субординізованої позиції вихованця у особистісно-рівноправні позиції, допомагає освоїти вміння вести соціокультурний діалог на основі розуміння, прийняття та визнання особистості.

Отже, вони сприяють формуванню в учнів умінь і навичок осягати і засвоювати духовні цінності, соціально взаємодіяти, критично мислити. А вчителю допомагають створити атмосферу співробітництва, творчої взаємодії.

Провідна ідея досвіду полягає у використанні інтерактивних технологій на уроці, де моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Через використання активних форм і методів роботи я намагаюся розвинути творчу особистість, допомагаю виробити її власні цінності, активну життєву позицію.

Найефективнішими формами і методами роботи, які допоможуть виконати поставлені завдання, являються:

Імітаційні ігри: імітується конкретна діяльність людей. Наприклад, під час вивчення теми "Правила поведінки в громадських місцях", на етапі закріплення здобутих знань, учні об’єднуються в групи і група №1 отримує завдання розіграти сценку "Я в магазині", група №2 "Я в бібліотеці", група №3 "Я в театрі", група №4 "Я на шкільній перерві". Коли одна група представляє результати своєї роботи, інші учні уважно дивляться, слухають, виявляють допущені помилки, а потім висловлюють зауваження, пропонують свій варіант "Я зробив би це так", пропонують власні поради стосовно підвищення поведінкових навичок в громадських місцях.

Розігрування ролей: у таких іграх відпрацьовується тактика поведінки, дії, виконання функцій, обов’язків конкретної особи, пов’язаних із професійним етикетом. Наприклад, під час вивчення теми "Справедливість" учні об’єднуються в групи і отримують дидактичний матеріал з завданням:

ПРИТЧА ПРО ГОСПОДАРЯ
(З ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТВІЯ)

Одного разу господар вийшов уранці, щоб найняти працівників на роботу у виноградник, запропонувавши робітникам по динарію за день праці. Вони погодились і стали до роботи.

Близько третьої години господар побачив інших людей, які нічого не робили і сказав їм: "Ідіть і ви до винограднику мого. Я щось дам вам за роботу". Вони пішли працювати.

Близько шостої і сьомої годин вечора він зробив те саме. Врешті-решт близько одинадцятої години ночі він найняв ще кількох людей.

Коли настала північ, господар скликав робітників і сказав їм: "Нехай ті, кого найняв останніми, отримають плату першими". І ті, хто прийшов близько одинадцятої години ночі, отримали по динарію. Ті, хто прийшов першими вранці, думали, що вони отримають більше. Проте їм також заплатили по динарію. Вони обурилися: "Ці останні працювали лише одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які працювали весь день і в спеку". На це господар відповів: "Друзі, я не ображаю вас. Чи ми з вами не домовилися, що ви працюєте за динарій цілий день? Беріть своє і йдіть. Я ж хочу дати останнім те ж, що і вам. Хіба я не владний робити те, що хочу? Чи ваші очі заздрять тому, що я щедрий?".

Завдання:

• Уважно прочитайте притчу;
• Уявіть, що не задоволені робітники звернулися до суду і судді потрібно вирішити суперечку, розподіліть ролі і розіграйте судове засідання в театралізованій формі;
• Чи правильно вчинив господар? Як ви б вчинили на місці робітників?

Метод "Мікрофон": Під час вивчення теми "Людина – найвища цінність демократичного суспільства", на завершальному етапі уроку ставлю перед учнями питання, "Що мав на увазі автор епіграфу нашого уроку?". Учні по-черзі дають відповіді на запитання, висловлюючи свою думку чи позицію.

"Коло думок": дуже ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, він досягається шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька варіантів вирішення конкретного питання. Наприклад, під час вивчення теми "Чи може свобода бути основою моральності?", на основному етапі уроку під час вивчення нового матеріалу ставлю перед учнями завдання: "Давайте спробуємо визначити ті фактори, від яких ви погоджуєтеся залежати". Я фіксую варіанти відповіді учнів на дошці.

Робота в малих групах: дозволяє набути навичок, які необхідні людині для спілкування та співпраці. Під час вивчення теми. "Чи може свобода бути основою моральності?", учні об’єднуються в групи і кожна група отримує завдання: "Давайте пофантазуємо і припустимо, що наше суспільство стало абсолютно вільним, зникли всі стримуючі фактори, кожен робить те, що вважає за потрібне. Уявили? А тепер обміняйтесь своїми думками і опишіть мені: "Один день життя в суспільстві, де зникли усі стримуючі чинники", і ми спробуємо визначити, що позитивного, що негативного ми побачимо.

Результати роботи учнів я записую в таблицю:

Робота в парах: ця форма роботи також дозволяє набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями не тільки висловлюватись, а й активно слухати. Наприклад, під час вивчення теми "Суспільна справедливість і соціальна різноманітність", на основному етапі уроку під час вивчення нового матеріалу, учні об’єднуються в пари, один учень грає роль журналіста, а інший респондента, їм потрібно взяти інтерв’ю в своїх однокласників і підготувати репортаж на тему "Моральний вибір учня 6-го класу". На підготовку репортажу відводиться дві хвилини, після чого журналісти ознайомлюють клас з результатами своєї роботи. На основі матеріалів роботи груп я формулюю проблемне запитання "Чому у вас, представників одного покоління, які разом навчаються, мають схожі цінності, поняття морального вибору суттєво різняться?"

Метод "Прес": використовую у випадках, коли виникають спірні думки з певної проблеми і школярам потрібно зайняти і аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється.

У процесі активної діяльності учні набувають досвіду, оволодівають вміннями ставити собі життєву мету, освоюють духовні цінності, вчаться поважати особисту гідність та гідність інших.

Дані прийоми і методи дозволяють виховувати в дітей толерантність, розуміння іншого, врегульовувати конфлікти, усвідомлювати потреби і погляди інших, володіти культурою спілкування, виявляти готовність надати допомогу іншим людям у складних ситуаціях. Я допомагаю дитині особисто зростати, розвивати свої здібності і нахили, набувати навичок конкурентоздатності в суспільстві з ринковою економікою, вміння орієнтуватися в системі суперечливих цінностей, будувати власне життя за законами краси, віри, любові.

Своє завдання вбачаю в тому, щоб навчити школярів володіти етичною теорією, обґрунтовувати власну поведінку, передбачати її результати; самореалізовуватись, визначати духовні орієнтири, свідомо ставитись до головних життєвих проблем.

Результати роботи психологічної служби школи показують, що в учнів, які прослухали курс етики в 5-6 класах, суттєво підвищується рівень вихованості. 67% дітей мають високий і середній рівень вихованості, 24% середній і 9% низький. 20% дітей мають низький рівень конфліктності, 52% середній, 28% високий. З них 44% шукають шляхи вирішення конфлікту через компроміс і порозуміння, 15% опитаних уникають конфліктів, 20% пристосовуються.

В умовах сучасного світу, в якому моральні цінності перестають бути регулятором суспільних відносин, панують ідеали особистої вигоди і наживи, дані показники є досить непоганими. В подальшому я планую продовжити захищати наших вихованців від пагубного впливу сучасної реальності, виховувати громадян, які зможуть не тільки пояснити світ, а й змінити його, зробити кращим.

А найголовніше - реалізувати найважливіші принципи освіти: навчити пізнавати; навчити працювати; навчити жити разом; навчити жити.