Стаття «“Мистецтво на долоні” на уроках зарубіжної літератури»

Коли ми дивимося на картину, мимоволі виринають слова і образи. Ми вражені, адже вони відкривають таємне, приховане, яке проникає крізь усі кордони та захисти (Морітца Егетмейєра).

Сучасний освітній процес вимагає від учителя нового підходу до навчальної діяльності, вибору таких форм і методів, які сприяли б розвитку й вихованню особистості учня.

Сьогодні зміст освіти вдосконалюється, акцентується увага на розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів, корекції емоційно-вольової сфери дитини, а тому на зміну традиційним приходять новітні технології.

У XXI ст. проблеми формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості на уроках зарубіжної літератури є актуальною. Водночас моніторингові дослідження, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження і анкетування результативності навчально-виховного процесу останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури учня, зниження інтересу до літератури, а отже, негативні тенденції емоційного розвитку дитини.

Серед причин, що спричинили розвиток негативних явищ, можна виділити такі об’єктивні та суб’єктивні чинники, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення комп’ютерними технологіями, Інтернетом та відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості.

Варто наголосити, що процес сприймання учнями творів зарубіжної літератури має певні труднощі, пов’язані насамперед зі специфікою читання перекладних літературних текстів, які репрезентують особливості духовного розвитку інших культур.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що сучасна українська школа потребує проективних методик, які б змінили ставлення учня до художніх творів, сприяли б читацькій діяльності школяра, розвивали емоційно-вольову сферу особистості, зв’язне мовлення, виховували культуру роботи в малих групах.

Інтегровані процеси, що відбуваються в суспільстві, мистецтві та науці привели до виникнення суміжних галузей знань. Актуальним може стати впровадження в майбутньому однієї з таких дисциплін як арт-педагогіка, що має витоки з таких наук як психологія (арт-терапія) та педагогіка, яка дозволить розглянути в рамках освіти не тільки художнє виховання, але й всі компоненти корекційно-розвивального процесу засобами мистецтва.

Використання арт-методик сприяє самонавчанню, самовихованню, саморозвитку особистості.

Однією з методик, що презентують цей напрямок та можуть сприяти ефективності освітньому процесу на уроках зарубіжної літератури, є використання метафоричних асоціативних карт (МАК).

Зміст метафоричних асоціативних карт тісно пов’язаний із метафорою (вживання слів і виразів у переносному значенні на основі аналогії, схожості, порівнянні), оскільки вона звертається до підсвідомості людини, а тому застосовується для діагностики, корекції, розвитку, розкриття творчих здібностей.

Проективні картки створив 1975 року канадський професор мистецтвознавства Елі Раман (художник, який захоплювався модерністським напрямом змінюваних форм («variablestructure»). Йому належить ідея наблизити мистецтво до людей, створюючи так звані міні-картини, які отримали назву “мистецтво в руці” або ”мистецтво на долоні’’. Згодом за участю психотерапевта Джо Шліхтера були розроблені правила і принципи використання карток як психологічного інструмента. З легкої руки Морітца Егетмейєра, а також психотерапевта та видавця, який зумів розгледіти в картках сильний психотерапевтичний інструмент, МАК як методика арт-терапії почали свою подорож планетою.

Метафоричні асоціативні карти, на яких зображено людей, їхні емоції, взаємодію, життєві ситуації, пейзажі, тварин, предмети побуту, абстрактні картини, слова тощо, сприяють розкриттю прихованих поглядів, емоцій, почуттів дитини, що дозволить учителю не тільки зробити ідейно-художній аналіз тексту і т.д., а й виявити психологічні проблеми дитини.

Поєднання картинки з надписом при роботі з МАК виконує дві функції: образ звертається до правої півкулі головного мозку, що відтворює асоціації на основі наочно-образних уявлень, напис же апелює до лівої півкулі, що працює з смисловим та граматичним оформленням уяви. Таким чином, картинка стимулює консолідацію роботи обох півкуль головного мозку, їхню гармонізацію, що призводить до виникнення нових способів мислення про знайому ситуацію та появі інсайтів (можна використовувати на уроці під час аналізу напрямів літератури, порівнювати художні образи, засоби їх створення). Таке цілісне мислення дозволяє дитині сповна використовувати ресурси обох півкуль, запускати їхню синхронну роботу та сприймати цілісну картину світу.

МАК – це проективна психолого-педагогічна методика, яка насамперед розкриває внутрішній світ учня, що допоможе вчителю, створивши атмосферу довіри, відкритості, вирішувати проблеми, використовуючи підсвідомі ресурси психіки, корегувати вчинки та поведінку.

Отже, ‘’мистецтво на долоні‘’ дає можливість через призму почуттів дитини не абстраговано вивчати художню літературу, а переживати описану ситуацію, а отже, розуміти себе, поглянути на себе збоку, що в майбутньому сприятиме особистісному росту, самовдосконаленню.

Вправи з використанням метафоричних асоціативних карт

Сьогодні велике значення надається розвитку творчих здібностей, креативності дитини. Еріх Фром сформулював поняття креативності як «здатність дитини, дорослого дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, відкривати нове та глибокого пізнавати власний досвід».

Завдання вчителя, використовуючи здатність дітей до наслідування, - розвивати навики та вміння, без яких неможлива творча діяльність, виховувати самостійність, активність, формувати критичне мислення, цілеспрямованість учнів.

Казкотерапевтичні методики дозволяють створювати психологічні та дидактичні казки, сценарії, мультфільми, де постійним діючим елементом чарівних казок є функції діючих осіб, незалежно від того, де, коли і як вони виконуються.

Для методик, пов’язаних із казкою, ми використовуємо набори метафоричних карт ‘’Saga’’,”Morena”,”Habitat” тощо. Рекомендовано для групових та індивідуальних видів робіт на уроках літератури.

Вправа ‘’Казка про героя’’

Мета: розвивати образне мислення, розкривати гуманістичний потенціал художнього твору, формувати духовно-емоційний світ учня, естетичні позиції, світоглядні уявлення і переконання, підвищувати інтерес до художньої літератури.

Для роботи використовуємо набори метафоричних асоціативних карт ‘’Saga’’,”Morena”,”Habitat” тощо.

Інструкція

1. Вибрати героя художнього твору, із яким вам би хотілося зустрітися у казковому світі.
2. Із набору метафоричних асоціативних карт вибрати картинки із зображеннями, що допоможуть описати місце і час, на фоні яких будуть розгортатися події.
3. Дібрати персонажів, що допоможуть нам у подорожі (2-3).
4. Охарактеризувати особливості характеру кожного, описати Їхній спосіб життя.
5. Придумати для казки сюжетну зав’язку.
6. Звичний спосіб життя зміниться, якщо на шляху літературного героя з’являться життєві перешкоди. Із набору карток вибрати перешкоди, які персонажу допоможуть подолати друзі (раніше вибрані казкові герої).
7. Основна частина – це розповідь про те, як головний персонаж долатиме труднощі, отримає символічну нагороду за свій сильний характер, що не дозволив йому відступити в складній ситуації.
8. Закінчивши ресурсну вправу, необхідно уважно перечитати написаний текст та відшукати схожість у рисах характеру головного героя з автором розповіді.
9. Потім, провівши аналогію між сюжетом твору та реальним життям, визначити на якому етапі казкового сюжету реальна людина знаходиться сьогодні і що йому може допомогти у подоланні труднощів.
10. Згодом можна запропонувати намалювати героя та його пригоди.

Вправи «Розвиток творчого потенціалу»

Для роботи можна використовувати набори метафоричних асоціативних карт” 108: простір безкінечних варіантів”,“Сила часу”, “Колесо життя”, “Сім головних життєвих уроків”, ‘’Saga’’, ”Morena”, ”Habitat” тощо.

Вправа “Універсальна”

Рекомендовано для групової роботи на уроках літератури. Може використовуватися під час тренінгу.

Мета: розвивати асоціативне мислення, оперативно включити учнів у дискусію, допомагати побачити досліджувану тему під новим незвичним кутом, розкривати творчі здібності учня.

Інструкція

1. Вибрати одну картку, яка асоціюється з досліджуваною темою з художнього твору.

2. Дати відповідь на запитання:

• Чому саме цю картинку ви вибрали щодо цієї теми?
• Які почуття та емоції вона у вас викликає?
• Які спогади у вас пов'язані з нею?
• Чи хочете ви розповісти якусь історію свого життя, яка пов'язана з вашими спогадами і має відношення до картки?
• Яку назву ви б їй дали?
• Які фантазії виникають у вас, коли ви дивитеся на неї?
• Що б вам хотілося у ній змінити?
• Чим вам би хотілося доповнити цю картку?
• Які ще картинки вам хотілося б дібрати з набору, для того щоб краще розкрити тему дослідження з художнього твору?

Вправа “Світ моїх асоціацій”

Рекомендовано для індивідуальної та групової роботи на уроках зарубіжної літератури.

Мета: розвинути почуття єдності колективу, групову згуртованість, створити доброзичливі взаємини, дослідити емоційний стан учнів, розкрити творчі здібності.

Використовується набір метафоричних асоціативних карт “ ECCO”

Інструкція

1. Оголосити тему дослідження (літературне явище, конфліктна ситуація, відносини між героями твору ).
2. По черзі наосліп тягнуть по одній картці з набору.
3. Перевернувши картку, кожному розповісти про те, які асоціації в нього виникли під час її споглядання та яке відношення вона має до досліджуваної теми.
4. Уявивши себе дослідником цього явища чи ситуації, побудувати зв'язну розповідь.

Вправа " Незвичайна історія”

Рекомендовано використовувати як тренінг на уроках літератури.

Мета: оперативно включити учнів у навчальний процес, розвивати асоціативне мислення та комунікативні навички, вміння аналізувати, розкривати творчі здібності.

Використовується набір портретних метафоричних асоціативних карт “Persona”, ”Personita”, ”Я та мої емоції”.

Інструкція

1. Із набору метафоричних асоціативних карт наосліп взяти портретну картку.

2. Описати героя твору:

• Що це за герой?
• У якій країні він живе?
• У яких умовах він живе?
• Які у нього риси характеру?
• Як вам здається, що йому хотілося би зараз більш за все?
• До чого він прагне? Про що він мріє?
• Чи бажали би ви з ним потоваришувати та дізнатись про нього більше?
• Як ви вважаєте, чому у нього можна навчитися?

3. Пропонується створити зв'язну історію або казку про персонажа художнього твору.

Вправа “Письменник”

Рекомендовано для колективної, індивідуальної роботи на уроках зарубіжної літератури.

Мета: розвивати зв’язне мовлення, сприяти інтеграції та переосмисленню великої кількості матеріалу про життєвий та творчий шлях письменника чи поета, формувати вміння аналізувати факти, розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати власні думки.

Використовується набір портретних метафоричних асоціативних карт “Persona”,”Personita”,”Я та мої емоції”.

Інструкція

1. Протягом 5-7 хвилин роздивитися розкладені карти.
2. З набору вибрати одну, яка найбільше, на вашу думку, підходить до образу письменника.
3. На основі цієї картки написати есе, розповідь, казку тощо.

Вправа “Фотограф”

Рекомендовано для колективних тренінгів (робота в парах), використання на уроках образотворчого мистецтва, літератури, країнознавства і для позакласної роботи.

Мета: розширити поняття про світосприйняття, самопізнання, розвивати вміння слухати і розуміти співбесідника, комунікативні та творчі здібності, відкривати таланти, збагачувати світ емоцій дитини.

Використовується набір портретних метафоричних асоціативних фотокарт” 108: простір безкінечних варіантів”.

Інструкція

1. Протягом 6-8 хв роздивитися набір фотокарт.

2. Вибрати одне фото, яке в даний момент викликає у вас найбільше емоцій.

3. Утворити пари.

4. Дайте відповідь на запитання:

• Чому ви вибрали саме цю фотокартку?
• Чому ви не вибрали другі картки?
• Які почуття, думки і асоціації викликає у вас це фото?
• Чого на цій фотокартці не вистачає? Що ви б зробили, щоб вона стала більш виразною? Якби вам запропонували створити свою версію цієї картинки, то які зміни ви б зробили?
• Де на цьому фото ви помістили б себе?
• Що б ви там робили?
• Що б ви відчували?
• Яку б назву отримало це фото?

5. Обговорити зі своїм партнером знімок із його участю, який максимально відповідав би його уявленню про себе, на основі того, що він розповідав про це фото.

6.Зробити знімки мобільним телефоном.

7. Обговорити фото із своєю участю, використовуючи запитання:

• Порівняйте фото з набору з тією фотографією, яку зробили. Чи є багато відмінностей?
• Чи ви задоволенні результатом?
• Який сенс є в новому знімку? Що бажаєте нам розповісти вашу роботу?
• Що може вам порадити ваше фото?

Вправа ”Колаж”

Рекомендовано для групової та індивідуальної роботи на уроках образотворчого мистецтва та літератури.

Мета: розвивати асоціативне мислення, просторову уяву, оволодіти навичками самопізнання, вчитися розкривати та реалізовувати свої творчі здібності, удосконалювати комунікативні навички.

Для роботи використовуємо набори метафоричних асоціативних карт ‘’Saga’’, ”Morena”, ”Habitat” тощо.

Інструкція

1. Обрати для дослідження художній твір чи літературний образ.

2. Роботу виконати за 30-40 хв.

3. За допомогою метафоричних асоціативних карт (2-3шт.) змоделювати світ, де б ми бажали жити разом із героєм або персонажами твору.

4. Підготувати розповідь за запитаннями:

• Чи подобається вам цей герой чи твір і чому?
• Які зображення ви ще додали б? І чому?
• Яке життя ви ведете там і чому?
• Чим ви допомагали б персонажу чи подіям у творі, щоб покращити його життя та змінити хід подій у творі?
• Як довго ви там знаходитесь?
• Які кольори переважають?
• Чи змінився характер художнього героя, коли ми його помістили в інше середовище, епоху? Чи змінилась тематика твору, адже є суттєві зміни?
• Чи доводилось вам бувати в подібних місцях?

5. Описати усно, що ви відчували під час виконання цього завдання?

Спеціальні освітні технології в арт-педагогіці спрямовані на вирішення завдань художнього розвитку учня, полегшення процесу навчання, розумової діяльності. Сприйняття мистецтва дітьми – складна психічна траєкторія, що поєднує в собі пізнавальні та емоційні моменти. У подорожі художнім світом учитель зарубіжної літератури сприяє розвитку сенсорики учня, здатності розрізняти кольори, форму, звуки, забезпечує розуміння мови різних видів мистецтва. Впливаючи на емоційну сферу, мистецтво при цьому виконує комунікативну, регулятивну, катарсисну функції, тому використання МАК на уроках зарубіжної літератури розширює соціальний досвід дитини, формує адекватну взаємодію під час спілкування, забезпечує корекцію порушень комунікативної сфери.

Отже, метафоричні асоціативні карти можуть активно використовуватися не лише арт- терапевтами, а й учителями зарубіжної літератури.

Література

1. Верникова Ника Метафорические ассоциативные карты – универсальный инструмент для МАКсимальных результатов. Практическая психология. – Винница: ЧП “ТД””Эдельвейс и К”,2014.
2. Визит в Зазеркалье: опыт работы с проективными картинками в различных областях практической психологии / под ред. Е.Р. Морозовской. – Одесса: Институт проективных карт, 2003. – 64 с.
3. Кисельов М.Ю. Арт-терапія: проблеми і перспективи /М.Ю. Кисельов//Комплексна програма естетичного виховання населення: шляхи розробки та реалізації. – М.,1990
4. Копытин А.И. Основы арт-терапии / А.И. Копытин. – СПб.: Гиппократ, 1999. – 360 с.
5. Лебедєва Л.Д. Педагогічні аспекти арт-терапії / Л.Д. Лебедєва// Дидакта. – М., 2000.
6. Я и эмоции. – К: Издательство “Ника – Центр ” Киевский институт рационально- интуитивной психотерапии “Я”.