Стаття „Фізична культура та спорт в системі патріотичного виховання студентів”

Патріотизм, як моральна та етична вища цінність не втратив своєї значущості і актуальності. Відчуття патріотизму так багатогранно за своїм змістом, що не може бути визначене декількома словами. Це і любов до рідних місць, і гордість за свій народ, і відчуття своєї нерозривності з тим, що навкруги оточує, і бажання зберігати, примножувати багатства своєї країни. Патріотизм виявляється не лише в складних, важких життєвих ситуаціях, але і в щоденному трудовому і духовному житті народу.

Патріотизм – поняття дуже широке. Це, перш за все, стан душі, який виражається в небайдужості до долі України, в здатності співпереживати, відчувати біль і радість від того, що відбувається в країні. Цим станом визначаються і думки, і слова, і вчинки людини-патріота. Запитайте у молоді, що таке патріотизм, або кого можна вважати патріотом. Більшість виявиться в скруті з відповіддю. Дослідження проведене соціологічнім центром ім. Разумкова в грудні 2013 року виявило такі показники: Молодь від 18- 29 років –

Крах ідеалів, криза моральності і духовних цінностей – серйозна проблема у вихованні молоді. Провідна роль у формуванні цивільного світогляду студентів медиків належить професійній освіті, а конкретно, педагогу, який зобов'язаний допомогти молодій людині обрати усвідомлену цивільну позицію.

У сучасних, жорстких соціально економічних умовах підготовка студентів-медиків до професійної діяльності – це, перш за все, формування у неї компетентних професійних знань, цілеспрямованості, самостійності, упевненості у власних силах. Загальновідома формула: "Патріотами не народжуються – патріотами стають". Стають під впливом тих чинників, тих умов, в яких існують. Відродження патріотичних відчуттів можна добитися рішенням різних завдань, у тому числі і через фізичний розвиток молоді, формуванні потреби в здоровому способі життя.

Всі знають латинський вислів "Mens sana in corpore sano" ("У здоровому тілі здоровий дух"). Ідеал гармонійного розвитку людини з'явився в глибокій старовині. Турбота про фізичне здоров'я вважалася в Древній Греції і Римі обов'язковою для кожного громадянина. У всі часи, у всі епохи хлопчиків спеціально навчали і готували до ролі захисника, борця, а дівчаток виховували як натхненників на подвиг своїх близьких. Філософи Древньої Греції вірили, що чоловіки і жінки повинні володіти не лише такими атрибутами, як фізична краса, сила і здоров'я; лише у з'єднанні з моральними і духовними якостями, розвиненими за допомогою вправ і змагань, вони можуть створити досконалу людину, гармонійно розвинену людину у всіх його елементах і діях

На думку основоположника теорії фізичного виховання професора А. Д. Новікова, "будь-яка якість може бути вихована лише через діяльність і в процесі діяльності, що не можна зробити людину сміливою, мужньою, колективістом одними розмовами про це. Його треба ставити в умови, що вимагають прояву вказаних якостей". Саме на заняттях фізичною культурою і на тренуваннях людина багато разів ставиться в умови для прояву таких якостей, як рішучисть, наполегливість, самодисципліна.

Постійне усвідомлене подолання фізичних труднощів, боротьба з наростаючим стомленням виховують волю, упевненість в собі. Багато спортивних і особливо ігрові моменти моделюють можливі життєві ситуації, ситуації в учбовому і виробничому колективі. Правила і норми поведінки в спортивній діяльності (колективізм, працьовитість, пошана до суперника і ін.) переносяться в повсякденне життя.

Освітню і виховну діяльність цикл фізвиховання медичного коледжу здійснює по трьох напрямах:

• через навчальні заняття;
• через спортивні заходи та змагання з різних видів спорту;
• через спорт вищих досягнень.

Систематичні заняття з фізичної культури проводяться із студентами з 1 по 4 курси з 7 видів спорту (баскетбол, гімнастика, легка атлетика, волейбол, плавання, настільній теніс, атлетична гімнастика). Організовані і успішно працюють спортивні секції з баскетболу, волейболу, атлетичної гімнастики, фітнес-аеробіки, настільного тенісу, гирьового спорту.

Щороку в студентських змаганнях і спортивних святах приймають участь до 600 студентів. Окрім розвитку фізичних якостей, студенти отримують теоретичні знання з питань здорового способу життя і організації самостійних тренувальних занять, про методи самоконтролю і історії видів спорту, наданню першої допомоги при травмах спортсменів.

Жодне змагання на стадіоні або в спортивному залі Криворізького медичного коледжу не обходиться без його традиційних ритуалів, спортивної символіки з метою патріотичного виховання. Такі моменти, як підйом прапора, виконання гімну, вітання спортсменів, барвисте оформлення місць проведення змагань, нагородження переможців, музичне супроводження, – все це, безумовно, робить виховний вплив на молодь, формує відчуття патріотизму, громадянськості, гордості, честі, відповідальності.

У коледжі існують ефективні методи виховання студентів на спортивних традиціях. На стендах є літопис розвитку кафедри фізвиховання. В кабінеті фізвиховання – виставка спортивних "трофеїв" (почесні грамоти, пам'ятні дипломи, кубки), стенд з фотографіями, що відображають яскраві моменти спортивної боротьби. Спорт вищих досягнень – один з елементів патріотичного виховання суспільства.

Він не лише забезпечує усесторонній фізичний розвиток людини, але й сприяє вихованню його морально-вольових якостей. Історія участі спортсменів нашого коледжу на Українських і міжнародних змаганнях (Р. Міхасив – вільна боротьба, В. Бойко - бокс, Семенишина С. – художня гімнастка, Семенець К. – легка атлетика і ін.) – це десятки прикладів прояву високих людських якостей: сміливості, мужності, невичерпної волі до перемоги, цілеспрямованості, працьовитості, патріотизму.

Специфіка спорту – у видовищі, що залучає багатомільйонні маси людей, які переживають перипетії спортивних поєдинків, які активно виражають свої симпатії і антипатії спортсменам і командам. Ці видовища несуть в собі могутній емоційний заряд. У основі відчуття співпереживання і причетності в спорті лежить психологічне ототожнення глядача із спортсменом, навчальним закладом, країною. Заходи "День здоров'я", "Олімпійські ігри", "Ну-мо хлопці", "День туризму", змагання з гирьового спорту та інші – є най яскравішим прикладом в залученні студентів коледжу до єднання в коло вболівальників або учасників змагань.

Студент як би ставить себе на місце спортсмена і співпереживає йому, він отримує задоволення і радість від виступів, які хвилюють, і майстерно виконаних дій. Це відчуття "співпереживання" здатне духовно підняти людину. За даними соціологічного опитування, лише 29,6% першокурсників не рахують себе уболівальниками. На думку молоді, з п'яти форм пропаганди фізичної культури найбільш ефективними були відмічені телепередачі і відвідини спортивних заходів.

На питання "чому Ви відвідуєте спортивні змагання?" – 61,2% студентів 1 курсу відповіли: "Щоб отримати заряд позитивної енергії від видовища спортивної боротьби, і щоб підтримати оплесками спортсмена або команду". Ефект співучасті, співпереживання і співтворчості студента-уболівальника – це хіба не прояв громадянської позиції? Проте на питання проведеного соціологічного дослідження центром Разумкова в 2009 році, чи "вважаєте Ви себе громадянином України, і чи готові Ви захищати інтереси і кордони своєї батьківщини?" – 68% молоді відповіли "так", 15,7% – "ні" і 16,2% респондентів випробовували скруту при відповіді на дане питання. Як бачите, ще є над чим поміркувати…

Впродовж декількох десятиліть в освіті з'являвся все новий вигляд фізичної культури, удосконалювалися методи тренувань і організація проведення спортивних змагань, але завжди зберігалося вихідне завдання – формування і виховання гармонійно розвиненої людини.

У довершенні можна сказати, що організація патріотичного виховання в медичних вузах на сучасному етапі – складний управлінський і технологічний процес. Причому всі змістовні компоненти цього процесу взаємопереплетені, доповнюють один одного, що дозволяє цілеспрямовано, комплексно будувати його.