Стаття «Критерії ефективного уроку»
Одне з головних положень уроку – цілеспрямованість навчання з орієнтацією на досягнення конкретного кінцевого результату. Це спонукає до відбору якісного матеріалу для уроку. Вчитель має вибрати форму його подачі, прийоми й види робіт, композиційну структуру уроку, його етапи й встановлювати зв'я
зки між ними, будувати систему тренувальних, перевірочних та інших видів робіт, спрямовані на досягнення поставленої мети.В. Сухомлинський відзначав, що "урок – це дзеркало загальної та педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції".
Ефективність уроку – це ступінь досягнення заданої мети педагогічної діяльності з урахуванням оптимальності (необхідності та достатності) витрачених зусиль, засобів і часу.
У ході свого педагогічного дослідження ми склали систему апарата, що оцінює ефективність уроків сучасної шкільної освіти [1].
1. Критерії ефективності оцінки змісту уроку:
- відповідність теми та змісту уроку тематичному плану й навчальній програмі предмета;
- врахування сучасного рівня розвитку науки;
- точність використовуваної наукової термінології;
- інформативність, розкриття основних понять теми, сполучення теоретичного матеріалу з конкретними прикладами;
- реалізація принципу зв'язку теорії з практикою;
- реалізація внутрішньопредметних та міждисциплінарних зв'язків;
- співвідношення змісту уроку зі змістом підручника (наприклад, викладається матеріал, що відсутній в підручнику, роз'ясняються особливо складні питання, дається завдання самостійне частина матеріалу підручника, переказується підручник і т. п.).
2. Критерії ефективності оцінки методики ведення уроку:
- дидактична обґрунтованість використовуваного виду уроку та відповідних йому форм, методів викладу матеріалу;
- структурованість змісту уроку: наявність плану, списку літератури, вступної, основної та заключної частини уроку;
- акцентування уваги класу на основних положеннях і висновках уроку;
- раціональне сполучення методичних прийомів традиційної педагогіки та інноваційних методів навчання (проблемного, програмного, контекстного, проектного);
Наведемо приклади проблемного підходу з практики.
Проблемний виклад можна використати при вивченні історії державної символіки. Спірним, наприклад, залишається питання: звідки взявся в Україні тризуб? Учням пропонуються різні точки зору істориків з цього питання. Таким чином, приходимо до висновку, що питання про походження тризубу поки залишається відкритим.
- логічність, доказовість та аргументованість викладу;
- ясність і доступність матеріалу з урахуванням підготовленості учнів;
- відповідність темпів викладу можливостям його сприйняття та ведення записів учнями;
- використання методів активізації мислення учнів;
- використання прийомів закріплення інформації (повторення, включення питань на аналіз розуміння чи засвоєння, підведення підсумків за розглядом кожного питання, наприкінці уроку);
- використання записів на дошці чи наочних прикладів;
- використання роздаткового матеріалу;
- використання мультимедійних засобів навчання.
Зміст пошукової бесіди в тому, щоб залучити учнів до вирішення висунутих на уроці проблем за допомогою підготовленої заздалегідь системи питань. Ця форма використовується в тих випадках, коли учні мають необхідні знання для активної участі в вирішенні запропонованих проблем.
Наприклад, на початку узагальнюючого уроку в 11-му класі пропонується завдання проблемного характеру: "У чому джерела і яке значення руху шістдесятників?"
Для вирішення цієї проблеми вчитель ділить клас на п'ять навчальних груп, які рухаються по етапах:
- 1-й етап: "розминка" – актуалізація знань (фактично перевірка домашнього завдання) у формі тестового завдання;
- 2-й етап: від кожної групи по три учні на аркуші ватману пишуть терміни, дати, імена, пов'язані з заявленою темою; аркуші роздаються групам, які повинні скласти опорний конспект по даній темі;
- 3-й етап: робота з текстами документів (аналіз і відповіді на питання до них);
- 4-й етап: перевірка знання хронології (індивідуальна робота).
3. Критерії ефективності оцінки організації уроку:
- відповідність уроку навчальній програмі;
- чіткість початку (затримка в часі, вхід учителя в клас, вітання, вдалість перших фраз тощо);
- чіткість закінчення уроку (кінець мови, прощання з учнями, час закінчення уроків стосовно дзвінка);
- відвідуваність учнів та дисципліна на уроці;
- раціональний розподіл часу на уроці;
- відповідність класу, у якому проводиться урок, сучасним нормам і вимогам (можливість використання мультимедіа, оформлення й т. п.);
- наявність необхідних засобів наочності.
Наприклад, використання комп'ютерних технологій у тематичний план історії, передбачає наступні види діяльності:
- знайомство з історичними подіями, що супроводжується показом відеофрагментів, фотографій;
- вивчення історії культури через показ репродукцій картин художників, онлайн-відвідування музеїв;
- вивчення нового матеріалу та узагальнення на основі демонстрації графічного матеріалу (таблиці, схеми);
- робота з картою, що передбачає її "пожвавлення";
- "занурення" за допомогою відеоматеріалів в історичний простір;
- активізація учнів з різними типами сприйняття за рахунок прослуховування різного роду аудіозаписів, перегляду відеофрагментів, одночасного читання та прослуховування.
Основні підсумки мультимедійного уроку історії зводяться до наступного:
- Мультимедійний урок може значно збільшити можливості викладання історії, оскільки він дає прекрасну можливість відчути "дух епохи". Це досягається широким використанням автентичних матеріалів, насамперед візуальних (фото, гравюри, плакати тощо).
- Однак мультимедійний урок сам по собі не створює нової якості навчання, він розширює можливості, але не створює нового освітнього поля.
- Найбільш ефективним є мультимедійний урок з використанням інтерактивних технологій. З деяким перебільшенням можна навіть сказати, що він тим більш ефективний, чим більш інтерактивніший.
Цікавою для учнів є робота над презентаціями -"конструкторами". У цьому випадку, працюючи над презентацією, учні створюють певний систематизований набір ілюстрацій, статистичних даних, описів, добірку документів до певної теми програми. З отриманого матеріалу можна конструювати уроки в різних класах і різних паралелях по однакових темах. Такі завдання можна давати й після вивчення теми, як демонстраційний матеріал для повторення пройденого матеріалу, і як випереджальне завдання, при підготовці до нового уроку.
4. Критерії ефективності оцінки керівництва роботою учнів:
- здійснення контролю за веденням учнями конспекту;
- надання учням допомоги у записі матеріалів (акцентування викладу матеріалу, виділення голосом та інтонацією, темпом мови важливої інформації, використання паузи для запису);
- перегляд конспектів учнів (до, в ході та після уроку);
- використання прийомів підтримки уваги та зняття втоми учнів на уроці (риторичні питання, жарти, історичні екскурси, розповіді з життя чудових людей, з досвіду науково-дослідної, творчої роботи викладача);
- дозвіл задавати питання вчителеві (у ході уроку або після нього);
- узгодження повідомлюваного на уроці матеріалу зі змістом інших видів класної та позакласної (самостійної) роботи учнів.
5. Критерії ефективності оцінки лекторських даних:
- знання предмета;
- переконливість, емоційність, манера читання (живаючи, захоплююча, монотонна, нудна);
- ступінь використання опорних матеріалів при проведенні уроку (звертання до конспекту або тексту, вільне володіння матеріалом);
- культура мови, дикція;
- зовнішній вигляд;
- контакт з учнями (недостатній, відсутній);
- ставлення вчителя до учнів (вимогливе, байдуже);
- ставлення учнів до вчителя (поважне, іронічне, байдуже).
6. Критерії оцінки результативності уроків:
- ступінь реалізації плану уроків (повна або часткова);
- ступінь повноти й точності розгляду основних питань, розкриття теми;
- інформаційно-пізнавальна цінність уроку;
Відзначимо, що сучасна педагогічна ситуація характеризується наявністю різноманітних авторських освітніх програм, появою нових учбово-методичних комплексів та ін. Відтак постає завдання оцінки ефективності окремих технологій та їх поєднання при проведенні уроку. У зв'язку з цим ефективність педагогічної технології може бути оцінена за наступними критеріями [2]:
- цілісність відбиття в змісті завдань освіти, виховання та розвитку;
- відбиття сучасного рівня розвитку науки і техніки;
- відповідність змісту віковим та психологічним особливостям учнів;
- інформативність матеріалу;
- різноманіття методів і варіативність прийомів навчання;
- забезпечення принципів наочності та доступності навчання;
- універсальність використання засобів навчання;
- ступінь допомоги викладача учням при організації їх самостійної діяльності.
Перераховані критерії не спрямовані на всі аспекти оцінювання ефективності використання педагогічної технології, однак вони разом з тим можуть служити в якості критерію оцінки ефективності не лише педагогічної технології, але й уроку в цілому.
Проведений аналіз дозволив сформулювати критерії ефективності реалізації педагогічних технологій:
- технологічна культура педагога;
- наявність власного досвіду використання педагогом технологій;
- творча "доробка" і перетворення технології;
- створення "ситуацій успіху" в процесі спільної діяльності учнів та педагога при реалізації технології;
- системний взаємозв'язок складових технології;
- можливості технології в процесі актуалізації та саморозвитку учнів та педагога;
- помітні зміни стану учнів (їх мотивації до навчання, знаннях, уміннях, емоціях і т. д.) у процесі реалізації певної педагогічної технології.
Успішне проведення уроку вимагає від вчителя постійної, безперервної, глибокої та всебічної підготовки. "Вчитель, – на думку В. А. Сухомлинського, – готується до гарного уроку все життя".
Список літератури
- Рапацевич К. Н. Оценка эффективности уроков-лекций в области современного школьного образования [Электронный ресурс]. Режим доступу: http://pandiaweb. ru/text/78/443/46126. php
- Фомичев Р. С. Критерии и показатели эффективности реализации современных педагогических технологий в процессе модернизации общего образования [Электронный ресурс] // Гуманитарные научные исследования. – 2014. – № 11. –. Режим доступу: http://human. snauka. ru/2014/11/8352