Стаття «Інноваційні підходи до розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови»
Освіта XXI століття вимагає від сучасного вчителя бути компетентним у різних аспектах педагогічної діяльності. Тому сьогодні майже не залишилося питань, на які б учитель-професіонал не знав відповідей. Коли ж з’являються методичні новинки, то ознайомитися з ними можливо завдяки самоосвіті, підвищ
уючи таким чином свою педагогічну майстерність.Отже, сьогодні здивувати вчителя важко, особливо з теми «Розвиток творчих здібностей учня на уроках української мови та літератури». Проте в кожного філолога є свої методичні набутки, якими він може поділитися з колегами. Нас зацікавило питання «Інноваційні підходи до розвитку творчих здібностей школярів…». Досвід роботи в даній царині дозволив нам створити власну систему роботи з дітьми, а також заставив по-новому працювати з учнями, шукати інших шляхів для досягнення поставленої мети й отримання позитивних результатів.
Ми переконані, що школа й творчість – поняття тотожні, адже дитина щодня відкриває для себе новий світ, а разом із ним у собі таланти, одні з яких губляться в процесі навчання, інші потребують корекції та розвитку. Тому вчитель повинен вчасно виявити творчі задатки дитини й допомогти їй розвинути їх.
Спонукаючи дитину до створення власного висловлення, філолог використовує різні загальновідомі педагогам методи й прийоми, ґрунтовно описані в методичній літературі. Однак одночасне поєднання декількох із них під час уроку щоразу створює ефект інновації. Так, наприклад, учитель використовує метод «Мікрофон», надаючи можливість дитині висловити думки вголос самостійно.
Проте щоб розвинути творчі здібності, можна модернізувати цей метод таким чином: розпочинає говорити один учень, продовжує інший, а завершує розповідь третій. Такий вид роботи на уроці дозволяє дитині не тільки почути позицію однокласника, але й продумати відповідь так, щоб висловлення становило завершену думку, співзвучну з першим і другим доповідачем. Такий підхід вимагає неабиякого вміння, формує увагу, розвиває пам’ять, до того ж, якщо поставлене вчителем питання містить глибокий філософський зміст, то без творчої самореалізації школяру не обійтися.
Наведемо наступний приклад. Пошуковий метод на уроці розвиває вміння дитини працювати з додатковими джерелами, вибирати найголовніше, відкидати другорядне, систематизувати його тощо. Так працюватиме більшість учнів, однак творчий піде іншим шляхом: знайдену необхідну інформацію він не тільки видасть на-гора, а й зробить узагальнення, висновки, укаже на актуальність, наведе паралелі… Зрозуміло, що через певний час у дитини розвинуться творчі здібності та сформується власне розуміння проблеми.
Таким чином, творчі здібності дитини необхідно розвивати спочатку в усному мовленні, після того – в писемному. Коли учень навчиться самостійно грамотно, логічно, оригінально структурувати речення вголос, тоді в нього з’явиться відчуття слова, яке знайде відображення у творчій роботі.
Доторкнутися до слова в прямому значенні не під силу жодному з нас, однак віднайти потрібний його відтінок творча дитина зможе. Цьому неабияк посприяє на уроці незвичайна атмосфера. Вдало підібрана вчителем музика, продемонстрований відеоролик, фрагмент фільму, споглядання репродукції картини відомих художників України й світу загострять почуття школяра й пробудять у творчої особистості необхідність написати власний оригінальний зразок. Ефект буде досягнуто лише тоді, коли є доцільність використання на уроці одного з видів мистецтва. Якщо ж, наприклад, музика звучить постійно без особливої потреби, то вона втрачає свою функцію камертона процесу творчості.
Слово – багатофункціональний інструмент, яким зможе вміло скористатися тільки творча особистість. Тримати пензель у руках – ще не значить створити шедевр, водити голкою на полотні – вишити картину. Тому й виходить, що одна дитина, пишучи ручкою, просто послідовно зв'язує слова в текст, а інша живе словом, за його допомогою передає свій внутрішній світ емоцій та почуттів. Для творчої особистості слово – це не тільки вібрація звуків, тембр голосу, а також його ритмомелодика, естетика, колір, асоціації тощо. Ось чому так важливо навчити здібних дітей словом бентежити душу. Запропонуйте виконати вправу, умовою якої стане завдання вибрати з лексичного ряду слово, яке найкраще передасть емоційний стан ліричного героя. Наприклад, Після довгої розлуки з рідними дорога додому здавалася Тарасові (подорожжю, мандрівкою, стежкою, казкою, миттю, пригодою, мрією, стрічкою...). А потім обґрунтувати свій вибір.
Інновацією в розвитку творчих здібностей дитини стане, на нашу думку, такий вид діяльності, як рольова гра. Можна запропонувати учню спробувати себе в образі письменника, актора, учителя, диктора тощо, а для цього необхідно написати сценарій свята, чи монолог виступу з певної теми, чи провести презентацію авторської книги. Результат здивує не тільки вас, а й однолітків дитини. Без сумніву, із таким важким завданням справиться лише творча особистість.
Отже, сучасний педагогічний процес створює безліч інноваційних ситуацій для розвитку творчих здібностей дитини, якими може скористатися у своїй роботі вчитель. Необхідно лише вміло застосувати їх у навчальній практиці. Ми переконані: скільки вчителів, стільки й шляхів вирішення цієї проблеми.