Стаття «Міжпредметні зв’язки в курсах географії та математики в 6-му класі»
В міжпредметних зв’язках звичайно прослідковуються три види інтеграції: спадкоємна (пов’язана з курсами в минулому навчальному році), синхронна (пов’язана з курсами на протязі поточного навчального року), випереджальна (пов’язана з курсами в наступних навчальних роках).
В цій статті ми роз
глянемо синхронність міжпредметних зв’язків в курсах географії та математики протягом навчального року в 6 класі. В послідовності змісту навчального матеріалу програми конкретного курсу є внутрішня логіка. Наскільки вона правильна з врахуванням паралельних предметів, важко судити вчителю з іншого предмету. Курс математики розрахований на 140 годин, курс географії на 70. Тобто задану програмами синхронність вивчення матеріалу обох курсів протягом року можна легко прослідковувати, якщо приблизний номер уроку з математики поділити на 2 та порівняти з номером уроку географії.Для зручності зведемо порівнювальний навчальний матеріал в таблицю.
Географія | Математика | ||||
Розділ, тема, зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення (державні вимоги) | Уроки, приб- лизно № | Уроки, приб- лизно № | Розділ, тема, зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення (державні вимоги) |
Розділ 2. Тема 5. "Географічні координати". Градусна сітка. Географічні координати | Учень визначає географічні координати об’єктів | № 17-18 | № 137-138 | Тема 4. "Раціональні числа та дії над ними". Координатна площина | Учень розв’язує вправи, що передбачають знаходження координат точки на координатній площині |
Розділ 3. Тема 2. "Атмосфера". Добовий і річний хід температури | Учень фіксує температуру повітря | № 32-33 | № 77-78 | Тема 4. "Раціональні числа та дії над ними". Додатні та від’ємні числа. Число 0 | Учень наводить приклади додатних та від’ємних чисел |
Розділ 3. Тема 2. "Атмосфера". Добовий і річний хід температури. Практична робота № 5 "Розв’язування задач на зміну температури повітря…" | Учень визначає середні температури повітря, розв’язує задачі на зміни температури повітря | № 32-33 | № 103-104 | Тема 4. "Раціональні числа та дії над ними". Дії з раціональними числами | Учень розв’язує вправи, що передбачають дії з раціональними числами та обчислення значень числових виразів, що містять додатні і від’ємні числа |
Розділ 3. Тема 2. "Атмосфера". Добовий і річний хід температури. Практична робота № 6 "Складання графіка зміни температури повітря…" | Учень будує графік ходу температур | № 32-33 | № 139-140 | Тема 4. "Раціональні числа та дії над ними". Приклади графіків залежностей між величинами | Учень розв’язує вправи, що передбачають побудову окремих графіків залежностей між величинами по точках |
Розділ 3. Тема 2. "Атмосфера". Хмари, хмарність. Опади. Практична робота № 6 "Складання… діаграм хмарності та опадів…" | Учень будує діаграми хмарності і опадів | № 36-37 | № 75-76 | Тема 3. "Відношення та пропорції". Стовпчасті діаграми | Учень розв’язує вправи, що передбачають побудову та аналіз стовпчастих діаграм |
Аналізуючи таблицю, ми помічаємо часову асинхронність при вивченні подібного навчального матеріалу, при цьому місцями суттєву. Так, вивчення в географії градусної сітки з визначенням по ній географічних координат йде на початку навчального року, а вивчення в математиці координатної площини зі знаходженням по ній координат йде буквально на останніх уроках навчального року. Це при тому, що, визначення координат на випуклій сферичній поверхні по градусній сітці потребує від учня більшого рівня абстрагування, ніж визначення координат на плоскій координатній площині.
Ситуація ускладнюється тим, що у математиці використовується два позначення координат точки: х та у, а в географії аж чотири позначення: пн. ш., пд.. ш., зх. д., сх. д., в самих написах яких навіть через велику кількість літер та крапок учні допускають помилки.
Які можуть бути точки зору щодо існуючої синхронності матеріалу? Географи можуть сказати, що учні повинні вже знати відповідний математичний матеріал, як це видно з останнього рядку в таблиці. Математики можуть сказати, що їхня програма внутрішньо логічна, а проблеми інших предметів їх не стосуються. Що може зробити географ сам, користуючись своїми правами в плануванні? – Може після уроків теми "Літосфера" поставити повністю тему "Гідросфера" (саме так і було в позаминулій програмі).
Тоді, за час вивчення теми "Гідросфера", яка подібна в частині картографії до теми "Літосфера", учні на математиці краще вивчать додатні і від’ємні числа та дії з ними. Щодо географічних координат – їх протягом навчального року і у цьому випадку всеодно доведеться повторювати з використанням різноманітних об’єктів картографічної номенклатури.
Зі складанням графіків ситуація географом вирішується легше, незважаючи на те, що вони на математиці вивчаються на останніх уроках. Після пояснення і застосування зразків робіт, індивідуальних пояснень під час практичної роботи №6, тотальній перевірці цієї частини виконаної роботи, учні починають все розуміти, в тому числі свої помилки, оскільки порівнюють свої роботи також з роботами інших учнів. При повторенні матеріалу принципові помилки допускають вже тільки поодинокі учні.
Вважаю необхідним знайти варіант синхронізації між програмами з їхнім коригуванням, коли вивчення градусної сітки в географії буде йти за вивченням координатної площини в математиці.