Формування здорового способу життя учнів за допомогою позакласних занять із фізичного виховання

Фізична культура і спорт – це засоби існування гармонійно розвиненої особистості. Вони допомагають зосередити усі внутрішні ресурси організму на досягнення поставленої мети, підвищують працездатність, дозволяють вмістити в рамки короткого робочого дня виконання всіх намічених справ, виробляють по требу в здоровому способі життя.

Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття в розпорядку навчального дня об’єднують учнів переважно одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей із різних класів.

Частина форм позакласних занять (робота гуртків, секцій, змагання, індивідуальні заняття та інші) вивчається у процесі викладання спортивно педагогічних дисциплін. Я розгляну лише ті форми, які не мають чіткої предметної належності (наприклад, гімнастика, легка атлетика), а об’єднують матеріал із різних розділів програми фізичного виховання школярів, для яких властиві широкі між предметні зв’язки.

Відомо, що одним з ефективних засобів боротьби гіподинамією це фізичні вправи, тому для підвищення рухової активності, крім уроків фізичної культури я використовую ігри та забави, проведення позакласних занять до яких відносяться спортивні свята та різні види змагань.

Важко переоцінити значення змагань, як головного спортивного атрибуту у фізичному вихованні школярів. Використовуючи елементи змагань у навчальній діяльності ми відкриваємо широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів.

Проводячи змагання у школі, ми з вчителями створюємо таку атмосферу, щоб і глядачі хотіли взяти в них участь разом зі своїми друзями, сім’ями. Обов’язковими умовами цього процесу є яскраве оформлення місць проведення змагань; виставлення стендів про історію команд, фотографії гравців, тренерів; організація виставок спортивної атрибутики; виступи перед глядачами коментаторів, ветеранів; проведення конкурсів, вікторин; змістовне музичне оформлення змагань тощо.

Класифікаційні змагання, які ми проводимо згідно із спортивною класифікацією і правилами змагань, вимагають тривалої, послідовної роботи. Тому в змаганнях з окремих видів спорту (легкої атлетики, гімнастики, волейболу) бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. У зв’язку з цим у нашій школі проводяться так звані не кваліфікаційні змагання.

До таких змагань належать усі міні – ігри (Дабл-дач, піонербол, снайпер, фрісбі) на майданчиках зменшених розмірів, зі скороченням часу, використанням нестандартного інвентарю, зміненою кількістю гравців, із дозволеним частковим порушенням окремих правил тощо.

Як можливі варіанти охарактеризую деякі види змагань, що здобули визнання у нашій школі.

Змагання за шкільною програмою. Програму таких змагань складається Методичним об'єднанням вчителів фізичного виховання і вона сприяє розв’язанню завдань, які поставлені перед учнями на кожному конкретному етапі засвоєння матеріалу шкільної програми.

У програму змагань ми також включаємося теоретичний матеріал у вигляді запитань, що визначають уміння учнів самостійно займатися, управляти класом, допомагати товаришам.

Змагання проводяться як особисті (переважно внутрікласні), так і командні (як ведеться, між класами). Цінність останніх полягає в тому, що відчуття відповідальності перед товаришами спонукає кожного учасника сумлінно готуватися, виявляти максимум зусиль і наполегливості у процесі підготовки до змагань і участі в них.

Про програму змагань учні повідомляються на початку навчального року. Проводяться вони під час роботи гуртків, факультативів, годин здоров’я тощо.

Змагання за шкільної програмою на уроках і в позаурочний час проводяться в нашій школі, починаючи з першого класу, поступово її ускладнюю, ти самим привчаючи дітей мобілізувати всі сили на досягнення високих результатів і чесне суперництво.

Також в своїй діяльності я практикую конкурсні змагання. Метою яких є розвиток вміння учнями самостійно користуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію. Організовуються як самостійні заходи на перервах, у групах подовженого дня або як складову частину інших заходів (вечорів спортивних свят, днів здоров’я та ін.)

Програма конкурсу передбачає індивідуальні та групові завдання. Наприклад, влаштовуються конкурси на краще складання і виконання ранкової гімнастики, створення нових вправ із двох або трьох запропонованих, кращу комбінацію вільних вправ із раніше вивчених рухових дій тощо.

Найбільш захоплюючим видом змагань для дітей є "Веселі старти".

У програмі "Веселих стартів" я передбачаю ігри для змішаних команд, а також для хлопчаків та дівчаток окремо. Якщо у змаганнях беруть участь команди дітей різного віку, бо ми зрівнюємо їхні шанси на перемогу шляхом диференціації довжини дистанції, складності перешкод, розмірів і ваги предметів та приладів.

Під час командних ігор і естафет, діти надзвичайно збуджуються, тому необхідно вжити заходів, щоб уникнути можливих травм. Через це не рекомендую включати в програму перекиди на швидкість, біг по вузький високій опорі, спускання з каната на швидкість та інші подібні вправи. Для заспокоєння збуджених учасників треба по закінченню чергової гри дати вправу на увагу.

Підбираючи ігри та естафети для учнів, я завжди чітко визначаю завдання, яке хочу вирішити. В одних випадках можна робити акцент на вихованні фізичних якостей, в інших – на формуванні вміння погоджувати власні дії з діями партнерів. На перший план в окремих іграх рекомендую висувати і виховні завдання. Так, для виховання почуття колективізму, товариськості в естафеті передбачаються завдання, успіх виконання яких залежить від узгодженості дій учасників, їхньої взаємодопомоги та взаємовиручки. Кмітливість і творче мислення будуть формуватися під час виконання завдань, у яких успіх вирішують тактика подолання перешкод, вибір найбільш раціональних способів виконання рухових дій.

Щоб естафети та ігри не втрачали педагогічної цінності треба своєчасно фіксувати всі порушення правил і, підсумовуючи, врахувати їх, а також робити усе можливе для попередження порушень.

Сьогодні, як і в попередні десятиліття, у державній політиці вкрай повільно зміщуються акценти зі спорту вищих досягнень на масовий спорт. І в цій сфері духовність і культура залишаються на задньому плані.

Школа повинна виховати і дати дітям змогу реалізувати прагнення гармонійно поєднувати розумний спосіб життя із заняттями живописом, скульптурою, поезією, винахідництвом, колекціонуванням та іншими видами творчої діяльності. Втіленню цієї ідеї і життя сприятимуть шкільні фізкультурно-художні свята.

Свято не має чітко визначеної форми, вона може змінюватися залежно від бажань учасників, самодіяльність яких не тільки не регламентується, а й заохочується. Водночас, свято має певні обряди, які додають йому стабільності. Тому кожне свято повинно мати свою, характерну обрядову структуру, яка надає йому оригінальності та неповторності. Свято не тільки акумулює традиційні обряди, але й виступає своєрідною структурою духовного і фізичного життя людей.

У змісті стародавніх обрядів українців головним була не пісня, не її текст, а рухова діяльність, яка піднімала настрій, будила енергію людей, стимулювала до праці.

Враховуючи цей досвід, до активної участі у святі залучаються всі учні, педагоги, батьки, громадські організації. При цьому, активна участь у спортивних заходах не виключає участі в інших фрагментах свята, а заохочується його організаторами.

Фізкультурно-художнє свято рекомендую розпочинати урочистими церемоніями (підняття українського державного національного або олімпійського прапора, привітання гостей і представників місцевої влади, тощо), характер яких залежатиме від того, чому вони присвячені: історичним датам, подіям із життя школи, спортивним форумам. Це позначається на програмі та характері проведення свята, змісті ігор, конкурсів, вікторин, репертуарі художніх колективів.

До організації свята, складання програми сценарію, підготовки його окремих фрагментів ми залучаємо практично всіх учителів, учнів, а також батьків.

Програмою передбачаються фрагменти не тільки для школярів, а й для дітей дошкільного віку і навіть дорослих та спільні заходи (класами, сім’ями).

Складаючи сценарій, доцільно чергуємо художні та спортивні фрагменти, щоб постійно підтримувати в учасниках і гостях зацікавленість у святі. Не забуваємо про традиційні для запорізького козацтва ігри та розваги.

Наступного дня по святі проводимо розширене підсумкове засідання оргкомітету, на якому аналізуємо і оцінюємо ефективність роботи всіх залучених до підготовки і проведення свята, виявляємо успішні дії та хиби, враховуємо їх у майбутньому. Водночас, на видних місцях вивішуються таблиці з результатами змагань, конкурсів, ігор. На фотомонтажах – фотографії переможців, окремі фрагменти свята (особливо масові), на яких може знайти себе кожен учасник.

Також у школі наприкінці навчального року проводяться спортивно – художні вечори, присвячені різним подіям у житті колективу фізичної культури. Це "Вечір спортивних досягнень", присвячений підбиттю підсумків фізкультурної роботи школи за рік. Також вечори присвячуються високим досягненням команди або окремих спортсменів школи, проводиться за типом спортивно – художніх КВК, "Ну-мо, хлопці", "Ну-мо, дівчата" тощо. У будь – яких випадках вони є ефективною формою реалізації ідеї синтезу спорту та мистецтва, спробою об’єднати спортивні заходи з художніми.

Завдання таких вечорів - заохочення учнів і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до систематичних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.

Оформлення місця проведення вечора має інформативний характер, відповідає завданням та ідеям вечора. На вечір запрошується відомий гість-спортсмен або група спортсменів.

На таких вечорах ми уникаємо тривалих доповідей і виступів. Усі інформацію, яка має бути оголошена на вечорі, доцільно об’єднуємо зі словами привітання і поздоровлення, рапортами.

Програмою вечора, крім іншого, можуть передбачити виступи колективів художньої самодіяльності та окремих виконавців, показові виступи класів і учнів, естафети і "Веселі старти", жартівливі спортивні виступи та пародії, змагання сімейних команд.

Найбільш повного практичного втілення ідеї комплексного використання засобів, зв’язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами та ідеї гармонії тіла і розуму можна досягти, проводячи у школі "Олімпійські тижні", "Дні здоров’я", декади педмайстерності вчителів фізичного виховання.

Пропонуємо розглянути особливості змісту та організації "Олімпійського тижня", "Дня здоров’я", декади педмайстерності вчителів фізичного виховання, які ми проводимо кожен рік.

Методичне об’єднання вчителів фізичної культури, вносить заходи у шкільний план роботи і розробляє їх зміст та програму. Виходячи з потреб реалізації програми, створюється і затверджується штаб проведення спортивно-масових заходів, в який можуть входити: вчитель фізичної культури, вчителі тих предметів, які мають відношення до дня здоров’я, особи, які за своїми службовими і громадськими обов’язками відповідають за виховання, медпрацівник школи, голова батьківського комітету та ін.

Підсумовуючи, спробую відповісти на питання, чим керуватися у визначенні кількості заходів у позакласній роботі з учнями, які оптимальні інтервали між ними; їхня послідовність. Усе це, без сумніву, залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в кожній конкретній школі, підготовленості учнів, орієнтація педколективу і керівництва школи.

Накопичений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому аспекті:

Всі заходи повинні бути об’єднані у цілеспрямовану комплексну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею союзу тіла і розуму, налагодити між предметні зв’язки і, врешті – решт, сформувати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити, третій, вищий рівень комплектації засобів (фізичні вправи, природа, гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а за другий – тижневий мікроцикл.

Для періодичного впливу на емоційну сферу учнів задля підтримання їхньої постійної зацікавленості до самовдосконалення елементи цієї системи доцільно розмістити в такій послідовності:

• "Олімпійський тиждень" - це перший тиждень вересня;
• Декада педмайстерності вчителів фізичного виховання - це третій-четвертий тиждень жовтня;
• "Веселі старти сімейних команд" - грудень;
• "Дні здоров’я" - березень;
• "Вечір спортивних досягнень" - середина травня.

Нарешті, декілька практичних висновків:

• складаючи програми і сценарії масових заходів, багато уваги треба надати урочистості ритуалів і оформленню, які посилюють емоційний вплив рухової діяльності;
• пам’ятати, що для досягнення кінцевого результату - виховання звички до самостійних занять фізичними вправами - важлива не стільки участь у будь-якому заході, скільки процес підготовки до нього (сам захід виступає як мотив);
• ефект, як свідчить досвід, посилюються, якщо учасників залучити до формування змісту заходів: ігор, вікторин, конкурсів;
• виступи непідготовлених учнів (особливо у змаганнях) викликають переважно негативні емоції і можуть назавжди відбити в них бажання займатися фізичними вправами;
• справжньої масової участі школярів у заходах потрібно досягати через велику різноманітність фрагментів;
• у всіх заходах створювати хороші умови для вивчення учнів, їхніх можливостей, нахилів, моральних і вольових якостей;
• участь у масових заходах спонукає учасників до самовдосконалення, але якщо інтервали між ними надто великі, то досягти бажаного
• ефекту підвищення емоційного фону не вдається;
• у проведенні всіх заходів - налагоджувати між предметні зв’язки - це найбільш надійний та перспективний шлях залучити до розв’язання проблем фізичного виховання педагогічним колективом загалом;
• задля безперервного вдосконалення згаданих форм фізичного виховання, підвищення результативності щоразу по закінченню обов’язково потрібно підсумовувати їх;
• і головне: штампи і шаблони ніколи не принесуть успіху в роботі!