Стаття «Формування здоров'язберігаючої компетентності в ході викладання навчальних дисциплін та в позаурочній роботі»

План доповіді

1. Зміст і структура здоров'язберігаючої компетентності.

2. Проблеми формування здорового способу життя як пріоритет освіти.

3. Досвід роботи Городнянської ЗОШ по формуванню в учнів здоров'язберігаючої компетентності в ході викладання навчальних д исциплін та в позаурочній роботі.

І. Зміст і структура здоров'язберігаючої компетентності

Здоров'язберігаюча компетентність розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення особистості, спрямоване на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров'я – свого та оточення. Передбачає наявність у людини комплексу сформованих навичок, до яких належать:

1. Життєві навички, що сприяють фізичному здоров'ю:

• Навички раціонального харчування (дотримання режиму харчування; уміння складати харчовий раціон, враховуючи реальні можливості та користь для здоров'я; уміння визначати й зберігати високу якість харчових продуктів).
• Навички рухової активності (виконання ранкової зарядки; регулярні заняття фізичною культурою, спортом, рухливими іграми, фізичною працею).
• Санітарно-гігієнічні навички (навички особистої гігієни; уміння виконувати гігієнічні процедури).
• Режим праці та відпочинку (вміння чергувати розумову та фізичну активність; уміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку).

2. Життєві навички, що сприяють соціальному здоров'ю:

• Навички ефективного спілкування (уміння слухати; уміння чітко висловлювати свої думки; уміння відкрито виражати свої почуття; володіння невербальними засобами комунікації (жести, міміка, інтонація тощо); адекватна реакція на критику; уміння просити про послугу або допомогу).
• Навички співчуття (уміння розуміти почуття; потреби і проблеми інших людей; уміння допомагати та підтримувати).
• Навички розв'язування конфліктів (уміння розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів; уміння розв'язувати конфлікти поглядів на основі толерантності; уміння розв'язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних переговорів).
• Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації (навички впевненої (адекватної) поведінки, зокрема й застережних дій щодо ВІЛ-СНІДу; уміння розрізняти прояви дискримінації; зокрема щодо людей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; уміння обстоювати свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов'язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин; уміння уникати небезпечних ситуацій і адекватно діяти при загрозі насилля).
• Навички спільної діяльності та співробітництва (уміння бути „членом команди”; уміння визнавати внесок інших у спільну роботу; уміння адекватно оцінювати свої здібності та свій внесок у спільну діяльність).

3. Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров'ю:

• Самоусвідомлення та самооцінка (уміння усвідомлювати власну унікальність; позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив; адекватна самооцінка: уміння реально оцінювати свої здібності й можливості, а також адекватно сприймати оцінки інших людей).
• Аналіз проблем і прийняття рішень (уміння визначати суть проблеми та причини її виникнення; здатність сформулювати декілька варіантів розв'язання проблеми; уміння передбачати наслідки кожного з варіантів для себе та інших людей; уміння оцінювати реальність кожного варіанта, враховуючи власні можливості та життєві обставини; здатність обирати оптимальні рішення).
• Визначення життєвих цілей та програм (уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями; уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і обставин; уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час).
• Навички самоконтролю (уміння правильно виражати свої почуття; уміння контролювати прояви гніву; уміння долати тривогу; уміння переживати невдачі; уміння раціонально планувати час).
• Мотивація успіху та тренування волі (віра в те, що ти є господарем свого життя; установка на успіх; уміння зосереджуватися на досягненні мети; розвиток наполегливості та працьовитості).

ІІ. Проблеми формування здорового способу життя як пріоритет освіти

Конституція України визнає життя і здоров'я людини одними з найвищих соціальних цінностей. Держава, яка згідно з Основним Законом, несе відповідальність перед людиною за свою діяльність, зобов'язана забезпечити якнайповнішу реалізацію цих цінностей і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить стан продуктивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.

Ще в 1991 році в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання умов Конвенції, положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей вимагало цілеспрямованих дій української держави, всього суспільства щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей. Адже стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім чинником впливу на економічний, культурний, обороноздатний потенціал країни.

Всесвітня організація охорони здоров'я розглядає цю проблему не як суто медичну, а як комплексну. Здоров'я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, об'єкт споживання, вкладення капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, що постійно взаємодіє з навколишнім середовищем.

Тому велика увага приділяється саме педагогічним заходам щодо формування здорового способу життя молоді та усвідомлення нею цінностей здоров'я. Саме у молоді роки (дитячому та підлітковому віці) відбувається сприйняття певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень. Тому особливу педагогічну увагу формуванню здорового способу життя треба приділяти з дошкільного віку.

Про основні проблеми в цій сфері свідчать дані МОН України, які вказують на те, що різні порушення статури виявлено у більшості учнів шкіл, у багатьох спостерігались відхилення від норми у серцево-судинній системі, неврози. Багато учнів відстають у навчанні, основною причиною цього, на думку науковців, є погіршення стану здоров'я, слабкий фізичний розвиток, зниження імунітету до захворювань. За дослідженнями інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, лише близько 10% немовлят народжуються здоровими.

Слід зауважити, що до школи потрапляє ще менше здорових дітей. Негативну роль відіграють екологічний чинник, спадковість, умови і спосіб життя. Погіршення загального рівня досягнень у навчанні, як зазначають науковці, пов'язано з низьким рівнем здоров'я школярів. Подібні дані були отримані Всеукраїнським фондом соціальних досліджень, який провів аналіз стану здоров'я дітей України. Зокрема, було зроблено висновок, що стан здоров'я дітей та підлітків України поступово погіршувався протягом останніх 10-15 років і на цей час опинився на рівні, котрий у перспективі загрожує існуванню здорової нації.

Куріння, зловживання алкоголем, гіподинамія, неправильне харчування, вживання наркотиків, надмірне психоемоційне навантаження, бездумний ризик і безладні статеві стосунки набули поширення в нашому житті і стали причиною росту захворюваності підлітків.

Залишається високим рівень захворювань, які передаються статевим шляхом: на гонорею, сифіліс. Дедалі більш загрозливою та соціально небезпечною проблемою стає для країни СНІД (ВІЛ-інфекція).

На слабке здоров'я молоді вказує його рівень у призовників, причому він з року в рік знижується. Кількість здорових призовників протягом останніх 10 років знизилася майже вдвічі.

Серед молоді України набуло широких масштабів тютюнопаління: за даними Держкомстату частина молоді, яка регулярно курить, становить 75 % серед чоловіків і 18% серед жінок.

Низький рівень здоров'я молоді має низку конкретних причин.

Серед усіх чинників, які так чи інакше впливають на стан як фізичного, так і психічного здоров'я молоді, найважливішою є поведінка. Цей показник перевищує вплив спадковості, навколишнього середовища та якості медичної допомоги. Найважчі хвороби пов'язані з індивідуальними звичками, особливо постійними, які в сукупності називають способом життя.

Поведінка людини дуже важлива для здоров'я, впливає на нього безпосередньо, через спосіб життя або опосередковано – через економічні та соціально-економічні умови, які, безперечно, є основою здоров'я. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні зусилля з боку як самої людини, так і сім'ї та суспільства.

На здоров'я молоді особливо згубно впливає незадовільна організація навчального процесу. Як свідчать дані досліджень, серед загальної кількості підлітків до моменту здобуття середньої освіти здоровими залишаються лише 6%. 45-50% випускників мають суттєві морфо-функціональні відхилення, а 40-60% - хронічні захворювання, через що третина з них мають обмеження у виборі професії. Від 20% до 80% підлітків набувають патологію одночасно 2-5 систем.

Лібералізація сексуальних стосунків, відсутність відповідних традицій контрацепції та необхідних знань у молоді спричиняють підліткову вагітність, поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, що порушують психічне здоров'я.

Серед причин, що призводять до різного підвищення захворюваності на ці хвороби, є падіння моральних устоїв, значне соціальне розшарування населення, складна криміногенна ситуація, комерціалізація статевих стосунків, більш ранній початок статевого життя.

Школа, трудові колективи, сім'я – найефективніші інституції формування сексуальної поведінки молодих людей – недостатньо використовують свої можливості через брак досвіду та відповідних належно забезпечених технологій.

Серед чинників, які підвищують ризик виникнення нервово-психічних розладів та порушень психічного здоров'я і форм поведінки у підлітків і молоді, значну роль відіграють конфлікти в родині, зловживання батьків алкогольними напоями, тобто агресивне соціальне середовище.

З метою поліпшення здоров'я населення і, зокрема дітей та молоді, в Україні щорічно приймається десятки важливих документів у цій сфері.

Із вищезазначеного доходимо висновку, що без комплексного підходу в боротьбі з негативними явищами в підлітковому середовищі досягти успіху практично неможливо. Тому завдання полягає в тому, щоб у першу чергу скоординувати зусилля школи, сім'ї та громадськості, всіх зацікавлених центральних, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на створення системи превентивної освіти та виховання, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та формування культури здоров'я з відповідними ціннісними орієнтаціями. Діти повинні усвідомлювати, що майбутнє кожного, як і держави в цілому – за здоровими поколіннями, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям.

Пріоритетним завданням держави в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах залишається інформаційно-просвітницька робота з дітьми та учнівською молоддю. Сьогодні на рівні держави діє близько десяти національних програм, головним завданням яких є пропаганда здорового способу життя дітей та молоді.

Особлива увага питанню збереження та зміцнення здоров'я дітей, молоді приділена в Указі Президента України від 15.03.02. № 258/2002 „Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя”, яким передбачається, у тому числі, активізувати інформаційну та роз'яснювальну роботу серед дітей щодо формування навичок здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, хвороб, які передаються статевим шляхом.

Вся робота з утвердження здорового способу життя повинна проводитися обдумано, ґрунтовно, з урахуванням вікових особливостей учнів. При цьому необхідно взяти до уваги такі поради:

• подаючи інформацію про тютютопаління, алкоголь, наркотики, необхідно дотримуватись принципів комплексного та систематичного викладу щодо профілактики і зниження залежності від шкідливих звичок,
• роботу підпорядковувати одній меті: формування в дітей та підлітків орієнтації на здоровий спосіб життя,
• необхідно наголошувати на тому, що здоров'я – це унікальна категорія, це альфа і омега розвитку людини; здоров'я є необхідною умовою добробуту та задоволення всіх інших потреб.

Одним із пріоритетів діяльності загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів є збереження рівня життєдіяльності молодого покоління.

У зв'язку з цим необхідно:

• надавати реальну допомогу кожному учневі в розвитку позитивних якостей, необхідних для повноцінного життя,
• привернути увагу учнівської молоді до власного здоров'я,
• постійно пропагувати принципи здорового способу життя,
• інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров'я,
• розвивати уміння і навички здорового способу життя,
• залучати батьків та широку громадськість до утвердження принципів здорового способу життя.

ІІІ. Досвід роботи Городнянської ЗОШ по формуванню в учнів здоров'язберігаючої компетентності в ході викладання навчальних дисциплін та в позаурочній роботі.

Педагогічним колективом нашої школи накопичено певний досвід роботи з пропаганди здорового способу життя, попередження шкідливих звичок.

Із цією метою використовується зміст навчальних предметів, різні форми роз'яснювальної роботи: бесіди та лекції на виховних годинах, класні збори, диспути із запрошенням кваліфікованих спеціалістів – лікарів, працівників правоохоронних органів для розкриття учням на конкретних прикладах шкідливості нікотину, алкоголю, наркотиків, їх шкідливого впливу на здоров'я, життя наступних поколінь.

Учителі школи приділяють посилену вагу цій проблемі під час вивчення всього навчального матеріалу, зміст якого носить прикладний характер, завдання – формувати в учнів знання, вміння і навички, необхідні у повсякденному житті і подальшій трудовій діяльності.

Уже в початкових класах ми починаємо проводити наполегливу пропаганду здорового способу життя, щоб попередити виникнення в учнів шкідливих звичок. На уроках природознавства, фізкультури і основ здоров'я в доступній формі вчителі розповідають учням про шкідливість нікотину, алкоголю та наркотиків для здоров'я людини. Цю роботу продовжуємо під час морального, правового виховання дітей молодшого шкільного віку, під час проведення бесід про правила поведінки на вулиці, в сім'ї, в суспільстві, під час обговорення тем: „Твій вільний час”, „Твій режим дня”, „Улюблені заняття у вільний час”, „Що таке добре і що таке погано”. У наступних класах у процесі викладання таких дисциплін, як історія, література, біологія, хімія, правознавство, основи здоров'я, ОБЖ вчителями-предметниками проводиться спрямована робота з антиалкогольного, антитютюнового та антинаркотичного виховання.

Вчителю біології належить визначна роль у навчанні учнів бути здоровими. Майже кожну тему предмета можна використати для формування здорового способу життя.

Жоден урок хімії не відбувається без розгляду питань охорони здоров'я людини або охорони навколишнього середовища, а отже, без екологічного виховання учнів. А використання на цих уроках таких висловів, як „Тютюн і алкоголь завдає шкоди тілу, руйнує розум, отуплює цілі нації” (Оноре де Бальзак), „Хочеш довше жити – кидай курити” (народна мудрість) допомагає багатьом підліткам зробити правильний вибір.

Найбільш успішно на уроках географії та історії формуємо еколого-картографічні та прогностичні вміння. Під час вивчення тем вчитель вводить такі питання: „Алкоголь і суспільство”, „Алкоголь провокує бажання, але забирає можливості”, „Звідки і коли з'явився тютюн” (наркотики, СНІД в Україні). Вчитель розповідає, що після тютюну алкоголь є найпоширенішим наркотиком в нашому суспільстві і завдає більше шкоди, ніж усі інші наркотичні речовини разом взяті, бо він розповсюджується легально.

На уроках української мови та літератури діти пишуть твори на вільну тему та диктанти „Твоє майбутнє – у твоїх руках”, „Обери здоров'я – обери життя”, „Яка твоя точка зору про куріння, наркотики, СНІД?”, „Причини вживання наркотиків”, „Скажи наркотикам „Ні!” сьогодні, не відкладай на завтра, адже завтра може не настати”. Діти на таких уроках розкривають власне ставлення до даної проблеми, погляд на її розв'язання, де формується стійкість до різних видів спокус.

Велику увагу питанню формування здорового способу життя педагогічний колектив приділяє й у позакласній та позаурочній виховній роботі. Вивчаємо проблему проведенням анкетувань учнів з метою спрямування сил педагогічного, батьківського колективів та громадськості на досягнення максимального позитивного результату. Після опрацювання накопичених матеріалів з учнями проводиться індивідуальна цілеспрямована робота.

У плані виховної роботи школи велике місце займає просвітницька робота, яка потім проявляється через бесіди з участю медичних працівників, тематичні вечори, круглі столи, класні та виховні години, лекції, вечори запитань і відповідей, зустрічі з працівниками правоохоронних служб, загально шкільні батьківські збори по виконанню програми формування навичок здорового способу життя.

Велику увагу приділяємо організації дозвілля учнів: намагаємося дітям надати можливість випробувати й проявити себе в різних формах активного відпочинку: екскурсії, походи, турніри, змагання, ігри на свіжому повітрі. Робочий день в школі починається завжди з ранкової зарядки, на перервах у їхньому розпорядженні тенісний стіл, спортзал, спортивний майданчик. Щоб не порушувати режим дня школярів, вже 6-й рік поспіль працює шкільна їдальня, яка забезпечує гарячими обідами всіх (100%) учнів школи. На кожному уроці проводяться фізкультхвилинки, контролюється вміння дітей правильно сидіти, стояти, тримати осанку. В школі 50% дітей охоплені спортивними секціями.

Щороку в школі традиційно проводиться тиждень пропаганди здорового способу життя, місячник морально-правового виховання, тижні фізкультури та спорту.

Для проведення профілактичної роботи в школі оформлені і постійно поновлюються стенди „Твоє здоров'я – у твоїх руках”, „Знай і застерігайся”, „Куточок правових знань”, „Батьківський всеобуч”.

Особливу увагу приділяємо роботі з дітьми із неблагополучних сімей шляхом бесід із батьками, відвідуванням на дому. Питання спільної роботи сім'ї і школи неодноразово обговорювалися на загальношкільних та класних батьківських зборах.

Центром роботи із профілактики шкідливих звичок є шкільний громадський наркопост. Керує його роботою громадський інспектор з охорони прав дитини. Членами наркопосту здійснюється велика профілактична робота (бесіди, випуск сан бюлетенів, стіннівок). Часто членами наркопосту разом із членами учнівського самоврядування під час перерв проводяться рейди „Кинь цигарку!”. Під час рейдів відвідуються найвіддаленіші куточки шкільного подвір'я, де учні можуть курити. Якщо виявляють учнів, що курять, їх беруть на облік і з ними проводять індивідуальну роботу.

Підводячи підсумок, запевняю, що педагогічний колектив школи розуміє, що відповідальний за здоров'я кожної дитини. Саме тому велика увага приділяється боротьбі за здоров'я учнів.

Література

1. Формування здорового способу життя: Навч.посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців/ О. Яременко, О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н. Комарова та ін. – К., Український інститут соціальних досліджень, 2000 – 232 с., 207 с.

2. Закон України „Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту /СНІД/ та соціальний захист населення”, схвалений Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2004 року № 1426 – ІV.

3. Уроки здоров'я: методичний посібник/ Автор-упорядник Кириленко С.В.- Харків: Скорпіон, 2004. – 88 с.

4. Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій /Навч.посібник для студентів ун-тів та пед. ін-тів. – Львів; Світ, 1993. – 119 с.