Стаття «Сучасні засоби формування мовної компетентності студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації»

Головне завдання педагогічного колективу будь-якого навчального закладу – підготовка інтелектуально грамотної, високоморальної особистості, конкурентоспроможного фахівця, який швидко адаптується в нових економічних умовах, вільно орієнтується в інформаційному просторі, має знання та навички щодо пошуку, обробки, передачі та зберігання інформації тощо.

У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежить від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають якісний підхід до навчання молоді у ВНЗ.

Для освіти ХХІ століття характерне застосування технологій, які сприяють індивідуалізації навчання, діяльнісній активізації студентів, діалоговій взаємодії між викладачем і студентом.

Одним із шляхів підвищення якості навчання, зазначеним у Концепції Державної програми розвитку освіти, є впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій [2], зокрема під час вивчення мови.

Динамічний розвиток науки і техніки диктує нові вимоги до формування мовної особистості фахівця. Основною метою мовно-комунікативної підготовки є оволодіння студентами мовою фахової галузі у діловому, науковому та розмовному вимірах. Тому на сьогодні актуальним є питання підбору таких методів і засобів навчання українській мові, що могли б реалізувати поставлену мету.

Науковці-лінгводидакти та викладачі-практики особливу увагу звертають на інтерактивні та ігрові методи як на інструмент формування мовної особистості студентів (О. Газманова, Н. Клюєва, Ю. Касаткіна, О. Запорожець, Г. Репринцева), важливе місце серед яких посідає комунікативна гра. На сьогодні небагато праць [3], [4], які б розкривали сутність, значення комунікативної гри під час формування мовної особистості студентів, що й зумовило вибір об’єкта дослідження.

Мета статті - довести ефективність використання комунікативних ігор у процесі формування комунікативної компетенції студента вищого навчального закладу.

Комунікативна гра – це вид навчальних завдань, головна мета якого полягає в організації іншомовного спілкування в процесі вирішення поставленого комунікативного завдання або проблеми, яка передбачає обмін інформацією у процесі спільної мовленнєвої діяльності [1, с. 102]. Зі схожим значенням побутують терміни – рольова гра, ділова гра, ситуативні завдання, симуляція, імітація, які також мають на меті розвиток умінь мовленнєвої діяльності. Якщо традиційним є використання комунікативної гри під час вивчення іноземної мови, то як інструмент підвищення рівня компетентності щодо рідної мови має спорадичний вияв. Ми ж пропонуємо проаналізувати особливості цього виду роботи під час вивчення рідної мови у вищому навчальному закладі.

Науковці мають різні підходи до класифікації комунікативних ігор. За метою розглядають навчальні, констатувальні та контрольні комунікативні ігри. За кількістю учасників виокремлюють індивідуальні, парні, групові та командні. Залежно від способу передачі інформації комунікативні ігри поділяються на графічні, слухові, сюжетно-малюнкові та кодові [6, с. 91]. За рівнем самостійності розглядають повністю підготовлені, частково підготовлені та непідготовлені комунікативні ігри.

На сьогодні у структурі комунікативної компетентності науковці виокремили такі складові: мовну (орфоепічну, акцентуаційну, лексичну, фразеологічну, орфографічну, морфологічну, синтаксичну), мовленнєву (текстотворчу, жанрову, аудіювання, читання), соціокультурну, діяльнісну (тактичну, стратегічну) [3, с. 63]. Вибір відповідних мовних засобів та ситуацій спілкування дозволяє сформувати достатній рівень мовної компетенції на усіх рівнях.

Як і будь-яка інша гра, комунікативна гра має певні етапи. Рольова гра містить підготовчий, власне ігровий та постігровий етапи. Підготовчий етап має на меті повідомлення теми і мети гри, створення мовленнєвої ситуації, настанову на певний вид мовленнєвої діяльності, проектування процесу гри, підбір та аналіз мовних засобів, характерних для тієї чи іншої моделі спілкування. Власне ігровий етап дає можливість продемонструвати свої мовленнєві навички в запропонованих умовою гри ситуаціях. Постігровий етап передбачає колективне обговорення результатів, їх оцінку, детальний аналіз усіх складових комунікативної компетентності.

Розроблені робочі програми навчальної дисципліни дають широкі можливості до використання комунікативних ігор на заняттях з української мови та української мови за професійним спрямуванням, з поступовим переходом від елементарних змодельованих побутових ситуацій до комунікативних ситуацій професійного спрямування. Це дає можливість зацікавити, підсилити мотивацію студента до вивчення рідної мови. Комунікативна ситуація може бути структурним елементом заняття або ж використовуватись як основний вид діяльності на занятті з розвитку зв’язного мовлення.

Наведемо кілька тем комунікативних ігор професійного спрямування, що апробовані у Вінницькому транспортному коледжі:

• "Постраждалий і технік з аварійно-рятувальних робіт на пожежі";
• "Діалог майстра лісу з озеленювачем";
• "Бригадир і оператор дефектоскопного візка визначають пошкодження рейки";
• "Водій дрезини та технік-механік на заміні рейко-шпальної решітки";
• "Виконроб приймає у маляра якість виконання робіт на об’єкті";
• "Начальник залізничної станції і черговий по вокзалу у багажному відділенні";
• "Інструктивна нарада начальника дільниці з майстрами колії";
• "Надзвичайний стан в локомотивному депо";
• "Інструктаж начальника варти зі стрілком воєнізованої охорони в караульному приміщенні".

Більшість запропонованих комунікативних ігор та кількість осіб, що беруть участь у моделюванні ситуацій, є парними. Складний сюжет розвитку подій дозволяє мовцям формувати власну модель мовної поведінки. Комунікативні ігри такого типу повинні бути частково підготовленими, оскільки передбачають використання фахової лексики та термінології. Зазначені комунікативні ігри можуть бути використані як навчальні чи констатувальні засоби.

На практиці доведено, що комунікативні ігри сприяють розвитку навичок говоріння, умінь вживати мовні засоби різних рівнів, пристосовуватись до різних мовних ситуацій, орієнтуватись у мовних ситуаціях спілкування, будувати власну стратегію мовної поведінки.

Крім розвитку мовної компетентності комунікативні ігри формують уміння адаптуватися у суспільстві, розвивають здатність працювати у команді, формують почуття відповідальність не лише за власні дії, а й за колектив у цілому.

Отже, комунікативні ігри якісно сприяють удосконаленню комунікативної компетентності студентів, успішному їх спілкуванню українською мовою, формуванню суспільно корисних якостей людини.

Література

1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Азимов, А. Щукин. – М.: ИКАР, 2010. – 448 с.

2. Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки // Вища школа. – 2006. – № 3. – С. 114–119.

3. Компетентнісний підхід до навчання українській мові в основній школі (матеріали круглого столу) // Українська мова і література в школі, 2012. -№ 4. – С. 51–64.

4. Лещенко Г. П. Комунікативна гра як засіб формування комунікативної україномовної компетентності школярів / Г. Лещенко // Наукові записки. Серія "Філологічна". – Острог, 2013 – Вип. 40. – С. 211–215.

5. Федосеева Т. А. Коммуникативная игра: Теория и практика обучения / Т. Федосеева. – Новокузнецк, 2002. – 94 с.