Методична розробка «Методика формування культури праці учнів на уроках обслуговуючої праці»
Актуальність теми дослідження: Одним із пріоритетних завдань національної системи освіти є формування особистості з високою культурою праці. Це пояснюється тим, що в нашій країні на сучасному етапі її розвитку дуже гостро постала проблема культури людини, невід`ємною складовою як
ої є культура праці. Підвищення її рівня є показником ступеня реалізації потенційних можливостей індивіда і дає змогу досягти у трудовій діяльності більш високих результатів, задоволення від яких стимулює людину до самореалізації, самовдосконалення, творчості.У сучасному суспільстві існує протиріччя між вимогами виробництва до рівня сформованості культури праці молодого покоління та рівнем підготовленості випускників шкіл.
Подолати це протиріччя можна за умови формування в молоді високого рівня культури праці у процесі їхнього навчання в освітніх навчальних закладах. На це вказують багато науковців (Н. Н. Бондарьова, В. К. Сидоренко, Г. Є. Шевченко, Г. В. Терещук та інші), які обґрунтовують особливу значущість такої роботи в умовах становлення нових соціально-економічних відносин у нашій державі, інтеграції її до Європейського Союзу, входження у світовий освітній простір.
Серед інших загальноосвітніх дисциплін саме трудове навчання має значні потенційні можливості щодо формування культури праці школярів. На цьому неодноразово наголошували Г. В. Бєлєнька, О. Б. Буднік, О. І. Гедвілло, М. С. Скаткін, М. П. Тименко, Д. О. Тхоржевський та інші науковці.
Дослідженню різних аспектів методики трудового навчання присвятили свої праці Р. С. Гуревич, Л. І. Денисенко, П. В. Дмитренко, О. М. Коберник, Г. Є. Левченко, В. М. Мадзігон, В. Я. Науменко, О. Т. Шпак, С. М. Ящук та інші.
С. В. Журавель, Д. М. Зембицький, О. І. Іголкіна, С. В. Лісова, В. П. Струманський, Б. М. Ханін розглядають теоретичні аспекти означеної проблеми. Так, С. В. Журавель досліджував формування у старшокласників культури сільськогосподарської праці у процесі дослідницької роботи, Д. М. Зембицький - формування у старшокласників культури праці в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, О. І. Іголкіна-формування культури праці молодших школярів, С. В. Лісова - педагогічні основи формування культури праці учнів у процесі трудового навчання і виховання, В. П. Струманський - формування політехнічних умінь і навичок культури праці учнів середньої спеціальної школи, Б. М. Ханін - формування культури праці учнів на заняттях у шкільних майстернях. Методичні аспекти формування культури праці розкриваються лише у деяких дослідженнях, серед яких робота О. Б. Авраменка, присвячена формуванню культури праці школярів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках технічної праці.
Разом з тим методика формування культури праці учнів основної школи належить до нагальних і недостатньо розроблених питань. Зокрема, не розглянуті методичні аспекти формування культури праці школярів на уроках обслуговуючої праці, а це означає, що педагоги-практики, на жаль, не мають чітких рекомендацій щодо того , як треба вирішувати дану проблему під час вивчення певних розділів і тем навчальної програми, і тому часом діють інтуїтивно. Як наслідок, процес оволодіння учнями елементами культури праці має спонтанний характер. Разом з тим предмет трудового навчання має свою специфіку, яка відрізняє його від інших навчальних дисциплін. Актуальність та недостатність наукових розробок з означеної проблеми, її важливість у соціально-педагогічному аспекті зумовили вибір теми нашого дослідження:»Методика формування культури праці учнів основної школи на уроках обслуговуючої праці».
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів як складова теми «Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення» (державний реєстраційний номер 0104U010624). Тема дисертації затверджена вченою радою Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (протокол № 6 від 26жовтня 2004 року ) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №1 від 31 січня 2006 року).
Об`єкт дослідження: трудове навчання учнів основної школи.
Предмет дослідження:методика формування культури праці учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично перевірити методику формування культури праці учнів основної школи на уроках обслуговуючої праці.
Гіпотезою дослідження є припущення, що формування культури праці учнів основної школи на уроках обслуговуючої праці буде більш ефективним за умов:
- педагогічного управління процесом формування культури праці учнів;
- відбору форм і методів трудової підготовки школярів на основі особистісно орієнтованого підходу;
- діагностики стану сформованості культури праці учнів та своєчасної корекції результатів у процесі трудового навчання.
Відповідно до мети і гіпотези поставлено такі завдання дослідження:
Розкрити основні підходи до визначення понять «культура людини», «культура праці»,
«культури праці учня». Проаналізувати сучасний стан проблеми в педагогічний теорії і практиці загальноосвітньої школи.
На основі аналізу науково- педагогічної та методичної літератури, досвіду трудової підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах виявити проблеми формування культури праці, її функції та структуру.
Розробити модель формування культури праці учнів основної школи у процесі трудової підготовки та методичні рекомендації щодо її впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.
Експериментально перевірити ефективність запропонованої методики щодо формування культури праці учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці.
Методологічною основою дослідження стали положення філософії про сутність культури та матеріалістичний підхід до неї, наукові положення про природу особистості; про працю як основу життя людини; про становлення особистості у процесі трудової діяльності; про індивідуальний стиль діяльності; про зв`язок теорії з практикою.
Теоретичною основою дослідження є концепція духовного виховання особистості як суб`єкта культури та моральності, визначення культури як системи цінностей, що впливає на процес її виникнення, оновлення, розвитку; концепція особистісно орієнтованого виховання; психолого-педагогічна концепція теорії діяльності; теорія та методика трудового навчання; теоретичні положення науковців щодо формування вмінь і навичок культури праці; законодавчі та нормативні документи ( Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», концепції національного виховання та реформування загальної середньої освіти, громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, «Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXI столітті, Державний стандарт освітньої галузі «Технологія»).
У процесі теоретичного вивчення проблеми й організації дослідно-експериментальної роботи було використано різні методи дослідження:
- теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури, нормативно-правових документів, періодичних видань з проблеми дослідження, навчальних програм, підручників та посібників з трудового навчання;метод теоретичного моделювання; методи системного аналізу;
- емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіда, опитування, інтерв`ю);обсерваційні методи; праксиметричні методи (аналіз продуктів діяльності учнів, посібників, підручників); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний); статистичні та математичні методи; метод аналізу ретроспективного особистого досвіду.
Організація дослідження: Дослідженя проводилося протягом 1999-2006 років у три етапи.
На першому етапі (1999-2000 рр. ) – здійснено аналіз філософської, соціальної, психолого-педагогічної, методичної літератури та нормативно-правових документів щодо вирішення проблеми формування культури праці школярів, визначено її методологічні та теоретичні основи, з`ясовано сучасний стан проблеми, визначено мету, завдання, основні напрями дослідження та розроблено методику його проведення.
На другому етапі (2000-2005рр. ) – проведено дослідно-експериментальну роботу з метою перевірки ефективності розробленої моделі формування культури праці учнів у процесі трудової підготовки та методики формування культури праці учнів на уроках обслуговуючої праці.
На третьому етапі (2005-2006 рр. ) – проаналізовано, систематизовано та узагальнено отримані результати, проведено їх статистичну обробку, сформульовано висновки дослідження, оформлено текст дисертації, розроблено методичні рекомендації «Формування культури праці учнів основної школи».
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що уточнено сутність понять «культура праці», «культура праці учня»; розкрито зміст і структуру культури праці учнів 5-9 класів; уперше розроблено модель формування культури праці учнів основної школи та комплекс методів і засобів, спрямований на її впровадження в навчально-виховний процес сучасної школи;експериментально перевірено ефективність впливу даного комплексу на формування культури праці особистості на уроках обслуговуючої праці, визначено рівні сформованості культури праці школярів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що впровадження отриманих результатів в навчальну діяльність закладів освіти буде сприяти вирішенню проблеми формування культури праці учнів основної школи на уроках обслуговуючої праці і може бути безпосередньо використано вчителями у трудовій підготовці школярів. Одержані висновки і розроблені науково-методичні рекомендації можуть успішно використовуватися вчителями загальноосвітніх шкіл на уроках обслуговуючої праці, викладачами та студентами вищих педагогічних навчальних закладів та в системі підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних пропозицій дисертаційної роботи; використанням комплексу методів дослідження, що відповідають його об`єкту, предмету, меті й завданням; кількісним і якісним аналізом експериментальних матеріалів;статистичною обробкою кількісних даних педагогічного експерименту та терміном його тривалості;позитивними результатами впровадження основних положень дослідження у процесі трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.