Стаття „Розкриття креативного потенціалу учнів через призму естетичного виховання на уроках фізики”

Материалы статьи показывают, как знания зависят от эстетического представления и эмоционального состояния преподавания учебного материала - важного условия перехода знаний в убеждения, условия становления мировоззрения учащихся, развития креативных способностей. Эстетическое и эмоциональное состо яние имеет большую силу воздействия на развитие мыслительной деятельности и креативного потенциала, на интеллектуальную жизнь учащихся.

Для этого необходимо использовать интеграцию наук, чтобы она имела программу собственных воспитательных воздействий и последствий обучения, чтобы было интересно и, очень важно, чтобы учебная деятельность была захватывающей и давала много позитива. Мы показали, как учитель может использовать интеграцию предметов естественно - математического цикла, художественную культуру, историю, искусство, музыку на уроках физики, чтобы ученики получали не только определенный объем знаний, но и учились видеть, понимать, чувствовать красоту науки и самого процесса познания.

Ключевые слова: креативный потенциал, интеграция наук, эстетическое воспитание.

Article Submissions how learning depends on the aesthetic views and emotional state of teaching learning material - an important condition for the transition to the knowledge beliefs, worldview conditions of formation of students, the development of creative abilities. Aesthetic and emotional state has a large impact force on the development of mental activity and creativity, the intellectual life of students. To do this, use the integration of science, that it has its own program of educational influences and consequences of learning to make it interesting and very important to learning activity was exciting and gave a lot of positives. We have shown how the teacher can use the integration objects naturally - mathematical cycle, artistic culture, history, art, music, physics lessons to students not only receive a certain amount of knowledge, but also learned to see, to understand, to feel the beauty of science and the process of cognition.

Keywords:сreative potential, integration of sciences, aesthetic education.

…Метою пізнання є знаходження таких формул,
такої найпростішої системи законів, яка
була б як би ключем до всього різноманіття
природи: тоді наука створила б для нас світ,
який повний величезної естетичної гідності.
А. В. Луначарський

В Україні формується новий погляд на діяльність учителя. Особливість сьогодення в тому, що кожний учитель виконує функції інноватора, фахівця, який в щоденній праці упроваджує новітні ідеї, технології, концепції, методики навчання і виховання… Діяльність кожного учителя слід розглядати як інноваційну педагогічну систему, спроможну до постійного оновлення, відкриту до нового педагогічного і учнівського досвіду, до змін у системі потреб учнів та вимог суспільства… Шлях до педагогічної творчості інноваційного рівня пролягає через наявність системи в роботі, розуміння законів розвитку соціальних систем, які дозволяють учителю усвідомити діалектичну сутність педагогічних явищ. [5]

Одним із основних завдань сучасності є розвиток креативного потенціалу учнів. Але в класі не всі діти мають однакові здібності, а ми повинні розвивати їх у кожного учня і на кожному уроці. Для цього необхідно підібрати систему вправ, які сприятимуть розвитку креативного потенціалу учнів.

Для оптимального розвитку креативного потенціалу учнів потрібно:

• підтримувати здатність дитини до креативності;
• уникати негативного оцінювання креативних ідей дитини;
• терпляче сприймати найдивовижніші її ідеї, уважно ставитися до будь-яких запитань дитини;
• допомогти дитині покладатися на ризик та інтуїцію: найімовірніше, що саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

Мабуть, не має ні одного предмета у шкільному курсі, який так чи інакше не міг би бути залучений на уроці фізики, чи то математика чи хімія, біологія чи географія, природознавство чи астрономія, історія чи література, образотворче мистецтво чи обслуговуюча праця…

Плануючи урок, ми обов’язково звертаємо увагу на міжпредметні зв’язки, тобто на збагачення інтеграційного науково - методичного інструментарію в фізиці.

Існує множина точок зіткнення естетики математики і краси фізики. Наприклад, розгляд краси форми й властивостей параболи і гіперболи обґрунтовується використанням оптичних явищ на поверхнях обертання цих кривих; краса візерунку у дитячої іграшки – калейдоскопі – пов’язана із симетрією відбивання.

Розглянемо симетрію – найпопулярнішу категорію естетики. Для фізики стає характерним підсилення ролі принципів симетрії. Тому дуже важливо сформувати в учнів поняття симетрії у загальному вигляді і показати широке його застосування. Можемо встановити симетрію у русі: "…якщо змінити (подумки) напрям часу на обернений, то усі матеріальні частинки змінять знак швидкості. Але поп’ятний рух буде виконуватися тільки по тим же траєкторіям, по яким відбувався рух уперед". Симетрія процесів плавлення й кристалізації, пароутворення і конденсації після графічної ілюстрації дуже добре засвоюється. Необхідно тільки звернути увагу учнів на красу симетрії графіків.

Симетрія допомагає розв’язувати задачі на постійний струм. Наприклад, у задачі про куб, який зроблено з проволоки, в колі електричного струму рівність потенціалів точок 1, 2, 3 і 4, 5, 6 дає можливість отримати красиву еквівалентну схему із симетричними ділянками AC, CD, DB, яка спрощує розрахунки.

Зазвичай ми говоримо, що математика допомагає фізиці, але, виявляється, буває і навпаки – фізика приносить користь математиці. Наприклад, як поняття центру тяжіння можна використовувати для доведення декількох теорем геометрії. Існує безліч доведень однієї із популярних теорем – теорем Піфагора, серед яких є і такі, де використовується колір і навіть… шахова дошка.

Зупинимося на моментах зіткнення фізики й мистецтва.

Деякі теми шкільного курсу фізики, наприклад, "Звук", пронизані як музикознавчим, так і естетичним наповненням. Визнаний авторитет музичної освіти і виховання школярів композитор Д. Б. Кабалєвський часто писав про єдиний підхід до науки і музики. "Музичність" фізики – це засіб для збудження інтересу до предмету, спосіб показу великих його можливостей відчути красу науки.

Здивують і вплинуть на становлення креативно – естетичної особистості учня розповіді про вчених, чиє життя пов’язане з музикою. А. Ейнштейн із захопленням грав на скрипці, М. Планк був чудовим піаністом, Томас Юнг відомий як талановитий музикант, а енергетик Г. М. Кржижановський є автором відомої "Варшавянки".

Говорячи про акустичний резонанс, можна згадати Домський собор у Ризі або орган, який встановлено у цьому місті. Корисно у таких випадках залучати учнів, які мають музичну освіту. Відомий дослід з камертонами на ящиках протягує промінець до "чаклунства" великих майстрів Аматі, Страдиварі і Гварнері. Обов’язково необхідно порадити учням ознайомитися з книгою "Фізика і музика" Г. Анфілова, де йде мова про перетворення й удосконалення "співочої трості" до світломузичної машини К. Леонт’єва. Запропонувати учням оформити на музичну тематику фізичні бюлетені, стіннівки, кросворди, провести вечір із демонстрацією світломузичних установок.

При вивченні теми "Механічні коливання. Звук" учням можна запропонувати підготувати презентації і міні-проекти на тему: "Музичні інструменти і фізичні основи їх роботи".

Образотворче мистецтво зберігає багаті можливості для естетичного виховання у викладанні фізики. Нас цікавить взаємообернений зв'язок фізики і образотворчого мистецтва, тому що пряме ілюстрування уроку або явища мало чого дає для глибокого естетичного почуття дітей.

Знайомлячи вперше учнів із фізикою, можна розповісти про М. В. Ломоносова, хто за висловлюванням О. С. Пушкіна, "сам був першим університетом". Так і зустрілися для учня "фізики" і "лірики". Але, спитає нас учень: "Чи може одна людина "замінити" цілий університет?" Не кожен, звичайно, а Ломоносов зміг. І тут необхідно розповісти учням про його експерименти з кольоровим склом і показати відому "Полтавську битву", його малюнки полярних сяйв. До дня народження великого вченого (листопад) можна зробити спеціальний випуск стіннівки "М. В. Ломоносов – фізик, хімік, художник, літератор".

Методика використання відомостей про живопис на уроках фізики може бути побудована у різних напрямках в залежності від смаку вчителя. Можна залучати на учбове заняття твори художників як ілюстрацій явищ, подій із життя фізиків; можна зупинитися на фізичних явищах у техніці живопису і технологій живописних матеріалів й інструментарію художника; можна підкреслити інтерес і творчість вчених в образотворчому мистецтві й навпаки – про використання досягнень науки у мистецтві; можна ознайомити про досвід і знання художників про колір й застосувати їх у розповіді про роль кольору на підприємстві.

Але треба пам’ятати, що живопис на уроці фізики – не мета, а лиш помічник у розвитку естетичного смаку учнів, будь – який приклад повинен підлягати внутрішній логіці уроку, носити природний для даного моменту характер у підпорядкованому зв’язку фізики й мистецтва без художньо – мистецтвознавчого аналізу витворів живопису. А лейтмотивом розмов про живопис на уроках фізики може прислужити світло і колір.

При вивчені явища тяжіння, коли повідомляється коротка біографічна довідка про Ісаака Ньютона, щоб підкреслити величезну широту наукових інтересів цього титана думки, можна після слів: "Він… відкрив і вивчив багато важливих властивостей світла" - додати, що І. Ньютон першим зрозумів будову веселки й довів, що сонячний промінь складається з різних кольорів.

Коли вивчаємо дисперсію світла, то учні вже знають про те, як поводить себе промінь при проходженні через тригранну призму. Ньютон проводив свої досліди ще в 1666 році на витонченій і дивовижній установці, користуючись різними призмами. Згадаємо його слова з цього приводу: "Видовище живих й яскравих фарб, які були отримані, надавали мені приємну насолоду".

Відомо, що К. Маркс назвав почуття кольору "популярною формою почуття взагалі". Взагалі, популярність форми повинна налаштувати вчителя на те, щоб почуття кольору в учнів мало й естетичну властивість.

Називаючи кольори у спектрі, вчитель може визвати гострий інтерес школярів довідкою про те, що весь спектр відбиває велику гаму естетичних почуттів людини. Підтвердженням цього є слова відомого спеціаліста по технічній естетиці Жака В’єно (Франція): "Колір здатен на все: він може народити світло, заспокоєння або збудження. Він може створити гармонію або визвати потрясіння: від нього можна чекати чудес, але він може визвати і катастрофу".

Про деякі властивості кольору, які мають фізичні відтінки, можна згадати на уроці. Наприклад, кольори діляться за температурними враженнями – теплі (червоний, оранжевий) і холодні (блакитний, синій); по вазі – легкі (світлі кольори), важкі (темні). Колір можна "врівноважити".

Також можна нагадати, що і наука використовує "кольорові" терміни: "червоне зміщення", "червона межа фотоефекту", "чорні діри", "чорний ящик", "абсолютно чорне тіло", "кольорові кварки", епітети однакові, а фізичний зміст різний. Так і в живопису – один і той же колір у різному оточенні може визвати різні почуття, іноді протилежні – радісні й відразливі, наприклад, для людей, які пройшли війну, червоний прапор на рейхстазі і кров на обличчі репінського Івана Грозного.

Вивчення законів відбивання і заломлення світла дає змогу у багатьох випадках використовувати витвори образотворчого мистецтва. Наприклад, зображення перевернутого краєвиду на спокійній поверхні води виконується за правилами дзеркального відбивання. Заміна у дзеркалі правого на ліве із збереженням розмірів, форми і кольору завжди дивує учнів, хоча вони кожен день дивляться у дзеркало.

Відомий фізик М. Гарднер у книзі "Живопис, музика і поезія" зауважив: "Симетрія відображення – один із стародавніх і найпростіший спосіб створити зображення, які радують око".

Можна запропонувати учням на узагальнюючому занятті "Геометрична оптика" провести фізичний калейдоскоп на тему: "Поширення світла й розміщення окремих об’єктів на художніх картинах".

У методичній і педагогічній літературі можемо знайти багато прикладів де і як використовувати на уроках фізики твори письменників і поетів, а також літературну творчість вчених.

Наведемо уривок з твору "Спіймай синій колір" Я. М. Мустафіна:

"Это ведь только те, кто рабочего нутра не знает, думают, что в рабочей профессии нет красоты… Не так–то просто научиться хорошо закалять зубила!..

- Считаю вот, чтоб не передержать, - ответил он на немой вопрос Олега и вытащил зубило из чана. - Видишь, будто радуга упала на металл?

Паренек увидел, как инструмент вдруг точно ожил: по нему побежали разноцветные полосы – светло-розовая, за ней оранжевая, следом соломенного цвета их настигала сиреневая полоска…

- Вот и лови синий цвет, - шепотом сказал Муромцев, словно боялся, что скажи он громче, и нужный цвет на самом деле убежит. - Не зевай! – С этими словами старый слесарь вновь резко окунул зубило в воду…

- Вот и все. Теперь любую сталь можешь рубить". [3]

Цей уривок можна використати при вивченні теми "Випромінювання і спектри". Для отримання певної твердості металу (Т = 588 К) слюсарю Муромцю необхідно, щоб був синій колір. Тепер можна говорити й про теплове випромінювання. Також уривок може бути використаним при вивченні твердих тіл.

Фізичні задачі із літературних джерел або побудовані на основі уривків художніх творів, звичайно, мають якісний характер. Ось у цьому і складаються зусилля вчителя, щоб фізична якість обернулася для учнів і естетичною якістю і лягла у скарбницю їх креативного потенціалу.

Багато гарних задач з літературним змістом наводить у своєму збірнику В. Ланге. Аналогія між бароном, який витягує себе з болота за волосся, і велосипедистом, коли він підтягує руль до себе, щоб переїхати кромку тротуару, аналізується у задачі "За прикладом Мюнхаузена".

З цікавістю сприймають учні рядки із "Драми на полюванні" А. Чехова у розмові про броунівський рух: "Від вікна до мого ліжка йшов широкий сонячний промінь, у якому, ганяючись одна за одною і хвилюючись, літали білі порошинки, від чого і сам промінь здавався затягнутим білою білиною". Завдяки розсіяному світлу на порошинках ми бачимо їх рух. Чехов, який колись хотів спробувати спіймати сонячний промінь, чудово відтворює думку Лукреція з "Первоначал вещей":

Так, исходя из начал, движение мало – помалу
Наших касается чувств и становится видимым также
Нам и в пылинках оно, что движутся в солнечном свете,
Хоть незаметны толчки, от которых оно происходит.

Рядки І. Крилова "Лебідь, Рак і Щука" використовується при розв’язанні задачі такого змісту: "Вказати, дії яких сил компенсуються у прикладі з возом із байки Крилова"? Учні із задоволенням розв’язують задачу Л. Боровинського "Почему не лежится Ваньке Встаньке?" на вірші С. Маршака:

- Тебе, дорогой, потому не лежится,
Что слишком легка у тебя голова!

Перед вивченням теми "Повне відбивання світла" поставимо учням таке питання: "А хто з вас зможе зав’язати світловий промінь?" Беремо тонку (діаметр 3 – 4 мм) гнучку трубку із прозорого поліетилену (довжина 15 – 20 см). Один з торців прикладаємо до променя лазера і вільно згинаємо трубку. На другому кінці видно яскраве кільце, світло "заплуталося" у стінках трубки. Потім зав’язуємо трубку у вузол. Ми зав’язали світловий промінь у вузол!

Розмаїття лабораторних робіт дозволяє розкрити учням різні естетичні сторони експерименту: якісний аналіз спостережень і вивчення фізичних явищ (спектри); кількісну оцінку вимірюваних величин (коефіцієнт тертя); залежність між величинами (період і довжина маятника); знайомство з технічними приладами, пристроями і установками – все це сприймається як суб’єктивне відкриття.

Найголовніше тут те, що учень, вправляючись, набуває навички гарної праці з тим, щоб потім використовувати їх у своїй діяльності. Ось тут і закладається основи мобільності естетичного стереотипу, коли акуратність, окомір, дбайливе відношення з приладами, раціональність й точність вимірювань закріплюються і можуть бути перенесені на інші дії у подальшому житті.

Учні з фізичними явищами зустрічаються в житті на кожному кроці, але не помічають їх і часто не можуть їх пояснити. Учителю необхідно навчити учнів бачити красу фізики, аналізувати, пояснювати й використовувати фізичні явища у повсякденному житті. У зв’язку з цим заслуговує уваги ідея розвитку креативного потенціалу учнів на уроках фізики методами естетичного виховання.

Література

1. Заблодська А. Ф. Фізика і мистецтво / А. Ф. Заблодська. – Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 112 с.

2. Мигдал А. Б. О красоте науки / А. Б. Мигдал // Наука и жизнь. – 1983. - № 3. – С. 59.

3. Мустафин Я. Лови синий цвет. Повести и рассказы / Я. Мустафин. – М.: Современник, 1979. – 173 с.

4. Нестандартні уроки фізики / [упорядкув., І. Ю. Ненашев, Н. Г. Шляхова]. – Х.: Вид. група "Основа", 2005. – 144 с.

5. Остапчук О. Є. Діяльність учителя: готовність до інновацій / О. Є. Остапчук. – Кривий Ріг.: ПП "Іріда", 2004. – 143 с.

6. Сибрук В. Роберт Вуд – современный чародей физической лаборатории / В. Сибрук. – М.: Наука, 1980. – 142 с.

7. Старощук В. А. Дванадцять кроків до майстерності / В. А. Старощук. – Х.: Вид. група "Основа", 2004. – 112 с.