903
Оцініть публікацію

Стаття „Формування предметних компетентностей з української мови під час підготовки до ДПА та ЗНО”

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Учні повинні знати і вміти:

  • Знати інформацію, вміти її швидко знайти, видалити непотрібну, перевести у досвід власної діяльності.
  • Уміти застосувати знання у конкретній ситуації, розуміння того, яким способом можна отримати знання.
  • Адекватна оцінка себе, світу, свого місця у ньому, конкретних знань, а також методу їх отримання чи застосування.

Якщо логічно скласти ці компоненти, то можна виразити так:

КОМПЕТЕНТНІСТЬ + МОБІЛЬНІСТЬ ЗНАНЬ + ГНУЧКІСТЬ МЕТОДУ + КРИТИЧНІСТЬ МИСЛЕННЯ.

Перед учителем часто стоять питання: які шляхи формування предметної компетенції з української мови? Як підготувати учнів до ДПА, ЗНО?

Ці питання актуальні сьогодні. Чітких рекомендацій з даної теми немає.

Ми виділяємо шість блоків щодо підготовки учнів до ДПА та ЗНО:

  • Перший блок – нормативний. Вивчення документації щодо ДПА та ЗНО, визначення компетенцій, що перевіряються, планування повторення і вивчення матеріалу.
  • Другий блок - діагностувальний. Перевірка рівня знань, умінь, здібностей учнів, виявлення умов для здійснення інноваційної діяльності, самодіагностика старшокласників, планування роботи учителя з дітьми.
  • Третій блок - мотиваційний. Створення умов для навчання, стимулювання через цілі та перспективи.
  • Четвертий блок - формувальний. Поглиблення, узагальнення, систематизація знань з предмета, самоосвітня діяльність.
  • П’ятий блок – діяльнісний. Реалізація знань, умінь, навичок школярів.
  • Шостий блок - перспективний. Моніторинг рівня знань, умінь і навичок учнів.

Дуже важливо учителю уважно опрацювати як змістову складову програми з української мови, так і діяльнісну складову - державні вимоги до знань та вмінь учнів. Діяльнісну складову програми вчитель відображає у розширеному календарному плануванні. Це дозволяє постійно здійснювати контроль за роботою учнів та самоконтроль учителя щодо забезпечення оптимальних умов, методів навчання. Під час контролю вчитель повинен керуватися державними вимогами до знань, умінь і навичок старшокласників. На цьому етапі слід попрацювати учням із ключовими словами, термінами, порівняльними таблицями, блок - схемами, асоціативними схемами, діаграмою Венна, опорними картками, картками - інформаторами. Школярі повинні працювати не тільки на репродуктивному рівні, а й на творчому.

До складання повторення слід підійти диференційовано, бо рівень знань учнів різний, залежно від їх підготовки. Слід урахувати і вікові психологічні особливості учнів 9-х та11-х класів.

Ще на початку вивчення розділу учні повинні визначити для себе рівень сформованості. Можна запропонувати учням заповнити таблицю:

 Не знаю, не вмію

Частково знаю, потребую допомоги

Знаю, вмію, можу поділитися

 

 

 

 

Ця робота дозволить учням спостерігати за власним зростанням і своєчасно коригувати знання. Доцільно такий аналіз провести і перед контрольною роботою. Це допоможе встановити ті прогалини в знаннях, які треба ліквідувати. Після контрольної роботи кожному учневі слід проаналізувати допущені помилки, підібрати індивідуальну роботу щодо їх усунення.

Основна робота по підготовці до ЗНО та ДПА повинна проводитися на кожному уроці. Проаналізувавши програму ЗНО, визначили, над якими компетенціями треба систематично працювати вчителю: збагачення лексичного запасу учнів, орфографічний та пунктуаційний, комунікативний практикуми, аналіз тексту.

Для реалізації мети й завдань навчання з лексикології необхідно знати й обов’язково брати до уваги основні тенденції сучасної лексичної системи з урахуванням останніх змін слід звернути увагу на власне українську лексику, що витворилася в українській мові й була засвідчена в історичних пам’ятках, художніх творах. Які форми роботи допоможуть збагатити лексичний запас учнів?

1. Ведення старшокласниками рукописних словників, які учні поповнюють новими словами на інших уроках.

2. Самовиховання, самоосвіта;

3. Лінгвістичні експерименти;

4. Редагування тексту;

5. Лексичний диктант;

6. Дослідження та трансформація слів;

7. Різні типи словникових диктантів та інші.

8. Рубрики: "Антисуржик", "Говори правильно", "Для юних лінгвістів", "Скарби фразеології", "Крок до успішного спілкування", "Правильно - неправильно", "Вузлик напам’ять" та інші.

Необхідно допомогти старшокласникам правильно працювати з словниками, грамотно здійснювати інформаційний пошук. Робота над словом сприяє сформованості національно свідомої, духовно багатої особистості, вчить учнів володіти словом, вільно оперувати у різних ситуаціях, сприяє вихованню потреби у навчанні, підвищує рівень загальної культури.

Підвищення орфографічної грамотності – одне з найголовніших завдань, яке стоїть перед вчителем – словесником. Що робити, коли час іде, а учень допускає помилки, хоча все, здається, вивчено, написано, зроблено багато вправ? Перш за все, треба навчити учня аналізувати слово з фонетичного боку, встановлювати морфемний склад слова, вміти визначати орфограму, правило, яке відповідає орфограмі. У цій роботі дуже часто допомагають алгоритми. Учню можна запропонувати готовий алгоритм, а краще дати завдання скласти його самому. Алгоритм дисциплінує мислення. Крім алгоритмів використовуємо у своїй практиці такі форми роботи: творче спостереження з елементами аналізу, дослідження - характеристика, дослідження - моделювання, дослідження – пошук, дослідження - трансформація, графічний диктант, "Розкажи все про слово", "Поясни різницю".

У процесі формування правописних умінь і навичок старшокласників слід враховувати регіональний компонент.

Увесь процес навчання супроводжується вправами з розвитку зв’язного мовлення, бо під час цієї роботи поповнюється лексичний запас учнів, удосконалюється рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності. Під час роботи над розвитком мовлення слід використовувати вправи на встановлення ясності фрази, вправи на усунення логічних суперечностей, вправи на виявлення помилок у формотворенні.

Ефективною стає робота над аналізом тексту. Учні визначають тему, основну думку тексту, його стиль, тип мовлення, мікротеми. Доцільно звернути увагу на структуру тексту. Якщо це текст – роздум, то визначити тезу, аргументи, висновок. Важливо попрацювати над лексикою тексту: художніми засобами, прийомами, які допомагають автору розкрити тему.

Надзвичайно важливим і корисним видом роботи є переказ, що сприяє розвиткові логічного мислення учнів, збагаченню їхнього мовлення новими словами й словосполученнями, виробленню художнього смаку. Крім того усвідомити, що для розуміння тексту потрібні знання фонетики, словотвору, граматики, орфографії, пунктуації, отже, умотивовує вивчені лінгвістичні теорії. Проведення переказу - один з етапів у низці вправ, які готують учнів до створення власних текстів, а тому вимагає системної підготовки.

Дуже важливо сьогодні розвивати у школярів пізнавальну потребу, навчити вчитися самостійно. Упровадження в навчальний процес елементів дистанційного навчання є важливим етапом освітнього розвитку учнів. Лекції, перевірка завдань, консультації при дистанційному навчанні можуть проводитися фронтально та індивідуально. Учням подаються демонстраційні матеріали, додаткові відомості з теми, використовуються додаткові прийоми викладу матеріалу: звук, анімація, графіка.

За допомогою дистанційної форми навчання можна брати участь у Інтернет - проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активним учасником Інтернет - олімпіад, творчих конкурсів. Такий виклад навчання розвиває в учнів навички до безперервної освіти і підвищення кваліфікації у майбутній професійній кар’єрі.