Формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації

Актуальність. У сучасних умовах зниження духовного потенціалу та здоров’я молоді, особливо підлітків, стає відчутною реальністю необхідність формування їхніх духовних потреб, здорових звичок, фізичного загартування, в цілому здорового способу життя – одного з пріоритетних напрямі в діяльності сучасної освіти України. У сучасних документах (" Національна доктрина розвитку фізичного виховання і спорту" (2004)," Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту на 2005-2008 роки," Національна програму патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (1999) та ін.) зазначається, що кожна людина має законне право на здоров’я та здоровий спосіб життя.

Стан проблеми формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації викликає значне занепокоєння та потребує окремої уваги: вживання молоддю алкоголю, тютюну, наркотиків, небезпечна сексуальна поведінка, знижена фізична активність, надмірна вага, наявність хронічних захворювань, психологічний дискомфорт. Як відомо активне набуття шкідливих звичок припадає на підлітковий вік. Це обумовлене, з одного боку, значним спадом уваги з боку держави до проблем формування здорового способу життя, а з іншого – зниженням інтересу молоді до занять фізичною культурою та спортом. Формування здорового способу життя кожного громадянина є предметом уваги у значній більшості країн світу: "здорова людина – здорова нація". Тому проблема здорового способу життя та оздоровлення молоді на сучасному етапі розвитку української держави є досить важливою.

В Україні на даний період часу постала загальна проблема оздоровлення дітей та підлітків, формування здорового способу їх життя. Стан здоров’я української молоді зумовлений багатьма факторами і оцінюється фахівцями медичних, педагогічних, психологічних наук як незадовільний. Формування здорового способу життя студентської молоді є однією з актуальних проблем нашого суспільства. Означена проблема знайшла своє відображення в багатьох педагогічних, медичних та соціологічних працях вчених (Б. І. Бутенко, В. Крамар, О. Гладощук, В. Оржеховська, О. Вакуленко, В. Слободяник, Л. Лепіхова, Т. Титаренко, О. М. Балакірєва та ін.).

Актуальність проблеми, недостатність її теоретичного і практичного опрацювання, існування педагогічних протиріч, відсутність методики цілеспрямованого виховання здорового образу життя, було визначено тему дослідження "Формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації."

Об’єкт дослідження - процес виховання у студентів здорового способу життя.

Предмет дослідження - форми і методи виховання здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

Постановка проблеми. Стан проблеми формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації викликає значне занепокоєння та потребує окремої уваги: вживання молоддю алкоголю, тютюну, наркотиків, небезпечна сексуальна поведінка, знижена фізична активність, надмірна вага, наявність хронічних захворювань, психологічний дискомфорт. Як відомо активне набуття шкідливих звичок припадає на підлітковий вік.

Це обумовлене, з одного боку, значним спадом уваги з боку держави до проблем формування здорового способу життя, а з іншого – зниженням інтересу молоді до занять фізичною культурою та спортом. Формування здорового способу життя кожного громадянина є предметом уваги у значній більшості країн світу: "здорова людина – здорова нація". Тому проблема здорового способу життя та оздоровлення молоді на сучасному етапі розвитку української держави є досить важливою.

Мета дослідження - є висвітлення проблеми формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації та визначення основних напрямів її вирішення.

Основна частина. Проблемі формування здорового способу життя присвятили свої дослідження та розкривали у своїх працях вчені сучасності О. Яременко, В. Крамар, О. Кляпець, Н. Чекмарьова, А. Степанов, Д. Ізуткін, С. Лапаєнко, М. Гудстак, Л. Сущенко та ін.

Визначаючи критерії здорового способу життя А. Степанов та Д. Ізуткін стверджують, що" здоровий спосіб життя – це типові та істотні для даної суспільно-економічної формації форми життєдіяльності людей, котрі зміцнюють адаптивні можливості організму людини, сприяють повноцінному виконанню нею соціальних функцій і досягнення активного довголіття" [5, с. 28].

С. Лапаєнко запропоновані критерії та показники рівня сформованості ціннісних орієнтацій старших підлітків та здорового способу життя (когнітивний, емоційно-мотиваційний, поведінково-діяльнісний) [6].

Заслуговують на увагу дослідження Л. Сущенко. Науковець розглядає здоровий спосіб життя з філософської точки зору:" об’єкт соціального пізнання", розкрито загальні підходи до соціальних технологій щодо здорового способу життя; визначено головні напрямки оптимізації способу життя [7, с. 195].

Метою формування здорового способу життя є сприяння досягненню, в широкому розумінні, благополуччя і здоров’я для всіх, на всіх рівнях, у всіх сферах. Основний механізм формування здорового способу життя – створення умов для окремих осіб, груп людей, громад позитивно впливати на проблеми здоров’я (О. Балакірєва, О. Яременко).

У країнах світу відбувається модернізація проблеми оздоровлення людей та здорового способу життя, тоді як в нашій державі, як показують останні дослідження на сьогодні спостерігається закономірність збільшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань, зменшення рівня фізичної працездатності та підготовленості, погіршення функціональних резервів організму та зниження рівня фізичного стану молоді.

Проблеми здоров’я молоді займають ключові позиції в зв’язку з цілим рядом факторів. По-перше, молодь–основний резерв та значна частина трудових ресурсів народного господарства, по-друге, стан здоров’я молоді сьогодні – це суспільне здоров’я, здоров’я нації через 10,20, 30 років.

Як зауважує Д. П. Плахітний "… фізичний розвиток студентів повинен бути оптимальним. Слабий розвиток фізкультурного руху, недосконалість його інфраструктури, відсутність традицій розвитку здорово способу життя, буденність спортивних заходів приводить до погіршення ситуації пов’язаних з здоровим способом життя" [2, с. 19]. Найважливішим чинником фізичного розвитку і здоров’я є наявність регулярного фізичного адекватного навантаження та тренування організму.

У фізичному вихованні без розуміння корисності фізичних вправ, без свідомого ставлення до занять фізичною культурою, не можливо сформувати у студентів звичку вести здоровий спосіб життя, що є запорукою творчого довголіття та здоров’я. Виникає гостра необхідність у проведенні наукових досліджень з проблем формування здорового способу життя у вищих навчальних закладах 1-2рівня акредитації. Кожному студентові необхідно володіти засобами, які сприяють формуванню здорового способу життя та відкривають приховані резерви у нашому організмі, що дозволять почуватися здоровим та повним сил для майбутньої праці.

Одним із факторів розвитку учнівської молоді автори О. Яременко; О. Вакуленко - "вважають рухому активність, завдяки котрим людина отримує фізичний розвиток, відновлення сил після фізичних та психічних навантажень" [3, c. 66]. До сприятливих чинників здоров’я, які є складовими здорового способу життя належать: рухова активність, оптимальний режим життя, збалансоване харчування, правила особистої гігієни, відсутність шкідливих звичок, позитивні емоції, високий рівень загартованості організму.

У вихованні здорового способу життя важливою складовою є залучення студентів до заняття фізичною культурою, впровадження в повсякденне життя науково обґрунтованих методики щодо раціонального режиму праці, харчування, рухової активності, відпочинку. Учні які постійно займаються на заняттях фізичною культурою, зокрема фізичними вправами та зазнають" здорових" фізичних навантажень, як показує практика науковців приводить до гармонійного розвитку духовного стану та тіла людини, а це є один із факторів необхідний в період росту та становлення молоді та людей в цілому. Завдяки обґрунтованому підходу учнів до спорту розвивається їхня складова розумового розвитку.

Одною з складових частин у вихованні цінностей здорового способу життя, є самостійні заняття фізичними вправами. Лише самостійні заняття можуть компенсувати недолік фізичного навантаження, отриманого студентами на уроках фізичної культури та в спортивних секціях. Крім того, самостійні заняття розглядаються як ефективна форма виховання в них прагнення до здорового способу життя та формування його цінностей. Під впливом мотиваційної роботи вчителя фізичної культури, досягнутих успіхів на уроках фізичної культури, формується інтерес і звичка до самостійного ведення здорового способу життя, які ґрунтуються на значущості їхнього здоров’я, творчого довголіття, гарної статури, всебічного розвитку особистості, фізичної підготовленості, громадської активності та інших цінностей здорового способу життя.

Головною метою самостійних оздоровчих занять є залучення студентів до самостійного ведення здорового способу життя, яке формує його ціннісну систему та зміцнює здоров’я. Основними завданнями самостійних оздоровчих занять студентів є: розвиток фізичних якостей; виконання домашніх завдань з фізичної культури, отриманих на уроках вправами. Розпочиналися самостійні оздоровчі заняття після засвоєння студентів на уроках фізичної культури знань і навичок ведення здорового способу життя, його цінностей та умінь планувати й контролювати свою оздоровчу діяльність. Вони включають ранкову гігієнічну гімнастику, прогулянки в режимі дня, загальну фізичну та спортивну підготовку методичної грамотності студентів щодо самостійного ведення здорового способу життя.

З цією ж метою викладач посилює і освітню спрямованість уроків фізичної культури, відводячи час на методичну підготовку учнів. Завдання самостійних оздоровчих занять є дотримання режиму дня. Яке дисциплінує студентів, сприяє створенню певної системи навчання і виховання. Для впровадження на уроках фізичної культури учням надаються необхідні знання щодо організації режиму дня.

Проведений нами аналіз програм з фізичного виховання для ВНЗ 1-2 рівня свідчить про те, що вони недостатньо спрямовані на розв’язання завдань загартування та фізичного розвитку, формування звичок здорового способу життя, викладання предмету фізичне виховання у ВНЗ 1-2 рівня акредитації повинно мати за мету: підтримку та зміцнення здоров’я для оптимального фізичного розвитку.

Ми пропонуємо в цілях ефективності втілення здорового способу життя в ВНЗ 1-2 рівня акредитації ввести в уроки фізичного виховання багатогранну педагогічно обґрунтовану методику, яка полягає в використанні в підготовчій частині уроку фізичного виховання введення психологічних тестів та анкетування, яка б мала на меті збільшити ефективність проведення занять завдяки конкретизацію навантажень та змусила молодь працювати більш ефективно.

При використанні нової методики на уроці, визначився вплив шкідливих звичок на здоров’я студентів. Методика направлена на підвищення ефективності фізичного здоров’я, психологічного рівня свідомості, збереження та профілактику здоров’я, гігієни та харчування, профілактика вживання тютюну та наркотиків студентів шляхом заняття спортом та фізичною культурою.

На нашу думку, є доцільним введення нової методики в учбову дисципліну" фізичне виховання", оскільки вона направлена на оздоровлення молоді.

Висновки. Формування здорового способу життя студентів буде здійснено більш успішно, якщо зміст дисципліни" Фізичне виховання" буде доповнений розділом, який стосується проблеми формування здорового способу життя.

Література

1. "Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільств" http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=169799EF

2. Плахітний Д. П., Славіна Н. С., Дарчук С. І., Дорош В. У. Про здоров’я та здоровий спосіб життя: - Кам’янец- Подільский, 2004. -224с.

3. Формування здорового способу життя молоді проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Вакуленко та ін.. – К.:Український ін-т соціальних досліджень, 2000. - 207 с.

4. Формування здорового способу життя молоді:стан проблеми та перспективи: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2002р.), - К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 250с.

5. Степанов А. Д, Изуткин Д. А. Критерии здорового образа жизни и предпосылки его формирования //Сов. здравоохранение. -1981. -№5. С2432.

6. Лапаєнко С. Формування ціннісних орієнтацій старших підлітків на здоровий спосіб життя // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. — Зб. наук. праць. — Київ: Пед. думка, 1999. — Кн. І. — С. 176 – 182.