Стаття «Формування здорового способу життя»

Найважливішою якісною характеристикою суспільств являється спосіб життя людей, класів, націй, суспільства в цілому. Не випадково тип громадської формації часто відносять до умов способу життя. Проблема способу життя і його якості стає дискусійною через негативні наслідки науково-технічного прогре су, загострення екологічної кризи, глобалізації тощо.

Спосіб життя — це загальна формула щоденного буття особистості, типові, часто практиковані норми поведінки людей, спосіб їхньої діяльності в праці й побуті, у виробництві й споживанні як матеріальних, так і духовних цінностей. Способу життя не існує у тварин. Він є тільки там, де є культура. Тільки в людей культура організує, надає певну ритміку й символічний сенс сукупності подій, що характеризують спосіб життя. Культура й спосіб життя - дві сторони одного цілого.

Виокремлюють різні види способу життя. При цьому основою можуть слугувати певні системи соціально-культурних цінностей, пріоритетів: картини світу, розуміння норм, коло спілкування, інтереси, потреби і способи їх задоволення та ін. Приміром, здоровий спосіб життя передбачає правильне харчування, дотримання правил і норм гігієни, наявність умов на роботі й удома, заняття спортом, мінімальне вживання алкоголю тощо.

Можна також вести мову про спосіб життя "золотої молоді", номенклатури, інвалідів, про аскетичний (турбота про спасіння власної душі, спартанська скромність), студентський (асоціюється з безтурботністю й легким ставленням до життя), армійський, курортний, міський, сільський, злочинний та ін.

Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) - це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Науці відомі багато прикладів пропаганди та ведення здорового способу життя науковцями, письменниками, видатними людьми тощо. Наприклад:

• Пол Брегг - розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти, Шелтон Герберт— дієтолог і автор книг по здоровому харчуванню,
• Амосов Микола Михайлович —автор новаторських методик в кардіології, робіт з геронтології та раціонального планування суспільного життя,
• Семенов Сергій Петрович —лідер співтовариства, учасники якого зацікавлені світоглядними питаннями, природою людини, його духовними можливостями,
• Жданов Володимир Георгійович — лектор і пропагандист, відомий своїми лекціями про здоровий спосіб життя, шкідливість тютюнопаління та алкоголю,
• Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей.
• Малахов Геннадій Петрович — російський популяризатор здорового способу життя. Розробив авторську систему оздоровлення та багато інших.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної.

Здоровий спосіб життя - це система поведінки людини, яка охоплює культуру руху, харчування, взаємини, повноцінне сімейне життя, творчу активність, високоморальне ставлення до довкілля, інших людей і до самих себе; це захоплення, любов до рідних, а також бажання творити добро. Вивчення стану проблеми в сучасних наукових дослідженнях дозволило сформулювати, конкретизувати і науково обґрунтувати умови ефективного формування здорового способу життя, а саме:

• ціннісне відношення до здоров'я і здорового способу життя розглядається як цільовий і змістовний компонент життєдіяльного процесу;
• оволодіння цінностями здорового способу життя,
• системне вирішення проблем формування здорового способу життя в освітньо-інформаційному і поведінковому плані;
• диференційований і індивідуалізований відбір змісту, форм і методів формування здорового способу життя;
• програмно-методичне забезпечення формування здорового способу життя населення;
• облік не тільки власне виробничих перспектив такої реалізації, але і її рекреативних і реабілітаційних перспектив і можливостей.

Як показав аналіз освітньої практики, можна виділити наступні основні напрями по формуванню здорового способу життя:

Створення інформаційно-пропагандистської системи підвищення рівня знань про негативний вплив чинників ризику на здоров'я, можливостях його зниження.

Другий важливий напрям формування здорового способу життя - так зване "навчання здоров'ю".

Висновки

Отже, здоровий спосіб життя - це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування, побут, умови праці, рухова активність.

Для усвідомлення здорового способу життя важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових здорового способу життя, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров’я.

Література

1. Воронцова Т. В., Мацебула Н. В., Репік І. А. Основи безпеки життєдіяльності. — К.: Алатон, 2005.
2. Лисицин Ю. П. Образ жизни и здоровье населения. М., 1982
3. Лисицин, Ю. П. Общественное здоровье и здравоохранение / Ю. П. Лисицын, Н. В. Полунина. –М.: Медицина, 2002
4. Максименко С. Д. Актуальні питання психологічного обґрунтування заходів пропаганди здорового способу життя серед підлітків та юнаків. // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. № 11. Соціально-педагогічні аспекти збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді в Україні: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (12 – 13 квітня 2007 р.) – Мелітополь, 2007.
5. Основи здорового способу життя. Книга для батьків / За заг. ред. К. С. Шендеровського – К.: КМЦСССДМ, 2005