Аспекти викладання спеціальних дисциплін із використанням мультимедійних засобів

Головною метою викладання будь-якої дисципліни, безсумнівно, є доступна подача матеріалу й, відповідно, максимальний ступінь його засвоєння студентами або учнями, і як наслідок - підготовка кваліфікованих працівників, конкурентоспроможних на ринку праці, компетентних, відповідальних, творчих, моб ільних, що вільно володіють своєї професією, здатних працювати як в умовах достатньо стабільних, так і в змінних умовах стосовно економіки та виробництва.

Відомо, що більшість людей запам'ятовує 5% почутого й 20% побаченого. Одночасне використання аудіо - і відеоінформації підвищує засвоєння до 40-50%. Тому застосування комп'ютерної техніки, іншої мультимедійной техніки є відмінною допомогою. Застосування мультимедіа в сфері освіти у країні вже йде досить успішно й має такі напрямки, як: відеоенциклопедії; тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лекторії; персональні інтелектуальні гіди по різних наукових дисциплінах, що є навчальними системами з використанням комп'ютерної техніки; дослідницьке навчання при моделюванні досліджуваного процесу в аналоговій або абстрактній формі; системи самотестування знань; моделювання ситуації тих або інших виробничих умов.

Використання інформаційних технологій і технологій мультимедіа в освіті здатне сильно змінити існуючу систему навчання. Недостатність ілюстративного матеріалу та й у цілому навчальних посібників українською мовою з спеціальних дисциплін у технікумі вирішується шляхом використання мультимедійного устаткування. Організація навчального процесу може стати більш прогресивною в тому розумінні, що будуть широко застосовуватися аналітичні, практичні й експериментальні принципи навчання, які дозволять орієнтувати весь процес навчання кожного окремого студента або учня.

Використання інформаційно-комп'ютерних технологій в освітньому процесі має ряд переваг: розширюються можливості надання навчальної інформації; застосування кольору, графіки, звуку дозволяють відтворити реальну обстановку діяльності; підвищують мотивацію студентів до навчання; залучають студентів в освітній процес, сприяючи розкриттю їх здібностей, активізації розумової діяльності; дозволяють якісно змінювати контроль діяльності студентів.

Спеціальні дисципліни є базою для одержання професійних навичок, тому в мене, як викладача спецдисциплін, одним з основних завдань є формування у студентів стійкого інтересу до обраної професії, інтересу до дисциплін, які пояснюють різні явища не тільки в практичній діяльності, але й реальному житті. Тому на заняттях з дисципліни "Матеріалознавство" я використовую різноманітні мультимедійні ресурси: електронні підручники; медіауроки з використанням презентацій, виконаних в Power Point, і флеш-анімацій.

Що дає використання інформаційних комп'ютерних технологій?

Якщо при вивченні деяких загально-технічних дисциплін цілком себе виправдовують слайди, схеми, оцифровані фільми, при викладанні матеріалу з предмета "Основи металознавства" ("Матеріалознавство"), особливо при розгляді таких досить абстрактних понять, як алотропія, анізотропія, структурні перетворення при нагріванні й охолодженні в сталях і сплавах, мною використовується "Педагогічний програмний засіб для професійно-технічних навчальних закладів". У ньому, крім теоретичного матеріалу, таблиць, діаграм, також широко представлені анімаційні ролики, відеоролики. Слід зазначити, що анімація найчастіше більш ефективна, ніж просто навчальні фільми, оскільки дозволяє розглянути ті або інші процеси, явища зсередини, послідовно в такий спосіб розкриваючи сутність явища або процесу.

До безсумнівних плюсів мультимедіа - ресурсів належать можливість показу навчальних фільмів, чергування в певній послідовності їх фрагментів з іншими видами навчальної діяльності. У таких фільмах педагог показує різноманітні тематичні моменти: типи кристалічних решіток, процеси кристалізації, випробування механічних властивостей металів і сплавів, фізичні методи контролю якості, характеристика й застосування сталей, чавунів, кольорових металів і сплавів, технологія термічної й хіміко-термічної обробки. При цьому вивчається устаткування, техніка безпеки, а потім проводиться контроль знань у вигляді тестів, фронтальних опитувань, кросвордів.

Для якісного проведення занять із спецдисциплін використовуються графічні схеми, діаграми, зразки матеріалів.

Ці матеріали застосовуються:

• під час теоретичних занять як ілюстрації;
• під час проведення лабораторно-практичних занять для відтворення теоретичного матеріалу;
• при усному і письмовому опитуванні.

Існують деякі умови ефективної візуалізації на занятті:

• Наочних елементів повинно бути стільки, скільки потрібно для вивчення матеріалу.
• Наочність демонструється тоді, коли в цьому настала необхідність за часом і за змістом матеріалу, що викладається.
• Чітке виділення головного, основного при показі.
• Необхідність раціонального поєднання демонстрації й коментарів.
• Коментарі відкривають, супроводжують і підбивають підсумок демонстрації.
• Детальне продумування пояснень (вступних, по ходу показу й заключних), необхідних для з'ясування сутності демонстраційних явищ, а також для узагальнення засвоєної навчальної інформації.
• Систематичність застосування наочних засобів у вигляді презентації сприяє формуванню умінь у студентів роботи з ними.
• Залучати самих студентів до знаходження бажаної інформації в, постановка перед ними проблемних завдань наочного характеру.

Критерії відбору змісту можна звести до таких положень:

• використовуваний матеріал повинен відповідати тематичному плану;
• використовуваний матеріал повинен бути адаптований під студентів;
• матеріал, що відбирається, повинен включати різні види наочності.

Крім загальних вимог є ще й спеціальні вимоги – вимоги до змісту, структури й технічного виконання презентації:

• достатній обсяг матеріалу,
• актуальність, новизна й оригінальність;
• практична змістовність,
• системність, цілісність.

Підвищується й якість наочності, і її змістовне наповнення. З'являється можливість для концентрації великих обсягів навчального матеріалу з різних джерел, представлених у різних формах, оптимально обраних і скомпонованих викладачем залежно від потреб студентів та особливостей програми.

Безумовно, використання такої наочності робить процес пізнання більш живим і цікавим, підвищує мотивацію навчання, сприяє активізації розумової діяльності студентів. Стимуляція пізнавальних інтересів у студентів викликається новизною наочних засобів навчання.

Комп'ютерні програмні засоби дозволяють моделювати різні фізичні процеси, явища, технічні пристрої, фундаментальні досвіди і проводити віртуальні експерименти. Заняття з використанням електронних носіїв із програмами можна проводити в кабінеті, обладнаним комп'ютером з дисплеєм.

При невеликій аудиторії себе добре виправдовує ноутбук, з’єднаний з дисплеєм комп'ютера, тобто демонстрація відеоматеріалів ведеться на двох екранах. Ще більш зручний варіант застосування ноутбука або процесорного блока комп'ютера з підключенням через VGA роз’їм до телевізорів нового покоління з LED або LCD екраном, що дають яскраве, контрастне зображення. Як показує досвід, для середніх розмірів аудиторії вистачає 32" екрана.

Вказані способи зручні не тільки з позиції візуалізації матеріалу, що викладається, але й з позиції простоти підключення, керування, мобільності. Ці варіанти мною випробувані й пропонуються як альтернатива більш дорогим мультимедійним проекторам і інтерактивним дошкам.

Мій досвід проведення занять із використанням електронних засобів навчання показує, що:

• Якісний програмний продукт дозволяє демонструвати наочні динамічні моделі, які зрозумілі студентам.
• Оскільки електронні носії є у продажу, а в більшості студентів комп'ютери є вдома, вони мають можливість опрацьовувати матеріал поза технікумом самостійно.
• Спрощується проведення ряду лабораторних і практичних робіт, вимоги до техніки безпеки при їхньому виконанні.

Індивідуальна робота з якісними програмами виховує у студентів культуру спілкування з комп'ютерною технікою й серйозне ставлення до цієї техніки, тобто формує готовність студентів використовувати ці засоби у своїй подальшій діяльності.

Усім ясно, що комп'ютеризація сучасної освіти тією чи іншою мірою необхідна. Головне - знайти правильне співвідношення між викладанням у традиційних і нових інформаційних формах навчання.

Необхідність застосування технологій мультимедіа на заняттях з технічних дисциплін обумовлена тим, що вони забезпечують високий рівень наочності сприйняття студентами навчальної інформації, формування коректного й образного уявлення про складні технічні пристрої (системи), динамічні процеси (явища), абстрактні поняття.

Дидактична сутність проблемного заняття з використанням ТМ полягає в тому, що, викладаючи ті або інші факти, викладач ініціює процес пізнання, рух знання від одного рівня до іншого, залучає студентів до науково-пізнавальної діяльності (контроль руху чужої думки й співучасть у ньому). При проведенні такого заняття бажано дотримуватися методики, що дозволяє студентам будувати дедуктивні й індуктивні умовиводи, упевненість у власних силах при розв'язанні навчальних завдань, а потім й професійних.

Основними функціями заняття з використанням технологій мультимедіа є: пізнавальна (навчальна), розвиваюча, виховна й організуюча. Пізнавальна функція виражається в оволодінні студентами основами наукових знань, визначенні найбільш ефективних способів розв'язання проблемних завдань. Розвиваюча функція орієнтована не на пам'ять, а на мислення, тобто на вміння логічно мислити, міркувати, науково мислити. Виховна функція може бути реалізована тільки в тому випадку, якщо крім передачі студентам фактичних знань у конкретній професійній області надається їм загальнонаукова й гуманітарна інформація. Організуюча функція припускає керування самостійною роботою студентів як на занятті, так і при самопідготовці.

Слід зазначити й проблемні моменти:

• Деякі студенти не здатні скористатися тією свободою дій, яку надають самостійне навчання за допомогою мультимедійних матеріалів, заснованих на гіпертексті.
• Складність створення матеріалів. Створення аудіо, відео й графіки набагато складніше й дорожче, чим написання звичайного тексту підручника.
• Складності із програмним і апаратним забезпеченням. Програмне й апаратне забезпечення повинне бути належним чином налагоджене, щоб забезпечити прозоре використання навчальних матеріалів.

Мультимедійні додатки пред'являють більш високі системні вимоги, ніж прості засоби редагування текстів, і т. ін.

Інтеграція засобів мультимедіа вимагає глибокого аналітичного, практичного й експериментаторського підходу, який ставить у центр процесу навчання самого студента. Той факт, що процес навчання орієнтований на учнів або студентів, означає, що вони повинні виробити навички самостійно знаходити інформацію, необхідну для формування знань. Тому необхідно використовувати різні методи індивідуального навчання, які дозволили б кожному з них стати активним учасником процесу навчання й критично підходити до матеріалу, що вивчається.

Проте використання інформаційних комп'ютерних технологій при викладанні спеціальних дисциплін значно підсилює у студентів інтерес до навчання, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, активізує розумову й пізнавальну діяльність, актуалізує зорову й логічну пам'ять і в цілому дозволяє одержати фахівців, здатних до розв'язання професійних завдань із використанням професійних знань, умінь, навичок у стандартних і нестандартних ситуаціях.

Література

1. Высоцкий И. Р. Компьютер в образовании [Текст] /И. Высоцкий // Информатика и образование. - 2000. -№1-С. 12-28.
2. Машбиц Е. И. "Психолого – педагогические проблемы компьютеризации обучения" - М., Методика, 2000. -210с.
3. Шафрин Ю. С. "Основы компьютерной техники", - М., АО "Московские учебники", 2000. -340с.
4. Актуальные проблемы информатизации профессионального образования [Электронный ресурс]: Материалы республиканской научно-практической конференции, г. Казань РИЦ "Школа", 2006г -152 с. Режим доступу: http://ippoinfo. narod. ru/ar_kir. htm - назва з екрана.
5. Захарова И. Г. "Информационные технологии в образовании", М, Издательский центр "Академия", 2005 г – 192 с.