Стаття «Методика активного запровадження в навчальний процес результатів пошуково-дослідницької роботи студентів при вивченні всесвітньої історії»
Всесвітня історія – це наука, головним завданням якої є виявлення закономірностей розвитку людського суспільства. Формування у студентів цілісного уявлення про історію, її сутність та закони надає можливість для розкриття актуальних теоретичних і практичних проблем процесу формування особистості
спеціаліста як носія духовного надбання суспільства. Закон України "Про вищу освіту" виділяє серед головних завдань діяльності ДВНЗ "забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у ВНЗ, у дусі гуманізму,... здійснення наукової, науково-технічної... та інноваційної діяльності" [1, с. 18]. Про важливість подібних напрямків роботи свідчить зміст основних положень Указу "Про проведення Всеукраїнської акції "Пам'ятати. Відродити. Зберегти", який зазначає про необхідність залучення студентів до науково-дослідницької та пошукової діяльності з виявлення та вивчення невідомих сторінок історії свого рідного краю [2, с. 34]. Такі ж ідеї містяться і в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.Виходячи з цих позицій, мною була розроблена й опрацьована методика викладання, яка полягає в активному запровадженні у навчальний процес результатів системної пошуково-дослідницької роботи. Актуальність її визначається потребами сучасного суспільства в освічених, креативних особистостях і необхідністю пошуку та систематизації ефективних методів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Новизна пропонованої методики полягає у комплексному підході до проблеми оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів через організацію пошуково-дослідницької роботи генеалогічного, професійно орієнтованого та краєзнавчого напрямків. Додаткові можливості виникають завдяки роботі історико-етнографічного центру "Берегиня" та етнографічного музею, які були організовані мною у Костянтинівському індустріальному технікумі з 1996 року.
У процесі розробки та удосконалення авторської методики мною була визначена загальна проблематика студентських досліджень. Вона співвідноситься з досить новою галуззю сучасної історичної науки – "історією повсякденності" або "мікроісторією", яка дозволяє розглянути історичні події глобального характеру через призму світосприйняття пересічних громадян. Водночас був створений алгоритм дій викладача, який дозволяє підготувати студентів до участі у проведенні досліджень, систематизувати їхні результати та використати їх у конкретних умовах викладання навчальних предметів "Всесвітня історія", "Історія України" та "Українська література" на першому курсі ВНЗ І рівня акредитації, на уроках всесвітньої історії та історії України у старших класах загальноосвітніх шкіл, а також при підготовці та проведенні позакласних і виховних заходів. Можливості використання даної методики в умовах загальноосвітньої школи досліджувалися через наставницьку роботу з молодими викладачами Костянтинвського ліцею.
Організація роботи проходить у двох напрямках:
Перший – це робота студентів з Інтернет-мережею, документами для пошуку матеріалу, що доповнює та поглиблює знання, отримані під час навчальних занять шляхом ознайомлення студентів із реаліями життя пересічних громадян. Наприклад, вивчення теми "Перша Світова війна" доповнюється опрацюванням індивідуальних завдань з проблеми "Долі європейських жінок та дітей у часи І Світової війни".
Заняття за темою "Соціалістичне будівництво в СРСР" пожвавлюється завдяки дослідженням "Комунальна квартира – сторінка життя тридцятих років", "Історія електроторанспорту міста Костянтинівки" тощо.
Залучаючи студентів до цього виду досліджень, доцільно інструктувати їх щодо організації пошуку, надавати відомості про сайти, що містять потрібну інформацію та про можливості використання пошукових систем GOOGLE та YANDEX. Результатами досліджень даного етапу можуть стати слайд-презентації, створення яких носить випереджаючий характер. Ця робота також потребує інструктажу, чіткого визначення хронологічних рамок теми, винесеної для опрацювання, вимог до оформлення презентацій: співвідношення ілюстративного матеріалу та текстової частини презентації, ознайомлення з принципами відповідності кольорів тексту та фону для максимально комфортного зорового сприйняття тощо.
Даний напрямок організації пошуково-дослідницької роботи охоплює всіх студентів і формує потенціал осіб, здатних активно нею займатися.
Другий напрямок полягає у проведенні студентами досліджень краєзнавчого та генеалогічного характеру а також досліджень, які доповнюють знання з професійно орієнтованих дисциплін.
Спочатку проходить ознайомлення студентів із принципом системності генеалогічних досліджень та змістом поняття "історія повсякденності". Це необхідно для усвідомлення того, наскільки важливим є матеріал, що часто залишається поза увагою "великої історії". Доповнивши вивчення визначеного програмою матеріалу додатковими відомостями про життя пересічних громадян у певний історичний час, ми отримаємо справді достовірну, систематизовану у часовому та соціальному просторі картину минулого.
Прикладом можуть слугувати дослідження долі своєї родини у 20-30 роках ХХ ст., у часи ІІ Світової війни тощо. Іноді матеріал студентських робіт торкається подій навіть столітньої давності. Такою є засноване на архівних довідках та фотографіях дослідження про долю прапрадіда, який брав участь у воєнних діях часів І Світової війни, був повним Георгієвськом кавалером і лише продажем своїх нагород зумів врятувати родину в часи Голодомору.
Дослідження генеалогічного характеру змушують студентів опрацьовувати значну джерелознавчу базу. У першу чергу це архівні довідки. Вони стали основним джерелом для дослідження "Родинні хроніки як частина історії Донбасу на прикладі сім’ї Мірошниченко-Городових".
Пошукові роботи студентів, які проводяться ними протягом маже двадцяти років базуються на матеріалах краєзнавчого музею м. Костянтинівки та матеріалах листування з Українською спілкою в’язнів-жертв нацизму, Українським національним фондом "Взаєморозуміння та примирення" при Кабінеті міністрів України; повідомленнях про зникнення безвісти (цикл робіт "Друга Світова війна в історії моєї родини"), сімейних архівах, усних оповідях старших членів родини.
Враховуючи специфіку розвитку Донбасу у період індустріалізації, навчальний матеріал доцільно доповнювати конкретними фактами з історії виникнення та розвитку навчальних закладів технічного напрямку, що виникли у цей час і дали початок багатьом сучасним ВНЗ. Подібне дослідження за темою "Виникнення та початок історії КІТу" було підготовлене як завдання випереджаючого характеру за документами музею історії та архіву КІТ.
Значний обсяг матеріалів досліджень, систематизованих в "Антології студентських дослідницьких робіт", надає можливість для їхнього використання у якості самостійного історичного джерела (наприклад, для проведення статистичного аналізу матеріалів досліджень, пов'язаних із долями мешканців українського села у період колективізації, підготовленого на основі даних сімейних архівів студентів КІТу).
Досвід використання методу досліджень показує, що у перші місяці навчання, коли у студентів першого курсу проходить адаптаційний період, оптимальним і достатнім є саме перший напрямок. При цьому від нього не має сенсу відмовлятися і при переході до другого напрямку – адже більшості студентів цікавіше працювати з Інтернетом, аніж із різного роду документами, навіть якщо це архіви їхніх власних родин.
Вивчаючи теми "Американський континент: США, Канада та Латинська Америка у 1945 - на початку ХХІ ст. ", "Країни Західної Європи з 1945 до початку ХХІ ст. ", "Країни Центральної та Східної Європи з 1945 до початку ХХІ ст. " доцільно звертатися до проведення досліджень на базі Інтернет–ресурсу з проблеми "історії повсякденності": "Життя сучасного європейського студентства" тощо. Вивчення теми "Розвиток культури та глобальні проблеми сучасності" можна поглибити шляхом використання матеріалів дослідження "Сучасна молодіжна субкультура та її течії", до підготовки якого доцільно залучити студентів, уподобання яких співпадають із запропонованою для опрацювання темою.
Результати досліджень з питань, що сприяють підвищенню рівня знань із професійно орієнтованих дисциплін, також можуть використовуватись на аудиторних заняттях і у позааудиторній роботі. Так знання, отримані при підготовці студентами технологічного відділення дослідження за темою "Гутництво: шлях розвитку українського скла", можна використовувати під час вивчення теми "Країни Центральної та Східної Європи з 1945 до початку ХХІ ст. " та дисциплін "Вступ до спеціальності" та "Технологія скла".
Підвищенню свідомого інтересу до обраної спеціальності слугує використання матеріалів дослідження історії керамічного виробництва у Костянтинівці, підготовленого студентами технологічного відділення за даними міського краєзнавчого музею, інтернет-аукціонів антикварних виробів з майоліки та усних оповідей колишніх працівників підприємства, яке зникло з промислової карти міста кілька років тому.
Аналіз використання розробленої мною методики показує, що вона дійсно сприяє оптимізації навчального процесу. Організація пошуково-дослідницької роботи перетворює студента з об'єкта на суб'єкт навчання: активізує пізнавальну діяльність, формує навички самостійної роботи, підвищує інтерес до обраної спеціальності. Крім того, звернення до матеріалів "історії повсякденності" – тобто до історії своєї родини та свого краю – слугує вирішенню завдань національно-патріотичного виховання молоді. Водночас наявність тем, які відповідають особистим уподобанням молодих людей дає можливість подолати певну інертність, характерну для частини сучасного студентства.
Подальший розвиток авторської методики як способу оптимізації навчального процесу представляється надзвичайно перспективним. Особливої уваги заслуговують наступні напрямки роботи:
- Розширення джерельної бази досліджень за рахунок усних історичних джерел.
- Розширення бази суспільних ресурсів шляхом взаємодії з краєзнавчим музеєм м. Костянтинівки.
- Розробка сучасної методично-інформаційної бази проведення пошуково-дослідницької роботи.
Література
- Про вищу освіту: Закон України.
- "Про проведення Всеукраїнської акції "Пам'ятати. Відродити. Зберегти": Указ Президента України № 272/2009 від 27.04. 2009, ч. 2, п. 2// Відомості Верховної Ради України. - 2009.
- Зєніна Н. В. З досвіду роботи історико–етнографічного центру "Берегиня" / Гуманізація навчально–виховного процесу: науково–методичний збірник вип. ХLVІ / за ред. Сипченка В. І. – Слов’янськ, СДПУ, 2009, с. 78.
- Зєніна Н. В. Оптимізація навчального процесу при вивченні Всесвітньої історії / Материали за VІІІ Международна научна практична конференция Научният потенциал на света – 2012/ том 9 "Педагогические науки София" Бял ГРАД – БГ" ООД 2012. – с. 37