Методичні рекомендації «Особливості використання рольових ігор на уроках англійської мови у середній школі»
"Без гри немає і не може бути повноцінного
розумового розвитку. Гра – це величезне світле
вікно, через яке в духовний світ дитини
вливається живлющий потік уявлень,
понять про навколишній світ.
Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості".
Сьогодні, як ніколи широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого покоління. Перетворення загальноосвітньої і професійної школи націлює на використовування всіх можливостей, ресурсів для підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Далеко не всі методичні ресурси використовуються у сфері виховання і розвитку дитини.
До таких засобів виховання, що мало використовуються, відноситься гра. А тим часом, методика викладання іноземних мов і психологія бачать в грі такі важливі особливості як: Полу-функціональність - можливість надати особливу позицію суб'єкта діяльності замість пасивного «споживача» інформації, вкрай важливі для ефективності учбово-виховного процесу. Однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різних віків за допомогою ігор.
Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація учбового процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки у учнів інтересу до матеріалу і активізації їх діяльності, що вивчається, протягом всього заняття.
Ефективним засобом рішення цієї задачі є учбові ігри. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усної мови, що створює умови для розкриття комунікативної функції мови яка дозволяє наблизити процес навчання до умов реального навчання, що підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови. Залучення дітей в усну комунікацію може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності.
На значення ігрової діяльності в навчанні іноземній мові вказують відомі методисти, такі як Е.И.Пассов М.Н. Скаткін. Важливо усвідомлювати, - вирішенню яких дидактичних задач повинна сприяти дана гра, на розвиток яких психічних процесів вона спрямована [29, 96]. Гра - це лише оболонка, форма, змістом якої повинне бути навчання, оволодіння видами мовної діяльності [23,76]. Е.И. Пассов відзначає наступні риси ігрової діяльності як засоби навчання: мотивованість, відсутність примушення; діяльність, що індивідуалізувалася, глибоко особиста; навчання і виховання в колективі і через колектив; розвиток психічних функцій і здібностей; навчання із захопленням [23,89].
Найбільший теоретик ігрової діяльності Д.Б.Ельконін наділяє гру чотирма найважливішими для дитини функціями: засіб розвитку мотиваційно-споживницкої сфери; засіб пізнання; засіб розвитку розумових дій; засіб розвитку довільної поведінки [30,45]. Гра визначає важливі перебудови і формування нових якостей особи; саме в грі діти засвоюють норми поведінки, гра вчить, змінює, виховує.
Е.И. Пассов виділяє наступну мету використовування гри в ході учбового процесу: формування певних навиків; розвиток певних мовних умінь; навчання умінню спілкуватися; розвиток необхідних здібностей і психічних функцій; запам'ятовування мовного матеріалу.
Ігрова діяльність впливає на розвиток уваги, пам'яті, мислення, уяви, всіх пізнавальних процесів. Так, наприклад, педагогічна і дидактична цінність ділової гри полягає в тому, що вона дозволяє її учасникам розкрити себе, навчитися займати активну позицію, випробовувати себе на професійну придатність. Разом з тим, важливо відзначити, що ефективність гри як засобу навчання залежить від дотримання ряду вимог, таких як: наявність уявної ситуації, плану, в якому діятимуть учні; обов'язкове усвідомлення дітьми ігрового результату правил гри.
Гра - це не просто колективна розвага. Це основний спосіб досягнення всіх задач навчання, тому необхідно: точно знати, яка навичка і уміння потрібні, що дитина не уміла і чому навчився в ході гри; гра повинна поставити дитину перед необхідністю розумового зусилля (21,57).
Отже, гра є інструментом викладання, який активізує розумову діяльність дітей що навчаються, дозволяє зробити учбовий процес привабливіше і цікавіше, примушує хвилюватися і переживати що формує могутній стимул до оволодіння мовою. Питання методики викладання іноземної мови з використанням ігрової діяльності на початковому етапі отримали освітлення в роботах Г.В. Роговой і И.Н. Верещагіной, Е.И. Пассова, Д.Б. Ельконіна, Е.И. Негневицькой і інших учених, методистів і психологів.
Проблема пошуку організації навчання на молодшому і середньому етапах знайшли віддзеркалення в роботах Н.А. Салановича, В.В.Андрієвськой і інших авторів.
Найважливішою умовою ефективності учбових ігор є точний облік вікових психолого-педагогічних особливостей дітей що навчаються.
Психолого-педагогічна характеристика школярів на середньому етапі навчання
Визначальною особливістю учнів 5-9 класів (підлітковий вік) є прагнення самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення в зв'язку з засвоєнням абстрактного матеріалу при вивченні інших дисциплін.
Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення як логічна послідовність, критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання самосвідомості, контроль за власною діяльністю. Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальний стиль мовлення [16, 226]. Проте в 5-9 класах учителеві доводитися прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів, тому що в багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань.
На цьому етапі необхідно обирати прийоми навчання, які активізують розумову-мовленнєву діяльність і ініціативу учнів, спонукають учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками - невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже рольова гра являє собою відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.
За допомогою рольової гри вчитель може розвивати усі види мовленнєвої діяльності учнів, і перш за всі усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвої діяльності на середньому ступені навчання. Рольова гра сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, аргументованішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу[18, 103].
Вчителі повинні розуміти, що правильно організована рольова гра на уроці - зовсім не порожнє заняття, вона не тільки доставляє максимум задоволення дитині, але є могутнім засобом його розвитку, засобом формування повноцінної особистості.