Стаття «Підвищення мотивації навчання на уроках світової літератури»

Актуальність проблеми є в тому, що в сучасних учнів знижені пізнавальна активність, показники їх навченості та виховання, послаблений моральний аспект (дякуємо інтернету!), спостерігається високий рівень психоемоційного напруження. Крім того, предмет, якому відведено головну роль у вихованні мора льності, вимагає постійного читання. А учні ХХІ століття читають значно менше, ніж їх батьки. Частіше читання художнього тексту обмежується ознайомленням із скороченим його варіантом, причому коло читацьких інтересів – програмові твори української та світової літератури (звичайно, не всі).

Спочатку підвищення мотивації до читання творів я намагалася спровокувати шляхом емоційного впливу, використовуючи окремі прийоми: "Чи чули ви, як читає власні вірші Ахматова, Єсенін, Маяковський? Чи були ви коли-небудь у Ясній Поляні? Чи гуляли пушкінськими місцями?" - задаю я дітям питання, знаючи, що позитивних відповідей буде вкрай мало. Але ж дуже важливо при вивченні творчості письменника відчути його епоху, зануритися в атмосферу часу. Для цього ми з учнями відвідуємо музеї, будинки письменників у різних країнах, слухаємо живі голоси поетів. І все це завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як засобу візуалізації та аудіо- сприйняття навчального матеріалу.

Сьогодні за мінімальної оснащеності кабінетів, доволі складно втримувати постійний інтерес учнів до навчання. Часто оснащенням уроку є лише тексти, підручник, зошит, репродукції, портрети (якщо є!). Надати значну допомогу у вирішенні цієї проблеми можуть ІКТ, які дають можливість урізноманітнити урок, почути його, зробити "видимим". І що дуже важливо: на уроках з використанням інформаційно-комунікаційних технологій іде процес свідомого засвоєння матеріалу. Інтеграція ІКТ і сучасних педагогічних технологій здатна стимулювати пізнавальний інтерес до світової літератури, створюючи умови для мотивації до вивчення предмету. Це раціональний засіб підвищення ефективності й інтенсифікації навчання й самонавчання, підвищення якості освіти.

Література як навчальний предмет – широке поле для дослідницької діяльності. Дослідження допомагає учням напрацювати навички самостійної творчої діяльності, формує й розвиває вміння уважно прочитувати тексти художніх творів. На уроці учням пропоную самостійно провести дослідження за текстом. Наприклад:

9 клас. Тема: Художня деталь у створенні образу героя. За романом О. Пушкіна "Євгеній Онєгін".

Організовую творчу роботу в групах:

• Пейзаж и його функції в романі.
• Портрет як засіб створення образу літературного героя.
• Особливості мовлення героїв.
• Жалкування за старим халатом.
• Мотив їжі та його функції в романі.

З таких маленьких досліджень починається серйозна наукова робота. А виконати таку роботу без знання тексту твору неможливо.

Уроки літератури – це розмова особлива. Вони повинні бути яскравими, емоційними, із залученням візуального матеріалу, з використанням аудіо- та відео- супроводу. Всім цим може забезпечити комп’ютерна техніка з її мультимедійними можливостями, які дозволяють побачити світ очима художника, почути авторське та акторське читання віршів та прози й класичну музику. Чудові портрети класиків, ілюстрації до їх творів, художні фрагменти, кросворди, тести тощо – все це дозволяє урізноманітнити урок. Так, при вивченні роману у віршах О. Пушкіна "Євгеній Онєгін" після читання відповідної глави учні з задоволенням і розумінням слухають арію Ленського, дует Тетяни й няні, аріозо Онєгіна

"Ужель та самая Татьяна?". Знайомлячись із шедеврами лірики О. Пушкіна, дев’ятикласники мають можливість насолодитися романсом "Я вас любил" у виконанні І. Козловського.

Сучасний урок літератури неможливий без співставлення творів літератури з іншими видами мистецтва. Цей органічний синтез допомагає вчителю спрямовувати потік асоціацій, будить уяву учнів, стимулює їх творчу активність. Конкретно-наочна основа уроку робить його яскравим, видовищним і тому заняття добре запам’ятовується.

У методиці накопичений великий досвід роботи з ілюстративним матеріалом: репродукціями, портретами, фотографіями. Але перед учителем завжди стоїть проблема роздаткового матеріалу. Цю проблему нам також можуть допомогти розв’язати комп’ютерні технології, які дають можливість підготувати презентацію ілюстративного та інформаційного матеріалу (набір слайдів-ілюстрацій з необхідним коментарем для роботи на уроці), організувати порівняння ілюстрацій різних художників до одного й того ж літературного твору. Учні протягом уроку не лише знайомляться з портретами, ілюстраціями, фотографіями, а й дивляться уривки з фільмів, слухають музичні твори, навіть відвідують музеї у віддалених куточках світу. Підготовка до такого уроку стає творчим процесом, а видовищність, яскравість, новизна комп’ютерних елементів уроку в поєднанні з іншими методичними прийомами роблять його незвичайним, захоплюючим і незабутнім.

Таким чином, використання ІКТ на уроках світової літератури значно підвищує не лише ефективність навчання, а й допомагає створити атмосферу для більш продуктивної роботи на уроці, зацікавити учнів у матеріалі, що вивчається, спонукає до читання художніх творів.

Мотивація – це найскладніша, але й найцікавіша проблема, з якою працює вчитель. На уроках світової літератури я використовую низку вправ та педагогічних прийомів, які дозволяють формувати й розвивати мотивацію. Ці вправи можуть використовуватися й при вивченні інших предметів.

1. "Лінія часу". Креслю на дошці лінію, на котрій позначаю етапи вивчення теми, форми контролю, пояснюю найважливіші періоди вивчення, разом знаходимо уроки, на яких можна "відпочити" "Лінія часу" дозволяє учням побачити, що саме може стати кінцевим результатом вивчення теми, що потрібно знати й уміти для успішного засвоєння наступного матеріалу. Ця вправа корисна для учнів, які простіше засвоюють навчальний матеріал "від загального до конкретного".

2. Створення ситуації успіху також дозволяє налаштувати учнів на активну діяльність під час уроку. Привчаю під час фронтального опитування починати відповідь словами: "я знаю, що…". Спостерігаю, як зростає на очах упевненість учнів у своїй літературознавчій компетентності.

3. У старших класах практикую "Захисний лист". Перед кожним уроком на столі лежить цей Лист, куди учень без пояснення причин може вписати своє прізвище і бути впевненим, що на сьогоднішньому уроці його не спитають. Підшиваючи ці листи, я тримаю ситуацію під контролем. Цей прийом дозволяє перекласти відповідальність за результати навчання на самого учня, формувати в нього почуття відповідальності. Іноді це дає привід для бесіди з учнем, його батьками, колегами.

4. "Небальна оцінка". Відзначаю вголос або жестом кожен успіх учня. Головна мета оцінки – стимулювати пізнання. Дітям потрібен Успіх. Ступень успішності багато в чому визначається нашим ставленням до світу, самопочуттям, бажанням працювати, пізнавати нове.

5. Кредит довіри. В деяких випадках ставлю оцінку "в кредит". Це шанс для учня проявити себе й показати свою самостійність. Для мене ж важливо дати зрозуміти, що я в нього вірю, що є всі можливості для досягнення успіху, лише треба дещо зробити по-іншому, прикладати більше старанності.

6. Освітня стратегія.

- Що ти робив, щоб написати цю роботу на "12"?

- Як ти готувався до написання твору, що дозволило тобі так добре його написати?

Розповіді учнів допомагають ділитися успішними навчаючими стратегіями. Діти вчать себе самі.

7. "Фантазер".

На дошці записую тему уроку.

Пропоную учням назвати 3-5 способів або ситуацій застосування знань, умінь та навичок з теми у практичній життєвій діяльності.

Робимо висновок про важливість вивчення теми.

8 "Життєвий досвід". Важливо не лише записати тему уроку на дошці, але й спробувати викликати в учнів емоційний відгук, якесь ставлення до запропонованої теми. Я це роблю через "визнання особистості підлітка", звертаюся до його життєвого досвіду:

- Що вам уже відомо з цієї теми?

- Підберіть слова, щоб схарактеризувати ваше ставлення до того, що ми будемо вивчати.

- Чи було у вашому житті щось пов’язане з тим, що ми вивчаємо?

Висновок. Ось бачите! У вашій пам’яті це вже зберігається! Отже, це потрібно!

Звучить, як відкриття. Чи не так?