Стаття «Роль науково-дослідної роботи в підготовці та професійному становленні техніка-електрика на електротехнічному відділенні Дніпродзержинського енергетичного технікуму»

Актуальність проблеми освітнього середовища підготовки фахівців напряму підготовки 6.050701 "Електротехніка та електротехнології" зумовлюються його складністю і динамічністю, інформаційною насиченістю та всезростаючими вимогами до сучасного техніка-електрика. Ми виходимо з того розуміння освітньо го середовища як цілісної системи цінностей, направлених на реалізацію поставленої студентам мети, завдання, основного джерела їх духовного та професійного розвитку. Пошук шляхів вирішення і реалізація питань удосконалення підготовки молодшого спеціаліста спонукає до аналізу освітнього середовища як цілісного системного явища, так і окремих його складових компонентів. З огляду на те, що освітнє середовище розглядається як зона взаємодії педагогічних систем, окремих елементів освітніх процесів, ми акцентуємо увагу на науково-дослідній роботі.

Мета статті: висвітлення окремих аспектів НДР студентів та способів її організації в умовах ВНЗ.

Завдання статті: показати роль та місце НДР студентів як важливого компонента освітнього середовища ВНЗ у формуванні готовності до професійної діяльності.

Ключова ідея: ціннісно-змістовне узгодження діяльності всіх суб'єктів освітнього процесу.

Відомо, що у всіх ВНЗ активно впроваджується кредитно-модульна система освіти, що здійснюється на засадах єдиного стандарту ЕСТS. Ця система передбачає підвищити якість знань студентів за рахунок самостійної роботи протягом семестру. Науково-дослідна робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу. Наукові лабораторії і гуртки, студентські наукові товариства і конференції, —усе це дозволяє студенту почати повноцінну наукову працю, знайти однодумців, з якими можна порадитися і поділитися результатами своїх досліджень.

Так чи інакше, дослідницькою роботою займаються всі студенти ДЕТ. Написання рефератів, курсових, дипломних робіт неможливо без проведення будь-яких, нехай найпростіших досліджень. Але систематична науково-дослідна робота, займатися якою студента не зобов'язує навчальний план, охоплює лише окремих. Студент, який здійснює наукову роботу, відповідає тільки за себе; тільки від нього особисто залежать тема досліджень, терміни виконання роботи, а також чи буде виконана робота взагалі.

Майбутній фахівець, витрачаючи свій власний час, розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати свою точку зору, здійснювати аналіз, узагальнення, систематизацію фактів. З боку викладача необхідні увага та підтримка, без яких студент, особливо на молодших курсах, не захоче (та й просто не зможе) займатися "нудною наукою", якою здається майже будь-яка дисципліна на початкових етапах її освоєння.

З метою надання студентам допомоги в організації і проведенні науково-дослідницької роботи на електротехнічному відділенні, в тому числі підготовки до написання курсових і дипломних робіт і наступної їх професійної діяльності на виробництві, у навчальних планах спеціальності передбачено участь у гуртковій роботі.

Мета:

• ознайомити студентів з основними категоріями наукових досліджень у науці;
• сформувати вміння здійснювати пошук необхідної наукової та науково- методичної літератури для успішного здійснення наукових досліджень;
• ознайомити студентів з методами наукових та науково-педагогічних досліджень, методикою їх проведення;
• навчити правильно, грамотно оформляти отримані результати пошукової роботи.

Предметом означеної наукової діяльності є вивчення нових досягнень сучасної науки стосовно ведення науково-інженерних досліджень, вміння їх аналізувати, узагальнювати і в подальшому використовувати у практичній діяльності. Викладач за допомогою лекцій, бесід, практичних та лабораторних занять доносить до студентів набуті ним знання. Широко практикується проведення практичних занять безпосередньо в бібліотеці та читальній залі, де студенти знайомляться з різноманітними каталогами, набувають досвіду самостійного пошуку джерел та їх опрацювання.

Відомі два провідних види науково-дослідної роботи студентів.

1. Навчальна науково-дослідна робота студентів, передбачена діючими навчальними планами. До цього виду відносять курсові роботи, які виконуються протягом усього терміну навчання у ВНЗ, а також дипломну роботу, яку виконують на четвертому курсі.

Під час виконання курсових робіт студент робить перші кроки самостійного

наукового пошуку. Він учиться працювати з науковою та довідниковою літературою, здобуває навички критичного добору й аналізу необхідної інформації в дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним семестром вимоги до курсової роботи, викладачі сприяють розвитку студента, як дослідника, здійснюючи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.

Виконання дипломної роботи має на меті подальший розвиток творчої і пізнавальної здатності студента, і як заключний етап навчання студента у ВНЗ спрямовано на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчання обраної теми. На старших курсах багато студентів уже працюють за спеціальністю, і, при виборі теми курсової чи дипломної роботи це враховується. У даному випадку, крім аналізу літератури, у дипломну роботу може бути включений власний практичний досвід з даного питання, що збільшує наукову цінність роботи.

До НДРС, передбаченої діючим навчальним планом, відноситься написання рефератів за темами практичних занять. Консультації та індивідуальні заняття викладачі спрямовують на координацію зусиль студентів з метою забезпечення творчого написання реферату, а не звичайного списування чи конспекту розділу якогось підручника.

2. Дослідницька робота поза вимогами навчальних планів.

Як зазначалося вище, така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей у студентів. Це легко пояснити: якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями будь-якої дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме — мотивація студента до занять. Студент уже настільки підготовлений, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою.

Тобто студент із посудини, яку варто наповнити інформацією, перетворюється в її джерело. Він стежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваються в обраній ним проблемі, а головне — процес осмислення науки не припиняється за межами навчального закладу і підготовки до практичних занять та іспитів. Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення.

Основними формами НДРС, яка виконується у позанавчальний час є:

• предметні гуртки;
• проблемні гуртки;
• проблемні студентські лабораторії;
• участь у наукових та науково-практичних конференціях;
• участь в регіональних та всеукраїнських конкурсах студентських творчих робіт, олімпіадах.

Зупинимося більш детально на кожній з перерахованих вище форм.

Предметні гуртки. Дана форма НДРС найчастіше використовується під час роботи зі студентами молодших (других та третіх) курсів. Керівниками виступають всі викладачі відділення. Технічний гурток є найпершим кроком у НДРС, і завдання перед його учасниками ставляться нескладні.

Найчастіше — це підготовка доповідей і рефератів, що потім заслуховуються на засіданнях гуртка, наукових конференціях чи конкурсах. Гурток може поєднувати членів групи, курсу, відділення. Робота гуртків, як правило, виглядає в такий спосіб: на організаційних зборах, що проходять приблизно у вересні, відбуваються розподіл тем доповідей і рефератів шляхом довільного вибору, після чого викладачі вказують на наявність для кожної теми основної та додаткової літератури і рекомендують найближчим часом продумати план роботи.

Деякі викладачі вважають, що довільний розподіл доповідей не є необхідним, тому що студент концентрується на одній темі, не приділяючи значної уваги іншим. З одного боку, примусовий розподіл тем може знищити таку "зацикленість", але, з іншого боку, такий підхід може не знайти підтримки у самих студентів. Уявимо собі першокурсника, що вперше прийшов на засідання гуртка, де, на його думку, до нього повинні ставитися майже, як до рівного, і раптом він отримує для роботи тему, яка його майже не цікавить, а тема, яку йому хотілося б дослідити у своїй роботі, дісталася іншому.

Звичайно, студент образиться, і його присутність на інших засіданнях гуртка ставиться під сумнів. Таким чином, розподіл тем повинен бути винятково добровільним, тим більше що до початку навчання в технікумі студенти переважно мають власні інтереси та захоплення.

Після розподілу тем розпочинається основна робота гуртка. Спочатку провідна роль належить його керівнику. Саме від його досвіду, таланту і терпіння залежить, чи змінить початковий інтерес юних дослідників вдумлива робота, чи все так і залишиться в зародковій стадії. Необхідно спостерігати за кожним студентом, намагатися прогнозувати проблеми, що можуть виникнути у нього в процесі роботи.

Може бути й так, що студент посоромиться поставити запитання, вважаючи себе готовим для його самостійного вирішення, а потім, так і не знайшовши відповіді, відмовиться від дослідження взагалі, прийнявши помилкове рішення про власну наукову неспроможність. Такі психологічні проблеми часто постають перед студентами молодших курсів.

Причиною є сформований стереотип, що студент — це вже цілком сформована людина, і сам повинен вирішувати свої проблеми. Насправді ж, мислення студентів молодших курсів майже ідентичне із мисленням школярів. Тому конфлікт між "дорослою" моделлю поведінки і юнацьким мисленням може перекреслити зусилля найбільш талановитого, але недостатньо чуйного викладача.

За умови, якщо початковий період роботи гуртка пройшов успішно, і значна частина тем прийнята до роботи, складається графік виступів, і починається заслуховування готових доповідей. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховується не більше двох-трьох виступів, тому що тільки в даному випадку можна ретельно обговорити кожну доповідь, задати питання й отримати розгорнуті відповіді на них. Крім цього, велику кількість доповідей важко сприймати, і може знизитися активність і зацікавленість членів гуртка.

Формами підведення підсумків роботи гуртка можуть стати конкурс доповідей, участь у наукових конференціях та олімпіадах, проведення круглих столів, зустрічі з фахівцями діючих виробництв, ученими місцевого вишу, а також публікація тез кращих робіт у збірниках наукових праць.

Стосовно роботи проблемних груп варто зауважити деякі відмінності. Проблемний гурток може поєднувати в собі студентів різних відділень і курсів. За основу може бути поставлена проблема, якою займається науковий керівник гуртка, чи будь-яка інша за його вибором. Перевагою даної форми НДРС є можливість ґрунтовнішого розгляду обраної теми і в різних ракурсах (з точки зору педагогіки, психології, методики, вікової фізіології, нових інформаційних технологій). Це додає роботі засіданням гуртка значної різнобічності та залучає до нього нових членів. Крім того, це сприяє зміцненню зв'язків між студентами різного віку і спеціальностей, підтримує почуття єдиного колективу.

Проблемні гуртки розглядаються як "полегшена" форма НДРС, і тому на їхній базі можлива організація зустрічей з людьми, яких цікавлять проблеми, над якими працюють студенти (вчені, фахівці підприємств). Проблемний гурток може об’єднувати в собі елементи наукового гуртка, лабораторії та ін.

Проблемні студентські лабораторії (ПСЛ) відносяться до наступного ступеню складності НДРС. У них беруть участь переважно старшокурсники. Лабораторія не є школою наукової праці, заняття в ній передбачають визначений запас знань і навичок. Робота в такій лабораторії передбачає не стільки вивчення й аналіз літератури, скільки постановку експерименту, створення чогось нового. ПСЛ не такі чисельні як наукові та проблемні гуртки, тут постійно відбувається відбір студентів, коли зі здібних вибираються творчо обдаровані, здатні креативно мислити, створювати і втілювати у практику нові ідеї, форми та методи навчання та виховання.

Ще однією відмінністю ПСЛ від гуртка є вміння студента працювати в колективі. Якщо в гуртку кожен студент відповідає, як правило, тільки за себе, то в ПСЛ, де теми досліджень більш глобальні, однією самостійною роботою обійтися практично неможливо. Керівник лабораторії повинен допомогти студентам розділити тему на окремі запитання, вирішення яких призведе до вирішення головної проблеми. Важлива увага до інтересів кожного студента, до їх нахилів та можливостей. Досвід колективної роботи приходить не відразу, а досвід суперечок і конфліктів, які виникають у процесі роботи, також багато в чому залежить від викладача. У процесі роботи у ПСЛ студенти можуть реалізувати отримані за час навчання і роботи в гуртках знання у дослідженнях, що мають практичне значення. Таким чином, робота в ПСЛ — наступний важливий крок до повноцінної науково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичної діяльності студентів.

Під час участі у конференціях молоді дослідники отримують можливість виступити зі своєю роботою перед широкою аудиторією. Це змушує студентів ретельніше проробляти майбутній виступ, звернути увагу на ораторські здібності, спланувати подачу результатів дослідження та ін. Крім того, кожен може порівняти, як його робота виглядає на загальному рівні і зробити відповідні висновки. Це є корисним результатом наукової конференції, тому що на ранньому етапі багато студентів вважають власні судження непогрішними, а свою роботу — найглибшою і найціннішою в науковому плані.

Часто навіть зауваження викладача сприймаються як претензії. Але слухаючи доповіді інших студентів, кожен не може не помітити недоліків своєї роботи, якщо такі є, а також виділити для себе свої сильні сторони. Крім того, якщо в рамках конференції здійснюється творче обговорення прослуханих доповідей, то з питань і виступів кожен доповідач може почерпнути оригінальні ідеї, про розвиток яких у рамках обраної ним теми він навіть не задумувався. Включається своєрідний механізм, коли одна думка породжує декілька нових. Науково-практичні конференції містять у собі не тільки і не стільки теоретичні наукові доповіді, скільки обговорення шляхів вирішення практичних завдань.

Наприклад, науково-практична конференція в ДЕТ проводиться за результатами технологічної та переддипломної практик студентів, коли останні, можуть з допомогою керівників від навчальних закладів і виробництва, чи викладачів, спробувати знайти шляхи вирішення проблем, з якими вони зіткнулися. Такі конференції сприяють встановленню тісних дружніх зв'язків між студентами ДЕТ та фахівцями на виробництвах, а також допомагають студентам вчитися застосовувати теоретичні знання на практиці. Суттєвою ознакою науково-практичної конференції є складність її злагодженої організації так, щоб участь у ній було однаково корисною і цікавою і студентам, і працівникам навчальних закладів. Розробка і проведення такої конференції вимагає від організаторів і учасників значної уваги і терпіння.

Отже, НДРС є однією з форм навчального процесу, у якій найбільше вдало поєднуються навчання і практика. У рамках наукової праці студент спочатку здобуває перші навички дослідницької роботи (початковий етап, тобто наукові і проблемні гуртки), потім починає втілювати здобуті теоретичні знання у дослідженнях, так чи інакше пов'язаних із практикою (другий етап — різні студентські конкурси), а наприкінці цього тривалого процесу можлива участь у наукових конференціях різного рівня (третій етап).

НДРС завжди знаходиться в центрі уваги керівників вищого навчального закладу. Розмаїття форм НДРС дає можливість кожному студенту знайти заняття до душі, і участь у ній необхідна для найбільш гармонійної, ґрунтовної освіти та здобуття досвіду науково-дослідної роботи, яка є важливим чинником підготовки молодого фахівця і вченого. Виграють усі: сам студент здобуває навички, що знадобляться йому протягом усього життя: самостійність суджень, уміння концентрувати увагу, постійно збагачувати власний запас знань, мати різносторонній погляд на проблеми, що виникатимуть, просто вміти цілеспрямовано і вдумливо працювати. Суспільство отримує професійно зрілого фахівця, який, володіючи перерахованими вище якостями, зможе ефективно вирішувати завдання, що стоятимуть перед ним.

Оволодіння технологією організації науково-дослідної роботи та її виконанням не тільки сприяє забезпеченню глибини засвоєння навчального матеріалу, а й підвищує рівень інформаційної культури студентів, істотно змінюється роль студента, який стає активним учасником навчально-виховного процесу. Тут же підвищується роль викладача як лідера, організатора. Змінюється у студентів джерело мотивації навчання – воно стає внутрішнім (інтерес), підвищується рівень власної активності, творчості.

Визначальним критерієм ефективності НДР студентів є досягнення предметного результату діяльності – участь в олімпіадах, в конференціях, статті, реферати, курсові, дипломні роботи. Студент переживає соціально-ціннісне ставлення до НДР, що реалізується в аналізі, оцінці виконаної ним роботи. Цінним є самоствердження, самореалізація індивідуальності, що усвідомлюється й пізнається в зіставленні, порівнянні з іншими студентами (які не брали участі і НДР).

Тут яскраво виявляються здібності та індивідуальна неповторність майбутнього фахівця. Участь в НДР дає можливість студентам навчитися робити життєвий вибір (принцип "свободи вибору"), де відповідальність покладається лише на конкретну особистість. Вище зазначене має неабияке значення у формуванні професійних якостей молодого фахівця, готового до роботи з людьми, до нововведень, до перетворень.

Кожен викладач вищого навчального закладу повинен приділяти НДРС не менше уваги, ніж аудиторним заняттям, незважаючи на те, що це забирає багато часу і сил. Адже найбільша нагорода для нього — це дійсно освічена, всебічно розвинена і вдячна людина, що завжди буде пам'ятати уроки, здобуті в юності.

Мною розглянуто усі відомі види НДРС, а також окреслено шляхи поліпшення останньої за допомогою організації безупинної роботи, коли студент, піднімаючись сходинками знань, не тільки вчиться ефективно і плідно працювати, затрачаючи при цьому багато вільного часу і сил, але й отримує від процесу сходження велике задоволення, тому що здобуті ним знання допоможуть у навчанні та майбутній професійній діяльності.

Отже, науково-дослідна робота студентів є невід’ємною складовою цілісної системи освітнього середовища ВНЗ, забезпечення ефективного впливу якого здійснюється за умови спрямування усіх його компонентів на творчу професійну підготовку майбутнього працівника. Науково-дослідна робота у ВНЗ – це своєрідна унікальна модель самовдосконалення, самопізнання, а відтак – підвищення інтелектуальної, комунікаційної, інформаційної, духовної культури техніка-електрика.

Література

1. Мельник І. Науково-дослідна робота студентів як компонент освітнього середовища підготовки майбутнього спеціаліста //Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Наук. збірник. Випуск 21. – Умань, 2007. – С. 85-91.

2. Попиченко С. С., Рогальська Н. В. Про деякі аспекти забезпечення едукаційного середовища для розвитку особистості студента. Посібник для вчителів і студентів. – Умань: РВЦ "Софія". – 2007. – С. 9-15.

3. Логіка науково-педагогічного дослідження: Методичні рекомендації /Розробили В. О. Тимчишин, Л. П. Тимчишин, В. А. Поліщук. – Тернопіль, 1994.

4. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. – К.: Наукова думка, 1999. – 213с.

5. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник /Укл. Ю. О. Туранов, В. І. Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140с.

6. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Методичні поради молодим науковцям. – К., 1995. – 45с.