Креативне осмислення художніх творів - шлях до формування національно свідомої особистості

Сучасний урок – це передусім урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування особистості учня, його активного розумового розвитку, а також розвитку творчих здібностей дитини. Таким чином, завдання педагога – створити умови для самоствердження, самореалізац ії та саморозвитку особистості. «Не требу учителеві в своїх викладах вичерпувати тему: треба давати дітям змогу самим доходити до остаточного розуміння», - наголошувала Софія Русова. ключовими принципами в роботі педагога мають стати проблемність, свідоме засвоєння учнями, зацікавленість, самостійність, толерантність, емоційна розкутість, психологічна комфортність. За такого підходу ми не лише передаватимемо істину дитині, а вчитимемо знаходити її.

Тому на наше переконання, весь навчально-виховний процес має бути зорієнтований на використання ефективних педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поновлювалися б знання та вміння, а й розвивалися б такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння здобувати знання, творчо виконувати завдання. За словами А.Дістервега, поганий учитель передає істину, добрий – вчить знаходити її. І саме від нас, дорослих, вважав Сухомлинський, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання.

Доброзичливе, щире, відкрите, наукове, емоційне спілкування – ось що таке уроки мови та літератури, на яких може не бути ні вчителя, ні учня, а тільки читачі, які йдуть незвіданими літературними стежками, дивуються , сперечаються, діляться враженнями, пізнають нове, вчаться аналізувати життєві події.

Учитель має поставити перед собою чітке завдання – навчити дітей читати художній твір, а це передбачає вміти:

• Відчувати приховані думки;
• Бачити життя героїв, їхній внутрішній світ;
• Робити висновки, уявляти можливе продовження твору;
• Знаходити ключові слова, важливі деталі, потрібно для розуміння й усвідомлення прочитаного.

Без цього не можна сформувати мислячу, творчу, інтелектуально розвинену особистість.

Щоб учні повноцінно сприймали твір, зуміли його «прочитати», вчитель може скористатися такими методичними прийомами, як «входження у твір» і «внутрішні паралелі».

«Входження у твір» - це усвідомлення аури героїв, їхнього світосприймання, моральних норм, способу мислення, поглядів на світ, що в свою чергу забезпечує глибше осягнення твору.

Отже, поряд із перевіреними на практиці методичним арсеналом педагог повинен прагнути використовувати нові форми занять, методи і прийоми, пропонувати учням диференційовані проблемно-пошукові завдання, вправи, що стимулюють до пошуку аналогій, формують критичність мислення.

Тема: «Світ для мене – це дивне видіння…»

(за повістю Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»)

Мета:

• проаналізувати сприйняття Михайликом навколишнього світу крізь призму особливостей мислення і світорозуміння підлітків;
• дослідити лексичне багатство і поетичність мови повісті; методом психологічного дослідження дослідити особливості мови підлітків;
• стимулювати учнів до висунення альтернативних припущень та здогадів, надати можливість досліджувати свої припущення в процесі обговорення; виховувати любов до рідного краю, мови, нетлінних національних скарбів, родинних цінностей.

Обладнання: асоціативні малюнки, створені учнями; аудіозаписи; записи на дошці; технологічні картки; макет словника «Перлини народної мудрості».

Форма уроку: урок-літературне дослідження.

Метод: проблемно-пошуковий.

І. Вступна частина.

1. Організація класу.

2. Підготовка до роботи на уроці.

Вступне слово вчителя.

Дорогі діти! Сьогодні у нас звичайний і незвичайний урок. Звичайний він тим, що ми продовжимо роботу над розпочатою темою. Сьогодні ми здійснимо подорож у Країну Дитинства.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Слово вчителя з елементами бесіди.

Діти! Ми закінчили працювати над змістом твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»:

а) Визначте жанр цього твору.

б) На попередньому уроці ми працювали над змістом твору, тож нагадайте мені, про дитячі роки якої видатної людини ви дізнались із повісті? А як же такі твори називаються?

в) А що таке дилогія?

г) Скільки було років автору, коли була написана повість?

Оскільки художній твір не можна збагнути, оцінити, вивчаючи лише окрему його частину, то другу частину дилогії «Щедрий вечір» ми розглянемо на уроці позакласного читання. А сьогодні ми продовжимо роботу над повістю «Гуси-лебеді летять…» і спробуємо поринути у світ Михайликового дитинства, зрозуміти сприйняття Михайликом навколишнього світу через його дитячий світогляд, думки, вчинки, почуття. А допоможе нам у цьому наша дослідницька робота, яку ми провели.

Нам потрібно буде з’ясувати, як сприймав Михайлик навколишній світ, особливості його мислення і світорозуміння; що стало ґрунтом для зародження і розвитку творчих здібностей хлопчика, що стало складовим у формуванні повноцінної творчої особистості; дослідити лексичне багатство й поетичність мови повісті, вчитися любити рідний край, мову материнську, поважати нетлінні національні скарби рідного народу.

Нетрадиційний початок уроку

Слово вчителя

«Гуси–лебеді, гуси–лебеді! Візьміть на крила, понесіть у казку, в країну дитинства, де нерозгадані дороги і дрімучі ліси, де віща скрипка, а сонце своїми ключами відмикає землю… «

Я глибоко переконана: хто читав повісті «Гуси-лебеді летять…» і «Щедрий вечір» М.Стельмаха, той не забуде опису тієї доброї хвилини, коли сонце опускає в ліси і луги, в полі і на воду свої золоті ключі, коли у світі починає владарювати диво весни, дитинства, казки…

Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх.

Так, неперевершені твори… Як же все-таки їх назвати? Ліро-епічною дилогією? Енциклопедією дитинства? Своєрідною письменницькою сповіддю, думою про пережите? А може, поемою дитинству?

Так, «Гуси–лебеді летять…» - про дитинство. М.Стельмах у повісті відкриває перед нами різні пласти Землі свого Дитинства. Він показує цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець його дитячої свідомості, і каміння темноти, яке треба було йому самому пробити жадібністю до життя, знання і світла.

Отже, дорогі діти, ідіть у той світ і беріть з нього у свої серця, що вам до вподоби: чи дитячу поетичність, дотепність, чи жагу пізнання, чи незаплямоване почуття справедливості , чи вроджену культуру праці.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Випереджувальні пошукові завдання:

а) З’ясувати, який вплив на Михайлика мала його мама. За що хлопчик вдячний своїй неньці?

б) Коротко розкажіть, як Михайлика приймали до школи. Якою змальовано вчительку?

в) З’ясуйте, як Михайлик відкрив для себе світ книг?

г) Як Михайлик уперше в житті проявив милосердя? До чого після цього у нього закралася відраза? Що йому на це сказала мама?

Ґ) Який день став святом для Михайлика?

д) Яким істинам навчав сина батько?

є) Від кого перейняв хлопчик любов до пісні?

е) Коли уперше відчув Михайлик образу від приниження?

ж) Які струни вашого серця торкнула повість?

2.Презентація асоціативних малюнків учнів

(до повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»)

3.Фізкультхвилинка.

(Лунає лірична мелодія)

Діти, а зараз після нашої розумової розминки перед наступним етапом нашої дослідницької роботи нам треба відпочити. Відкладемо на якусь хвилинку всі клопоти, увійдемо у неповторну майстерню, стишимо ходу перед вершинними витворами природи.

Увага: подумки переносимось у царство природи. Сонячні промені голублять вас, теплий вітерець огортає тіло. Босими ногами ви стаєте на зелену густу м’яку траву. Підошвами ніг ви відчуваєте її приємну прохолоду. У легені прибуває чисте запашне лісове повітря. З гущавини лісу доноситься мелодійний пташиний спів. Ви розслаблені. Ваше тіло відпочиває. Ви набираєтесь сил і готові продовжити роботу.

4. Дослідницька робота.

а) М.Стельмах починав свою творчість в поезії. Він так гарно змальовував у віршах людей, а наймайстерніше – картини природи. Навіть коли він почав писати оповідання, повісті, романи, то й тут залишався поетом. Письменник дуже виразно і поетично малює картини природи. Чарівні картини рідної природи, навколишньої дійсності входять органічно, невід’ємно і в поетичний світ малого Михайлика, його дитячих мрій, переживань.

Розкажіть, як Михайло сприйняв красу рідної природи. (Учні першої групи дослідили, як уява Михайлика малювала зміну пір року).

б) Дослідження лексичного багатства й поетичності мови повісті:

«Мова Стельмахових творів, як криниця з чистою джерельною водою: раз нап’єшся і ніколи не забудеш того смаку, і хочеться ще і ще черпати з того цілющого бездонного джерела» (довести або спростувати слова відомого класика).

Діти, пригадайте, кому належать ці рядки.

(Діти називають автора слів, пояснюють їх зміст).

А чи дійсно це так, ми повинні пересвідчитися, провівши дослідницьку роботу.

в) Народ з діда – прадіда не мав змоги фіксувати свої багатющі мовні скарби, а передавав з уст в уста. Тож давайте, спробуємо дослідити мовне багатство твору, придивіться уважно до того, що легко–важко призабули, може, знайдемо той корінь щастя, який так довго шукали наші предки.

(Робота в групах: І гр. – спостереження над природою, доповнення, які стосуються багатства лексичного словника творів М.Стельмаха, ІІ гр. – епітети, порівняння; ІІІ гр. – прислів’я, приказки.)

Провівши дослідження, перш за все, ми збагатили свій словниковий запас, а щоб наша титанічна праця не була марною, перед вами лежать віддруковані картки, на яких ви напишете найвлучніші вислови, найпоетичніші епітети, порівняння, метафори, наймудріші прислів’я, приказки. Одним словом, те що припаде вам до душі.

(У процесі роботи учні заповнюють картки. Вчитель веде свою картку, поетапно на дошці розкриває її).

Разом із вами повість прочитала і я. Ви читаєте, як діти про дитину, а я – як доросла про дитину. Тому, можливо, мені вдалося побачити щось неординарне. Тому доповнимо одне одного:

- дослідження багатства Стельмахового словника;

- мовне багатство – то мудрість народна. Осягнути її вповні не дано нікому. Але сьогодні на уроці ми все-таки спробували збагнути хоч дещицю з цієї таїни життя.

Результатом нашої роботи буде створення словника «Перлини народної мудрості». Поки що ви бачили його макет, і лише після повного вивчення дилогії, словник буде упорядковано.

Ви знаєте, що кожне видання має свого автора. Наш словник – не виняток. І лише від того, наскільки плідною буде ваша робота, залежить, чи красуватиметься ваше прізвище на сторінках цього словника.

Підсумки дослідницької роботи.

На основі проведених досліджень ми переконались, що мова твору багатюща. І саме вона допомогла нам в повній мірі збагнути сприйняття Михайликом навколишнього світу через особливості мислення і світорозуміння.

Вінцем нашої роботи є асоціативний малюнок, який ми створили у процесі аналізу повіті. Твір у вас викликав певні асоціації (паросток і сонячні ключі). /Пояснюю елементи малюнка, де зображені турботливі долоні, які тримають пророслу насінину, зігріту сонячними променями - ключами /.

Давайте разом віднайдемо ті ключі, які допомогли відімкнути душу Михайлика і сформували у майбутньому його як повноцінну творчу особистість.

(Я поетапно відкриваю ключі-промені, у цьому мені допомагають учні).

Доброта – вразливість – любов до праці, землі – відраза до негативного – чарівний світ книги – любов до природи – пісня.

ІV. Підсумок уроку.

1. Підведення підсумків уроку.

Діти, всі завдання, поставлені на початку уроку, ми виконали. І навіть найголовніше – відшукали ключі мудрості – і це ми зуміли. А це значить, що протягом уроку ви наполегливо і творчо працювали. Отже, ваші відповіді мають бути оцінені. (Оцінка роботи класу й окремих учнів

2. Пояснення домашнього завдання.

Кожен літературний твір має свій магнетизм. Він вабить до себе знову і знову і має дивовижну властивість відкривати уважному читачеві свої принади щоразу по-новому.

Отже я пропонує вам вдома ще раз глибоко осмислити зміст повісті з її героями, проблемами і викласти на папері свої думки. А темою твору будуть слова Стельмаха, які стали лейт-мотивом нашого уроку «Усе найкраще у моєму житті – від матері».

(Запис домашнього завдання у щоденники).

Висновки до уроку.

Слово вчителя.

Дорогі друзі! Ось і спливли останні хвилини нашої подорожі у чарівну Країну Дитинства, де ви, діти, є її господарями, а ми , дорослі, лише гості, які на хвильку завітали у гості до свого босоногого дитинства.

Мандрівка в дитинство – людська потреба, вона освячує духовними витоками. Дитинство – це ласкава усмішка мами, її мудре слово, що нам завжди так потрібне; це сильні батьківські руки і міцне плече, до якого і сьогодні хочеться прихилитись.

Повернення до дитинства – це не туга за старим, а збереження відчуття пошани й любові до рідного краю, яке завжди повинне бути разом з нами.

Щаслива та людина, яка не забула свого дитинства, яка завжди – і в юні роки, і в зрілі – чує, як наливаються соком дерева, бачить, як тягнуться до сонячних променів проліски!

Хай же над нами і над усіма добрими людьми сяють чарівні зірки, і летять, летять гуси-лебеді! Гуси-лебеді, які на своїх крилах несуть долю і весну…

На цій оптимістичній ноті я б хотіла закінчити наш урок.