Стаття „Особливості використання рольових ігор на уроках англійської мови у середній школі. Позитивний вплив гри на формування пізнавальних інтересів школярів”

Найсильнішим мотивуючим чинником є прийоми навчання, що задовольняють потребу школярів у новизні матеріалу, що вивчається, і різноманітності виконуваних вправ. Використовування різноманітних прийомів навчання сприяє закріпленню мовних явищ в пам'яті, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу і активності дітей[14, 94]. Урок іноземної мови розглядається як соціальне явище, де класна аудиторія - це певне соціальне середовище, в якому вчитель і учні вступають у певні соціальні відносини один з одним, де учбовий процес - це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх у навчанні - це результат колективного використовування всіх можливостей для навчання. І діти що навчаються повинні вносити значний внесок в цей процес. Широкі можливості для активізації учбового процесу дає використовування ігор. Гра - методичний прийом, що відноситься до групи активних способів навчання практичному володінню іноземною мовою.

Гра є умовним відтворенням її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування [10,17]. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету.

Гра мотивує мовну діяльність, оскільки діти що навчаються опиняються в ситуації, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися із співбесідником.

Школярі наочно переконуються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Гра активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності у мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем.

Гра дає можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити, і тим самим долати бар'єр невпевненості. В звичайній дискусії учні-лідери, як правило, захоплюють ініціативу, а боязкі вважають за краще відмовчуватися. В грі кожний одержує роль і повинен бути активним партнером в мовному спілкуванні. В іграх школярі опановують такі елементи спілкування, як уміння почати бесіду, підтримати її, перервати співбесідника, в потрібний момент погодитися з його думкою або спростувати його, уміння цілеспрямовано слухати співбесідника, задавати уточнюючі питання і т. д.

Гра учить бути чутливим до соціального вживання іноземної мови. Добрим співбесідником є часто не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найбільш чітко розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, в якій знаходяться партнери, врахувати ту інформацію, яка вже відома (з ситуації, досвіду) і вибрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективні для спілкування.

Практично весь учбовий час в грі відведений на мовну практику, при цьому не тільки говорючий, але і слухаючий максимально активний, оскільки він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати

Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню відчуття колективізму. Діти що вчаться активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; вчитель лише управляє учбовою діяльністю.

Основні вимоги до ігор:

• Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школяра інтерес і бажання добре виконати завдання, її слід проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.
• Гру потрібно добре підготувати з точки зору як змісту, так і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були переконані у необхідності добре виконати ту або іншу задачу. Тільки при цій умові їх мова буде природною і переконливою.
• Гра повинна бути прийнятий всією групою.
• Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів відчуття задоволення, радості. Чим вільніше відчуває себе учень у ході гри,   тим ініціативніше він буде в спілкуванні. З часом у нього з'явиться відчуття впевненості в своїх силах.
• Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати мовний матеріал який відпрацьовується.
• Вчитель неодмінно вірить в гру, в її ефективність. Тільки при цій умові він зможе добитися добрих результатів.
• Велику значущість додає уміння вчителя встановити контакт з дітьми. Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери на занятті – дуже важливий чинник, значення якого важко переоцінити.

В процесі гри сильні учні допомагають слабким, а вчитель управляє процесом спілкування: підходить то до одного, то до іншого учня, який потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.

В ході гри вчитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити найтиповіші.

Психологічні дослідження показують, що в період з четвертого по десятий клас, коли здійснюється вивчення іноземної мови, розвиток школярів проходить декілька вікових стадій. Наголошується також, що найголовніші зміни в психічних особливостях особи на даній стадії її розвитку обумовлені провідною діяльністю, характерною для цієї стадії. Молодшому шкільному віку, в якому починається вивчення іноземної мови, передує не просто більш ранній, дошкільний віковий період, але також більш рання форма провідної діяльності. Цією ранньою формою провідної діяльності є ролева гра. В молодшому шкільному віці, тобто в сім - одинадцять років, провідною діяльністю стає навчання.

Перехід від однієї провідної діяльності до іншої відбувається у формі взаємодії старих і нових способів в поведінці. Раніше сформовані особливості особи зберігаються в той період, коли з'являються і активно формуються нові особові властивості, а в період якнайповнішого розвитку останніх створюються передумови для зародження якостей особи, відповідних переходу до нової провідної діяльності і наступного вікового етапу. Гра як одна з форм віддзеркалення провідної діяльності може відповідати досягнутому віку, повертатися до більш ранніх форм поведінки, випереджати відповідну вікову стадію і сприяти підготовці до нової провідної діяльності [28, 94]. Ці і деякі інші теоретичні положення поки що недостатньо використовуються для правильної організації учбової гри на уроках іноземної мови.

В ситуації необхідно дати відомості про соціальні взаємостосунки партнерів, наприклад офіційні/неофіційні. В розділі ролі міститься список ролей. Опис ролі дається в ролевій картці, при цьому інформація може бути представлений детально: дані відомості про людину (порядній, ледачий і т. д.), про його життєвий і мовний досвід, про звички, захоплення і т. п.

Проте інформація не повинна висловлюватися дуже детально, бо в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості проявити творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг домислити образ персонажа, роль якого він виконуватиме.

Кожний учасник гри скоює мовні дії, обумовлені ситуацією спілкування, але за кожним з них залишається певна свобода дій, мовних вчинків.

Задачі учасників розподіляє вчитель, їх можуть вибрати діти власноруч. Це залежить від особливостей групи і особових характеристик дітей що навчаються, а також від ступеня володіння ними іноземною мовою.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь в ній школярів, вчителю слід проявити такт особливо при оцінці результатів першої гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче призведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Якщо є така можливість, потрібно записати хід гри на магнітну стрічку, а потім разом з учнями прослуховувати фонограму або всієї гри, або окремих її фрагментів. При аналізі гри можна записати необхідну інформацію з магнітофона на дошку.

Фономатеріали гри дають вчителю чітке уявлення про те, що не вийшло в грі, які мовні форми були використані не адекватно ситуації, що випало з поля зору під час підготовки гри. Все це дає вчителю можливість врахувати недоліки при проведенні подальших ігор[28, 108].

В організації учбового ігрового спілкування важливим є створення умов для такого виконання ігрового завдання, в якому досягалося б не приєднання репліки, а взаємодія партнерів, оскільки спілкування є саме взаємодія учасників.

Рішення цієї задачі пов'язано з вивченням закономірностей виникнення спілкування в спільній здійснюваній діяльності, виявлення особливостей мовної взаємодії партнерів, обліком обмежень, що накладаються іншомовним говором на форму зміст мовного спілкування, пошуком шляхів подолання таких обмежень і підвищення самостійності вислову дітей що навчаються.

Існує припущення, що гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови обліком основних положень теорії провідної діяльності і змісту вікових періодів розвитку школярів, досліджень проблем спілкування і мовної діяльності. Розглянемо один з уроків четверокласників, їм був запропонований сюжет: "Твій молодший брат (сестра, малюк з сусідньої квартири) - дошкільник - з нетерпінням чекає, коли піде в школу. Особливо подобається йому твій портфель, в якому так багато цікавого. Покажи йому свій портфель, познайом з учбовими обладнаннями". Приклад одного з діалогів: Please, show me уоur bag Dima. - Here уоu are. - May I open it? - Yes, уоu may. - But I can't. Help me please. - Now уоu may take books out. - Oh, thank уоu! Look. There are nice pictures in this book. And what's that? - It's my реncils, and I must do an exercise. I think it's very interesting to go to school. I want to become а pupil very mach. Учасники ролевої гри не тільки обмінюються репліками, але і діють з реальними предметами, рухаються по класу.

В сюжетних ролевих іграх з предметом використовуються фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають розмову про членів сім'ї, про професії, про явища і об'єкти навколишнього світу, про одяг, про режим дня і т. д. Спостереження показують, що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча гра. Здатність грати виражається в тому, що учні четвертих класів охоче приймають уявну ігрову ситуацію, нереальний, казковий або фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати на уроках сюжетні ролеві ігри казкового змісту.

Наприклад, з метою відробітку в усному вислові деяких питань про погоду, природні явища, порах року, використовується ролева гра за сюжетом казки "Теремок". "Мешканці теремка" задають "гостям" питання і лише після правильних відповідей дозволяють їм увійти. Серед заданих питань можуть бути наступні: Who are уоu? What season is it now? Is it warm or cold now? When is it cold? When does it rain? Etc. Учасники гри не тільки охоче приймають запропонований їм сюжет, але і з цікавістю обіграють маски, костюми, залежно від ролі змінюють ходу, жести, тембр голосу.

Крім форм ігрового спілкування, відповідних певним віковим особливостям змінюється і їх провідна діяльність на конкретному віковому етапі. На уроках іноземної мови із школярами молодшого і середнього віку організовувалися ігри повсякденного змісту, призначені для формування норм мовного етикету, виховання культури поведінки. Школярі вчаться правильно вітати один одного і дорослих, звертатися до співбесідника, виражати подяку, приносити вибачення і т. д.