Стаття «Науково-дослідницька діяльність учнів як один із аспектів роботи з обдарованою молоддю»

"Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів, я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити невідоме"
І. Кант, 1781р.

Освіта XXI століття – це освіта для людини. Її стрижень – становлення і роз виток самодостатньої конкурентноспроможної особистості, готової до самореалізації виявлених обдарувань у сучасному соціумі, яка компетентна в різних видах діяльності.

Вже аксіоматичним можна вважати твердження про те, що природні здібності і обдарування закладені в кожній дитині. Тому вся робота в гімназії будується на основі наукових досягнень в області психології обдарованості, педагогіки творчості (спираючись на дослідження К. Роджерса, А. Маслоу, П. Торенса, Т. Костюка, С. Максименка, О. Савченка, систему творчого виховання, розроблену І. П. Волковим, концептуальні моделі навчання обдарованих дітей Рензуллі і Блума), аналізі реальної ситуації в країні, місті і направлена не тільки на виявлення і розвиток обдарованості, а й на визначення її характеру, якісної своєрідності.

Слід підкреслити, що саме на обдарованих дітей суспільство насамперед покладає надію на вирішення актуальних проблем сучасної цивілізації. Таким чином, підтримати і розвинути індивідуальність дитини, не розгубити, не загальмувати зростання її здібностей – це особливо важливе завдання навчання обдарованих дітей.

Ідея формування творчо розвинутої особистості є провідною в роботі Коростенської міської гімназії. Наш навчальний заклад – це передусім творче середовище, де формується нова людина, формується не як субстант до існуючого суспільства, а як творча особистість, розкриття обдарувань якої збагатить суспільство, забезпечить прогресивний розвиток країни, світу, людства. І в цьому контексті на перший план виходить організаційна робота з обдарованими дітьми, головною метою якої є створення умов для формування високоінтелігентної, активної творчої особистості.

Одним із основних завдань в роботі з творчо обдарованою молоддю є її залучення до наукової діяльності. Надзвичайно важливим та актуальним при цьому є не просто наявність в індивіда знань і умінь, а надання особистості можливості використання і застосування усього накопиченого у життєвих ситуаціях та під час майбутньої професійної діяльності. На передній план у розв’язанні цих проблем висувається самостійна дослідницька робота школярів, що відбувається у межах Малої академії наук України (МАН), головна мета якої – виявлення і підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, підготовка майбутньої наукової зміни.

Пріоритетні завдання науково-дослідницької діяльності в гімназії були визначені на спільному засіданні педагогічного колективу та учнівського активу наукового товариства гімназії "Олімп", створеного в 2005 році. Серед них:

• формування самостійного мислення, тобто вміння в новій для себе ситуації самостійно побачити й поставити проблему, розглянути її системно, висунути свої гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення;
• розвиток аналітико-синтетичних вмінь, а саме вмінь розділяти ідеї (проблеми) на складові та встановлювати взаємозв’язки між ними для узагальнення;
• формування гнучкого креативного процесу, тобто з урахуванням індивідуальних вподобань (одним подобається працювати з образами, іншим – з символічною інформацією), а також індивідуального творчого потенціалу й особливостей нервово-психічного статусу дитини, визначених психологом;
• формування навичок роботи з науковою літературою, документальними джерелами, тощо;
• формування вмінь і навичок проведення дослідницького експерименту, тобто формулювання завдань експерименту, висування робочої гіпотези на основі дослідних фактів і теорії, розробку методу дослідження та проведення самого експерименту, систематизацію отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів експерименту, висновок про достовірність підтвердження або спростування робочої гіпотези;
• формування навичок публічного висвітлення ходу наукового дослідження та захисту отриманих результатів;
• розвиток у дітей пізнавальних інтересів та здібностей, потребі у творчій самореалізації;
• виховання позитивних мотивів науково-дослідницької діяльності.

Вирішенню пріоритетних завдань сприяє ретельно розроблений план роботи, що включає такі заходи як навчальний семінар для вчителів "Формування науково-дослідницьких умінь в умовах гімназії", лекція для учнів-членів НТГ "Вимоги до написання дослідницької роботи", семінар для учнів та вчителів "Типові помилки і проблеми при написанні науково-дослідницьких робіт: шляхи їх подолання", участь у Днях відкритих дверей обласних секцій МАН, виступ на педраді "МАН як одна з пріоритетних форм роботи з обдарованими дітьми", спрямовані на підготовку до наукової діяльності як гімназистів, так і вчителів.

Науково-дослідницька робота в гімназії проводиться за трьома головними напрямками.

Перший – це розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, яке досягається цілою низкою спеціальних заходів, методів і дій безпосередньо на уроці.

Другий – це позакласна діяльність, в якій учні беруть участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях, турнірах.

Третій – це участь у роботі Малої академії наук. Зокрема в щорічних її конкурсах-захистах: гімназійному, міському, обласному та республіканському.

Основною формою роботи в школі є урок де і відбувається підготовка учнів до науково-дослідницької роботи. Розвивати в учнів уміння дослідника ми починаємо уже з молодших класів. Тут переважають ігрові форми навчання і головним завданням вчителя є підтримка інтересу й уваги школяра до рішення проблеми. Типовими завданнями, які використовуються на уроці є:

• знайти відмінності на малюнку, схемі;
• скласти план;
• дати назву тексту;
• скласти питання до тексту;
• продовжити розповідь;
• замалювати побачене;
• виписати певну інформацію з тексту.

Вже звичним стало проведення проектних уроків, уроків-екскурсій, уроків-пошуків, уроків-досліджень.

У середніх та старших класах на уроках використовуються нестандартні завдання, такі як:

• сконструювати правило;
• сформулювати гіпотезу;
• спрогнозувати явище;
• замінити якості одного предмета
• якостями іншого;
• відшукати властивості об’єкта в іншому
• середовищі;
• з’єднати непоєднувані в реальності
• якості;
• змоделювати ситуацію.

Використання дослідницького методу на уроках досягається також шляхом створення проблемних ситуацій, постановки проблемних задач, проведення живої дискусії.

Також широко використовується написання рефератів, що дає змогу учневі сформувати власну думку з вивченої проблеми, вчить працювати з літературою, Інтернет-джерелами, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, оформляти роботу. Написання та захист реферату надає максимальної підготовки для заняття науково-дослідницькою діяльністю.

Що стосується позакласної та позашкільної роботи, що спрямовані на підготовку учнів-науковців, то наша гімназія бере найактивнішу участь в турнірах, конкурсах, олімпіадах. Вже багато років поспіль гімназисти тримають першість серед шкіл міста в предметних олімпіадах.

Участь у роботі Малої академії наук є найвищою науковою діяльністю для школярів.

Щоб визначити і проаналізувати інтереси та захоплення гімназистів, мотивувати і стимулювати їх науково-дослідницьку діяльність, психологом гімназії спільно з вчителями-предметниками проводиться психолого-педагогічне спостереження, що передбачає:

• Анкетування (тестування) – визначення інтересів та захоплень гімназистів.
• Діагностику – виявлення глибинних особистісних характеристик: інтеграційність (допитливість, надчутливість до проблем, здатність до прогнозування, словниковий запас, здібність до оцінювання), сфери розумового розвитку (оригінальність мислення, гнучкість мислення, продуктивність, здібність до аналізування та синтезування, концентрація уваги, пам’ять), сфери особистісного розвитку (перфекціонізм – прагнення доводити продукт будь-якої діяльності до відповідності найвищим вимогам, нонконформізм – прагнення будь-що протистояти думці більшості, лідерство, широта інтересів, схильність до конкурентних форм взаємодії, гумор).
• Мотивацію діяльності.
• Прогнозування результатів.
• Спостереження за ходом дослідження.
• Консультативну допомогу.
• Корекцію ходу та основних моментів дослідження.

Узагальнивши дані спостережень, ми переконалися у необхідності починати серйозну роботу з учнями уже у 7-8 класах. У дітей коло інтересів не обмежується шкільною програмою. Їм хочеться поглибити, розширити свої знання, по можливості доповнюючи їх хоч невеличкими, але власними відкриттями і знахідками. Тому в 2005 році виникла потреба у створенні гімназійного наукового товариства. Були розроблені положення і статут.

В січні 2011 року наукове гімназійне товариство "Олімп" було зареєстроване як філія Житомирського територіального відділення Малої академії наук. Філія працює за ретельно розробленим планом. Вищим органом є загальні збори, які відбуваються двічі на рік. Засідання ради – 4 рази на рік. Заняття в секціях – раз на два тижні. Науково-дослідницька конференція – раз на рік.

Роботи юних науковців представлені яскравою палітрою тем:

• "Народні майстри Коростенщини";
• "Весільні обряди мого роду";
• "Фрактали навколо нас";
• "Нейронні мережі";
• "Альтернативні види палива";
• "Особливості культових споруд міста Коростеня";
• "Житомирщина на сторінках давньої української літератури";
• "Перші дипломатичні кроки України на початку XX століття";
• "Роль православної церкви у Великій Вітчизняній війні";
• "Спеціальні служби Української держави гетьмана Івана Скоропадського";
• "Ландшафт Поліського краю";
• "Застосування аеропоніки на Коростенщині";
• "Афористичність роману Ліни Костенко "Записки українського самашедшого";
• "Жорстокість і насильство у дитячому середовищі як патологічне соціально-психологічне явище";
• "Особливості джордійського діалекту".

Для кваліфікованої організації і керівництва науково-дослідницькою діяльністю декілька років працювала творча група, до складу якої входили найбільш досвідчені і теоретично підготовлені педагоги. Вони займалися проблемами організації та методики наукових досліджень. Відбувалися спостереження за діяльністю учнів, їх анкетування і тестування з подальшим аналізом та корекцією умов для самореалізації. Також було проведено опитування з метою виявлення проблем у написанні та захисті науково-дослідницьких робіт.

Для вирішення цих проблем організовано роботу гуртка "Олімп", на заняттях якого вивчаються питання починаючи від пошуку інформації до вміння презентувати, дискутувати, захищати свою точку зору, вільно і впевнено триматися на публіці.

Сучасна шкільна наука орієнтує учнів на продовження навчання у вищих навчальних закладах, готує їх до цього навчання, привчаючи до самостійної роботи, спрямовуючи навчальний процес на озброєння учнів методами наукового дослідження..

Беручи участь у науково-дослідницькій роботі, юні науковці переконуються у необхідності творчого підходу до власної діяльності, вибору свого майбуття, поступово переконуючись у правильності твердження, що для того, щоб чогось у житті досягти, треба постійно і вдумливо працювати. Самостійно відшукуючи шляхи і способи розв’язання проблем, учні опановують навички дослідження, пошуку, творчості, які їм неодмінно знадобляться у майбутній професійній діяльності.

У науково-дослідницькій діяльності учнів приваблює насамперед можливість поглиблення знань, розвитку здібностей, творчості, самоствердження. Така діяльність спонукає серйозно займатися наукою, що впливає на вибір майбутньої професії, вищого навчального закладу. При цьому слід відзначити, що більшість юних дослідників обирають для себе ті спеціальності у вищих навчальних закладах, за якими здійснювали свої перші наукові дослідження у МАН.

Активність, з якою школярі працюють над цими дослідженнями, зацікавленість таким видом творчої діяльності дитини з боку учителів-предметників, наукових консультантів ведуть до удосконалення, поглиблення та розширення знань старшокласників, спонукають до самостійного пошуку, співробітництва з вищими навчальними закладами, допомагають формувати навички самостійного здобуття знань, уміння орієнтуватися у великому інформаційному просторі, обираючи в ньому ту корисну інформацію, яка допоможе визначити своє місце в житті.

Це дозволяє стверджувати, що система роботи з науково-дослідницької діяльності, розроблена в гімназії, спроможна вирішувати багато важливих функцій, розв’язання яких за інших умов було б значно ускладнене. До таких функцій відносяться:

• організаторська – створення умов для продуктивної діяльності та позитивного самовиявлення особистості учня;
• діагностична – проведення заходів щодо виявлення особливостей психічного, фізичного та розумового розвитку гімназистів;
• прогностична – прогнозування особистісного розвитку учнів; складання програм розвитку та саморозвитку, вироблення рекомендацій;
• конструктивна – розробка конкретних напрямків та планів ведення наукового дослідження старшокласників з урахуванням талантів, здібностей та захоплень кожної дитини, передбачення можливих труднощів та способи їх усунення;
• корекційна – організація корекційних заходів у подальшому плануванні та проведенні науково-дослідницької діяльності в гімназії.

Таким чином, можна говорити про системний підхід до цього виду діяльності, що передбачає цілісність, послідовність і наступність логічно пов’язаних між собою форм і методів роботи педколективу з організації ефективної та результативної науково-дослідницької діяльності гімназистів.