Стаття „Формування екологічної культури школярів у навчальному процесі з біології”

Однією з причин погіршення стану природи є бездумне використання людиною природних ресурсів без повернення природі її втрат. На початкових стадіях розвитку людства природа сама себе відновлювала, але з часом людина ставала все більшим егоїстом і вирішила, що природа не має права на відшкодування збитків.

Науково-технічний прогрес викликав бурхливий розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, зумовив появу великої кількості шкідливих речовин, побутових і виробничих відходів, що суттєво забруднюють і руйнують навколишнє середовище, викликають незворотні зміни в біосфері Землі. Ось чому так гостро постало питання про пошук шляхів удосконалення екологічного виховання та підвищення рівня екологічної культури кожної людини. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить майбутній стан природного середовища.

Працюючи над методичною проблемою "Формування екологічної культури школярів у навчальному процесі з біології", застосовую різні форми організації діяльності учнів: уроки-конференції з екологічною тематикою, уроки-семінари, уроки-ігри, групова робота, дослідницька робота. Намагаюсь завжди поєднувати теорію з практикою, залучаючи учнів до проведення дослідів, спостережень. Результати досліджень узагальнюються у вигляді рефератів, творчих проектів, які захищаються на узагальнюючих або на нестандартних уроках. Найбільш вдалі проекти, творчі роботи учні захищають під час проведення тижня біології.

Так, наприклад, учнями 11 класу було досліджено екологічне становище Кривого Рогу, міста, в якому ми живемо.

Дослідження учнів.

Кривий Ріг – місто з дуже небезпечною екологічною ситуацією, яка склалась у результаті довгого й інтенсивного добування залізної руди та її переробки. Найбільшими забруднювачами навколишнього середовища є ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і горно-збагачувальні комбінати, які добувають руду відкритим способом.

У той же час Криворіжжя – найважчий з точки зору техногенного навантаження регіон України. Кривий Ріг стоїть першим серед інших міст держави за об’ємами викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря. Ці об’єми постійно складають приблизно 13% від викидів по Україні. Техногенне навантаження в розрахунках на 1 кілометр квадратний площі нашого міста в 4 рази вище показника по Дніпропетровській області, яка вважається далеко не дуже благополучною по відношенню до екології. Кількість викидів на 1 мешканця міста складає більше 800 (!) кілограмів на рік, що в рази вище середніх показників по області.

Мало оптимістичні й результати тогорічного спостереження Дніпропетровського обласного центру гідрометеорології, які свідчать про перевищення середньорічних концентрацій в атмосферному повітрі пилу, двоокису азоту, фенолу, формальдегіду. Крім цього, викиди високо мінералізованих шахтних вод – реальна небезпека навколишнього середовища для всієї України. Наукові робітники давно б’ють тривогу – це катастрофа не тільки для Дніпропетровщини, але й ближніх областей. Але програма поліпшення водного басейну разом з іншими масштабними проектами також потребує великих фінансових вливань…

Одним із важливих факторів такої ситуації є техногенне навантаження на геологічну сферу.

Силу антропогенного навантаження, залежно від кількості антропогенних процесів і кількості людських сил, витрачених на відновлення геологічного середовища до природного стану, можна розділити на п’ять градацій:

1. Техногенне навантаження практично відсутнє. Райони міської території, де розташовані дачі, орані землі, парки, сади, заповідні та рекреаційні зони, як, наприклад, парки ім. газети "Правда", ім. XX Партз’їзду, дачі Південного ГЗК, ЦГЗК, ботанічний сад та ін., тобто ті місця, де при великих затратах людських сил можна відновити середовище до рівня природного.

2. Техногенне навантаження слабке. Наявність міських забудов, підприємств легкої і харчової промисловості, будматеріалів, відділень ремпобуттехніки, будівельних комбінатів, таких як: швейна фабрика у селищі ім. Артема, молокозаводи, м’ясокомбінати, заводи безалкогольних і алкогольних напоїв та ін.

3. Техногенне навантаження середнє. Це розміщення в межах міста нафтосховищ, підприємств агропромислового комплексу, автотранспортних підприємств, автозаправочних станцій, які, окрім прямого негативного антропогенного впливу на зміну геологічного середовища, приводять і до наявності потужних потенційних забруднювачів навколишнього середовища.

До середнього техногенного навантаження можна віднести і міські кладовища. У Кривому Розі, через його довжину, нараховується понад 35 кладовищ. Близько 20 з них – пасивно і активно діючі. Проблема подальшого розміщення місць поховання стоїть дуже гостро. За правилами, які дійшли до нас з часів царської Росії, для кладовищ вибираються місця сухі, віддалені від основних водотоків і водоймищ, житлових районів, з породами типу суглинків, щоб не допустити процесів омилення й мумізації покійників.

Ці заходи необхідні для того, щоб уникнути забруднення підземних вод, а також унеможливити виникнення епідемії, пов’язаних з розмноженням щурів та інших гризунів, імовірними, якщо не вжити заходів для нормальних процесів розкладання.

4. Техногенне навантаження сильне. Такий різновид техногенного навантаження є найбільш поширеним і охоплює понад третину усього міста. Це зумовлено наявністю п’яти потужних гірничо-збагачувальних комбінатів і двома десятками шахт з видобутку залізної руди (з яких зараз діє тільки дев’ять) зі специфічним впливом на геологічне середовище, найбільшим в Україні гірничо-металургійним комбінатом "Криворіжсталь", Коксохімічним, Гірничо-цементним, Центральним рудоремонтним і десятками інших промислових підприємств.

Крім того, це навантаження посилюється Криворізькою РЕС, шістьма великими залізничними станціями, трьома накопичувачами міських стоків, численними звалищами побутового сміття, розташованими вздовж міста по всій його довжині на відстані 15-20 км одне від одного, двома великими складами отрутохімікатів для сільського господарства.

5. Техногенне навантаження високе. Це таке навантаження, коли для відновлення геологічного середовища до природного необхідно період, що перевищує життя людини. Тобто ця територія практично не придатна для будь-якої господарської діяльності на даний час. У нашому випадку це ділянки землі зайняті під розміщення уранових шахт в районі розташування Першотравневого рудника.

Над дослідницькою роботою учні працюють малими групами. Кожна група отримує посильне завдання, а тому з великим задоволенням учні беруться до роботи.

1 група – збирає матеріал;

2 група – узагальнює наданий матеріал;

3 група – створює проекти, буклети;

4 група – готується до захисту.

Будь – яка дослідницька робота допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів, залучає до пошуку вирішення складних, проблемних питань, формує навички аналізу, уміння абстрагувати, робити висновки, узагальнювати. А якщо така робота з екологічної тематики і тісно пов’язана з життям, то школярі з більшою зацікавленістю беруться до її виконання.

Завдання школи – не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Отже, виховання бережливого ставлення до природи спрямоване на формування в дитини екологічних знань та наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження та примноження природних ресурсів.