Організація самостійної роботи в умовах кредитно-модульно-рейтингової системи навчання

Програми багатьох навчальних дисциплін містять години відведені на самостійну роботу студентів (учнів). Плануючи самостійну роботу студентів (учнів), викладач зобов'язаний створити відповідні умови для її виконання. Для цього потрібен підвищений рівень мотивації виконання тієї чи іншої роботи, чі тке визначення зв'язку цих робіт із майбутньою практичною діяльністю, тому що студенти (учні) засвоюють лише те, чому бажають навчитися.

Особливості самостійної роботи студентів (учнів): свідомість і готовність студентів до самостійної пізнавальної діяльності (залежить від вікових характеристик); розширення цілей самостійної діяльності (оволодіння процесом формування наукових знань, професійними знаннями); уміння аналізувати.

Якщо раніше самостійна робота розглядалась як важлива складова навчального процесу, яка все ж таки поступалась за вагомістю аудиторним заняттям, то, за новою парадигмою освіти, самостійна робота студентів визначається головною складовою вищої освіти. Звідси виникає необхідність створення умов для формування умінь і навичок самостійної роботи, необхідних для безперервної освіти і самоосвіти.

Нам потрібно переорієнтувати навчальний процес на формування у студентів (учнів) бажання і вміння самостійно оволодівати знаннями з різних джерел інформації.

Завдання позааудиторної роботи - закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих в процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього світогляду студентів (учнів). Формування в них знання, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки; виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей; організація дозвілля студентів (учнів), культурного відпочинку.

Позааудиторна робота має свої специфічні принципи:

• добровільний характер участі в ній - сприяє тому, що студенти (учні) можуть обирати профіль занять за інтересами;
• розвиток ініціативи і самодіяльності студентів (учнів) (слід враховувати бажання студентів (учнів), їх пропозиції);
• розвиток винахідливості, творчості (слід ставити студентам (учням) завдання пошукового характеру, приділяти увагу творчому підходу до справи);
• зв'язок з навчальною роботою (позааудиторна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на заняттях);
• використання ігрових форм, цікавість, емоційність (широке використання пізнавальних ігор, занять з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів тощо).

Планування позааудиторних заходів - це власна творчість педагогічного та студентського (учнівського) колективу навчального закладу. Під час розробки плану враховується:

• специфіка та традиції навчального закладу;
• контингент студентів (учнів);
• матеріальна база;
• можливості педагогічного колективу.

До позааудиторних заходів з навчальної дисципліни належать:

• гурткова робота;
• науково-дослідна та пошукова робота;
• науково-практичні та студентські (учнівські) наукові конференції;
• олімпіади;
• конкурси на краще знання навчальної дисципліни, кращий за фахом;
• КВК із спеціальних дисциплін;
• самостійна робота студентів (учнів).

Об'єктивні реалії розвитку нашого суспільства вимагають підготовки фахівців з новим типом мислення, сучасними уявленнями про ділові стосунки, вміння проявити психологічну стійкість в умовах жорсткої конкуренції.

Для розвитку творчих рис студентської (учнівської) молоді їх залучають до предметних гуртків, спортивної, художньої творчості.

Організовуючи роботу гуртків, викладач повинен дбати про високу організованість і дисципліну, забезпечувати творчу активність та самостійність, надавати можливість для розвитку їх здібностей.

1. Гуртки є позааудиторною організаційною формою навчання. Їх завдання - поглиблення набутих на заняттях знань, розвиток інтересів і творчих здібностей студентів (учнів), набуття професійних знань та навичок, а також направлення їх умінь, енергії в потрібне виховне русло.

Методична комісія терапевтичних дисциплін та основ сестринської справи організувала предметні гуртки з терапії, сестринської справи, які працюють вже не один рік.

2. Олімпіада - це серйозні змагання в знаннях, уміннях і навичках. Основні завдання проведення олімпіад:

• стимулювання творчого самовдосконалення студентської (учнівської) молоді;
• виявлення та розвиток обдарованих студентів (учнів);
• пропаганда досягнень науки і техніки;
• формування творчого покоління молодих науковців та практиків;
• підвищення інтересу до поглибленого вивчення навчальних дисциплін природничо-наукового і професійно-практичного циклу;
• підведення підсумків роботи факультативів, гуртків, секцій;
• підвищення рівня спеціальних фахових дисциплін.

Олімпіади проводять у кінці семестру по закінченню вивчення навчальної дисципліни. Викладачі предметної комісії розробили комплексні завдання (теоретичні, практичні, з вирішенням проблемних ситуацій, творчі).

Перед проведенням олімпіади проводиться роз'яснювальна робота. Іноді знань, набутих у межах навчальної програми, недостатньо для успішного виконання завдань олімпіади. Через це студенти (учні) самостійно займаються пошуковою діяльністю, використовуючи різні джерела інформації.

Олімпіада також сприяє вирішенню фахових завдань.

3. Конкурси. Підготовка до проведення таких заходів здійснює морально-естетичний вплив на тих студентів (учнів), які беруть участь у постановці та написанні сценаріїв. Студенти (учні) наділені безмежною фантазією, вони можуть самостійно змоделювати будь-який образ.

Вимоги до проведення конкурсів:

• конкурси з навчальної дисципліни за змістом, формою не повинні повторювати заняття або нагадувати екзамен;
• до конкурсів необхідно готувати студентів (учнів) раніше: ознайомити з умовами проведення, критерієм оцінок, зазначити матеріал, який вони повинні самостійно повторити;
• планування і проведення, направлені на розвиток пізнавальної діяльності.

Конкурси на краще знання навчальної дисципліни (мікробіології, фармакології, терапії) проводять для здобуття знань, умінь і навичок, глибшого усвідомлення важливості знань зі спеціальних дисциплін, спонукання до активної роботи, мислення. Беручи участь у цих конкурсах, студенти (учні) мають можливість випробувати свої сили і здібності у боротьбі з гідним суперником.

Організація конкурсів сприяє підтриманню інтересу студентів (учнів) до навчання, стимулює їх працездатність.

Наша предметна комісія проводить підготовку студентів до обласного конкурсу: "Кращий за фахом", готується до проведення підсумкового уроку-конкурсу з предмету "Дерматовенерологія".

4. Науково-дослідна робота. Вся система науково-дослідної роботи в навчальних закладах спрямована на розвиток наукового мислення, професійної майстерності студентів (учнів), виховання національної свідомості, взаємоповаги, естетичного.

Наукова діяльність проходить в різних напрямках:

• фундаментальні дослідження - теоретичні або експериментальні дослідження;
• прикладні дослідження, спрямовані на одержання нових знань з метою практичного їх використання;
• розробка, створення нових видів матеріалів, продуктів, нових методик, технологій.

Наша предметна комісія проводить науково-дослідну роботу на теми:

• Ішемічна хвороба серця – актуальна проблема сучасності.
• Ожиріння – проблема ХХІ століття.
• Донорство крові: проблеми, перспективи.
• Медична допомога очами пацієнта.

5. Конференція - це навчально-пізнавальний захід. Вона забезпечує педагогічну взаємодію викладача і студента (учня), підвищує активність студентів (учнів) у навчальному процесі, спрямовує розвиток самостійності, особливо під час роботи з науково-популярною, навчальною та довідниковою літературою. Такі конференції - кращий засіб розвитку мови студентів (учнів), уміння триматися перед аудиторією.

Методична комісія терапевтичних дисциплін та основ сестринської справи регулярно приймає участь у проведенні науково - дослідних конференцій.

Самостійна робота - один з елементів позааудиторної роботи, засіб диференціації навчання. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності студента (учня) в творчу. Розвиток самостійності є ключовим питанням педагогічного процесу. Самостійна робота як вид навчальної діяльності буде ефективною лише за таких умов: коли ця робота буде чітко організована; коли вона є складовою навчально-виховного процесу, а не епізоотичним явищем; коли за самостійною роботою студентів здійснюється постійний контроль.

Вимоги до структури методичних вказівок: назва теми, розділу; перелік питань для вивчення (бажано детальний, розширений); перелік літератури і періодичних видань; вказівки щодо вивчення питань; текст лекції; запитання і тести для самоконтролю знань.

При творчому підході ця структура може бути доповнена викладачем.

В основу організації позааудиторної самостійної роботи студентів (учнів) покладені такі принципи:

• Формування стійкої позитивної мотивації самоосвіти й самовдосконалення.
• Точне планування із врахуванням норм часу, змісту, обсягу і видів самостійної роботи.
• Створення методичних рекомендацій з окремих тем і розділів навчальних дисциплін.
• Навчання студентів (учнів) навичкам самостійної роботи.

Методична комісія терапевтичних дисциплін та основ сестринської справи створила комплекс методичного забезпечення самостійної позааудиторної роботи студенів за основними дисциплінами: "Медсестринство у внутрішній медицині", "Терапія". Продовжується робота над комплексами методичного забезпечення самостійної поза-аудиторної роботи студенів з інших дисциплін нашої комісії.

Також наша комісія проводить інші види самостійної поза аудиторної роботи зі студентами, це:

• Підготовка та презентація рефератів.
• Підготовка та проведення бесід для хворих, учнів середніх шкіл, гуртожитку.
• Створення санбюлетнів та буклетів.
• Створення навчальних відеофільмів.
• Проведення за участю студентів презентацій до предметів, предметних тижнів, виставок робіт студентів.

Широко практикується така форма контролю за самостійною підготовкою студентів, як консультації.

Співбесіда дає можливість під час взаємодії викладача і студента виявити не тільки сильні, але й слабкі місця в самостійній підготовці останнього.

Досвід показує, що описані організація і методика самостійної роботи студентів (учнів) сприяють інтенсифікації навчального процесу, глибокому вивченню і систематизації роботи над навчальним матеріалом, розвитку творчої активності і підготовці майбутнього фахівця до практичної роботи за спеціальністю.