Оптимізація домашнього завдання як один із засобів підвищення якості знань

Сучасна методика пропонує досить багато прийомів для підвищення рівня якості знань школярів, кожен рік практикуючі педагоги вивчають та намагаються впровадити ті чи інші інноваційні форми та методи навчання. Ці інновації спрямовані на застосування діяльністного та особистісно-орієнтованого підход ів в навчанні, що допоможуть активізувати навчальну діяльність учнів, зроблять її цікавою та продуктивною.

Працюючи в школі двадцять три роки я пересвідчилась, що один з доступних та перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку та активізації учнів на уроці є організація самостійної роботи. Вона займає виключно важливе місце в організації сучасного процесу навчання, тому що набуті учнем знання в процесі особистої самостійної навчальної діяльності найбільш чітко викарбовуються в його свідомості.

Однією зі складових самостійної навчальної діяльності є домашня робота. Питання щодо всіх аспектів домашньої роботи ( доцільності,значенні,змісту, об’єму,різновидів ) розроблені досить докладно в класичній педагогіці, але вони постійно вивчаються та обговорюються. Не такі давні ті часи,коли було «модним» взагалі відмовитись від домашніх завдань. На даний момент ситуація докорінно змінилась, це питання знову стало дуже актуальним – зробити домашнє завдання оптимальним засобом для підвищення якості знань учнів. Чому?

З Інтернетом в наше життя прийшла дистанційна освіта, яка набуває все більших обертів в сучасному суспільстві. Цей вид освіти дуже перспективний, він має багато переваг, перш за все – економічну, тому в майбутньому дистанційна освіта безумовно набуде провідне місце. Основа дистанційної освіти – самостійна робота учня під керівництвом викладача. Навчити людину продуктивно працювати самостійно – це провідна мета сучасної школи. На даний момент прийомів та методів організації самостійної роботи на уроках досить багато, але важливо в цей перелік включити і домашню роботу і знайти нові підходи до її організації. Домашня навчальна робота, на відміну від роботи в класі, має сугубо індивідуальний характер, відрізняється відсутністю безпосереднього керівництва вчителя та максимальною самостійністю.

Для себе, як практикуючого педагога, я виділила такі основні позиції щодо ролі домашнього завдання в навчальній діяльності учнів:

• Формування особистісних якостей учня, таких як самостійність, відповідальність, цілеспрямованість, вміння долати перешкоди.
• Стимулювання пізнавального інтересу учнів, підвищення рівня загального інтелектуального розвитку.
• Закріплення та поглиблення знань, вмінь та навичок набутих на уроці, здатність структурувати матеріал, вміння аналізувати, будувати асоціативні зв’язки,узагальнювати, робити висновки.
• Розвиток логічного мислення.
• Формування інформаційно-комунікаційної та загальнокультурної компетенції.

Вчитель повинен максимально наблизити домашню роботу до інтересів та потреб учня, зробити її творчою та цікавою. Як же запровадити цю ідею в життя? Для цього необхідно конкретизувати види домашніх завдань, чітко визначати мету та необхідність кожного завдання, мотивувати діяльність учнів.

Класифікацій домашніх завдань досить багато( за дидактичною метою, за часом),цю класифікацію вивчають та удосконалюють вчителі. Але, на мою думку,потрібно таку класифікацію довести і до відома учнів, попередньо її спростивши. Своїм учням я пропоную наступний варіант:

• Домашні завдання репродуктивного характеру. Основною метою таких завдань є закріплення матеріалу, вивченого на уроці, виконання завдань за зразком (алгоритмом, правилом). Має дуже важливе значення, бо спрямоване на засвоєння основних знань, формування вмінь та навичок. Це базові домашні завдання. Прикладом таких завдань може бути розв’язування задач на застосування газових законів(фізика 10 клас) на 1-2 логічних кроки: пряма підстановка в формулу або вивід одного з параметрів, читання простих графіків.
• Домашні завдання з ускладнюючими елементами. Основною метою таких завдань є стимулювання пізнавальної діяльності учнів, для виконання таких завдань учневі необхідно буде зробити більш складні логічні кроки, можливо, необхідно буде згадати раніш вивчений матеріал і пов’язати з тим,що вивчається на даний момент. Продовжуючи розгляд прикладів - тут пропоную для розв’язування задачі на застосування газових законів у випадках коли газ знаходиться під поршнем певної маси, коли газ знаходиться в трубці разом зі стовпчиком ртуті, коли газ знаходиться в сосуді, що поділений перегородкою на дві частини, коли газ закачують у сосуд за допомогою насоса, тобто при розв’язувані таких задач учневі буде необхідно пригадати матеріал з гідростатики (8 клас), зробити вдалі малюнки до задач, де відобразити зміни об’єму газу, тиску газу( правильно розташувати відповідні вектори сил тиску). Що стосується графічних задач на газові закони, то можна запропонувати для опису та перебудови кругові цикли, або цикли, що мають ділянки, які відображають не ізопроцес. Також можна запропонувати графічні задачі на порівняння параметрів газу в різних станах, яке треба виконати графічним способом за допомогою графіків ізопоцесів.
• Домашні завдання творчого характеру, пов’язані з пошуком та обробкою інформації з метою представлення її перед класом на уроці. В процесі виконання такого завдання учні навчаються опрацьовувати інформацію по повному циклу(пошук, обробка, структурування, представлення), крім того, продуктом такої діяльності можуть бути доповідь, доклад, презентація. Наприклад я пропоную учням знайти цікаві задачі на газові закони, розв’язати їх і презентувати на уроці. Були задача на трубки з ртуттю, але розташовану під кутом; задачі на трубку з поршнем, що рухалась з прискоренням вертикально, горизонтально; задачі на змішування газів, в яких для розв’язку використовували закон Дальтона. Учні, які не вміють розв’язувати складні задачі, можуть реалізувати себе в історичних дослідах щодо відкриття газових законів – вони створюють презентації про вчених, доповіді про їх працю, цікаві життєві факти, курйози, парадокси, що виникали при дослідах цих вчених.
• Домашні завдання творчого характеру у формі проекту. Основною метою такого домашнього завдання є створення кінцевого продукту, значущого для класу в цілому, наприклад, створення алгоритмів розв’язування задач, складання тестів, самостійних або контрольних робіт, створення добірки експериментальних або якісних задач, задач практичного змісту. Так з теми «Газові закони» творча група учнів створила добірку цікавих якісних задач, опрацювавши декілька збірників різних авторів та років видання. В класі було організовано змагання між групами учнів, на якому вони розв’язували ці задачі. Цей захід проводила творча група учнів. Таким чином вдається мотивувати та зацікавлювати учнів, формувати комунікативні та організаційні навички, сприяти формуванню інформаційної компетентності учнів.

Педагогічні можливості домашніх завдань для підвищення якості знань великі, але вони можуть бути використані в повній мірі лише при наявності ефективної методики їх планування і правильної організації перевірки.

Спираючись на досвід своєї роботи, я можу надати деякі рекомендації щодо методики планування домашніх завдань.

• Домашнє завдання повинно бути диференційованим, тобто на любому уроці учням має бути запропоновано хоча б два рівні завдань (репродуктивне та з ускладнюючими елементами).
• Домашні завдання на протязі вивчення теми бажано задавати в системі повільно наростаючої складності: репродуктивних, пізнавально-пошукових, творчих, пізнавально-практичних.
• Домашні завдання творчого та пізнавально-практичного характеру бажано пропонувати учням на початку вивчення теми, надати певний час для їх виконання і встановити строки звітності.
• На початок вивчення теми вчитель може створити план-сітку домашніх завдань, з яким доцільно ознайомити учнів з метою мотивації їх діяльності

Звісно, доречним буде познайомити учнів з цією сіткою, щоб вони змогли обрати для себе ті творчі домашні завдання, які вони будуть виконувати не на поточному уроці,а на потязі вивчення теми.

Розглянемо питання щодо того як правильно задавати домашнє завдання?

Домашнє завдання повинно бути цілеспрямованим, направленим на розвиток мислення учнів, формування нових вмінь та навичок при його опрацюванні. Учитель повинен не просто перелікувати параграфи, які необхідно прочитати та номери вправ для виконання, а надати учням інструкцію щодо виконання завдання (прокоментувати домашнє завдання).

Наприклад, при роботі з текстовим матеріалом, що викладений в підручнику, я пропоную декілька таких завдань:

• Розділити зміст тексту на основні смислові частини( скласти план-конспект)
• Знайти спільне в явищах, що спостерігаються, або об’єктах, що вивчаються (скласти порівняльну таблицю) Наприклад, порівняти поведінку провідників та діелектриків в електричному полі.
• Визначити головну думку в тексті ( сформулювати її у вигляді закону, теореми, правила) Наприклад, вивід закону всесвітнього тяжіння на базі астрономічних досліджень законів та дії законів Ньютона.
• Зробити висновок з наведених фактів (скласти тези) Наприклад, визначити основні властивості кристалічних або аморфних тіл.
• Добрати факти до даного твердження (підготувати коротку доповідь) Наприклад розглянути умови виникнення та використання конкретних видів самостійного газового розряду.
• Систематизувати факти у визначеній послідовності, або за спільними ознакам (скласти узагальнюючу таблицю) Звичайно такі таблиці складаємо на уроках узагальнюючого повторення, та краще коли учні створюють такі таблиці самі дома, а потім презентують їх на уроці. Можна навіть організувати конкурс на кращу узагальнюючу таблицю.
• Знайти декілька підходів до розв’язання головної проблеми ( скласти порівняльну схему, підготувати повідомлення)
• Довести або спростувати конкретне положення (навести доведення або спростування у формі таблиці, схеми, задачі тощо).

Як свідчать ці розглянуті завдання,при роботі з текстовим матеріалом я ставлю за мету навчити учня структурувати матеріал, а не просто його засвоювати та переповідати.

Якщо домашнє завдання передбачає розв’язування задач, вправ, то вважаю доцільним зробити такі коментарі:

• При наданні завдань репродуктивного характеру, що є обов’язковим для всіх, наголосити на тих вміннях і навичках, які повинні закріпити учні. Можна вказати ті номери, які є подібними до домашніх і виконувались в класі, як зразок. Також треба вказати рівень оцінки, яку отримають учні,виконавши ці завдання.
• При наданні завдань пізнавально-пошукових треба наголосити на тому, що їх виконання дозволить учням застосувати свої знання в більш складних умовах, треба бути зробити більше логічних кроків для розв’язування таких завдань, можливо необхідно буде повторити раніше вивчену тему, або засвоїти деякі додаткові факти, що не входить до обов’язкового для вивчення матеріалу. Також треба вказати рівень оцінки, яку зможуть отримати учні, виконавши ці завдання, наголосити на тому, що вони досягнуть більш високого рівня інтелектуального розвитку завдяки своїй праці.

На мою думку,головний принцип, якого повинен дотримуватись вчитель, коли коментує домашнє завдання, якими би не були його зміст та складність, це орієнтування учня на успіх при його виконанні, перспектива отримати знання навіть методом виправлення власних помилок.

Як свідчить багаторічний педагогічний досвід мій та моїх колег,ефективність домашнього завдання залежить у великій мірі від методів його перевірки. Зараз можна знайти багато прикладів щодо стандартних та незвичних прийомів та методів перевірки домашнього завдання, якими діляться вчителі-практики, але висновок можна зробити один – домашнє завдання треба перевіряти систематично і ретельно, якщо ставиться мета щодо його ефективного використання в процесі навчання. На мою думку, прийоми повинні бути простими, різноманітними і відомими учням, тобто учень має знати яким чином на наступному уроці буде перевірено домашнє завдання, яке він виконає. Наприклад, при перевірці базового компоненту домашнього завдання (репродуктивного), можна застосувати такі прийоми:

• Написати приклади або задачі з домашнього завдання на окремих картках і запропонувати розв’язати їх окремим учням самостійно по пам’яті, виділивши для цього індивідуальні місця в класі, наприклад, перші або остання парти. Якщо учень виконував домашнє завдання методом бездумного списування, він навряд чи з цим упорається. Але якщо слабкий учень виконував це завдання свідомо, навіть зі сторонньою допомогою, він зможе навести відоме йому рішення і отримати обіцяну оцінку. Таким чином ми створюємо ситуацію успіху для любого учня, навіть слабкого.
• Диктанти на знання основних формул(законів, правил), або тести з одним варіантом відповіді. Такі форми роботи можна проводити фронтально, застосовувати самоперевірку, або взаємоперевірку. Учні виставляють собі оцінку самі, а вчитель може зразу провести роботу щодо корекції знань учнів. Якщо така форма перевірки теоретичних знань застосовується систематично на протязі вивчення теми, то учні мають змогу добре підготуватися до підсумкового тестування (заліку, опитування тощо) а також спрогнозувати свою оцінку.
• Захист домашньої роботи – домашнє завдання розв’язують на дошці окремі учні, коментують свої рішення, а учні класу мають виконати такі функції: перевірити правильність виконання, порівнявши зі своїм розв’язанням,та оцінити коментар, можливо, доповнити або виправити його.
• Перевірка за готовим зразком – зразок правильного рішення записують на дошці окремі учні після перевірки вчителя, або зразок надає сам вчитель ( можна використати проектор). Учням пропонується знайти помилки, яких вони припустилися, виправити їх, зробити самооцінку, можливо коментування помилок та їх аналіз.
• Виправлення помилок, що спеціально допущені у зразку, або заповнення пропусків, що зроблені у зразку. Такий вид перевірки можна навіть віднести до творчого, а доступний він і слабким учням – це дозволяє підвищити їх рівень самооцінки та розвивати пізнавальний інтерес до навчання в цілому.

Перевірка пізнавально-пошукових, творчих, пізнавально-практичних домашніх завдань може бути проведена як захист домашньої роботи у вигляді презентації або виступу. Дуже вдалим є досвід простих демонстрацій, коли учні самі знаходять в літературі опис нескладних демонстрацій цікавих фізичних явищ, потім готують їх і показують на уроці. Наприклад демонстрація сліпої плями в 7 класі викликало масу позитивних емоцій в учнів.

Цікавою формою таких домашніх завдань є складання учнями самостійних робіт, питань тестів, завдань для контрольних робіт, коли ці матеріали використовуються на уроках для перевірки знань однокласників. Створення дидактичних матеріалів за визначеною темою може стати темою проекту, який буде опрацьовувати певна група учнів. Так в 10 класі учням було запропоновано на початку року на протязі вивчення кожної теми створювати хоча б один с текстів робіт, що використовуються для контролю знань.

Дуже цікавим є той момент коли я наголошувала на уроці: «Тест з теми «Механічні хвилі» пишемо за розробкою Оксани». Учні оцінювали не тільки свої знання, а і якість запропонованих питань та наданих варіантів відповідей. З кожним разом якість виконаних робіт зростала. Якщо навіть учень використовував вже складені тести(завдання, задачі тощо) він ніс відповідальність за якість наданого матеріалу перед своїми однокласниками. Таким чином мені вдалося пересвідчитись у високій навчальній ефективності цього методу, а також виховній та мотиваційній.

Ще один з цікавих напрямків, що може втілюватись у проекті – це створення групою учнів сценаріїв дидактичних ігор, а потім їх організація та проведення на уроці саме цією групою. Наприклад, учнями 10 класу наприкінці вивчення теми «Молекулярна фізика та термодинаміка» була підготовлена і проведена гра «Фізичний брейн-рінг», де учні обмінювались цікавими питаннями, що підготували заздалегідь (до речі,дуже вдало були використані збірники конкурсу «Левеня» за 2010-2012 роки), проводили конкурс «Крокодил», де за допомогою пантоміми та додаткових питань зображували або фізичне явище, або фізичний прилад, або фізичний закон. Гра готувалась на протязі вивчення всієї теми, тобто її підготовку можна вважати творчим домашнім завданням.

В цілому, творчі завдання мають на меті підвищення рівня загального інтелектуального розвитку учня та набуття ним таких рис особистості, як цілеспрямованість, самостійність, наполегливість та відповідальність,що є найважливішим надбанням для його майбутньої життєдіяльності.

Однією з найактуальніших проблем є використання домашнього завдання в подальшій навчальній діяльності учня та вчителя. Частіш за все вчитель пропонує домашнє завдання з метою закріплення того матеріалу,що вивчався на уроці, і це дуже важливо, бо повторення і закріплення – то є фундамент міцних знань. Але, як показує мій досвід, важливо продумати зміст домашнього завдання з позиції подальшої роботи з ним у класі, бо це можливо використати як потужний мотиваційний фактор,особливо для сильних і зацікавлених учнів.

В результаті використання домашнього завдання як засобу для підготовки до вивчення нового матеріалу мені вдалося успішно вирішити такі питання:

• Підвищення рівня усвідомлення учнями необхідності виконання домашнього завдання.
• Втілення в єдності перевірки домашнього завдання, розширення та доповнення отриманих знань в процесі вивчення нової теми.
• Економія часу на вивчення нового матеріалу.
• Набуття учнями вмінь систематизувати вивчене та поглиблювати знання на базі цієї систематизації.

Наведемо приклади можливого використання домашнього завдання при вивчення нового матеріалу:

• Коли необхідно на уроці створити проблемну ситуацію можна перевірити в класі рішення домашньої задачі, а потім поставити перед учнями ряд послідовних задач-проблем, пов’язаних із нею. Наприклад, при вивченні теми «Рух тіла під дією декількох сил», можна на прикладі розв’язаної домашньої задачі на рух тіла по вертикалі ускладнити її додаючи дію сили опору повітря; при розв’язанні домашньої задачі на рух тіла по горизонталі ускладнити її силою тяги, що направлена під кутом до горизонту, або одночасною дією декількох сил, що спрямовані по-різному, або запропонувати після цих задач популярну задачу про магніт, що прилип до залізної вертикальної стіни, або рухається по ній вгору чи вниз.
• Домашнє завдання можна задати таким чином, щоб новий матеріал виявився його узагальненням. Наприклад, вивчаючи теми «Сила Ампера» учні розв’язують розрахункові задачі та графічні задачі на використання правила лівої руки. Перехід до вивчення теми «Сила Лоренца» починається з розгляду питання фізичної природи цієї сили, правил її обчислення та визначення напряму за допомогою того ж правила лівої руки, але в більш загальному вигляді. Доречним буде запропонувати учням самостійно зробити це узагальнення, тобто спираючись на розв’язані дома задачі, визначити наприклад напрямок руху електронів,що створюють електричний струм у провіднику.
• Можна розробити такі домашні завдання, що при вивченні нового матеріалу на уроці потрібно буде постійно звертатися до нього. Наприклад, перед розглядом теми «Штучні супутники. Перша космічна швидкість. Космічні швидкості» учням в якості домашнього завдання можна запропонувати задачі на рух тіла по колу, застосування закону всесвітнього тяжіння та розрахунок сили тяжіння на різних висотах чи широтах.
• Домашнє завдання може виявитися матеріалом, що використовується для поглибленого повторення з теми. Наприклад в кінці вивчення теми «Закони постійного струму» учням дома пропоную виконати наступні завдання: 1) скласти узагальнюючу таблицю основних законів та формул; 2) класифікувати задачі по типам і підібрати приклади. Цей матеріал використовую на наступному уроці, який присвячений узагальненню та систематизації знань, таким чином: 1) пропоную декільком учням презентувати свої узагальнюючі таблиці(учні на дошці мають їх відтворити по пам’яті), потім клас коментує і доповнює чи виправляє такі таблиці і обирає найкращу для подальшого використання; 2) також прошу декількох учнів надати класифікацію задач і навести розв’язок тих прикладів, що вони підібрали. В процесі обговорення, вдається скласти загальну класифікацію та надати учням для роботи в групах тренувальну контрольну роботу за цією класифікацією. В якості домашнього завдання пропоную або розв’язати домашню контрольну роботу, або скласти свій варіант згідно запропонованій класифікації.

Узагальнюючи свій досвід з розглянутого в цій статті питання, на мою думку,можна зробити такий висновок, що оптимізація домашнього завдання складається з наступних чинників:

• Чіткої постановки мети домашнього завдання.
• Різноманітності форм домашнього завдання, послідовності і доцільності їх використання.
• Диференціації домашнього завдання за рівнями складності.
• Своєчасного, різноманітного, відкритого контролю виконання домашнього завдання.
• Врахування вікових особливостей учнів.
• Оптимального об’єму та строків виконання домашнього завдання.
• Чіткі і грамотні інструкції вчителя щодо виконання домашнього завдання.
• Зв'язок домашнього завдання з вивченням нового матеріалу.
• Створення ситуації успіху та можливості інтелектуального та особистісного росту для учнів в процесі виконання системи домашніх завдань.

Шановні колеги, сподіваюсь, що матеріал, наданий у моїй статті стане в пригоді у вашій повсякденній праці та дозволить вашим учням досягти більш високих результатів у навчанні та особистому розвиткові. Бажаю всім наснаги.