Стаття «Читка нот з аркушу на основі використання сучасних технічних засобів у класі фортепіано школи мистецтв»

В даній роботі пропонується новий підхід до навчання читки нот з аркушу на основі використання сучасних технічних засобів. Залучаючи ритмо-стильові функції синтезатора та цифрового піаніно, обґрунтовується можливість оптимальним засобом активізувати безперервність процесу читки з листа, розвити т а налагодити взаємодію усіх компонентів роботи по розвитку навику читки з аркушу.

Протягом багатьох століть музиканти використовували виключно акустичні інструменти, а нотний запис був єдиним засобом фіксації музики. Поява електронних звукозаписуючих устроїв та музичних інструментів відкрила нову сторінку в музичному житті людства. Починаючи з другої половини ХХ ст., велика кількість їх широко застосовувалась не лише у професійній музиці, але стала доступними для любительської аудиторії.

Використання цих досягнень прогресу відкрило великі перспективи, як у виконавській, так і в навчальній діяльності музикантів, створило умови для модернізації цієї освітньої сфери. Клавішний синтезатор, як і ряд інших електроакустичних музичних інструментів, уявляють собою спеціалізований музичний комп’ютер. Його широке розповсюдження у професійній музиці та в побуті – прояв сучасних тенденцій комп’ютеризації різних видів діяльності.

Безумовно, можливості фортепіано великі і не один цифровий та електронний інструмент, навіть якісний, не можуть замінити фортепіанне звучання, де усе залежить від виконавця, його емоційного та художнього втілення. В той же час, синтезатор має велику можливість в розвитку творчості учнів в галузі музичної освіти. Вже на початковому етапі навчання гри на фортепіано педагог та учень поставлені у складні обмежені рамки.

Учень хоче почути зразу усю музику, саме тоді народжується його зацікавленість у заняттях. На фортепіано - це можливо у ансамблевій грі з педагогом, де у педагога звучить практично цілий твір, а учню надається можливість виконати декілька звуків. Кожен з нас перші уроки починає з підбору простих дитячих по співок по слуху. В цьому випадку дуже корисно використовувати методичні рекомендації Т. Смирнової (одночасний підбір акомпанементу).

Але в даному випадку можливість почути твір масштабно обмежена, так як навички ще не сформовані, але присутнє бажання грати. І тут в нагоді стає синтезатор. Його можливості великі. І при використанні програми автоакомпанементу учень одразу занурюється в музику, а якщо добавити різноманіття стилів та звучання різних інструментальних тембрів та звуків, то безумовно цей процес стає більш цікавим для дитини.

Новітні інформаційні технології на основі яких, побудований клавішний синтезатор, дозволяє збагатити творчість учнів. Творчість музиканта, таким чином, стає більш багатогранною та захоплюючою, і водночас простою та продуктивною.

Усе це робить цифрові інструменти цінним засобом музичного навчання. Широкий фронт музично – творчої діяльності дозволяє подолати однобічну виконавську направленість традиційного музичного навчання, сприяє активізації музичного мислення, вихованню та розвитку в повному обсязі його музичних здібностей. А простота та доступність даної діяльності дозволяє значно розширити коло залучених у неї дітей та підлітків.

Навчання музикуванню на синтезаторі пов’язане з вирішенням трьох ключових завдань:

• отримання базових знань з теорії музики, засвоєння художніх можливостей інструменту та засвоєння виконавської техніки.
• теоретичний матеріал включає не лише елементи музичної грамоти, але і необхідні для музично – творчої діяльності відомості про гармонію (інтервали, лад, тональність, системи тональних функцій), фактуру, форму;
• художні можливості синтезатора виявляють ознайомлення з його звуковим матеріалом (набір тембрів та шумів) та засобів внесення різних коректив в цей звуковий матеріал;
• задачі засвоєння виконавської техніки включають постановку руки, формування навику позиційної гри, підкладання першого пальця, стрибків, а також набуття специфічних навичок, пов’язаних з переключенням режимів звучання під час гри на електронній клавіатурі.

Але потенційні можливості багатьох технічних засобів та музичних інструментів лишаються не використаними повністю.

Аналізуючи проведені дослідження видатних теоретиків виконавського мистецтва бачимо, що в процесі навчання одного з складних видів виконавської діяльності – читанню нот з листа – застосування синтезатора та специфічних магнітофонних записів дає великий ефект, недосяжний за допомогою вже відомих традиційних методів.

Існує декілька факторів на користь їх включення в процес навчання гри з листа. За допомогою електронних музичних інструментів у учнів

• по-перше: активізується цілісний процес сприйняття та озвучування нотного тексту;
• по-друге: формується позитивне відношення до занять та самого процесу гри з аркушу;
• по-третє: суттєво підвищується ефективність самостійної роботи.

Спробую пояснити вище сказане.

1. Одна з головних причин відставання цього виконавського навику від загально технічного рівня музиканта полягає в інтерференції навику (від. англ. habit interference), що уявляє собою "негативний ефект переносу навичок, при якому виконання (засвоєння) одного навику гальмує виконання іншого (5, с. 207).

В даному випадку якісній реалізації процесу гри з листа заважають навички розбору нотного тексту, фіксовані та стандартизовані щоденними багаточасовими заняттями по розучуванні програмного репертуару. Інтерференція навиків проявляється в багато чисельних зупинках ігрового процесу та виправлені супутніх помилок.

Ці огріхи торкаються технологічного боку виконавського процесу та особливо характерні для учнів, що володіють навиками гри на фортепіано, але не вміють читати з листа. В якості технічного засобу, за допомогою якого інтерференція навичок формується в найкоротші строки, використовується синтезатор типу YAMAHA PSR-350. часткова втрата динамічної сторони виконання компенсується закладеними в устрої цього інструменту функціями метро ритмічного та стильового супроводу. "В ансамблі" з синтезатором або цифровим піаніно (має аналогічні функції) можливо оптимальним засобом добитися процесу озвучування нотного тексту без зупинок.

Використовуючи в процесі гри в якості фонового супроводу, вони являються міцним засобом відпрацювання цілісного вміння читати з листа. Зокрема – активізують довільні увагу і роботу оперативної пам’яті, прискорюють когнітивні процеси, що в комплексі ведуть до підвищення сприйняття нотного тексту та мобільності і с координованості усіх сенсорних систем, розвивають темповий потенціал того, що грає на інструменті.

Розглянемо вплив допоміжних технічних засобів на метро ритмічний та темповий бік виконання. Як показує практика, в процесі гри з листа часто спостерігаються певні проблеми з організацією метро ритмічної структури твору. Тож для їх подолання необхідне виконання двох умов: відчуття рівномірності та безперервності метричної пульсації; чітке усвідомлення величини тривалості, якій дорівнює проміжок часу від одного пульсу до наступного. Саме відчуття рівномірної та безперервної пульсації дає супровід синтезатора (або цифрового піаніно). Традиційно з цією метою музиканти використовують метроном, який дозволяє сформувати у учнів стереотип рівномірної пульсації (6, с. 92).

Але вважається, що опора на ритмо – стильовий фоновий супровід синтезатора дозволить вирішити поставлене завдання скоріше та ефективніше. Використовуючи в процесі гри з листа синтезатор, знаходимо саме той стимул – стабільну метричну пульсацію, заповнену ритмічним змістом, що діє на рецептор часу. Тобто цей фактор не дозволить загубитися у часових проміжках між сусідніми пульсаціями, що особливо актуально для читання з листа творів у повільних темпах.

Актуально для методики навчання гри з аркушу вплив на темпові характеристики. Виконання в темпі, максимально наближеному до указаного в творі, є важливим якісним показником успішності процесу читання і з технологічного, і з художнього боку. Оригінальність подібного методичного прийому програванні тексту тричі з поступовим прискоренням темпу від виконання до виконання. При цьому темп чітко фіксується та регулюється за допомогою тих же функцій ритмо – стильового супроводу. Застосовуючи цей метод від уроку до уроку, відбувається систематичне виховання порогу сприйняття нотного тексту, а активізація усього комплексу навичок призводить для розвитку швидкісного бар‘єру гри з листа. "Збільшення швидкості самого процесу читання, якісного сприйняття нотного тексту – значний фактор професійного та художнього прогресу учня – музиканта", - вірно відмічав К. Цатурян (9, с. 45).

2. Використання на уроках сучасних музичних інструментів робить навчання з боку молоді привабливим, формує у них позитивну мотивацію до занять гри з аркушу, та до самого процесу читання нотного тексту.

Мотивація – надзвичайно важливий фактор, який визначає сприйняття нотного тексту. Внутрішня мотивація звичайно відбувається з почуття задоволення та завершеності, вона впливає і на довільну, і на після довільну увагу (10, с. 90). Необхідно пригадати, що дивовижні результати гри з листа багатьох відомих піаністів (Ф. Ліста, М. Балакірєва, М. Мусоргського, С. Рахманінова, С. Прокоф‘єва, С. Ріхтера та інші) основані саме на яскраво вираженій внутрішній потребі до занять саме цим видом діяльності.

Наприклад, про Ф. Блюменфельда розповідали, що "коли Феліксу було років десять, він міг годинами не відриватися від роялю, читати з аркушу усе, що йому попадалося під руки, постійно музикуючи та захоплюючи інших" (11, с. 283).

Але у сучасних дітей подібна мотивація виражена дуже слабо в силу певних причин, основна з який – можливість знайомства з музичною літературою лише завдяки пасивного прослуховування записів. Дійсно, в ХХ столітті в результаті інтенсивного розвитку науково – технічної думки з’явились доступні для масового користування звукозаписні та звуковідтворюючі устрої: магнітофони, програвачі грамплатівок, аудіо – відео плеєри, та насамкінець, комп’ютерні технології та Інтернет. З їх розповсюдженням зникає необхідність безпосереднього програвання нотних текстів на інструменті.

Але при відсутності внутрішньої мотивації існує потенціальна можливість діяти на зовнішню її сторону. Впровадження в процес гри з листа на сучасних музичних інструментах допоможе активізувати зовнішню мотивацію. (12, с. 140).

3. Насамкінець, застосування електронних музичних інструментів в процесі навчання читання з листа відображується в інтенсифікації навчального процесу, підвищенні ефективності праці викладачів та тих, що навчаються.

Особливого значення в домашній роботі повинно надаватися магнітофонним (аудіо) записам однієї з партій фортепіанного ансамблю або соло інструмента (голос). Пригадаємо, що на користь читки з листа під записаний на магнітофон голос писав Е. Шендорович, якій розглядав питання читки з листа камерно – вокальних творів: "…У піаніста виникає навик дуже швидкої орієнтації та просування без зупинок уперед в процесі розвитку музичного матеріалу" (13, с. 50).

На сучасному етапі, при запису будь якої партії ансамблевих або камерно – вокальних творів на магнітофон неодмінно використовуються ритмо – стильові функції синтезатора. Граючи нотний текст з листа, учень повинен одночасно чути та з найбільшою точністю співпадати і з фоновим супроводом синтезатора, і з партією ансамблю, що записана на магнітофон.

Введення у повсякденну самостійну роботу по читці нот з аркушу синтезатора та аудіо записів дозволяє учням чітко організувати заняття, без присутності викладача, але з гарантованим результатом. Така робота набуває творчого характеру, "не тільки розвиває творчий потенціал особистості, але забезпечує глибоке засвоєння знань, вмінь та навичок, так як вони постійно беруть участь в індивідуальній діяльності учнів, проходячи систематичну внутрішню переробку в процесі нового" (14, с. 25)

Необхідно підкреслити, що синтезатор або цифрове піаніно використовуються як допоміжні інструменти. Час їх використання обмежений рішенням конкретних технологічних завдань на початковому етапі формування навику читки з листа.

Отже, використання сучасних технічних засобів допоможе найбільш ефективно вирішити проблеми подолання інтерференції навичок, сформувати метро ритмічний та темповий бік виконання музичного твору з листа. Такий підхід дозволить оптимальним засобом активізувати безперервність процесу сприйняття та озвучування нотного тексту, розвити не тільки окремі компоненти цієї складної здібності, але і налагодити їх взаємодію.

Список використаної літератури:

1. Бучнєв А. А. Особливості використання технічних засобів в навчанні гри на духових інструментах: Автореф. дисс. … канд. мист. М., 2002.
2. Технічні засоби навчання в курсе фортепіано: Методичні рекомендації / Сост. Клин В. Л. Київ: ДУК ім.  А. Є.  Корнейчука, Кафедра ф-но, 1982.
3. Слуцька Л. С. Удосконалення підготовки музикантів –виконавців (з досвіду роботи фортепіанного факультету МДК ім.  П. І.  Чайковського): Дисс. канд. мист. М., 2000.
4. Хазанов П. А. Оптимізація самостійних (домашніх) занять учнів-музикантів (на матеріалі роботи класу загального фортепіано): Дисс. … канд. пед. наук. М., 1996.
5. Великий психологічний словник / Упор. Та заг. ред. Б.  Мещеряков, В.  Зінченко. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004.
6. Чертовський А. Н. Інноваційні підходи до початкового навчання гри на фортепіано (на матеріалі навчальної роботи з учнями під росткового та раннього юнацького віку): Дисс. канд. пед. наук. М., 2000.
7. Креч Д. Сприйняття руху та часу // Хрестоматія по відчуттю та сприйняттю. М.: МДУ, 1975.
8. Верхолаз Р. А. Питання методики читання нот с листа. М.: АПН РСФСР, 1960.
9. Цатурян К. А. Педагогічні основи засвоєння учнями нового музичного матеріалу: Дисс. канд. пед. наук. М., 1983.
10. Солсо Р. Когнітивна психологія. М.: Тривола. М.: Ліберія, 2002.
11. Нейгауз Г. Г. Роздуми, спогади, щоденники. М.: Музика, 1983.
12. Великий тлумачний психологічний словник. В 2-х томах. Т.  1 / Сост. А.  Ребер. М.: Вече, 2001.
13. Шендерович Е. М. У концертмейстерському класі: Роздуми педагога. М.: Музыка, 1996.