Виховний захід „Реклама - це сучасне мистецтво”

Мета: формування загальної культури споживання, формування навичок критичного мислення і протидії рекламі шкідливих продуктів, тютюну та алкоголю; розвиток навичок розбудови стосунків та протидії негативному соціальному впливу; формування навичок розпізнавання правдивої, перебільшеної і відверто неправдивої інформації у рекламі.

(відеоролик 1) Як ви вже здогадалися, тема нашої виховної години – "Реклама. Реклама – це сучасне мистецтво". Зараз реклама має величезне значення в нашому житті. (слайд2) Вона визначає наш стиль і спосіб життя, впливає на наші погляди, наше відношення до себе і навколишнього світу. Вона показує нам готові форми поведінки в тій чи іншій ситуації, визначає, що добре і що погано.

Ми купуємо те, що нам говорять чи радять. (слайд 3) Кожний з нас, навіть не помічаючи, знаходиться під впливом реклами. Ми не помічаємо, як вона на нас діє. Ми стали рабами науково-технічного прогресу, і реклама цим вміло користується.

В нашій країні рекламний тиск зростає з кожним днем, на це витрачаються величезні гроші. Приносячи своїм замовникам багатомільярдні прибутки, реклама сама стає дорогою. В середньому на рекламу витрачається 3 мільярди доларів. (відеоролик 2)

Коли з’явилася реклама? Виникнення реклами належить до 1-го тисячоліття до н. е. (слайд 4) Ця перша знайдена в стародавньоєгипетському місті Мемфісі реклама, являла собою камінь з висіченим на ньому написом: "Я, Ріно, з острова Кріт, за волею богів тлумачу сновидіння". В числі стародавніх рекламних оголошень є стародавньоєгипетський папірус, (слайд 5) в якому знаходиться інформація про продаж рабів та інших послугах.

В стародавньому Римі таку інформацію розміщували в спеціальних квадратах, накреслених на стінах будинків. (слайд 6) Це не подобалось багатьом жителям, тому місцеві влади забороняли писати такі оголошення.

Однак найпопулярнішою формою реклами в стародавні часи все ж була усна реклама. (слайд 7) Торговці і ремісники гучно вихваляли свій товар на ринках та вулицях, привертаючи увагу покупців. До речі, слово "реклама" походить від латинського "reclamo", що означає "вигукувати".

До більш пізніх прикладів реклами належать оголошення про шинки, (слайд 8) використовувались об’яви типу: "Прохожий, пройди до 12-тої башти. Там знаходиться винний погріб Сіркуса. Зазирни туди. До зустрічі."

В середні віки про рекламу також знали, як про відмінний засіб залучення нових покупців. Ремісники ставили клеймо на свій виріб, яке повідомляло про якість товару. Створювалися вивіски, (слайд 9) на яких зображувався предмет, що асоціювався з діяльністю рекламуючої лавки чи послуги. Наприклад, над входом у пекарню висіла вивіска із зображенням калача, а над майстернею коваля – залізний молот та кліщі. Цікавий факт, що вже в ті часи наглядна реклама приносила прибуток: чим красивіша була вивіска, тим більше відвідувачів було у торговців чи ремісників.

В 1450 році Іоганн Гуттенберг (слайд 10) винаходить друкарський станок, який відкрив нову сторінку рекламної продукції. Тоді з’явилися афіші – пращури сучасних рекламних плакатів. З часом в Європі створюється різноманітний друкарський ринок, з’являється конкуренція, в результаті якої реклама стає більш продуманою.

В 20-му столітті в Росії з’являються нові види реклами, (слайд 11) наприклад, "світлова реклама" - рекламний плакат, який освічував прожектор.

З часом реклама завоювала всі друкарські видавництва, (слайд 12) з винайденням радіо та телебачення вона виходить на новий рівень свого розвитку. Сьогодні неможливо уявити світ без сучасних видів реклами і Інтернет реклами.

(відеоролик 3)

Зараз послухайте про деякі хитрощі, що вигадують стилісти, коли рекламують продукти харчування. Дуже важливо зробити, щоб їжа виглядала максимально апетитно. (слайд 13) Тому послуги фуд-стилістів користуються все більшим попитом. Фуд-стилісти займаються підготовкою їжі для рекламних роликів і фотосесій.

Їжа в рекламі повинна бути перш за все красивою, а не смачною. Необхідно, щоб зображення продуктів приносило естетичне задоволення, а самі страви виглядали так апетитно, щоб від їх вигляду текла слина. (слайд 14) Але натуральні продукти рідко мають ідеальний вигляд або під час зйомок у них псується товарний вигляд. Тому фуд-стилісти вдаються до різноманітних хитрощів, щоб приховати недоліки і зробити їжу привабливішою.

Щоб зробити красиву і якісну рекламу продуктів харчування, при фотографуванні використовують фотоапарати, дорогі об’єктиви, спалахи, фони, різні атрибути. Продукти швидкого приготування мають непрезентабельний вигляд і їх доводиться готувати самим. (слайд 15) Наприклад, для реклами супів в пакетиках готують справжній суп. Але для того, щоб інгредієнти не потонули, а плавали на поверхні, на дно тарілки наливають шар прозорого желатину. Потім зверху наливають підфарбовану воду і викладають шматочки овочів, шинку, маслини, зелень.

Желатин, взагалі, багатофункціональний засіб – його часто додають в кашу або пюре, потім з них можна робити гарні завитки.

Соуси підфарбовують харчовими барвниками. (слайд 16) Але якщо барвник відразу додати в соус, в ньому утворюються грудки і він розсиплеться. Тому спочатку барвники розводять спиртом, а потім змішують з соусом.

Курку покривають фарбою і обробляють будівельним феном. (слайд 17) Курка повинна бути і не смажена, і не варена, і не сира. При смаженні м’ясо потемніє і зменшиться в обсязі. Варена курка в рекламі виглядає неапетитно. Цю непросту задачу вирішили за допомогою будівельного фену – він підсмажує шкірку, додає м’ясу золотистий колір, але не деформує його. Для імітації пишної курячої грудки під шкіру закачують великим шприцом картопляне пюре.

Котлети (слайд 18) для зйомки нагрівають феном або паяльною лампою, підфарбовують акриловими фарбами і покривають лаком для волосся. Так створюється видимість соковитої котлети з рум’яною скоринкою. М’ясо підфарбовують солідолом, мазутом або соєвим соусом.

Паштет теж важко знімати. (слайд 19) Він виглядає малопривабливим і намазується на хліб грудками, тому замість нього фуд-стилісти використовують пластилін, або іншу субстанцію схожу на паштет.

Складніше за все знімати гамбургери, пельмені і лазанью. (слайд 20) Гамбургери і сендвічі скріплюють зубочистками, а щоб жирне м’ясо не стикалося з листками салату, між ними кладуть картонні квадратики.

Пельмені (слайд 21) з пакетів для зйомки реклами не використовують, їх доводиться ліпити вручну. Пельмені роблять з тіста і солі, щоб вони мали рівний колір, а м’ясо, взагалі, не додають, інакше воно буде просвічуватись крізь тісто темними плямами. А замість сметани з пельменями знімають клей ПВА – він густий і ллється повільно.

Серед усіх напоїв найбільше знімають пиво, (слайд 22) але замість пива часто наливають чай, яблучний сік, рослинне масло або воду з барвниками. А пивну піну роблять за допомогою прального порошку, піни для гоління або господарських засобів. Спочатку її збивають вінчиком, а потім накладають в келих ложкою, така піна тримається досить довго. Пивні келихи натирають мастикою і розпилювачем роблять маленькі крапельки. При зйомці льоду в келиху використовують желатинові, скляні або акрилові кубики.

Реклама майонезу (слайд 23) найбільш поширена після реклами пива. Майонез не дуже красиво виглядає в кадрі, тому в нього часто додають вапно. Так він стає світлішим і краще ллється.

Знімати справжню каву (слайд 24) в рекламі – це тільки затратно, тому замість неї ллється підфарбоване рослинне масло, а актори п’ють із чашок кока-колу. Пар від кави роблять уже на комп’ютері.

Замість справжніх цукерок або тістечок (слайд 25) для зйомки роблять їх збільшені дерев’яні копії. Йогурти в рекламі замінюють клеєм ПВА, підфарбованим в потрібний колір. А ягоди і горіхи, що падають в йогурт, зазвичай роблять з пластика і покривають лаком. Морозиво готують із силікону, гелю або пластику.

Фрукти і овочі використовують натуральні. (слайд 26) Їх довго вибирають, натирають олією для блиску і наносять гліцерином крапельки роси, щоб вони виглядали свіжими.

Отже, фуд-стилістика – це не просто зйомка їжі для реклами, а досить творчий процес. (слайд 27) Робота фуд-стиліста вимагає майстерності і терпіння, на підготовку деяких страв може піти декілька годин або навіть цілий день. Але й послуги професійних кулінарів-декораторів коштують недешево – до 200 доларів за один робочий день. Врешті виходить красива картинка і рекламні агентства платять хороші гроші за такі псевдо кулінарні шедеври. Але те, що ми бачимо в рекламних роликах, в реальності приготувати просто неможливо. (відеоролик 4)

Щоб змусити людей придбати товар, рекламодавці нерідко наводять не всі його якості, а лише ті, що показують продукт з кращого боку. Часто ці якості перебільшені, інколи – відверто неправдиві. (слайд 28)

Найчастіше реклама містить два повідомлення. Одне з них явне (наприклад, купи фарбу для волосся), а інше – приховане (потім твоє волосся буде виглядати як у моделі, що її рекламує). (слайд 29)

Щоб продати більше товарів, фахівці рекламного бізнесу визначають цільову групу, наприклад, пенсіонери, батьки, бізнесмени, підлітки. Вони намагаються знайти те, що є важливим для цих людей (для пенсіонерів – ціна, для батьків – користь для здоров’я дітей, для підлітків – те, що вважається сучасним, крутим, допомагає почуватися дорослішим). (слайд 30)

Якщо товар корисний (як пральний порошок чи олія), рекламодавці намагаються привернути увагу до тих якостей, що вигідно вирізняють саме цю торгову марку (ціна, ефективність, смак). (слайд 31) Коли ж людина не має природної потреби у його вживанні (наприклад, алкоголю чи тютюну), то рекламодавці використовують інші потреби, щоб вона почала вживати цей продукт і стала залежною. (відеоролик 5)

Виробники тютюну та алкоголю отримують величезні прибутки і не мають наміру відмовлятися від них, хоч їх продукція шкодить здоров’ю людей. (слайд 32) Головне їхнє завдання – залучити до паління і вживання алкоголю якомога більше молоді замість тих, хто кинув пити чи палити чи вже помер.

Вони вдаються до різних хитрощів, щоб обійти закон про заборону чи обмеження реклами і переконати всіх у привабливості свого товару. Наприклад, будь-якими способами намагаються довести, що людину з сигаретою неодмінно супроводжує успіх, благополуччя, що пиво – це сучасний стиль життя, а той, хто курить і п’є, належить до особливого світового товариства, кращої частини людства.

Власники тютюнових компаній розраховують (і недаремно!), що молода людина спробує сигарету, звикне розважатися з пляшкою пива. Отже, неодмінно потрапить у нікотинову та алкогольну залежність і поповнить ряди тих, хто примножує їхні прибутки. (слайд 33)

Так, для залучення підлітків до паління чи вживання алкоголю наголошують, тиснуть на їх потреби у спілкуванні з друзями, належності до групи, самостійності, визнанні. Це видно з реклами пива і тютюну, де найчастіше зображують молодих людей і пропагують характерні для молоді цінності – свободу, незалежність, прагнення бути модним, сучасним, мати дорослий вигляд.

Тютюнові та алкогольні компанії борються з тими, хто проводить антинаркотичну пропаганду. (слайд 34) Вони називають їх порушниками прав і свобод людини. Спеціально виступаючи спонсорами спортивних змагань, особливо з екстремальних видів спорту, вони використовують це, аби лукаво заявляти, що молодість не може існувати без азарту, ризику і зневаги до небезпек.

Паління призводить до порушення роботи серця, виникнення ракових, серцево-судинних, легеневих і шлункових захворювань, спотворює зовнішність. Вживання алкоголю й наркотиків загрожує життю і здоров’ю людей. Вони не допомагають розв’язувати проблеми, а лише поглиблюють їх і породжують нові.

Мета реклами – збільшити продаж товарів. Іноді реклама надає неповну і навіть неправдиву інформацію. (слайд 35)

Підлітки – головна цільова група для реклами сигарет і алкогольних напоїв. Тютюнові та алкогольні магнати розраховують на те, що у молодих людей виникне залежність і вони збагачуватимуть їх до кінця свого життя. У підлітковому віці людина прагне більшої свободи. То чи варто потрапляти у рабство до виробників тютюну та алкоголю, яких називають торгівцями смертю? (відеоролик 6)

Щоб зробити рекламу ефективнішою і примусити якомога більше людей зацікавитися тим чи іншим продуктом, рекламні агентства використовують певні стратегії. (слайд 36)

Голос зірки. Відомі люди, зазвичай актори, співаки, спортсмени вихваляють товар і розповідають, як вони ним користуються. Складається враження, що цей товар справді хороший, і якщо ти хочеш бути схожий на зірку, тобі теж треба його придбати.

Голос експерта. Лікарі, науковці (або актори в ролі експертів) розповідають про ефективність товарів. Оскільки люди довіряють експертам, вони купують саме цей товар.

Факти і цифри. (слайд 37) Наводяться докази ефективності продукту (наприклад для схуднення). Ця техніка часто комбінується з голосом авторитетної людини.

Порівняльні тести і опитування. (слайд 38) Наводять порівняльні якості рекламного продукту (А) з подібними товарами (В і С). Показують, що товар А набагато ефективніший за товар В і дешевший за С. Нерідко поєднується з опитуванням споживачів.

Демонстрації. Демонструють, як ефективно діє продукт (зазвичай за найсприятливіших умов). Деякі з таких реклам значно перебільшують позитивні якості товару – прального порошку чи пилососа.

Апеляція до бажання належати до групи. Складається враження, що всі користуються цим товаром. (слайд 39) А коли це так, то й ти маєш його придбати, щоб не бути "білою вороною".

Експлуатація сексуальної тематики. Завдяки використанню привабливої моделі складається враження, що продукт додасть тобі сексуальності. (слайд 40)

Апеляція до прагнення бути дорослим. Складається враження, що вживання продукту зробить тебе дорослішим і респектабельнішим.

Обіцянка насолоди. Складається враження, що без цього товару ти не зможеш по-справжньому повеселитись і відпочити.

Прагнення популярності. Переконують, що коли ти купиш цей товар, то станеш набагато популярнішим. (слайд 41)

Ефект розпродажу. Оголошують, що кількість товару обмежена, а знижка діє лише кілька днів. (відеоролик 7)

Ми говорили про комерційну рекламу, але є ще й реклама соціальна. (слайд 42) Цей термін використовується тільки в країнах СНД. Соціальну рекламу визначають як рекламу, що присвячена суспільним інтересам. Темами таких реклам є вплив на суспільну думку з приводу охорони здоров’я, соціального захисту населення, захисту прав людини, охорони навколишнього середовища та інших соціально важливих питань. (слайд 43) Така реклама не має на меті прямо чи опосередковано отримати прибуток. Хоча не можна заперечити, що вона впливає на загальний комерційний ринок. Проте в соціальній рекламі забороняється згадування будь-яких товарів чи осіб, що їх виробляють.

Соціальну рекламу можуть замовляти будь-які суб’єкти, але зазвичай це державні органи або неприбуткові організації. (слайд 44) Соціальна реклама створюється і розповсюджується безкоштовно, точніше з етичних міркувань, суб’єкти рекламного ринку відмовляються від прибутку. Зараз подивіться, будь ласка, декілька роликів соціальної реклами. (відеоролик 8)

На сьогодні соціальна реклама (слайд 45) тільки починає розвиватися в Україні. За певними даними вона становить лише 1% від рекламного ринку України. (960 тис. доларів по відношенню до загального об’єму в 96 млн. доларів США в 2002 році).

Соціальна реклама в демократичній країні підвищує престиж і сприяє збереженню творчих форм у рекламному агентстві. У Великобританії рекламні агентства виборюють право робити та розповсюджувати соціальну рекламу. Для телерадіоорганізацій соціальна реклама слугує аргументом проти звинувачень у непотрібності та шкідливості реклами.

Соціальна реклама необхідна в Україні. (слайд 46) Вона сприяє вирішенню суспільних проблем, соціальній підтримці населення, підвищує рівень культури та моральності суспільства, а також сприяє побудові громадянського суспільства. Окрім того, розумні люди знають, а історія це підтверджує, що хороші ідеї потребують реклами значно більше ніж погані. (відеоролик 9)

А зараз пропоную до вашої уваги послухати деякі цікаві факти про популярну і добре розрекламовану продукцію в нашій і інших країнах світу.

SNICKERS. (слайд 47) В нашій країні перші шоколадні батончики Снікерс з’явилися у 1992 році і представлялись як снек, який заміняє повноцінний обід. Бувший радянський споживач довго не міг звикнути до того, що на обід замість супу можна їсти шоколадку, і купував батончик тільки як "солодке до чаю". Після цього рекламне агентство презентувало Снікерс для підлітків, які, взагалі, люблять солодощі і не люблять суп.

Alka-Seltzer. (слайд 48) Після того, як в 1960-х роках в рекламі цих пігулок почали кидати в склянку з водою не одну, а дві пігулки – продаж лікарського препарату збільшився рівно вдвічі. Хитрий рекламний хід придумало агентство Tinker&Partners.

Pepsi. (слайд 49) Першим в Росії цей напій прорекламував Микита Хрущов. В 1959 на американській національній виставці у Москві, в той час віце-президент США Річард Ніксон, вм іло використовуючи роль господаря, запропонував Хрущову спробувати напій. Фото, на якому радянський лідер тримає в руках склянку з логотипом Pepsi, довго був на сторінках газет і рекламних журналів. Той знаменний момент в історії бренду вважається "Днем народження" Pepsi в Росії.

"Книга рекордів Гіннесса". (слайд 50) Знаменита книга є ні чим іншим, як рекламним трюком, придуманим управляючим директором пивної компанії Guinness сером Х'ю Бівером. В 1954 році на вечері, яку влаштувала компанія "Векфорд" для мисливців, Х’ю Бівер спорив з кимось із гостей, хто швидше літає – ржанка чи шотландська куріпка. І до Бівера прийшла думка, що на таких невеликих посиденьках в усьому світі за келихом пива відбуваються справжні спори про ", най, най". (слайд 51) Він вирішив створити книгу, де будуть знаходитися офіційно підтверджені рекорди у всіх галузях. Рік пішов на дослідну роботу, і в 1955 році перша 198-сторінкова книга була готова. Успіх був величезним: ще до Різдва вона стала у Великобританії бестселером, приносячи пивному бренду непоганий прибуток.

Camel. (слайд 52) Одну із перших в Америці рекламу спробував тютюновий бренд Camel в 1913 році. Вирішивши, що верблюд, це не тільки запам’ятовуюча яскрава картина, але й відмінний шлях для рекламних нововведень, спеціалісти тютюнової компанії за декілька днів до приходу першої партії сигарет в продаж, дали загадкові об’яви. "Верблюди" - говорило одне з них. Через декілька днів з’явилося: "Верблюди йдуть", а потім – "Завтра в місті верблюдів буде більше, ніж в Африці і Азії разом взятих!" На наступний ранок заінтриговані американці дізнались, нарешті, правди. "Цигарки Camel вже тут!", - говорила фінальна об’ява.

Chupa Chups. (слайд 53) Зазвичай у дітей, після того, як вони з’їдають льодяник, стають липкі руки, і вони, не довго думаючи, витирають їх одягом. Льодяник на паличці, яким можна було ласувати, не замазуючи одягу, придумав у 1958 році Енріке Бернат. Новаторську паличку оцінили споживачі у всіх країнах світу.

Marlboro. (слайд 54) Вперше бренд Marlboro з’явився в 1924 році і був першими дамськими сигаретами. Був підібраний жіночий слоган: "Mild as May" - "Ніжний, як травень". Обличчям бренду була голлівудська зірка Мей Уест. На дамську аудиторію була націлена упаковка: фільтр із стрічкою червоного кольору вирішував подвійну проблему – сховати слід від губної помади і захистити білі зуби жінок від жовтіння. Але як не намагались спеціалісти по рекламі залучити якомога більше споживачів, цигарки привертали увагу малої кількості жінок. Від куріння псувалося дихання, жовтіли зуби і виникав сухий кашель. Тому, щоб вижити на ринку, відомий бренд вирішив змінити стать.

Філіпп Морріс (слайд 55) запросив одного з найкращих спеціалістів по рекламі – Лео Бернетта, який придумав образ "Ковбоя – приборкувача прерії". Ковбой – це втілення американського духу. Плакати нагадували справжніх героїв Америки – брутальних парубків, (слайд 56) які підкорювали дикі степи. Вони підкорили всіх – чоловіків і жінок. Продаж лише за один рік зріс на стільки, що став займати четверту позицію в рейтингу продажу всіх тютюнових виробів.

Red Bull. (слайд 57) Коли напій виводила на широкий ринок (Європа, США), основними конкурентами виступали тоді Coca-Cola, Pepsi, Molson, Labatt. Концепція у всіх була схожа – напої тонізували і стимулювали, а енергетик Jolt Cola вміщував, крім того, подвійну, в порівнянні з Red Bull, дозу кофеїну. Тоді Дітріх Матешиц пішов на ризикований крок: штучно підвищив ціну у два рази в порівнянні з конкурентами, зменшивши об’єм тари, по формі, яка нагадує батарейку, і розмістив банки в магазинах не у відділах напоїв, (слайд 58) а в будь-яких інших. Крім того, ящики з Red Bull безкоштовно роздавали студентам в університетах. На студентських вечірках Red Bull пішов на ура, оскільки випадково виявилося, що він ідеально вживається з горілкою. Тоді на світ народився дуже популярний коктейль Vodka Red Bull.

Ariel. (слайд 59) Говорять, що так звані casual fridays, коли можна було відійти від суворого дресс коду у великих компаніях і змінити офіційний костюм на повсякденний одяг, придумала компанія P&G в рекламних цілях. У 80-ті роки 20 століття величезна світова компанія P&G була лідером на ринку пральних порошків в США. Але, не дивлячись на високу рекламну активність, доля ринку не хотіла зростати далі. Тоді компанія провела досліджування і оцінила ринок догляду за одягом. У відсотковому відношенні виявилося, що порошок використовують у 65% випадків, а хімчистку – в 35%. Дальше компанія виявила, що 70% споживачів прального порошку працюють за наймом, і 5 із 7 днів на тиждень ходять в костюмах, які віддають у хімчистку.

Дальше спільні дослідження P&G і Levi Strauss Jeans (слайд 60) показали, що працівники у повсякденному одязі креативніші і працюють набагато ефективніше за тих, хто одягнений у костюм. І що вони зробили? P&G всередині своєї компанії вводить право в п’ятницю ходити на роботу в повсякденному одязі. Ця новина зусиллям обох компаній отримала великий розголос у пресі, і багато корпорацій слідували цьому прикладу. Ринок пральних порошків зріс на 20%.

(відеоролик 10)

Інколи реклама очікує людей в дуже несподіваних місцях. Наштовхнуться на цікаве рекламне оголошення можна там, де його наче б то й не повинно бути: на спинці стільця в кав’ярні, на багажній стрічці в аеропорту чи на дереві в парку.

Шукають ці несподівані місця для реклами так звані "рекламні партизани". Їх головна мета – при мінімальних затратах привернути до реклами максимальну увагу, забезпечивши їй подальший вірусний успіх. А для цього, як правило хуліганські витівки рекламістів повинні викликати у споживачів вибух емоцій від простого подиву до страху чи нестримного сміху. Підняти ефективність партизанської реклами допомагають унікальні ідеї, найсвіжіші приклади з них ви зараз побачите.

(слайд 61) Підпис: Графіті – і твоя наступна зупинка може бути у в’язниці.

(слайд 62) Реклама шампуня від лупи Pantene на солонці в ресторані.

(слайд 63) Трубка-мікрофон – реклама школи теле і радіотрансляції Lusy Laksita.

(слайд 64) Наукові факти в парках від Science World: бобер може повалити 200 дерев у рік.

(слайд 65) Реклама фітнес центру VIP Gym. Реклама спортзалу в кав’ярнях і ресторанах під девізом: "Вставай і бігай"

(слайд 66) Реклама гриль-барів Weber на парканах міста.

(слайд 67) Реклама серіалу "Щоденники вампіра" - кулери для води, наповнені кров’ю.

(слайд 68) Реклама чіпсів Lay’s на стелі в підземному переході Чікаго.

(слайд 69) Реклама Max Coffee в туалетах лижних курортів в Японії.

(слайд 70) Реклама зубної нитки Glide.

(слайд 71) Реклама простого і швидкого переведення грошей за допомогою Western Union на касовій стрічці.

(слайд 72) Соціальна реклама фонду допомоги дітям використала наклейки на асфальті, щоб візуалізувати "ув’язнення" дітей на вулицях.

(слайд 73) Реклама жувальної гумки Orbit, малюнок говорить про поганий запах з рота.

(слайд 74) Гігантські скульптури людей з татуюванням – реклама про мистецтво тату.

(слайд 75) Mercedes-Benz на ілюмінаторах в літаках.

(слайд 76) Реклама центру карате на шлагбаумі.

До реклами можна ставитися по-різному. (слайд 77) Але загальновизнано, що вона вже давно перестала бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Психологи вважають її одним з найпотужніших засобів впливу на масову свідомість. Адже техніка переконання в рекламі створює лише ілюзію вільного вибору, нав’язуючи цілком певні стереотипи, стандарти і цінності. (слайд 78) Серед негативних моментів цього впливу також створення штучних потреб і поширення далеко не бездоганних естетичних смаків.

І хоч більшість із нас, здається, чудово розуміє, що те, в чому нас старанно переконує реклама, зовсім не є істиною, ми все одно заворожено стежимо за миготінням рекламного ролика, повторюємо не надто грамотні рекламні слогани, а в магазинах не замислюючись обираємо товари розкручених рекламою марок.

Особливо "рекламо манія" зачіпає молодь, дітей, підлітків. (слайд 79) Адже зріла людина може проставити рекламному впливові власні сформовані погляди, смаки, моральні критерії. Допомагає протистояти рекламному навіюванню високий рівень загальної культури. Проте, навіть, дорослим і освіченим, це протистояння вдається далеко не завжди. Тому так важливо навчитися критичному ставленню до реклами.

Отже, щоб захистити себе від маніпулятивного впливу реклами, фахівці пропонують кілька простих, але цілком дієвих прийомів.

Перш за все, будьте упередженими, завжди пам’ятайте, що мета будь-якої реклами – змусити вас щось купити. (слайд 80) І відповідно до цього сприймайте й усі пропозиції, особливо – підкреслено некомерційні. Адже в такій упаковці вони найбільш небезпечні.

Не вірте рекламним обіцянкам на слово. Будьте прискіпливими, Кожного разу, коли чуєте епітети на кшталт найдешевший, найкращий, найвигідніший, запитайте: чому? (слайд 81) Чому, наприклад, товар якоїсь фірми найдешевший і водночас найкращий, чи можливе таке поєднання? Найчастіше будь-яке розумне обґрунтування відсутнє.

На думку психологів, (слайд 82) найбільший вплив на людину має телереклама. Тому, дивлячись, рекламний ролик, ніколи не забувайте, що перед вами зовсім не "випадкові перехожі" чи експерти, а професійні актори або спеціально підібрані люди. А все, що відбувається на екрані, спрямоване включно на те, щоб переконати глядача в неземній досконалості рекламованого об’єкта.

І головне – думайте! (слайд 83) Більшість рекламних роликів, слоганів чи текстів не витримують перевірки елементарною логікою. Все піддавайте сумніву, - радили давні філософи. Можливо, вони мали на увазі рекламу?