Синергетичний підхід до викладання предметів суспільно-політичних наук

Відомо, що реформа освіти одним із завдань має формування творчо мислячої особистості, а не стисненої рамками приписів, циркулярів, наказів тощо. Адже, як творити не накажеш, бо тоді не буде творіння, а жорстке слідування букві закону, забуваючи про головне, те, що написано між рядками – дух зако ну.

Зрозуміло, що освіта, значення якої було суттєво піднесено в індустріальному суспільстві, не могла не зазнати технологічних змін. Ще засновник дидактичної науки Ян  Коменський у середині ХУІІ ст. мріяв про створення чітко організованої системі навчання. «Мистецтво навчання не потребує нічого іншого, крім умілого розподілу часу, предметів і методів…».

Змінився статус учителя, змінюється суспільство. Вчитель виступає в ролі управлінця. Треба вивести дитину на самокеровану систему. Знання розглядаються з точки зору накопичення досвіду. Вільні знання – засіб для існування в суспільстві. Не кожна тема, урок забезпечує 12-бальний рівень. Дитина повинна мати уявлення про свій рівень. За висновком ЮНЕСКО нашим учням не вистачає критичного і логічного мислення у засвоєнні знань, толерантності, технологічності у доведенні своєї думки,  вмінь працювати з інформацією. Рівень компетенції – це знання, які дають можливості існувати в суспільстві. Слід розгортати знання, а не перевантажувати учня. Уміння – операції, які виконує учень, щоб покращити свої знання. Існує протиріччя між обсягом інформації та можливістю особистості її засвоїти.Учитель повинен так навчати, щоб дітям було цікаво, щоб не помічали, що вони навчаються.

Автор: Олійник Ю. В., викладач історії та суспільно-політичних наук, Коротичанський ліцей Харківської обл.

Завантажити>>>