Стаття «Методичний семінар: працюємо над єдиною науково-методичною проблемою»
Сучасний світ з прискореним оновленням знань та цінностей висуває все більш жорсткі вимоги до особистості, її моральної свободи та відповідальності, її здатності самостійно навчатись та адаптуватись до змін, постійно професійно вдосконалюватись.
Як наслідок, постає питання фахової компетен
тності педагогів, з’являються нові «критерії оцінювання» їх професійності: стійка мотивація пізнання нового, здатність педагогічних працівників до самоосвіти, усвідомлення ними необхідності навчатися впродовж всього професійного життя [1].Формування мотивації професійного зростання, стимулювання самовдосконалення та прагнення до самореалізації, «підняття» рівня педагогічної діяльності (від репродуктивного до раціоналізаторського та конструктивного, до новаторського) – сучасні завдання методичної служби навчального закладу [2].
Важливу роль у самовдосконаленні педагога відіграє науково-методична діяльність.
У професійно-технічному навчальному закладі здійснюється колективна та індивідуальна науково-методична робота. Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації. Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, методичні комісії, теоретичні та практичні семінари, науково-практичні конференції, педагогічні читання тощо [3].
Індивідуальна науково-методична діяльність педагога спрямована на усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну та безперервну роботу щодо вдосконалення його теоретичної та практичної підготовки. Найважливішою індивідуальною формою науково-методичної роботи є індивідуальна робота над науково-методичною темою (проблемою) та самоосвіта [4].
Проблемні семінари, семінари-практикуми, лекторії, як колективні форми методичної роботи, організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально-виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності [3].
В науковій та методичній літературі визначено різні види та типи колективних форм методичної роботи [4, 5]. Класифікацію методичних семінарів можна узагальнити наступним чином:
1) за функціональним призначенням:
- методичні семінари теоретичної підготовки з педагогіки та психології і підвищення кваліфікації педагогів (такі семінари проводяться у вигляді лекторію або практичного заняття);
- методичні семінари узагальнення та обміну досвідом (такі семінари організовуються за аналогом науково-практичних конференцій),
2) за формами проведення:
- традиційні (у вигляді докладу з обговоренням, серії повідомлень із загальної тематики, які можуть включати теоретичну, практичну, підсумкову частини);
- альтернативні або нетрадиційні (ділова гра, проблемний семінар, «круглий стіл», презентація методичної розробки, «педагогічний аукціон» тощо).
3) за складом учасників:
- методичні семінари, в яких приймають участь педагоги певного напряму,
- розширені, в яких приймають участь всі педагоги навчального закладу;
4) за періодичністю:
- постійно діючі, що забезпечують потреби окремої категорії педагогів (педагогів певного циклу дисциплін, молодих педагогів тощо, тематика яких може мати певну циклічність),
- методичний семінар (або серія семінарів), що проводиться одноразово, за необхідністю, для виконання певних методичних завдань.
Після процесу виявлення, проектування, обґрунтування та ухвалення єдиної науково-методичної проблеми розробляється перспективний план науково-методичної діяльності педагогічного колективу, який повинен охопити весь термін роботи над темою (від 3 до 5 років), розробляється система роботи навчального закладу над ЄНМП, де закладаються етапи діяльності, визначаються завдання на кожен етап тощо [6]. До роботи над ЄНМП залучаються всі педагогічні працівники навчального закладу.
Виходячи із загальної системи доцільно розробити і систему методичного керування, супроводу, координації, зокрема спланувати тематику та форми проведення методичних семінарів, які б відповідали проблемі, «оновлювали» і систематизували знання педагогів з психології та педагогіки, методів та технологій педагогічної діяльності, узагальнювали педагогічний досвід, удосконалювали професійну діяльність педагогів.
Розглянемо детальніше на конкретному прикладі. Творчою групою розроблено та ухвалено педагогічною радою навчального закладу єдину науково-методичну проблему: «Розвиток в учнів професійнозначущих якостей особистості засобами педагогіки толерантності».
Визначаємо мету: створення педагогічних умов розвитку в учнів професійнозначущих якостей особистості, що основуються на принципах толерантності, а саме:
- розширення загального кругозору учнів, сприяння розумінню громадянських прав та свобод,
- поглиблення знань загальних етичних принципів та етичних принципів професійної діяльності;
- виховання на засадах поваги до особистості кожної людини та сприяння розвитку почуття відповідальності за свої дії;
- розвиток емпатичного розуміння іншої людини, що стає основою толерантності;
- удосконалення змісту, форм і методів навчання, поширення таких педагогічних прийомів, що сприяють розвитку міжособистісної толерантності: практичні вправи, ігри, кейсові завдання, проблемні та виробничі ситуації, їх презентація (робота в міні-групах); навчальні, творчі проекти, їх презентація (робота в міні-групах); групові форми організації навчання, що дозволяють відпрацьовувати уміння та навички спілкування, вирішення конфліктних ситуацій в колективі на засадах толерантного ставлення до іншої людини;
- толерантне ставлення педагогів до учнів, створення умов для відкритого діалогу, повага їх думок, міркувань, переконань.
Завданнями науково-методичної діяльності можна вважати:
- удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді,
- забезпечення формування в учнів професійно значущих якостей особистості, що базуються на принципах толерантності;
- забезпечення розвитку педагогічної майстерності педагогічних працівників, творчого професійного мислення та ініціативи, здатності трансформувати теоретичні знання у практичній роботі;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем педагогіки, психології, передового педагогічного досвіду з ЄНМП;
- організаційно-методична допомога у самоосвіті, у колективній та індивідуальній роботі педагогічних працівників над ЄНМП;
- удосконалення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій,
- сприяння створенню методичних розробок, наочних засобів навчання тощо;
- сприяння у підготовці до атестації педагогічних працівників.
Визначаємо організаційну структуру роботи педколективу над ЄНМП:
- Основні колективні форми науково-методичної роботи
- педагогічна рада;
- методична рада;
- методичні комісії;
- теоретичні та практичні методичні семінари;
- науково-практичні конференції.
- Індивідуальна науково-методична робота педагогічних працівників.
Загальну організацію роботи над єдиною науково-методичною проблемою здійснює директор. Безпосередніми організаторами методичної роботи є заступник директора з навчально-методичної роботи та методист.
Розробляємо систему роботи педагогічного колективу над ЄНМП:
І етап (один календарний рік). Концептуально-організаційний
- аналітична робота та психолого-педагогічна підготовка колективу до впровадження нової педагогічної ідеї (лютий-травень першого року);
- робота творчої групи щодо вибору і обґрунтування єдиної науково-методичної проблеми навчального закладу (травень-червень);
- ухвалення ЄНМП педагогічною радою та планування роботи МК, педагогів, виходячи з науково-методичної проблеми ПТНЗ (вересень),
- проведення тематичних педрад та методичних семінарів (вересень-грудень);
- робота педагогів з науково-методичною літературою, обговорення на засіданнях методичних комісій (вересень-грудень);
- планування науково-методичної роботи, проектування тем методичних комісій та індивідуальних тем (питань) педагогів, (вересень-грудень).
ІІ етап (1,5 року). Теоретичне вивчення проблеми
- проведення тематичних педрад та методичних семінарів;
- вивчення теорії проблеми на засіданнях методичних комісій, робота творчих груп, самоосвіта педагогічних працівників училища;
- координація науково-методичної роботи педагогічних працівників методичною службою училища;
- розроблення педпрацівниками уроків, виховних заходів за результатами теоретичної роботи над темою (побудування прийомів, методик тощо);
- підготовка методики діагностики учнівських груп психолого-педагогічною службою училища.
ІІІ етап (один навчальний рік). Практичне дослідження проблеми
- проведення засідань методичних комісій;
- діагностика учнів за розробленою психолого-педагогічною службою училища методикою (початок навчального року), фіксація результатів;
- проведення уроків, виховних заходів за результатами теоретичної роботи над темою (апробація, перевірка на практиці теоретично побудованих прийомів, методів) (протягом навчального року);
- повторна діагностика учнів (кінець навчального року), відстеження динаміки;
- попередній аналіз результатів роботи над ЄНМП за індивідуальними звітами.
ІV етап (1,5 року). Підведення підсумків роботи над ЄНМП
(систематизація накопиченого матеріалу та узагальнення досвіду)
- поширення досвіду педагогів училища за результатами роботи над проблемою: проведення відкритих заходів, майстер-класів, авторських уроків та виховних годин, тематичних методичних семінарів тощо.
- аналіз роботи педагогічного колективу над проблемою, розробка рекомендацій,
- проведення науково-практичної конференції;
- видання інформаційно-методичного збірника училища;
- удосконалення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій;
- проектування нової ЄНМП.
Плануючи тематику методичних семінарів на першому етапі необхідно зосередити увагу на питаннях організації роботи педагогічного колективу, методичних комісій та педагогів, на теоретичній підготовці педагогів. Для конкретизації тематики семінарів доцільно періодично проводити опитування, анкетування педагогів.
На першому етапі на основі загальної проблеми визначаються теми методичних комісій з урахуванням специфіки предмета, циклу предметів, професії, яку отримують учні, формулюються індивідуальні теми педагогів.
Семінар «Планування роботи педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою» (за призначенням: семінар теоретичної підготовки, за формою: традиційний, семінар-лекція, термін проведення: жовтень).
Програма:
- Нормативні документи з організації науково-методичної роботи у професійно-технічному навчальному закладі.
- Система роботи педагогічного колективу над ЄНМП.
- Планування роботи методичних комісій.
- Індивідуальна науково-методична діяльність педагога.
- Алгоритм розробки тем МК та індивідуальних тем педагогів виходячи із ЄНМП.
Мета: сприяти плануванню індивідуальної науково-методичної діяльності педагогів та плануванню роботи МК.
Завдання: ознайомити педагогів з
- нормативною документацією щодо методичної роботи у ПТНЗ, основними принципами її організації;
- завданнями методичної комісії щодо координації індивідуальної роботи членів МК, узагальнення матеріалів із реалізації єдиної методичної проблеми;
- основними етапами індивідуальної роботи та структурою звіту педагога про роботу над ЄНМП;
- алгоритмом розробки тем МК та індивідуальних тем педагогів виходячи із ЄНМП.
Семінар «Поняття про толерантність в контексті навчально-виховного процесу» (за призначенням: семінар теоретичної підготовки, за формою: традиційний, семінар-бесіда, термін проведення: січень).
Програма:
- Поняття про педагогіку толерантності.
- Педагогічні умови формування толерантності.
- Поняття про педагогічну толерантність.
Мета: сприяти теоретичній підготовці педагогів до роботи над індивідуальною науково-методичною проблемою.
Завдання:
- ввести педагогів в понятійно-категоріальний апарат проблеми,
- обговорити та визначити педагогічні умови формування толерантності;
- охарактеризувати вимоги педагогіки толерантності до особистості учителя, скласти «портрет вчителя».
Семінар «Педагогічні умови формування толерантності» (за призначенням: семінар теоретичної підготовки, за формою: традиційний, семінар-лекція, термін проведення: червень).
Програма:
- Основні етапи морального розвитку особистості. Соціалізація особистості.
- Поняття про міжособистісну толерантність.
- Методи формування толерантних установок.
- Традиційні та нетрадиційні методи навчання.
Мета: сприяти теоретичній підготовці педагогів до роботи над індивідуальною науково-методичною проблемою.
Завдання:
- продовжити вводити педагогів в понятійно-категоріальний апарат проблеми;
- поглибити та систематизувати знання педагогів з педагогіки та психології;
- визначити ефективні методи педагогічного впливу в інтелектуальній, емоційній, мотиваційній, вольовій та предметно-практичній сфері.
- визначити сильні сторони традиційних та нетрадиційних методів навчання.
Плануючи тематику методичних семінарів на другому етапі активізуємо роботу педагогічного колективу, сприяємо розвитку творчості педагогів.
Семінар «Шляхи розвитку міжособистісної толерантності. Активне навчання» (за призначенням: підвищення кваліфікації педагогів, за формою: нетрадиційний, проблемна лекція (перша частина), семінар-практикум (друга частина), термін проведення: жовтень).
Програма:
1. Активне навчання як засіб розвитку міжособистісної толерантності:
- технологія навчального співробітництва,
- метод навчальних проектів,
- кейс-метод та метод навчальних ситуацій,
- метод навчальних виробничих ситуацій.
2. Метод навчальних та виробничих ситуацій і робота в «малих групах»: навчаємося навчати.
Мета: сприяти теоретичній підготовці педагогів та творчому осмисленню проблеми.
Завдання:
- поглибити та систематизувати знання педагогів щодо активних методів навчання та групових форм організації навчання, визначити сильні та слабкі сторони цих методів,
- сприяти розвитку творчості, практичних навиків та професійних вмінь педагогів.
На методичному семінарі-практикумі викладачі мають можливість не тільки ознайомитись детальніше з вищевказаними педагогічними технологіями, методами та прийомами, але й виступити в ролі учнів, які виконують ситуаційне завдання з теоретичної дисципліни, навчальну виробничу ситуацію та співпрацюють в «малій групі».
Для вивчення було підготовлено три ситуаційних завдання з економіки, що містять питання соціальної відповідальності бізнесу, безпеки товарів та екологічної безпеки, питання державного регулювання та контролю бізнесу. Також було підібрано три виробничі ситуації з предмету «технології приготування їжі з основами товарознавства».
На семінарі було сформовано три групи з викладачів для виконання ситуаційних завдань та три групи майстрів виробничого навчання для роботою над виробничими ситуаціями. Педагоги колективно знаходили відповіді на питання, аргументували власну позицію, робили висновки та презентували рішення ситуацій.
Семінар «Педагогічна толерантність як професійно важлива якість педагога» (за призначенням: підвищення кваліфікації педагогів, за формою: нетрадиційний, лекція та практикум (перша частина), майстер-клас (друга частина) термін проведення: січень).
Програма:
- Особистісна та когнітивна характеристика педагогічної толерантності.
- Компоненти педагогічної толерантності. Механізми та фактори її формування.
- Колектив: ролі в групі.
- Сутність конфлікту. Традиційний та нетрадиційний погляди на конфлікт.
- Стратегії розв’язання конфлікту.
Мета: сприяти теоретичній підготовці педагогів та творчому осмисленню проблеми.
Завдання:
- поглибити та систематизувати знання педагогів з педагогіки та психології,
- визначити параметри толерантної взаємодії викладача та учня;
- сприяти розвитку творчості, практичних навиків та професійних вмінь педагогів.
На семінарі педагоги вирішували конфліктні ситуації, педагогічні ситуації, що містять проблеми систем «учень-вчитель», «учень-учень». Педагогам було запропоновано вибрати з числа варіантів реагування на дану ситуацію такий, котрий з педагогічної точки зору найбільш правильний, або визначити свій варіант дії, аргументувати його.
Практичним психологом навчального закладу було проведено майстер-клас з арт-терапії, ознайомлено педагогів з синхрогімнастикою за методом «Ключ» Х. Алієва.
Семінар «Методи діагностики толерантності» (за призначенням: підвищення кваліфікації педагогів, за формою: нетрадиційний, лекція та практикум (перша частина), гра (друга частина), термін проведення: червень).
Програма:
- Узагальнена характеристика толерантної особистості Гордона Оллпорта.
- Фактори формування толерантності. Рівні сформованості толерантності (за О.П.Погодіною).
- Специфічні та неспецифічні методи дослідження толерантності.
- Чи толерантна я особистість? (тестування педагогів).
- Гра: «Толерантність та інтолерантність».
Мета: сприяти теоретичній підготовці педагогів та творчому осмисленню проблеми.
Завдання:
- поглибити та систематизувати знання педагогів з педагогіки та психології,
- підготувати педагогів до проведення діагностики учнівських груп,
- сприяти розвитку творчості, практичних навиків та професійних вмінь педагогів.
Гра «Толерантність та інтолерантність». Для початку педагогам пропонується колективно заповнити таблицю «Толерантна та інтолерантна особистість».
Наприклад, толерантна особистість: повага та визнання рівності, відмова від домінування та насильства, визнання багатомірності та різноманіття людської культури, моральних норм та вірувань, готовність взаємодіяти з людьми на основі згоди тощо; інтолерантна особистість: перевага позиції, що моя система поглядів, образ життя, група, до якої я належу, - вищі за інші; неготовність взаємодіяти з «інакшою» людиною, зневага та приниження інших тощо.
Потім учасники семінару розбиваються на дві групи: «толерантні» та «інтолерантні» (за жеребкуванням) і вирішують запропоновані ситуації з означеної позиції.
На третьому етапі доцільні індивідуальні консультації педагогів психолого-педагогічною та методичною службою щодо проведення діагностування учнівських груп, аналізу результатів, підготовки звіту. За необхідністю (після проведення опитування педагогів) можна провести методичний семінар щодо процесу підготовки та оформлення методичних розробок.
Семінар «Навчально-методичні роботи. Види. Вимоги до змісту та оформлення» (за призначенням: підвищення кваліфікації педагогів, за формою: традиційний, семінар-лекція, термін проведення: січень).
Програма:
1. Види навчально-методичних робіт.
2. Критерії оцінювання навчально-методичних робіт
3. Вимоги до змісту та оформлення
- навчальних посібників,
- курсу лекцій,
- практикумів,
- методичних рекомендацій щодо виконання лабораторної роботи тощо,
- тестів, збірників задач тощо,
- методичних розробок окремих тем, уроків.
Мета: сприяти теоретичній підготовці та активізувати творчість педагогів.
Завдання:
- поглибити та систематизувати знання педагогів щодо характеристик навчально-методичних робіт, вимог до їх змісту та оформленню,
- орієнтувати педагогів на вибір форми навчально-методичної роботи,
- розглянути варіанти оформлення деяких навчально-методичних робіт,
- сприяти розвитку творчості, навиків та професійних вмінь педагогів.
Плануючи тематику методичних семінарів на четвертому етапі систематизуємо матеріал та узагальнюємо досвід.
На цьому етапі можна рекомендувати організовувати методичні семінари у вигляді «круглого столу», творчих звітів методичних комісій та окремих педагогів, у вигляді презентацій методичних розробок, дидактичних матеріалів, у формі науково-практичної конференції.
Література
- Пухова Л.П. Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах // Шляхи освіти. - 2001. - № 1.
- Уфімцева С. Формуємо творчу особистість // Директор школи. - 2005. - No48 (384). - С.18-20.
- Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі. Додаток № 1 до Наказу МОНУ № 582 від 12.12.2000. – http://osvita.ua/legislation/proftech/3306/
- Організація науково-методичної роботи у професійно-технічному навчальному закладі (методичні рекомендації). Упорядник Л.М. Павлова. – К.: ІІТіЗО МОНУ, 2009. – 50 с.
- Кленова Н. В., Буйлова Л.Н. Рекомендации по подготовке и проведению конференций, симпозиумов и семинаров (для работников системы дополнительного образования детей). – М: ЦРСДОД, 2001.
- Організація роботи методичних комісій професійно-технічних навчальних закладів / Методичні рекомендації. – Ужгород: НМЦ ПТО у Закарпатській області, 2011. – 25 с.
- Борытко Н.М., Соловцова И.А., Байбаков А.М. Введение в педагогику толерантности: учебное пособие для студентов педагогических вузов; под ред. Н.М. Борытко. - Волгоград: Изд-во ВГИПК РО, 2006. - 80 с. (Сер. "Гуманитарная педагогика". Вып. 9). – http://window.edu.ru/resource/294/63294
- Клепцова Е.Ю. Психология и педагогика толерантности: Учебное пособие для вузов. – С-Пб: Академический проект. – http://ecat.mpgu.info/Opac/index.php?url= /notices/index/ IdNotice:328450/Source:default
- Вихватень Л.В. Кейс-метод: пути повышения эффективности обучения // Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі: Матеріали до міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, НГУ, 2004.
- Волкова Н.П. Методи активізації навчання // Педагогічна майстерність: фахова професіоналізація та інноваційні підходи: Матеріали науково-методичного семінару. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2010.
- Подготовка учебных изданий в вузе: Методические рекомендации для преподавателей высших учебных заведений / под ред. В.В.Латкина; Институт экономики и управления в медицине и социальной сфере. – Краснодар; ИЭиУМиСС, 2006.