Впровадження інноваційних форм навчання та виховання у процесі формування патріотичної особистості

Формування гармонійної особистості учня загальноосвітньої школи є провідною проблемою української психолого-педагогічної науки. В сучасних умовах пріоритетну роль відіграє саме розвиток патріотичної особистості, а також громадянське, національне, військово-патріотичне виховання.

Патріотизм (від грецького "патріс") – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя... Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. І саме в патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до себе, людей, Батьківщини, її минулого, майбутнього та сьогодення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Разом із тим, педагогічна практика свідчить, що у патріотичному вихованні існують серйозні протиріччя між потребами суспільства та можливостями школи, сім’ї, і, крім цього, недостатньо впроваджуються нові, інноваційні форми й методи виховної роботи, за допомогою яких формується особистість, патріотичні почуття дитини. Тому обрана тема є досить актуальною.

Для педагогічного колективу закладу патріотичний напрямок роботи є пріоритетним. Школа - базовий заклад міста з героїко-патріотичного виховання, носить ім’я свого випускника - героя Радянського Союзу, поета, воїна - інтернаціоналіста Олександра Стовби. Тому цілий ряд заходів, які щорічно проводяться у школі, спрямовані на вшанування героїв та учасників військових дій у Афганістані. Центром дослідницької та екскурсійної роботи є і шкільний музей Бойової Слави, який працює в закладі з 1984 року.

Головними завданнями патріотичного виховання школярів визначені:

• Створення умов для формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, зберігає й підтримує українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь та національних духовних надбань шляхом громадянської та правової освіти в межах морально-етичного кодексу учня.
• Виховання громадянина - патріота України з високою національною свідомістю засобами навчальної та позакласної діяльності, музейної справи, гурткової роботи.
• Впровадження соціального проектування, формування у дітей та учнівської молоді соціально-ціннісних орієнтирів, соціальної ментальності.
• Забезпечення розвитку аксіосфери особистості, працюючи в межах експерименту (обласний рівень) на тему: "Вшанування традиції святкування народних та державних свят як спосіб активізації загальношкільної взаємодії".
• Активна взаємодія із структурними підрозділами органів місцевого самоврядування щодо громадянського, героїко-патріотичного, національного виховання молоді.

Патріотичний напрям виховання учнів в школі складається з:

• громадянської освіти та громадянського, національного виховання;
• військово-патріотичного виховання;
• правового виховання;
• морально – етичного та духовного виховання на основі вивчення традицій українського народу;
• музейної справи;
• краєзнавчої та пошуково-дослідної діяльності;
• соціального проектування;
• учнівського самоврядування.

Вище перелічені складові патріотичного виховання реалізуються в школі різними шляхами. Патріотичне виховання здійснюється як на уроках та факультативних заняттях, так і під час позакласної роботи.

Першоелементом національної культури є, безумовно, рідна мова. Завдання відродження, збереження мови, знайомства учнів з літературою рідного краю вирішують вчителі української мови, які впроваджують на своїх уроках різноманітні інтерактивні технології. До 200-річчя Шевченка вірші учнів школи увійшли до шкільний альманах "Поетична Шевченкіана в школі", а вчителі розробили оригінальний Шевченківський збірник диктантів. В лютому – березні 2014 року в початковій школі пройшов комплекс заходів (відкритих уроків та виховних свят) до ювілею Кобзаря.

Патріотичне виховання - це виховання ідеалу служіння народові, готовності до захисту Батьківщини, воно покликано спонукати до фізичного вдосконалення, оволодіння військовими та військово-технічними знаннями, вивчення бойових традицій українського народу. Військово-патріотичне виховання є складовою частиною підготовки юнаків допризовного віку до військової служби.

Для ефективної реалізації ідеї патріотизму важливим фактором є вивчення предмету "Захист Вітчизни". В школі діє військово-спортивний клуб для юнаків 9-11 класів, проводяться цікаві інтерактивні позакласні заходи як для старшокласників, так і для молодших школярів. Заклад співпрацює із училищем професійної підготовки персоналу ДКВС України та однією із військових частин міста. Курсанти є активними учасниками шкільних мітингів, військово-спортивних змагань та запрошують до себе юнаків школи, у тому числі і для відпрацювання практичних навичок.

З 2005 року в школі викладається інтерактивний факультативний курс "Громадянська освіта". Учні 8-х класів вивчають предмет "Вчимося бути громадянами України". Результати проведеного в школі анкетування учнів 8-9 класів показали, що 85% підлітків вважає цей предмет важливим і необхідним для майбутнього життя.

Головною проблемою громадянської освіти в Україні є формування правової культури школярів. Це здійснюється насамперед на уроках та позакласних заходах з правознавства (викладається в 9, 10-х класах, а в 4-х – введено варіативний курс "Права дитини"). Цей предмет формує правосвідомість - необхідну ознаку правової держави, а також готує школярів до життя, закріплює навички правомірної поведінки, практичного застосування норм права, знайомить учнів з їх правами і обов'язками. Розвитку патріотичних почуттів юного громадянина сприяють і такі предмети, як географія України, "Я і Україна".

Великий потенціал в плані патріотичного виховання учнів несе історична наука, яка має на меті формування громадянської свідомості учнів, активності, чіткої життєвої позиції, вміння висловлювати власну думку. Особливу роль у вивченні цих предметів відіграють навчальні та пізнавальні екскурсії, особливо за межі міста. Учні школи часто відвідують Дніпропетровськ, Запоріжжя (о. Хортицю), селище Петриківку (художній музей) тощо.

Під час уроків вчителі нашої школи коректно пояснюють учням проблеми, які переживає країна, вчать їх заглиблюватися в історію та будувати містки в майбутнє з надією на те, що воно буде прекрасним, адже наш народ виходить у цивілізований світ, і Україна повинна знайти там належне місце.

Знаходячись у діючій взаємодії зі структурними підрозділами органів місцевого самоврядування, школа залучається до проведення міських та районних урочистостей, бере постійну участь у мітингах, вітальних та концертних програмах, активно впроваджує міські та районні соціальні проекти, а саме: "Пам’ятники і меморіали" (до 70-річниці визволення Дніпропетровщини від фашистських окупантів), в ході якого були уточнені прізвища та імена 47 загиблих воїнів, систематизовані їх біографічні дані, проведені пошукова робота щодо місць їх захоронень та підсумковий круглий стіл за участю представників музеїв міста.

Спільно з радою ветеранів Баглійського району школярі займалися дослідженням життєвого шляху своїх земляків в межах проекту "Дніпродзержинці - Герої соціалістичної праці". В рамках теми: "Формування патріотичних цінностей підростаючого покоління через усвідомлення героїчних сторінок своєї історії" учні працювали над проектами: "Безсмертний полк" (до дня Перемоги), "Моя родина в долі моєї Батьківщини". У жовтні 2013 року школа презентувала свій досвід з патріотичного виховання на обласному науково-практичному семінарі "Родинна пам’ять про війну". Цікавою формою співробітництва з ветеранськими організаціями є проекти "Діалог поколінь", які щорічно проводяться у школі.

У межах проекту "Ювілейна осінь" учні урочисто вітають ювілярів - ветеранів війни та праці, що мешкають на мікрорайоні школи. Результатом проведеного в школі поетичного проекту-конкурсу стали написані учнями адресні віршовані вітання ветеранам війни – визволителям міста. Активно проводиться у школі шефська робота з ветеранами: волонтерський рух, операції та соціальні проекти "Ветеран живе поруч", "Доброго ранку, ветеран", "Лист ветерану".

До Року пам’яті в’язнів – жертв фашизму учні школи взяли участь у ІІ Всеукраїнському конкурсі художніх робіт серед учнів старших класів на тему: "Доля дітей у роки ІІ Світової війни в малюнках учнів" та отримали лист - подяку від організаторів - міжнародного фонду "Взаєморозуміння і толерантність". Школярі беруть участь і у заходах в межах шкільного проекту "Афганістан – біль мого серця". В рамках соціальних проектів "Ми - не байдужі", "Добро починається з тебе" проводяться акції "Милосердя" та надається речова допомога та солодкі подарунки дітям, що знаходяться в дитячому притулку.

Центром дослідницької та екскурсійної роботи є шкільний музей Бойової Слави, який постійно оновлюється. В музеї працюють декілька експозицій, які розповідають про історію школи, її працівників та випускників у роки Великої Вітчизняної війни, життєвий, творчий шлях та героїчний подвиг Олександра Стовби, історію Збройних Сил України, характеризують сучасні досягнення і здобутки учнів та вчителів школи.

В дії виставочна експозиція військової форми, перекидні планшети з інформацією про випускників школи, які присвятили себе військовій службі, в холі музею встановлені стенди з інформацією про роботу пошукових груп та військово-патріотичної комісії шкільного парламенту, фотозвіт про науково-просвітницьку роботу, історичні та культурні пам’ятки регіону та країни, місця, де побували наші пошуковці. Музей працює за напрямками:

• експозиційна робота
• науково-просвітницька, екскурсійна робота
• фондова робота

У шкільному музеї Бойової слави проходять інтегровані екскурсії для учнів 1-11 класів при вивченні окремих тем навчальних предметів; масові заходи патріотичного спрямування (зустрічі з ветеранами війни та праці, воїнами-афганцями тощо); семінари-практикуми для керівників шкільних музеїв навчальних закладів району міста.

Музей викликає велику зацікавленість у школярів, які можуть побачити там, у тому числі, і свої нагороди, і нагороди своїх батьків. Члени лекторської групи із захопленням читають напам’ять вірші Олександра Стовби, самостійно поповнюють і коректують свої виступи.

Бажаючих проводити екскурсії (а це учні 8-9 класів) завжди багато, і такий вид діяльності викликає жвавий інтерес у підлітків. Цікаво проходять засідання ради музею, на яких діти підбирають, досліджують та характеризують експонати, враховуючи сучасні вимоги музеєзнавства. Тісно співпрацює музей СЗШ № 20 із радами ветеранів Баглійського району і особливо - ПАТ "ДніпроАЗОТ", без участі яких не проходить жодне музейне свято. Музейна справа сприяє розвитку творчих здібностей учнів та формуванню у молодого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.

Громадянська освіта учнів – це навчання демократії, важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота педколективу з лідерами учнівської молоді та дитячими організаціями, які існують у школі. Вся школа, включаючи учнів 5-х класів щороку бере активну участь у виборах президента Шкільної республіки (учнівської організації учнів 5-11 класів).

Пропонуються передвиборчі програми, радіодебати, таємне голосування. В школі раз в два тижні збирається шкільний парламент, де, крім інших, є і окрема комісія – військово-патріотична, що координує патріотичну роботу на рівні учнівського самоврядування; існують загальношкільні закони про президента Шкільної республіки і про права та обов’язки членів Шкільної республіки.

Патріотизм починається із свідомого, відповідального, патріотичного ставлення до рідного класу, рідної школи. І його виховання повинно починатися з першого класу: спочатку - це відвідування шкільного музею Бойової Слави, потім - посвята в маленькі бджоленята, коли учні стають мешканцями "Країни Золотої бджілки" (дитячої організації учнів 1-4 класів), прийняття "Правил дружби", "Заповідей учня", "Морального кодексу класу", а згодом – активна участь у шкільному житті.

Формування в учнів етичних поглядів, переконань і світогляду, навичок і звичок моральної поведінки, виховання моральних почуттів, морально-вольових рис характеру, єдності між свідомістю та поведінкою є завданнями морально-духовного виховання.

В 2014 році серед учнів 4-х класів школи було проведено анкетування з метою визначення рівня вихованості школярів, яке показало, що у 31% учнів 4-А та 4-Б класів рівень вихованості сформований лише на середньому рівні, а в 4-Б класі – цей показник становить цілих 56%. На дуже високому рівні ці навички сформовані лише у 6% учнів 4-А та 4-Б класів (в 4-Б – у 4%).

В умовах відсутності моральних ідеалів та системного національного виховання провідною ідеєю є формування в учнів паростків духовності, закладених багатовіковими традиціями нашого народу, що виявляються насамперед у різноманітних народних та державних християнських святах.

З метою формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, шанобливо ставиться до рідних святинь та національних духовних надбань, з 2014 по 2020 рік заклад бере участь в обласному експерименті, спрямованому на розвиток аксіосфери особистості за темою: "Вшанування традиції святкування народних та державних свят як спосіб активізації загальношкільної взаємодії".

Експериментальна діяльність закладу здійснюється шляхом:

• набуття соціального досвіду через практичну діяльність у процесі святкування народних та державних свят, які традиційно, протягом останніх 5 років, щорічно відзначаються в школі;
• вивчення курсів етичного спрямування (за рахунок варіативної частини навчального плану у 2014-2015 н. р. в школі впроваджений навчальний предмет "Етика" (5 класи) та курс "Християнська етика в українській культурі" (1 класи).

Очікуваними результатами є:

• підвищення рівня вихованості учнів;
• забезпечення духовного та інтелектуального розвитку школярів;
• засвоєння морально-духовних заповідей;
• повага до традицій українського народу.

Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе та невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина, патріота рідної землі. Задля консолідації суспільства необхідно, з одного боку, враховувати полікультурність українського суспільства, з іншого - посилити патріотичний характер навчання та виховання.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної, правової держави. Патріотизм в Україні традиційно завжди мав духовні корені, насичені православною вірою. Велику роль у становленні особистості відіграють християнські цінності як основа формування гуманних якостей дитини, як аспект розвитку її духовності.

Широко вживані форми та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки і психології.

Практика доводить, що найбільш результативним формування патріотичної особистості школяра буде за умови застосування у навально-виховному процесі інноваційних педагогічних технологій: цілеспрямованого, систематичного й послідовного впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес, а саме: інтерактивних уроків, факультативних курсів, позакласних заходів, екскурсій, соціального проектування, пошуково-дослідницької діяльності, музейної справи, учнівського самоврядування, експериментальної роботи тощо.

У шкільних стінах починається все, що може нас радувати чи непокоїти... Тут сьогодні плекається громадянин, який перейме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме і мислитиме по - новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя. Застосування набутих знань на практиці, розвиток людської гідності, громадянськості, патріотизму, чесності, толерантності, працьовитості стане запорукою формування вільної патріотичної особистості, добробуту українського народу, правової держави, рівноправної інтеграції до європейського співтовариства.