Стаття «Формування творчої компетентності учнів на уроках української мови та літератури шляхом упровадження елементів медіа-освіти»

Змінюється суспільство, розвивається наука й техніка, збільшуються обсяги інформації, це потребує нових підходів до виховання підростаючого покоління. Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення ум ов для формування життєвих компетентностей школярів. Завданням сучасної школи є виховання особистості, яка володіє не тільки знаннями, високими моральними якостями, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання, беручи на себе відповідальність за свою діяльність.

Перед учителем постає проблема - як спрямувати розвиток дитини на формування творчої, інтелектуально розвиненої особистості, яка досягла б життєвого успіху?

Компетентність творчої діяльності передбачає виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

Одним із стратегічних завдань є особистісний підхід до  школярів, індивідуальність  пізнавальних здібностей, диференціація навчання і виховання, допомога особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися. Творча особистість повинна працювати під девізом  "Допоможи мені це зробити самому".

Сучасне життя неможливо уявити без медіа, вони потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання: викривляють життєві орієнтири, нав'язують певну модель стосунків, поведінки, блокують критичне мислення.

Постає питання: а чи взагалі потрібні медіа, якщо вони так негативно впливають на особистість дитини? Деякі батьки відмовилися від телебачення, самі підбирають дитині матеріали для перегляду з Інтернету. Звичайно, що це убезпечує дитину від соціально шкідливого інформаційного впливу. Але така поведінка батьків має й свої недоліки: дитина виростає несхожою на інших підлітків, у них немає спільних тем для обговорення, тому така дитина часто потрапляє в ситуацію відторгнення; також у дитини не розвиваються навички взаємодії з медіа, адже вона повинна сама навчитися регулювати свої бажання (спочатку зроблю уроки, потім подивлюсь фільм, або послухаю музику, або поспілкуюся в соціальних мережах тощо).

Отже, треба не відмовлятися від медіа, адже це стало невід'ємною частиною нашого життя, а навчити дитину свідомо споживати медіа-продукти, відрізняючи справжні цінності від підробних, розвиваючи критичне мислення.

Відтак постає гостра потреба в розвитку медіа-освіти, одне з головних завдань якої полягає в запобіганні вразливості людини до медіа-насильства і медіа-маніпуляцій, втечі від реальності в лабіринти віртуального світу, поширенню медіа-залежностей.

20 травня 2010 року Президія Національної академії педагогічних наук України постановою схвалила Концепцію впровадження медіа-освіти, Ця Концепція розрахована до 2020 року. Вона базується на актуальних медіа-потребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіа-уподобань і рівня сформованості медіа-культури особистості та її найближчого соціального оточення.

Зміст медіа-освіти постійно оновлюється відповідно до розвитку технологій, змін у системі мас-медіа, стану медіа-культури суспільства та окремих його верств. Медіа-освіта базується на культурних традиціях народу, враховує національну та етнолінгвістичну специфіку медіа-потреб її суб’єктів, спрямована на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці та самої себе.

За словами Любові Найдьонової, кандидата психологічних наук інституту Історії соціальної та політичної психології НАПН України, "щоб дитина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця".

Після створення медіа-продукту діти зовсім по-іншому дивляться на медіа-твори. Їм нецікаво дивитися гумористичні серіали, вони вишукують інше, формуючи власні смаки.

Отже, спираючись на Концепцію впровадження медіа-освіти в Україні, Державний стандарт повної загальної середньої освіти, вважаю за потрібне формувати творчу компетентність учнів шляхом застосування елементів медіа-освіти, навчати учнів використовувати телевізор та Інтернет з користю для себе, щоб у майбутньому стати успішною людиною, творчою, впевненою в собі, зі сформованим критичним мисленням.

Для оволодіння учнями креативними вміннями на матеріалі медіа за допомогою евристичних, ігрових форм і технічних засобів використовую літературно-імітаційні, театралізовано-ситуативні, зображувально-імітаційні творчі завдання.

До літературно-імітаційних завдань належать створення учнями інтерв'ю та проведення репортажу з місця подій.

Під час вивчення життєвого і творчого шляху письменника на уроках української літератури доречно проводити інтерв'ю з письменником або літературним героєм. Ми розглядаємо це поняття не як жанр журналістики, а як літературне явище, що розкриває погляди автора на окремі події життя, мистецтва, на себе й свою творчість, а також допомагає глибше зрозуміти та охарактеризувати образ літературного героя. Так, діти отримують випереджальне завдання ознайомитися з біографією письменника або узагальнити знання про героя твору, використовуючи не тільки підручник, а й інтернет-ресурси, підібрати питання для інтерв'ю з цією людиною. Попередньо вчитель ознайомлює дітей з правилами ведення такого виду діяльності. На уроці обираємо учня, який буде виступати в ролі письменника, та учня інтерв'юера. Також можна проводити прес-конференції, щоб задіяти більшу кількість дітей.

Наведу кілька питань для інтерв'ю, підготовлених учнями 10 класу під час вивчення творчості Лесі Українки:

- Що спонукало Вас стати саме письменницею?

- Якби Вам дали шанс прожити життя ще раз, що ви б змінили?

Прийом інтерв'ю можна впроваджувати на будь-якому уроці як української літератури, так і мови (наприклад, на уроках розвитку зв'язного мовлення під час складання діалогів, а якщо підійти творчо, то навіть і під час вивчення будь-якої мовної теми, наприклад, інтерв'ю у прикметника або складного речення тощо).

Не менш важливим і цікавим прийомом є репортаж з місця подій літературного твору. Цей вид роботи дозволяє дитині відчути себе співучасником дії твору, формує в неї вміння створювати динамічні та інформативні повідомлення. Так, на уроці вивчення твору "Слово про похід князя Ігоря", працюючи над композицією поеми, учням пропоную не просто описати битву Ігоря з половцями, а уявити себе журналістом, що опинився в центрі гарячих подій і в прямому ефірі має провести репортаж з місця подій.

Літературно-імітаційні творчі завдання розвивають індивідуальне творче мислення, що відповідає показникам художньо розвиненої особистості.

Другою групою творчих завдань є театралізовано-ситуативні, які передбачають рольову ділову гру і використання кооперативного методу навчання. Це створення публікації, відеокліпу та відеопроекту.

Об'єднавшись у групи і розподіливши обов'язки (наприклад, режисер, оператор, дизайнер, актори, ведучі), учні створюють власний медіа-продукт. Наприклад, програма Microsoft Publisher дозволяє розробити і створити публікацію (газету) за готовим макетом. Задача учнів заповнити цей макет цікавою і корисною інформацією. Для цього учні визначають, автором якої статті буде кожен учасник групи, хто з них буде дизайнером та редактором газети. До уроку узагальнення вивченого з теми "Фразеологія" учні 6 класу можуть приготувати публікацію "Світ слова". Ця робота може містити теоретичне підґрунтя теми (походження слова "фразеологія", види фразеологізмів), значення найбільш уживаних фразеологізмів, створені учнями ребуси та шаради, в яких зашифровані стійкі словосполучення тощо.

Дуже популярним видом роботи з медіа є створення відеокліпів. Особливо корисно це проводити на уроках вивчення народних пісень (родинно-побутових, соціально-побутових), пісень Марусі Чурай, творів відомих поетів, вірші яких покладено на музику. По-перше, це змушує дітей глибоко проникнути в текст твору, побачити суть кожної строфи, кожного рядка, по-друге, учні мають можливість підбирати варіант музики на власний смак (адже дітям подобаються сучасні аранжування уже відомих пісень), по-третє, діти вчаться підбирати ілюстративний матеріал до тексту твору, що свідчить про свідоме розуміння ідеї художнього твору. Так, учні 8 класу можуть створити відеокліпи на пісні Марусі Чурай, учні 10 класу –на пісню В. Козловського (слова Івана Франка) "Чого являєшся мені у сні?", учні 8 класу – на слова Т. Г. Шевченка "Минають дні, минають ночі... ".

Під час підготовки до твору-опису пам'ятки архітектури у 8 класі учні можуть створити проект "Харків архітектурний". Робота над проектом передбачає дослідження, журналістську діяльність, операторські навички.

Такі форми театралізовано-ситуативних завдань не сковують фантазію, уяву учнів, допомагають проявитись індивідуальному творчому мисленню кожного.

Для усвідомлення вивченого або активізації навчальної діяльності впроваджую зображувально-імітаційні творчі завдання, такі як створення реклами та афіші. Вони зацікавлюють учнів своєю новизною й сучасністю, розвивають в них пам'ять, кмітливість, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це ненав'язливо, в захоплюючій формі.

Учні, об'єднані в малі групи, вдома або на уроці колективно створюють рекламний ролик за твором, що вивчається. Вони мають продумати мету. адресата, вид такого ролика. Потім діти демонструють свою рекламу, а інші аналізують її за критеріями:

• відповідність реклами художньому тексту;
• максимум інформації за мінімальної кількості слів;
• аргументованість;
• доступність;
• оригінальність.

Аналізуючи рекламні проекти, учні можуть знову звернутися до тексту, вчаться аргументувати своє бачення твору, обстоюють власну думку, критично реагують на зауваження.

Створювати рекламу можна за будь-яким твором, на будь-якому уроці як мови, так і літератури (наприклад, розробити рекламу комедії І. Карпенка-Карого "Сто тисяч", поеми Т. Шевченка "Катерина", оповідання О. Стороженка "Скарб" тощо).

Створення афіші теж передбачає роботу в групах. Цей вид завдання вимагає вміння учніву невербальній формі передати свої враження від вивчених творів.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця кропітка, об’ємна, тож  розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.