Стаття „Флешмоб як форма позаурочної роботи з учнями”
Організація позаурочної діяльності учнів, у тому числі дозвільної, є дуже важливою у будь-якій школі. Заняття й спілкування зі школярами у більш-менш вільних умовах, що не обмежені рамками уроку, допомагають учителеві краще пізнати дітей, виявити їх таланти, налагодити стосунки, пережити щасливі
миті спільної діяльності, творчості.На сучасному етапі форми позаурочної роботи досить різноманітні. Стрімке зростання інформаційних технологій змінює сам формат співпраці учня й учителя, дає можливість оперативно реагувати на будь-які прояви в підлітковому й молодіжному середовищі, зацікавлювати дітей близькими й зрозумілими їм сучасними формами роботи.
У жовтні 2002 року вийшла книга американського соціолога Говарда Рейнгольда "Розумний натовп: нова соціальна революція". У ній автор пророкував, що люди будуть використовувати нові комунікаційні технології для самоорганізації: "Завдяки таким пристроям численні групи людей здобудуть нові форми суспільного впливу, нові способи взаємодії". Поняття "розумний натовп" (смартмоб) стало основним у подальшому розвитку флешмобів.
Флешмоб (від англ. flash – спалах, мить, mob – натовп; перекладається як "миттєвий натовп") – це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через сучасні засоби комунікації, в якій велика група людей (мобери) з’являється в громадському місці, виконує заздалегідь обговорені дії (сценарії) і потім розходиться.
Початковий задум проведення флешмобів полягав у приверненні уваги випадкових глядачів несподіваністю й спонтанністю дійства. Повинно було скластися враження, що мобери – такі ж випадкові перехожі, як і всі.
Перші флешмоби з’явилися влітку 2003 року в Америці та Європі.
Безумовно, дії, які можна кваліфікувати як флешмоби, могли відбуватися й задовго до появи книги Г. Рейнгольда. Але це були скоріше поодинокі випадки. Тільки наявність зручних і швидких засобів зв’язку і сформовані правила дозволили флешмобу стрімко стати популярним у всьому світі. Тому можна стверджувати, що він містить унікальну ідеологію і не має аналогів у світовій історії.
З часом поняття такого явища як флешмоб стало розширюватись. З’явилися сценарії, які не відповідали класичним правилам цих акцій. Проте основні принципи проведення флешмобів все ж таки залишились: самоорганізація через сучасні засоби комунікації, несподіваність для випадкових глядачів, залучення значної кількості учасників.
Молодь постійно змінює та розширює межі класичного флешмобу. Так, наприклад, останнім часом з’явилися такі його різновиди: політмоб, артмоб, екстриммоб, фанмоб та інші.
В Україні флешмоби набули популярності з 2008 року. Серед найбільш відомих можна назвати акцію, що відбулась 29 червня 2014 до Дня молоді на Софійській площі. Молоді люди утворили фігуру карти України розміром 25 на 35 метрів. За словами організаторів флешмобу такі дії "потрібні для підтримки морального духу громадян, вони об’єднують людей". Серед подібних акцій можна назвати також флешмоби: "Єдина Україна", "Обійми Україну!", "Молодь за єдність" та інші. Звичайно, такі заходи допомагають виховувати патріотизм, почуття гідності за власний народ і державу.
Психологи відзначають позитивність флешмобів, адже вони благотворно впливають на психологічний стан учасників, сприяють вираженню емоцій, допомагають звільнитися від скутості, розвивають навички самоорганізації і водночас почуття колективізму.
У позаурочній роботі з учнями флешмоби доцільні як акції короткочасні, що можуть охопити велику групу учнів та зафіксувати увагу дітей на якихось важливих явищах. Їх можна проводити як із виховною метою так і з розважальною, оздоровчою, щоб зняти, наприклад, емоційну напругу, чергувати розумову діяльність і фізичну активність.
Ми з учнями неодноразово проводили різноманітні флешмоби. На 9 листопада (День української мови та писемності) долучалися до всеукраїнської акції UADAY. Мета проекту полягала в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонували в цей день розмовляти й писати виключно українською. На підтримку цієї акції ми провели флешмоб "Пишіть грамотно". Сценарій цього заходу був надісланий певним школярам смс-повідомленням. Кожен учень, що брав участь у флешмобі, підготував кольорову картку зі словом на визначену орфограму. На перерві у зазначений час діти прикріпили ці слова на шкільному стенді. Усі дії виконувались злагоджено, швидко, без пояснень.
Також учням запам’ятався флешмоб "Я люблю українську поезію". У шкільному коридорі на перерві діти з різних класів (за попередньою домовленістю) нібито випадково зупинялися й читали по черзі уривки зі своїх улюблених поезій. Потім спокійно розходились по кабінетах.
Також популярними є флешмоби, коли школярі утворюють різні фігури. Наприклад, на День Св. Валентина діти на спортмайданчику одягають червоні капелюшки й шикуються так, щоб утворилася валентинка (форма серця). Глядачі спостерігають за дійством із вікон школи.
Особливо діти люблять танцювальні флешмоби, коли після уроку раптово лунає музика і певна група учнів (учителів) починає злагоджено виконувати ритмічні рухи. Поступово до них приєднуються діти з різних класів.
Отже, флешмоби допомагають учителеві урізноманітнити позаурочну роботу з учнями, осучаснити її, долучитися до спільного дійства. До того ж тематика таких акцій може бути різноплановою, що дозволить педагогу максимально зацікавити дітей будь-якого віку.