Стаття «Про роль учителя-словесника на уроках світової літератури»

На сучасному етапі розвитку суспільства громадянське виховання особистості базується на морально-етичних принципах, тобто головним критерієм виховання є морально-етичні поняття: категорії совісті, щастя, любові, добра, справедливості. Учня потрібно навчати критично мислити, обирати життєві ціннос ті, керуватися моральними нормами, ефективно співпрацювати з іншими людьми, виявляти милосердя, толерантність.

Саме уроки літератури вирізняються з-поміж інших шкільних занять тим, що допомагають читачам пізнати світ, знайти своє місце в ньому. Безперечно, література виконує головну роль у формуванні характеру, етичних смаків, світогляду школяра.

Світова література покликана розвивати гуманітарну культуру та творчі здібності учнів, формувати у дітей уміння самостійно ознайомлюватися з творами мистецтва слова та сприймати духовні цінності людства.

Особливе місце в освітньо-виховному процесі сучасної школи має особистість учителя-словесника. Сучасний учитель, на мою думку, має бути фахівцем, гуманістом, досвідченим читачем, який не просто передає свої знання учням, а й формує мислячу особистість. Проте, учитель повинен шукати такі засоби, які допомагали б розвиватися творчій, пізнавальній діяльності учнів, а не надавати матеріал у готовому вигляді, адже, за словами А. Дістервега, "…поганий учитель подає готову істину, гарний – вчить її шукати".

Саме тому велика увага приділяється питанням сучасного уроку, де основною фігурою була б особистість учня з розвиненим критичним мисленням, здатним оцінювати себе і навколишній світ.

Сучасні уроки літератури покликані допомогти учням побачити всю глибину навчального предмета, вони мають залучити їх до творчого процесу виявлення, самостійного осмислення та вирішення різноманітних проблем.

На сучасному етапі основою навчальної діяльності, безперечно, є художній текст, дослідження його змісту та художніх засобів виразності, що зорієнтовано на глибинне розуміння композиційних особливостей тексту, художньо-естетичних смислів та вміння висловити своє ставлення до прочитаного.

Безліч можливостей для досягнення вищезазначених цілей дає дослідницька робота на уроці і в позаурочний час. Ось тут ми і можемо говорити про творчий характер сучасного уроку світової літератури.

Звичайно, найважливішою формою навчально-виховного впливу на учнів є урок, але такий урок, коли в основу своєї роботи вчитель ставить розвиток учня, коли вчитель стимулює пошук, коли учитель стає керівником навчально-пізнавального процесу, поєднуючи навчання з вихованням, де учні є активними учасниками навчального процесу.

Саме творчий урок підвищує процес спілкування учителя з учнями, сприяє виникненню нових ідей і, звичайно, відкриває великі можливості для пошуку, для формування в дітей бажання самопізнання. Сучасний вчитель має вміло організувати дослідницьку діяльність школярів. Адже, якщо учні не обміркують, не прийдуть до вирішення тих чи інших питань самостійно, то більшість розглянутого на уроці матеріалу залишиться для них незрозумілим.

Одним із засобів активізації процесу пізнання під час вивчення світової літератури є організація дослідницької діяльності учнів. Дослідницький метод характерний тим, що учні сприймають матеріал не зі слів учителя, а шляхом самостійного пошуку.

При розв’язанні будь-якого проблемного завдання учень працює самостійно. Проте, продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Тому розпочинати роботу з організації пошуково-дослідницької діяльності потрібно якомога раніше.

Так, п’ятикласники, при вивченні теми "Природа і людина" працюють над проблемними питаннями: "Що таке природа?", "Що це за мова, на якій можна говорити з тваринами?", "Як повинна вести себе людина, щоб не нашкодити природі?" та ін. На своїх уроках широко використовую роботу з текстом: виписати слова, якими оповідач називає Лобо, знайти підтвердження в оповіданні тому, як автор ставиться до загибелі Бланки та ін.

У 6 класі, наприклад, вчимося добирати цитати до літературного образу, складати цитатний конспект. Семикласники, при вивченні роману

В. Скотта "Айвенго" відшукують матеріал про геральдику, виписують із роману визначення лицарської честі і складові кодексу честі.

Організовуючи дослідницьку діяльність учнів на уроках літератури, ми, учителі, стимулюємо творчу активність, емоційність, навчаємо самостійного пошуку нестандартних рішень, залучаємо школярів до пошукової роботи.

Дослідницька діяльність змінює суть викладання – учень займає рівну з учителем позицію, де останній створює умови для реалізації потенціалу першого. За рахунок самостійної діяльності учня підвищується рівень його освітньої компетентності, оскільки знання, здобуті у результаті самостійної пошукової діяльності, міцніші, вони стають особистим досягненням дитини і дозволяють їй показати себе, реалізуватися в колективі, відчути свої можливості і мати бажання для подальшої роботи, адже в сучасному світі учень, озброєний науковими методами пізнання стає конкурентоспроможним, затребуваним суспільством. Такий випускник зуміє знайти нестандартне рішення проблеми, яку сам може виявити і вивчити, зможе легко знайти потрібну йому інформацію, критично її осмислити.

Завданням використання дослідницької технології є пробудити в учнів інтерес до пошукової роботи, розвиток читацької компетентності школярів.

Предметом дослідження на уроках світової літератури може бути не лише текст літературного твору, а і його художні образи, твори інших видів мистецтва для порівняння, життя і творчість письменника, літературні течії, напрями.

Для вивчення життєвого і творчого шляху письменника, наприклад, доречно зробити акцент на самостійній підготовці у творчих групах, виголошенні та обговоренні доповідей. Це певною мірою допоможе розв’язати такі проблеми як формування в учня уміння спілкуватися з ровесниками, оскільки ми, шкільні вчителі, бачимо, що багатьом старшокласникам властиве залишатися на уроці тільки спостерігачами, оскільки для них характерна нерішучість і невпевненість в собі, у своїх думках. Вони бояться вступати в дискусію, відстоювати власну думку, звернутися із запитанням.

В основному при вивченні біографії звучить лекція, на якій учні є пасивними слухачами, які записують почуте в зошити у формі конспекту, або хронологічної таблиці. Слід пам’ятати, що життя митця – це передовсім життя його творів.

Гадаю, ви погодитеся, що розповідь про майстра слова має бути цікавою, захоплюючою. У цьому допоможуть проблемні запитання, які сприятимуть активізації мислення учнів, доречними будуть цитування уривків автобіографії, спогадів сучасників письменника. Використовую таку проблемну ситуацію як "Синтез думок" - "Чому Буало писав, що муза Мольєра "говорить правду жартома й вона для всіх "благословенна"?"

Інтерес до вивчення біографії викликають завдання дослідницького і творчого характеру: скласти сенкан на різні теми, літературне гронування "Складіть образ ідеальної, у вашому розумінні, сім’ї" ("Анна Кареніна"

Л. Толстого). Тож учитель може заздалегідь дати окремим учням дослідницькі завдання: ознайомитися з творами автора, визначити підняті в них проблеми. Так, при вивченні біблійних мотивів роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита" учні охоче шукають відповіді на такі питання: "Протягом якого часу створювалася Біблія?", "В якому столітті вона з’явилася на території України?" (група літературознавців), "Які події відбувалися в Римській імперії в епоху Христа, описані євангелістами?" (група істориків). Інші учні, наприклад, можуть отримати завдання: скласти список літератури з теми, яку учні використають для підготовки своїх доповідей. Серед найбільш оптимальних видів дослідницької діяльності є поділ учнів на малі дослідницькі, творчі та полемічні групи, де кожне коло учнів готує власний матеріал, згідно з обраним напрямом. Увесь клас, таким чином, активно бере участь у конструюванні уроку.

Улюбленими завданнями учнів є створення презентацій, колажів.

Досить ефективним у дослідницькій діяльності, на мою думку, є метод компаративного аналізу. Саме визначення методу вже говорить про нерозривний зв'язок світової літератури з іншими предметами. Метою компаративного аналізу є формування мислячої особистості з розвиненим критичним мисленням. Порівнюючи творчість авторів різних літератур, їхні твори, учні вчаться робити аналіз, висновки. Прикладом можуть бути такі завдання: порівняти переклади вірша Кіплінга різними авторами, порівняти образи Вільгельма Телля та Робіна Гуда. Такий вид діяльності є одним із засобів розвитку емоційної сфери особистості учнів.

Творчі пошукові завдання учителем задаються дітям і для опрацювання вдома. Викликають цікавість, наприклад, такі домашні завдання: підготувати повідомлення "Рільке і Україна", з’ясувати основу метафори доби бароко "Життя людини – троянда, що швидко в’яне і перетворюється на колюче й сухе стебло", створити рекламу "Образи Мазепи у творах митців світової літератури" та ін.

Дослідницька діяльність учнів може бути організована у формі спеціального уроку-дослідження. Такі заняття можуть бути різних видів, залежно від цілей, поставлених учителем:

Урок теоретичного дослідження передбачає вивчення критичної та довідкової літератури, а на уроці практичного дослідження об’єктом дослідження стають тексти творів, урок-творчого дослідження – це організація групової та індивідуальної роботи: складання цитатних характеристик, написання листа від імені персонажа, інсценізація епізодів, добір музичного супроводу та ін.

Основним завданням педагога-словесника є навчити своїх вихованців творчо мислити, самостійно аргументувати, аналізувати та інтерпретувати художній твір, формувати своє бачення і розуміння прочитаного. Саме дослідницька діяльність учнів є запорукою формування особистості, яка має власний погляд на світ, що дає в майбутньому можливість упевнено почуватися в суспільстві, бути ерудованою, обізнаною людиною, яка не боїться труднощів і завжди знайде вихід із складних життєвих ситуацій.