Розвиток творчого мислення студентів на заняттях англійської мови

Система вищої освіти сьогодні розглядається як важливий інститут соціалізації особистості, де навчання та виховання представляють собою єдиний процес, спрямований на підготовку високоосвічених, ерудованих, культурних, творчо мислячих спеціалістів. Перед навчальними закладами стоять принципово нов і задачі, спрямовані на розвиток у студентів творчого мислення, творчої активності та самостійності.

У закладах вищої професійної освіти у підготовці спеціаліста головним є не засвоєння готових знань, а розвиток здібностей до оволодіння методами пізнання, які дають можливість самостійно здобувати знання, творчо їх використовувати на основі відомих чи створених засобів діяльності.

Навчальний предмет "Іноземна мова" є обов’язковим для вивчення у будь-якому вищому навчальному закладі. Вивчення іноземної мови у технікумі сприяє не тільки підвищенню гуманітарного рівня підготовки майбутніх спеціалістів, але також розвиває у студентів творче мислення. У своїй майбутній професійній діяльності студенти зіткнуться з необхідністю вирішувати проблемні ситуації, які потребують нестандартного підходу. Ефективність вирішення таких проблем буде неможливим без певного досвіду творчої діяльності.

Вміння творчо мислити необхідно для успіху у навчанні та успіху у житті. Творче мислення включає ряд навичок, які можуть бути використані на занятті. Є потенціал для творчого мислення в усіх галузях людської діяльності і на будь-якому занятті. Ця стаття пропонує стратегії та вправи, які можуть бути використані, щоб збагатити навчальний процес. Вона націлена на те, щоб показати засоби, як розвивати можливість студентів до оригінального мислення та творчого розвитку.

Творче мислення – це потужний засіб, який залучає підлітків до навчання. Студенти, які творчо мислять, показують високий рівень мотивації та саморозвитку. Вони отримують навички, які безпосередньо знадобляться їм у майбутньому. Працедавці бажають отримати фахівців, які пристосовані до сучасного життя, мають інноваційні рішення вирішення будь-яких проблем і є цікавими співрозмовниками. Розвиваючи в собі цю можливість, людина збагачує своє життя і допомагає змінити суспільство на краще.

Що таке творчий потенціал? Термін "Творчий потенціал" не лише пов'язаний з мистецтвом. Ми усі маємо здатність до творчого роздуму - створюємо ідеї, пропонуємо гіпотези, застосовуючи уяву і шукаючи альтернативні інноваційні результати у будь-якій діяльності.

Творчим студентам потрібні творчі викладачі. Невелика можливість для творчого потенціалу тоді, коли на заняттях низький рівень вимог довгий період часу, низька активність студентів, або складні теми викладалися поверхово. Творчий потенціал процвітає тоді, коли є час для дослідження, експериментів та гри з ідеями. Студентам потрібні правильні умови, щоб розвивати творчий потенціал.

Чому важливо розвивати творчий потенціал на заняття іноземної мови?

• Використання мови – це творчий процес. Ми перетворюємо думки на мову, передаємо те, що ми бачимо та чуємо. Надаючи творчі вправи студентам, ми примушуємо їх творчо мислити.
• Стратегії компенсації (наприклад, міміка, жести, малювання, перефразовування). Студентам вони знадобляться поки вони не засвоять певний матеріал на достатньому рівні.
• Більшість студентів надихає та мотивує те, що вони можуть зробити щось цінне, вони відчувають, що деяким чином те, що вони роблять і як вони роблять відбивається на тому, хто вони є.
• Творчий потенціал покращує почуття власної гідності, оскільки студенти можуть подивитися на їх власні рішення до проблем і побачити те, чого вони можуть досягти.
• Творча робота на занятті призводить до справжньої комунікації і співпраці. Студенти користуються мовою, щоб виконати творче завдання, таким чином вони використовують її як інструмент в її оригінальній функції. Це готує підлітків до користування мовою поза межами аудиторії.
• Творчі завдання збагачують роботу на занятті, вони роблять її більш різноманітною та цікавою і допомагають розвивати таланти, думки та ідеї.
• Творче мислення – важлива навичка в реальному житті. Це сила, яка допомагає людині зростати та розвиватися.

Цікавою та корисною у розвитку творчого мислення на заняттях іноземної мови є так звана "Інкубаційна модель".

Це своєрідна стратегія, розроблена Торренсом та Сейфтером (1990, 1999), де основна мета розвитку творчого мислення – це когнітивний (пізнавальний) процес, який посилює творче мислення та "наднаціональний" процес, в основі якого лежать "розуміння, інтуїція, відкриття". Студенти в основному використовують інформацію і навички творчого мислення, щоб робити висновки, вирішувати проблеми або розглядати альтернативи. Торренс та Сейфтер (1990) показали творчий процес як метод дослідження пошуку інформації та вирішення проблем.

Людина в першу чергу повинна усвідомити прогалини в своїх знаннях, або проблеми, які потребують нових рішень. Наприклад, на занятті ви працюєте над новим текстом. В цьому тексті є початок, середина, але немає кінцівки. Завдання – здогадатися, яким буде фінал. По-перше, студенти повинні знайти переклад незнайомих слів в тексті, інформацію щодо значення певних словосполучень, щоб ліквідувати пробіл у знаннях. Далі вони повинні шукати рішення, створювати здогадки, формулювати гіпотези, прогнозувати.

Потім іде тестування, модифікація, вдосконалення гіпотез та пошук кращого рішення. Далі настає важливий процес ускладнення, розмірковування, обговорення. Нарешті, є результат. Мета даної моделі – надати студентам досвіду, що додасть їм впевненості у вирішенні проблем, подолати прогалини у знаннях, думати творчо, по-новому. Інкубаційна модель навчання вважається видом діяльності, яка посилює творче мислення людини до, під час та після заняття.

Перший етап цієї моделі – очікування. Цей етап можна провести на початку заняття, спонукаючи увагу студентів та спираючись на їх знання. Він може включати види діяльності, які пропонують студентам подивитися на ту ж саму інформацію з різних точок зору, відповідати на провокаційні запитання, робити прогнози. У кожному разі метою даної діяльності є зацікавити студентів, зосередити їхню увагу та забезпечити мету та мотивацію для подальших дій.

Наступний етап в цій моделі називається поглиблення очікування. Цей етап, який можна вважати основною частиною заняття, потребує від студентів обробити нову інформацію та звернутися до питань, які обговорювалися на першому етапі. Студентів можна попросити зібрати інформацію, переоцінити результати, опрацювати відому інформацію по-новому, визначити важливі дані.

Студенти читають текст, вивчають певну інформацію. Після читання вони можуть розіграти певні ситуації, драматизувати або скласти список запитань, на які вони б хотіли отримати відповіді протягом заняття.

Нарешті, третій етап. На цьому етапі студентам пропонується використати вже відому їм інформацію та власні навички. Вони відповідають на запитання, на які бажали отримати відповідь, коментують, обговорюють, надають власне значення ситуації, прогнозують її на майбутнє, фантазують.

Творче мислення проявляється тоді, коли підлітки висувають ідеї, проявляють уяву та оригінальність і можуть оцінити значення того, що вони зробили. Забезпечує творчий потенціал так звана "кімната запитань", де викладачі та студенти цінують несхожість, різноманітність, задають незвичайні, цікаві, але складні запитання, представляють ідеї по-різному - візуально, фізично відтворюючи чи вербально; використовують свіжі підходи і рішення до проблем; критично оцінюють нові ідеї і дії.

Використання реалій добре відоме викладачам. Думаючи творчо, ми можемо знайти нові підходи у навчанні, використовуючи повсякденні речі, які нас оточують, пов'язуючи їх з мовою і переглядаючи їх по-новому.

Нам подобається використовувати реальні предмети, тобто предмети, які знаходяться в аудиторії, тому що це додає інтерес і пов'язує мову з реальним світом. Використання реалій можна поділити на три основні типи: перший - це опис, другий – рольові ігри або драматизація, третій тип – це вправа на творче мислення, коли треба знайти різні способи використання певного об’єкту (наприклад, "лінійка". Лінійка може бути не тільки математичним приладдям, але й зброєю, музичним інструментом і т. д.).

Якщо ми просимо своїх студентів знайти інше використання повсякденним об’єктам, чому ж тоді викладачам не знайти використання даної методики у навчанні. Це має на увазі створення зв’язку між об’єктами та мовою. Далі будуть представлені деякі ідеї, які можна використати при вивченні граматики та розвитку усного мовлення на заняттях з англійської мови.

1. При вивченні теперішнього доконаного часу можна використати вправу "Ножиці".

Напишіть на дошці три речення, які представляють різне використання теперішнього доконаного часу. Тримайте ножиці так, щоб студенти могли їх бачити. Права рука повинна бути на правій ручці ножиць, а ліва на лівій. Відкрийте леза, переміщаючи ліву сторону. Права рука повинна бути статична. Зараз скажіть перше речення "I have lived in London all my life", повільно закриваючи леза правою рукою. Відкрийте ножиці як і раніше, прочитайте наступне речення "I have seen that film three times", але в цей раз, коли ви рухаєте рукою, зупиніть лезо тричі, що означає три рази. На останньому реченні "I have just had lunch", відкрийте ножиці повільно, а потім клацніть ними. (Помітка: праве лезо представляє теперішній час, а лезо, що рухається, представляє час між минулим і теперішнім. Переміщаючи леза, ви можете показати, що всі три речення мають зв'язок між минулим і теперішнім часом).

2. Вправа на розвиток творчого мислення та непідготовленого усного мовлення "Загадкові об’єкти"

Творчий потенціал включає розвиток ідей через надання гіпотез ("А що, коли.?") та уяви. Ця діяльність заохочує студентів до того, щоб вони розвивали ідеї, які є оригінальними і мають за мету вдосконалити або надати цінності чому-небудь. Це заохочує їх поставили собі творче питання: "Як можна це вдосконалити?"

Покажіть коробку, яка містить незнайомий або цікавий "загадковий предмет" (або малюнок цього предмету). Не показуючи та не називаючи що це, опишіть предмет. Попросіть студентів спробувати візуалізувати описане та спробувати ідентифікувати предмет. Студент, який ідентифікує, повинен описати його. Описати із чого цей предмет зроблений і можливості його використання. Надати пропозиції, як можна вдосконалити цей предмет.

Ось декілька запитань, які можуть підштовхнути студентів до творчих ідей на будь-яку тему:

• C ombine: Can you add something else to it? Can you combine purposes, ideas?
• R earrange: Can parts of it be moved or changed?
• E liminate: What could you remove or replace – in part or whole? Can it be simplified?
• A dapt: Can it be adapted? What else is this like? What ideas does it suggest?
• T ry another use: Can it be put to other uses – or given a new use if you changed one part?
• E xtend: What could be added - words, pictures, symbols, functions, decoration, logos?

3. Вправа "Степлер"

Напишіть два речення на дошці: "The man that I saw was crying. ' 'The man that cried was taken to the police station". Поясніть, що перше речення має два займенники (особистий та відносний) "I" та "that", а друге речення лише один "that". Тепер візьміть два аркуші паперу і за допомогою степлера з’єднайте їх двічі. Ці аркушу будуть представляти перше речення. Наступні два аркуші паперу поєднайте степлером лише один раз. Ці аркуші представляє друге речення. Видаліть одну скріпку з перших двох аркушів паперу і вони будуть як і раніше з'єднані разом. Проте, якщо ви видалите скріпку з другої пари аркушів паперу, вони розпадуться. Висновок? Відносний займенник не є необхідним в першому реченні.

Розвиток творчого мислення людини здійснюється в процесі його цілеспрямованої діяльності. Без цього неможливе ні глибоке засвоєння наукових знань, ні вироблення вміння самостійно використовувати їх на практиці. Самі по собі знання не служать достатньою підставою для включення молодої людини в самостійне життя. Знання повинне бути підкріплено здатністю до свідомої соціальної творчості.

Література

1. Боно Э. Развитие мышления / Э. Боно. Минск: Попурри, 1997. -125 с.
2. Иванова, И. П. Развитие творческого мышления студентов в условиях проблемно-деятельностного обучения / И. П. Иванова. – Ставрополь, 2002
3. Fisher R. (2001) Values for Thinking, Oxford: Nash Pollock
4. Torrance, E. R, & Safter, H. T. (1990). The incubation model of teaching: Getting beyond the aha! Buffalo, NY Bearly. P. 7, 13, 59