Співпраця з батьками студентів - одна із засад гармонійного розвитку особистості молодої людини

Виховання є процес соціальний… Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все і більше всього – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги". Лише у співпраці з батьками можна досягти поставленої виховної мети – виховання ОСОБИСТОСТІ, високоморальної, творчої та здорової л юдини.
(Макаренко А. С.)

Викладач – центральна постать освітнього та виховного процесу в навчальному закладі. Навчання й виховання студентів, якщо висловитися метафорично, це два береги однієї повноводної ріки, які не можуть існувати одне без одного, є рівнозначними й однаково важливими. Кожний педагогічний працівник також має пам’ятати: навчаючи – виховуємо студентів.

Завданнями виховання в коледжі є:

• підготовка національно свідомої інтелігенції, примноження культурного потенціалу, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів;
• виховання майбутніх фахівців авторитетними, високоосвіченими, носіями високої загальної політичної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, естетичної, фізичної та валеологічної культури;
• створення умов для вільного розвитку особистості, її мислення і загальної культури, залучення до різних видів творчої діяльності (науково-дослідної, культурно-просвітницької, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, спортивної, правоохоронної);
• формування громадянської, соціальної активності та відповідальності, залучення молоді до участі в процесі державотворення, розвитку суспільних відносин;
• усвідомлення взаємозв'язку індивідуальної свободи з правами людини та її громадянським обов'язком;
• культивування кращих рис української ментальності: працелюбності, прагнення до свободи, гармонії з природою, поваги до жінки, любові до рідної землі;
• збагачення естетичного досвіду, участь у відродженні та створенні національно-культурних традицій міста, регіону, розширення творчих зв'язків з установами культури, розвиток художніх здібностей;
• створення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
• пропаганда здорового способу життя, викорінення шкідливих звичок і запобігання правопорушенням.

Сьогодні велика роль у вихованні студентської молоді належить кураторові. Професіоналізм куратора проявляється в індивідуальному шуканні оптимальних і ефективних форм роботи зі студентами, самостійності та креативності мислення, творчому підході до розв’язання проблемних ситуацій, спрямованості на досягнення суспільно корисних результатів.

Поряд з іншими напрямками виховної роботи у коледжі ведеться не менш значима робота з батьками. Організація роботи з батьками здійснюється за такими основними напрямами:

• вивчення сімей студентів, їх виховного потенціалу;
• включення батьків у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;
• інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості, створення сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;
• формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам у їх психолого-педагогічній самоосвіті;
• корекція виховної діяльності родин / сімей з різним віком сімейного неблагополуччя.

В роботі з батьками студентів ставляться питання ознайомлення з умовами сімейного виховання, розуміння пріоритету виховання студентів у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, створення сприятливої трудової атмосфери в сім’ї, культури поведінки, а також залучення до традицій родинно-побутової культури українців.

Встановлення і підтримання педагогічної співпраці у коледжі будується на засадах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою є ставлення до дитини як найвищої цінності. Діяльність куратора спрямовується на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на передачу всім дорослим, членам родини психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової інформації, формування у батьків відповідних практичних умінь і навичок.

Основними напрямами спільної діяльності кураторів і батьків у коледжі є:

• підтримка фізичного здоров'я студентів;
• спілкування й формування особистісних орієнтацій студентів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей;
• пізнавальна сфера життя студентів (робота з викладачами-предметниками) з урахуванням їх індивідуальних особливостей;
• робота з родиною – вплив на виховний потенціал родини; об'єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання.

Аналіз педагогічної практики у коледжі показує, що найкращі результати дає така організація спільної роботи куратора і сім’ї, яка сформує у молодого покоління знання і відчуття роду, розуміння, що саме завдяки цьому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини, до щирих і чесних роздумів про сенс людського життя. Внаслідок спільної діяльності куратора і батьків розширюється сфера організованого виховного впливу на молодь.

Відомо, що сім’я – це основний осередок, де відбувається формування особистості студента. У сім’ї особистість формується у природних умовах, батьки тут – найближчі й найдорожчі для студента люди. Саме в сім’ї беруть початок світогляд, ідейні і моральні переконання, трудові навички, ціннісні орієнтації.

Сьогодні в умовах, коли більшість сімей стурбована вирішенням проблем економічного, а деколи і фізичного виживання, посилилася соціальна тенденція самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. Батьки іноді здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно, тому велика роль у вихованні особистості студента належать куратору академічної групи.

Саме куратор під час роботи з групою повинен використовувати форми та методи роботи з батьками, які спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії навчального закладу та родини, на посилення їхнього виховного потенціалу, тому значне місце в системі роботи куратора з батьками студентів приділяється психолого-педагогічній освіті.

Традиційні і нетрадиційні форми взаємодії куратора з батьками студентів ставлять одну загальну мету – зробити щасливою особистість студента, яка входить у сучасне культурне життя. Найефективнішими формами психолого-педагогічної освіти батьків є: батьківські ринги, батьківський тренінг, конференції, батьківські збори, відвідування родини студента, індивідуальні тематичні консультації, практикуми тощо.

Батьківські ринги – одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки.

Батьківський тренінг – це інноваційна форма роботи з батьками, які хочуть змінити своє ставлення до поведінки та взаємодії з власною дитиною, зробити його більш відкритим і довірливим. У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15-ти осіб.

Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки будуть активно брати в них участь і регулярно їх відвідувати. Щоб тренінг був результативним, він повинен включати в себе 5-8 занять. Батьківський тренінг, як правило, проводиться за участю психолога.

Батьківські конференції мають величезне значення в системі виховної роботи навчального закладу. На батьківських конференціях обговорюються важливі проблеми в період значних змін у суспільно-політичному і соціально-економічному житті держави. Ці зміни вимагають перегляду поглядів на виховання студентів, на визначення в цьому процесі ролі куратора та сім’ї.

Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позицій власного досвіду. Відмінною рисою конференції від інших форм роботи з батьками є те, що вона приймає певні рішення і передбачає заходи із зазначеної проблеми.

Провідною формою роботи з батьками є батьківські збори. Батьківські збори – громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, академічної групи та освітнього закладу.

Основна частина батьківських зборів спрямована на формування педагогічної культури батьків і має бути виражена у будь-яків формі: лекція, бесіда, диспути, дискусія, педагогічне читання тощо. Це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу та громадськості, залучення всіх учасників до активної життєдіяльності студентського колективу, організації змістовного дозвілля студентів, педагогічного всеобучу батьків.

Формами педагогічного всеобучу є:

• колективні форми: лекції, конференції, диспути та дискусії з обміну досвідом родинного виховання, по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань сімейного виховання, круглі столи, вечори запитань і відповідей, дні відкритих дверей, кінолекторії та інформаційні стенди;
• індивідуальні та групові форми: консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, індивідуальні дні, зустрічі з батьками та педагогічні доручення батькам;
• диференційовані форми: вечори сімейних традицій, декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів та колекцій, випуск тематичних газет, конкурси та відкриті уроки.

Батьківські збори – це форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання. Батьківські збори необхідно проводити не менше два рази на рік, з метою обговорення та планування основних питань навчально-виховної роботи групи, визначення шляхів тісного співробітництва родини та коледжу, розгляд актуальних педагогічних проблем.

Батьківські збори – це можливість демонстрації досягнутих студентом успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації. При підготовці до зборів необхідно готувати виставки творчих робіт та досягнень студентів.

Рекомендації з проведення батьківських зборів: батьківські збори повинні доводити до відома батьків, а не констатувати помилки та невдачі студентів; тематика зборів повинна враховувати вікові, індивідуальні та психологічні особливості; збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер.

До групових форм роботи належать також засідання батьківського комітету, робота з групами батьків тощо.

Батьківський комітет академічної групи обирається на батьківських зборах. Зазвичай він складається з 3-5 осіб. Створюють батьківський комітет з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я – навчальний заклад, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до студентів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей.

До роботи в батьківському комітеті залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ групи, коледжу. Батьківський комітет обирається на весь термін навчання студентів у коледжі.

Залежно від потреб академічної групи, він змінюється: чи за кількістю, чи за розподілом обов'язків. Куратор академічної групи скеровує діяльність батьківського комітету на розв'язання навчально-виховних завдань, що стоять перед студентським колективом. Члени батьківського комітету встановлюють контакт з громадськими організаціями, беруть участь в організації дозвілля студентів (прогулянок, екскурсій, походів у театри та кіно), допомагають кураторові проводити педагогічну пропаганду тощо.

Роботу з групами батьків куратору доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою студентів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення документації, спостереження дозволить педагогу отримати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами студентів, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Соціально-педагогічна робота куратора з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії з навчальним закладом.

Відвідування родини – це індивідуальна робота куратора з батьками, знайомство з умовами побуту та використання позитивного досвіду сімейного виховання в практичній діяльності. Ознайомлення з побутовими умовами життя студента сприяє уявленню педагога про його характер, інтереси та нахили, про його ставлення до батьків, старших і молодших членів сім’ї.

Куратор повинен звернути увагу на те, як батьки стежать за дотриманням режиму дня дитини, виконання нею трудових обов’язків у сім’ї, наявність робочого місця для виконання домашніх завдань, домашньої бібліотеки з навчальною та художньою літературою.

Корекція виховної діяльності сімей з різним типом сімейного благополуччя повинна починатись з глибокого та змістовного вивчення куратором умов життя студента, його побуту. Важливо, щоб куратор не тільки виявив основну причину неблагополуччя, а й його витоки, закладені в особистості батьків, визначив найбільш істотні помилки у сімейному вихованні та шляхи їх усунення, окреслення можливих застосувань індивідуального підходу до членів таких родин.

При роботі з сім’єю педагогам (особливо кураторам академічних груп) важливо дотримуватись таких правил:

• батьки та студенти не повинні почувати себе об'єктами вивчення;
• робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною;
• методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей;
• психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітні, застосовуватись у комплексі;
• при вивченні родини студента куратор насамперед звертає увагу на такі дані: загальні відомості про батьків, інших членів родини, житлові умови, матеріальну забезпеченість; інтерес до справ навчального закладу; загальні відомості про студента (інтереси, рівень вихованості); виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків).

Листування з батьками використовується куратором для встановлення тісного контакту з батьками студента. Зміст листів може бути присвячений різним темам: подяки, привітання, запитання і відповіді тощо.

Запрошення батьків до коледжу доцільно здійснювати ретельно підготувавши інформацію про навчання студента та особливості його поведінки.

Індивідуальні тематичні консультації – одна з найважливіших форм взаємодії куратора з родиною. Готуючись до консультації, доцільно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи із групою. Індивідуальна консультація повинна сприяти створенню належного мікроклімату між батьками та куратором.

Куратор повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли би познайомити його в неофіційній обстановці, та з'ясувати важливі відомості для своєї професійної роботи зі студентом: особливості здоров'я дитини; її захоплення, інтереси; переваги у спілкуванні з родиною, поведінкові реакції; особливості характеру; мотивації навчання; моральні цінності родини, психологічні проблеми.

Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою куратора. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з куратором академічної групи на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати. Не можна проводити бесіду з батьками у присутності студента, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте. Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з куратором батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з педагогом залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена. Індивідуальне спілкування з батьками дає куратору можливість вибрати правильний підхід до студента.

Практикум – це форма вироблення в батьків педагогічних умінь з виховання дітей, ефективного розширення виникаючих педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення батьків.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи куратор має враховувати важливість таких чинників:

Запрошення батьків до співпраці. Часто куратор вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними.

Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль педагога та сім'ї студента можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити куратор, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Куратор повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку студента.

Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки куратор виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість педагога, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

Пошук нових форм співпраці. Куратор може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Важливе завдання куратора академічної групи – допомогти батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміються не тільки створення гармонійним взаємин між батьками та дітьми, але й їхніх передумов, формування певного способу життя, доброзичливих взаємозв’язків осіб – членів родини.

Отже, зміст і запропоновані форми роботи повинні сприяти виробленню критичного ставлення батьків до особистої педагогічної діяльності й сім’ї, удосконаленню вміння аналізувати конкретні педагогічні ситуації та знаходити вірні рішення, а також дає змогу батькам сформулювати свою позицію як вихователів і накреслити стратегію виховання дитини.

Задача куратора – консолідувати зусилля навчального закладу, сім'ї та громадськості. Потрібно постійно визначати пріоритетні напрями підвищення педагогічної культури батьків, урізноманітнювати форми батьківської освіти, вивчати рівень педагогічної культури сімей, соціальних умов та виховних можливостей, застосовувати нетрадиційні форми і нестандартні методи у роботі з батьками.

Тобто йти від конкретного до загального розв'язання завдання коледжу – формування у студентів відчуття роду, сприяння відродженню народно-педагогічних традицій виховання. Акцентувати увагу на тому, що родина – це основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним.

Список використаної літератури

1. Богданова Н. Естетичне в духовному житті сучасного студента / Н. Богданова // Вища освіта України. – 2007. – № 1. – С. 90-98.
2. Білик Л. Методологічні підходи до організації роботи кураторів у вищій школі / Л. Білик // Проблеми освіти. – 2001. – Вип. 29. – С. 25-32.
3. Мельникова І. М. Сучасні проблеми управління виховним процесом у вищих навчальних закладах України / І. М. Мельникова, О. І. Невмержицький // Нові технології навчання. – К.: НМЦ ВО, 2002. – Вип.. 32. – С. 3-23.
4. Соловей М. Система виховної роботи у вищому навчальному закладі як фактор цілісного виховання особистості / М. Соловей, В. Демчук // Рідна школа. –2004. – Червень. – С. 33-37.
5. Роганова М. Виховання духовної культури студентів вищих навчальних закладів // Рідна школа. – 2007. – № 5. – С. 36-39.
6. Щербань П. Українська національна ідея і сучасні проблеми виховання учнівської та студентської молоді // Вища освіта України. – 2005. – № 4. –С. 62-67.