Стаття "Елементи дистанційної освіти на уроках української літератури у старшій школі"
Дистанційна освіта в Україні – питання, яке протягом кількох останніх років надзвичайно широко обговорюється на шпальтах педагогічної преси. Вже й нормативна та законодавча база нібито створена, від Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні (2000 р.) і (нарешті!) до Положення про дистанцій
не навчання (травень 2013 р.) (далі – Положення про ДН). Саме цього останнього документа чекала загальноосвітня школа.Щоб читач мав чітке уявлення, про що далі йтиме мова, наведу кілька цитат із зазначеного Положення.
2.4. У ЗНЗ навчально-виховний процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів за умови їх адаптації до дистанційної форми навчання.
3.2. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.
4.1. У ЗНЗ використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване насамперед на такі категорії учнів (вихованців):
- особи з особливими потребами;
- обдаровані діти та молодь, які спроможні самостійно або прискорено опанувати навчальні програми;
- особи, які проживають у географічно віддалених і важкодоступних до ЗНЗ населених пунктах;
- учні вечірніх шкіл, які за умовами праці перебувають тривалий час за межами населеного пункту, де розташований ЗНЗ, та учні, які за сімейними обставинами (декретна відпустка тощо) не можуть систематично відвідувати школу;
- особи, які бажають отримати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;
- особи, які готуються до вступу до ВНЗ;
- громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном.
4.2. Технології дистанційного навчання можуть використовуватись ЗНЗ при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину; вивченні додаткових (факультативних) предметів; навчанні учнів під час хвороби; виконанні науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України; участі у дистанційних олімпіадах, конкурсах; отриманні консультацій тощо.
4.3. Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять, які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються ЗНЗ за погодженням із законними представниками учня (вихованця).
Отже, чітко, лаконічно, зрозуміло: як, кому, коли.
Працюючи в експерименті по впровадженню елементів дистанційного навчання в ЗНЗ, можу зробити певні висновки із зазначеної теми.
Не буду наводити визначень, характеристик ДН (гнучкість, актуальність і т. п.), додавати схем – автори практично всіх статей про дистанційну освіту звертаються до цього у своїх роботах. Хочу поділитись конкретними рекомендаціями щодо впровадження елементів дистанційного навчання на уроках української літератури.
Дистанційне навчання може проводитись у двох формах: on-line і off-line. Уроки on-line - обмін інформацією в режимі прямої трансляції (вебінар). Перша умова проведення: учні та вчитель повинні бути забезпечені відповідним технічним обладнанням (ноутбук, планшет або комп’ютер з веб-камерою), мати підключення до мережі Інтернет. Друга умова: усі учні, роз’єднані територіально, повинні в призначений час приступити до роботи. Форми навчання у даному випадку використовують традиційні, але дещо модифіковані.
При цьому між вчителем та учнівською аудиторією існує безпосередній зв’язок: пряма відео трансляція, демонстрування презентації (у тому числі колективний перегляд відео); обмін документами Microsoft Office; демонстрування Робочого столу або активних програмних додатків із комп’ютера вчителя.
Ніби просто, але щоб заняття пройшло на належному рівні, вчителю потрібно серйозно підготуватися.
При використанні off-line технологій матеріали уроку зберігаються на платформі, учні можуть опрацювати їх у будь-який час.
І ось тут для вчителя постає гостре питання: яким чином я побудую цей віртуальний урок так, щоб учні (з різним рівнем базових знань, з різною мотивацією до навчання, з різним рівнем самоорганізації!), самостійно опрацьовуючи матеріал у зручний для них час, усе зрозуміли, зробили висновки, запам’ятали? Які форми роботи застосувати? Тут уже традиційними шляхами не підеш.
У пункті 3.2 Положення про ДН сказано, що основними видами навчальних занять є лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші. Зараз ми говоримо про літературу. Отже, яким чином організувати off-line вивчення тем з української літератури? І щоб результат був не кількісним (в балах за тести), а якісним? Адже з 2015 року ЗНО з української мови та літератури є обов’язковим для всіх випускників.
1. Учні повинні знати зміст творів, орієнтуватись у літературному процесі. Та, на жаль, реаліями сьогодення є досить мала кількість учнів, які читають. Сучасна дитина звикла до динаміки в усьому, а читання – процес повільний. Кожен дистанційний урок закінчується перевіркою вивченого, будь то тести (оцінювання проводиться автоматично) чи самостійна робота.
Тому ці завдання кінцевого етапу уроку потрібно формулювати так, щоб дати відповідь без знання тексту (або запропонованого вчителем матеріалу) учневі було неможливо (з першого погляду схоже на жарт, але вчителеві своїми завданнями потрібно переграти пошукову систему Google, де наші учні звикли шукати відповіді на будь-які питання). Зацікавлює і спрацьовує.
2. Учні повинні вміти аналізувати твори. Акцентуйте на цьому увагу на уроці в класі, нагадайте про це під час on-line уроку (оскільки це ще нова форма роботи для учнів, то цікава, а значить обов’язково запам’ятається). Дайте схеми аналізу в презентації до off-line уроку, наведіть зразок, а на наступних уроках давайте аналогічні завдання. Також можна заповнити анкету літературного героя; описати його характер, дати порівняльну характеристику персонажів.
Після вивчення певного літературного твору я прошу учнів дати відповідь на питання чому мене навчив цей твір? Де я можу ці знання застосувати в житті (взяти приклад з героя…, засудити його дії і самому так не поводитись…) (це теж до проблеми з Google. До речі, тут спрацьовує ще один фактор: недовіра до вчителя, впевненість у тому, що вони, підлітки, краще володіють ІКТ).
3. Вчитель повинен урізноманітнювати виклад нового матеріалу: прочитати самостійно, прослухати аудіокнигу, прослухати аудіолекцію вчителя, переглянути відеоролик, навчальний фільм.
4. На off-line уроках активізація навчальної діяльності відбувається пасивно (необхідний матеріал, тобто відповіді на питання, які під час звичайного уроку дають учні, вчитель подає сам). На цьому етапі уроку вчитель не може визначити прогалин у знаннях учнів і одразу подає наступний матеріал. Тому варто хоча б на кілька хвилин при зустрічі в реальному часі повернутись до цих питань.
5. Пам’ятаймо про індивідуальний підхід до учнів. Тому завдання мають бути диференційовані (комусь достатньо виконати тести, а хтось може написати творче завдання). Можна з самого початку визначитись у скільки балів яке завдання оцінюється. А можна електронною поштою розіслати індивідуальні завдання до певного уроку.
6. Знати матеріал шкільного підручника також необхідно, адже питання для ЗНО складаються з урахуванням цих відомостей.
7. Оцінку за ведення зошита ніхто не відміняв. Тому однією з моїх вимог є складання в зошиті конспекту за матеріалами відповідних сторінок підручника (оскільки інші види завдань можуть бути виконані й оцінені одразу на платформі).
8. Не ставте свій предмет на п’єдестал. Пам’ятаймо, що учневі треба самостійно опанувати матеріал ще …надцяти предметів, тому кількість матеріалу на вивчення нової теми та кількість завдань на закріплення та оцінювання потрібно продумувати так, щоб вони одночасно були і змістовні, на відповідному науковому рівні, доступні, цікаві, і не потребували на виконання великих часових затрат.
9. Так багато і красиво у літературі по ДН пишеться про різні прийоми роботи в форумі, чаті. Відкиньмо ілюзії: учні ХХІ століття сидять у чаті і обговорюють проблеми української літератури на рівні шкільної програми…
10. Чимало написано про розвиток творчих та інтелектуальних здібностей учнів через впровадження дистанційної системи освіти. Беруть сумніви. Під час пошуку відповіді на певне питання у пошуковій системі творчі здібності та інтелект не розвиваються. Знову й тут все залежить від уміння вчителя організувати роботу, правильно розробивши завдання.
11. Обов’язково повинен бути контроль з боку батьків під час такої форми навчання. По-перше, дитині доведеться значно більше часу проводити перед монітором (а ще ж і підручник в електронному вигляді!), тому необхідно відслідковувати, щоб були перерви. По-друге, слідкувати, щоб не відбувались роботи в нічну зміну, адже підлітки полюбляють гуляти нічним Інтернетом.
12. Організація дистанційного навчання – це цікава, але об’ємна, кропітка робота. Вчителю, запасайся терпінням і будь сучасним! Ти працюєш на перспективу: кожен дистанційний урок, розташований на платформі, - свого роду скринька з досвідом, яка постійно може поповнюватись новими розробками, вдосконалюватись, адже Інтернет-ресурси розвиваються надзвичайно швидко, і матеріали можуть потребувати час від часу оновлення. І дороги назад немає: дітей сучасного не можна навчати так, як навчали нас, а дітей майбутнього й поготів!
І наостанок. Жоден навчальний предмет не несе такої виховної функції, як література. Як не хочеться цього втрачати. Будьмо оптимістами, постукаймо в душі електронним листом…