Використання інтерактивних технологій на заняттях з української літератури

У сучасному інформаційному просторі змінюється вимога до підготовки спеціаліста і, відповідно, студента, який збирається згодом стати спеціалістом. Тому інформаційний підхід до навчання, на якому базується традиційна методика викладання, є застарілим. Ще десять років тому викладач був носієм, пер едавачем інформації.

Сучасний студент може знайти інформацію швидше за викладача, бо вміє працювати з електронною енциклопедією, шукати матеріал в Інтернеті, і йому зовсім не обов'язково бігти до бібліотеки по книжки. Але, як не дивно, інформація стала доступнішою, а інтерес до навчання взагалі, і зокрема до читання, різко знизився.

Тому сьогодні викладач має замислитися не над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а над тим, як привернути інтерес студента до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб студент, який не виконує домашні завдання і "відсиджує" заняття працював.

Сучасна молодь повинна думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах. Тому досить актуальним на сьогоднішній день є впровадження у навчальний процес інтерактивних технологій, особливості та використання яких і будуть об'єктом нашої статті.

Орієнтація сучасного навчального літературознавства на діалогізм як принцип аналізу художнього тексту, а в педагогіці - на діалог двох суб'єктів навчального процесу - студента і викладача робить інтерактивні технології особливо привабливими і корисними для викладача-словесника при плануванні та проведенні занять.

Сучасна система навчання чекає від викладача охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на "знання" і "розуміння". Це підштовхує педагога на використання в основному пасивного навчання. У середньовіччі використання пасивних методів було виправдано. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учню. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася.

Неможливо одній людині знати все навіть у якійсь вузькій галузі знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам'ятовують комп'ютери.

Сучасні студенти ж повинні мати інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах. Цьому саме і сприяють інтерактивні технології, які ми використовуємо на заняттях з української літератури у ВНКЗ "Білгород-Дністровське педагогічне училище" Одеської області.

На нашу думку, таке заняття має бути ефективним (досягти поставленої мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б студентів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому занятті студенти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах.

Ще одна вимога до сучасного заняття літератури – інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що викладач вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному занятті потрібно давати студентам час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, викладача і студента, одногрупників між собою. Отже, на перший план ставляться потреби дитини в пізнанні, самоствердженні, творчості, емоційній насолоді, спілкуванні, праці, самостійності, теоретичній і практичній озброєності, грі, тобто самореалізації.

Але запорукою ефективності таких занять є обов’язкова копітка попередня самостійна робота студента з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами за раніше оголошеною викладачем проблемною темою. Тоді такі заняття будуть особливо цікаві (Додаток).

Інтерактивне навчання - це й застосування фронтальної та кооперативної (групової) форм організації навчальної діяльності студентів.

Доцільніше використовувати невеликі групи (до 5 осіб). Робота в малих групах дасть змогу набути навичок спілкування та співпраці. Після того, як викладач об'єднає у малі групи, студенти отримують завдання, яке за короткий час (3-5 хв.) повинні виконати та подати результати своєї роботи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах (ці рекомендації можна роздати студентам на перших заняттях)

1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначте, хто буде головою, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.

Голова (спікер, керівник групи):

• зачитує завдання;
• визначає порядок виконання;
• встановлює послідовність, у якій учасники групи будуть висловлюватися:
• заохочує всіх до роботи:
• підбиває підсумки;
• за згодою членів групи визначає доповідача.

Секретар:

• коротко й розбірливо записує результати роботи своєї групи;
• має бути готовим висловити загальну думку групи під час підбиття підсумків, допомогти доповідачеві.

Посередник ("хранитель" часу):

• стежить за часом;
• відповідає за регламент.

Доповідач:

• чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
• доповідає про результати роботи групи.

2. Висловлюйтеся спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтеся правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особи студентів, які висловили цю ідею.

5. Утримуйтеся від оцінок та образ учасників групи.

6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка має право на існування.

Відповідно пропонуються і методи інтерактивних технологій, які є достатньо ефективними під час викладання української літератури:

• Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей - філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.
• Бесіда за Сократом (Студенти ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання).
• Ділова гра (Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників: викладача, редактора, журналіста, перекладача).
• Дискусія (Висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини).
• Мікродискусії (Те саме, лише з мінімальною кількістю дискусантів).
• Творча лабораторія (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії).
• Мозкова атака (Група ділиться на дві частини: генератори ідей і критики. Першими виступають генератори, потім - критики).
• Саморозвиток (Після виступу студент критично оцінює себе й аналізує недоліки).
• Проблемний семінар (Студенти доходять істини, пройшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи).
• Акваріум (Кілька студентів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі).

Але найбільш цікавими і доцільними з нашого погляду є такі технології, як "Мозаїка", "Коло ідей", "Акваріум", "Мозковий штурм", "Мікрофон".

Технологія "Мозаїка" дає змогу значний обсяг інформації вивчити за короткий проміжок часу, а також спонукає студентів допомагати один одному, вчитися навчаючи. "Мозаїку" доцільно застосовувати під час опрацювання оглядових тем, скажімо "Літературний процес 70-90-х років 19 століття" або "Літературний процес 1917-1930 рр.", "Рух шістдесятників".

Спочатку студенти працюють у "домашніх" групах, де всі мають однакове завдання: засвоїти матеріал підручника з української літератури. На наступному занятті викладач об'єднує студентів у 4 "експертні" групи відповідно до чотирьох розділів теми: "Суперечності літературного процесу", "Художній світ поезії", "Новаторські пошуки прози", "На ниві драматургії". (Групи тому називаються "експертними", що їхні члени стають експертами, тобто вивчають якесь питання поглиблено.) Експерти мають добре осмислити зміст розділу і продумати, як краще подати матеріал у "домашніх" групах: порядок висвітлення теми, використання схем, таблиць тощо. (Важливо, щоб кожен студент усвідомив, що від його старань залежить рівень підготовки всієї групи!)

Повернувшись у "домашню" групу, студент подає свою частину інформації відповідно до розроблених в "експертній" групі рекомендацій. Матеріал вважається опрацьованим, якщо його засвоїли всі студенти групи.

Треба сказати, що групові технології можуть практикуватися на всіх етапах заняття з літератури: на початку замість опитування, одразу після викладу викладачем нового матеріалу, під час повторення та узагальнення.

Так, на початку заняття з літератури на 1-му курсі, коли вивчається роман Ю. Яновського "Вершники", а новела "Подвійне коло" вже прочитана, доречно використати технологію, яка має назву "Коло ідей", згідно з якою всі групи виконують одне й те саме завдання, що складається з кількох питань:

• Як можна пояснити використане декілька разів в новелі автором прислів’я "Тільки тому роду немає переводу, в якому браття милують згоду"?
• Чи є моральне виправдання братовбивству?
• Чи правий Оверко, коли говорить: "Рід переведеться, а держава стоятиме"?

Коли малі групи завершили виконувати завдання, викладач запитує всі групи по черзі поки вичерпаються ідеї. Як варіант можна запропонувати кожній групі записати сказане у зошити.

"Мозковий штурм" - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає учасників до творчості, сприяє вільному вираженню думок всіх учасників і допомагає розв'язувати конкретні проблеми.

Викладач називає проблему і запрошує вас узяти участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування - мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

• Обрана вами проблема або проблемне питання записується на дошці чи папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.
• Усі учасники штурму висувають ідеї щодо розв’язання проблеми. Вони можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.
• Учень записує на дошці всі пропозиції однокурсників.
• Коли присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.
• Після того, як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вдосконалюють.
• Вибирають ті, які, на думку групи, допоможуть розв'язати поставлену проблему.

Правила поведінки під час "Мозкового штурму":

• зібрати якомога більше ідей щодо розв'язання проблеми;
• зосередитися, змусити працювати свою уяву, не відкидати ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
• приймати всі ідеї, хоч би скільки їх було, розвивати їх;
• не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Таку технологію можна використати під час опрацювання драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки (проблема соціальної нерівності), роману-хроніки "Марія" Уласа Самчука (проблема голодомору 32-33 років, проблема життєвих стосунків головних персонажів – Марії, Корнія і Гната), роману у віршах "Маруся Чурай" (проблема зради в усіх її проявах) та інше.

Доречною є також організація роботи базисних груп допомоги викладачеві:

• Група "Літературний ексклюзив" (3-4 чол.). До неї входять студенти, котрі претендують на пошук виняткової інформації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи (Наприклад, взяти підготовку інформації про Симоненка "Симоненкова любов").
• Група "Авторська лабораторія" (3-4 чол.). Кільком здібним студентам, які мають творче мислення, естетичний смак, володіють художнім стилем мовлення, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо. Це можна використати під час опрацювання поезії П. Тичини "О, панно Інно".
• Група "Пошук мемуарів" (2-3 чол.) Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює студентів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальнювати гострі полеміки. (На прикладі творчості О. Довженка та О. Вишні)
• "Експертна група" (3-4 чол.) Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригінальних ідей, розкриттям проблем, допомагають викладачеві об'єктивно оцінити роботу на занятті, підбити його підсумок.

Можна організовувати групи іншого характеру:

І група "Історики".

• Чи можна вважати драму І. А. Кочерги "Свіччине весілля" історичним твором?

II група "Біографи".

• Як пояснити факт 16 річного "мовчання" Ліни Костенко?

III група "Літературні критики".

• Чим співзвучний історичний роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" з народною піснею "Ой не ходи Грицю та й на вечорниці"?

Розглянувши особливості використання інтерактивних технологій на заняттях з української літератури, ми дійшли висновку, що процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову студента, а напружена розумова робота і його власна активна участь в цьому процесі.

Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Усе сказане вище, звичайно, не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій. Тому що сучасні студенти повинні вміти думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

В той же час, можна сказати, використання таких технологій не тільки сприяє ефективності розвитку студента, а й викладача, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом із студентами.

Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати "право" не знати відповіді на ті чи інші запитання. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього студентів, а також сама атмосфера у аудиторії — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Треба тільки пам'ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов'язкового залучення студентів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між студентами і викладачем на всіх етапах навчально-виховного процесу. При цьому необхідно заздалегідь до проведення заняття рекомендувати літературу, забезпечувати знання тексту.

На перших заняттях вивчення творчості письменника треба викликати у студентів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

Викладач зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом – від простого - до складного. Разом з експертною групою педагог має об'єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи студентів, тактовно корегувати і спрямовувати їхні думки. Одне з важливих завдань викладача - створити в аудиторії ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися з'явитися оригінальним ідеям.

Впевнені, що дані рекомендації стануть істотною допомогою викладачу при підготовці та проведенні занять з використанням інтерактивних технологій.

Загальні рекомендації щодо проведення занять з використанням інтерактивних технологій:

• Заздалегідь до проведення заняття рекомендується література, забезпечується знання тексту - лише в такому разі дискусія буде ефективною, а доведення істини аргументоване й переконливе.
• На першому занятті вивчення творчості письменника треба викликати у студентів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

Викладач зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом – від простого - до складного.

Разом з експертною групою педагог має об'єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи студентів, тактовно корегувати і спрямовувати їхні думки.

Одне з важливих завдань викладача - створити в аудиторії ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися "замкненим характерам", з'явитися оригінальним ідеям.

Література

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К., 1997.
2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод, посібник / Авт. -уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К., 2002.
3. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. - К., 1976. -Т. 1.
4. Крістен А., Хансен Р., Кауфман С. Освіта та культура демократії. - Л., 2001.