Стаття «Рольова гра як мовленнєва діяльність учнів та її проведення»
Рольову гру як різновид гри слід вважати діяльністю. Як навчальна або дидактична, гра поєднує в собі риси ігрової та навчальної діяльності. У навчанні іншомовного усного мовлення рольова гра є насамперед мовленнєвою діяльністю учнів, в ході якої вони програють різноманітні соціальні та міжособист
існі ролі, реалізуючи при цьому як вербальні, так і невербальні засоби спілкування (жести, пози, міміку, контакт очей).Розглянемо рольову гру з позиції учнів і з позиції вчителя.
З позиції учнів рольова гра є ігровою діяльністю, в процесі якої школярі виконують певні ролі. Метою рольової гри є мовленнєва діяльність – гра, коли вмотивованість дій полягає у змісті діяльності, а не поза її межами. Навчальний характер гри учнями не усвідомлюється. Отже, з точки зору учнів рольова гра є діяльністю, спрямованою на оволодіння іншомовним спілкування.
З позиції вчителя рольова гра є формою організації навчального процесу, зокрема навчання говоріння. Метою рольової гри вчитель вважає формування й розвиток в учнів мовленнєвих навичок і вмінь. Рольова гра є керованою, її навчальний характер вчителем чітко усвідомлюється. Таким чином, педагогічна мета використання рольової гри в навчанні мовлення реалізується в завуальованій формі.
Вчитель найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі роботи над темою при активації мовних навичок і умінь. Однак підготовка до гри здійснюється завчасно, з самого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.
Продумуючи рольову гру вчитель повинен враховувати наступні її ознаки [1, с. 35]:
- Ситуація повинна бути найбільш наближеною до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів (офіційні, неофіційні).
- Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити для даної ситуації. Ролі звичайно розподіляє вчитель, проте їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи й особистісних характеристик учнів, а також від ступеня володіння ними іноземною мовою.
- Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей.
- Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно.
5. Наявність загальної мети у всього колективу. - Учасники гри приходять до власного рішення, підказаному ситуацією і думками самого учня: куди поїхати відпочивати, яку книгу прочитати і т. д.
- Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри в залежності від виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих учасників, або викладачем.
- Наявність керованої емоційної напруги. Створення доброзичливої атмосфери.
- Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, тому що вони будуть аналогічними помилкам при використанні будь-яких інших прийомів навчання, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання мовних явищ, що обов'язково будуть знаходитись в рольовій грі.
Учителю, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто критично ставитися до механічних тренувальних вправ (виконання відрізняється крайньою монотонністю, матеріал далекий від зразків реального спілкування) і віддати перевагу творчим видам роботи (драматизація, піднесення нового матеріалу у формі мікродіалогів).
Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння ім. Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі життєвого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняттю, пам’яті, мисленню, уяві, виникненню емоцій, а також таких рис як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність.
Література
1. Калаева Г. Г. Интенсификация обучения французскому языку при помощи языковых игр//Иностранные языки в школе. – 1996. – №3. – с. 35.