Стаття «Інформаційні технології в контролі якості знань студентів»

Інформаційна технологія - система методів і способів збору, передачі, нагромадження, обробки, збереження, подання й використання інформації на основі застосування технічних засобів.

ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому які сть людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Однією зі складових реформування вітчизняної освітньої галузі є упровадження інноваційних комп’ютерних технологій, які відповідають вимогам сучасного інформаційного суспільства і забезпечують високий рівень якості освіти.

Систематичний контроль знань великої кількості студентів викликає необхідність автоматизації контролю, застосування комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення. Використання комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу.

Комп’ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання:

• принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань;
• принцип системності перевірки й оцінки знань;
• принцип тематичності;
• принцип диференційованої оцінки успішності навчання;
• принцип однаковості вимог викладачів до студентів.

Комп’ютерне тестування належить до адаптивної моделі педагогічного тестування. Ця модель спирається на класичну модель з урахуванням складності завдань. При застосуванні комп’ютерного тестування тестові завдання з певними характеристиками послідовно зображуються на екрані комп’ютера, а рівень підготовки студента, який тестується, із зростаючою точністю оцінюється відразу ж після комп’ютерної відповіді.

Тестування – це спосіб визначення рівня знань і вмінь студентів за допомогою спеціальних тестових завдань, як правило, у вигляді запитань або задач.

Метою комп’ютерного тестування знань студентів є оцінка відповідності якості підготовки фахівців вимогам Державних освітніх стандартів, створення внутрішньої системи якості освіти на основі незалежного контролю.

Окреслимо такі види комп’ютерного тестування студентів:

• вхідне тестування навчальної дисципліни;
• поточне тестування навчальної дисципліни;
• контрольне тематичне тестування навчальної дисципліни;
• контрольне підсумкове тестування навчальної дисципліни.

Кожен з означених видів тестування має форму тесту, який надається кожному студенту програмними та технічними засобами комп’ютерної техніки. Кожен тест складається з певного переліку тестових завдань. Кількісний склад тестових завдань у тесті та їх зміст визначаються робочою програмою навчальної дисципліни.

Робочою програмою навчальної дисципліни встановлюються критерії, відповідно до яких здійснюється оцінювання результатів тестування.

Увесь банк тестових завдань з дисципліни студенти отримують на початку її вивчення і мають можливість готуватись до всіх видів контролю заздалегідь.

Вхідне, поточне та тематичне комп’ютерне тестування можуть відбуватися в межах планових навчальних занять (навчальних занять за розкладом), проводяться і контролюються викладачами, які проводять навчальні заняття.

Контрольні підсумкові комп’ютерні тестування відбуваються поза межами планових навчальних занять за встановленим розкладом контрольного тестування.

Комп’ютерне тестування здійснюють у формі самостійного діалогу студента з комп’ютером у присутності відповідальної за організацію тестування особи або без неї, з можливістю збереження результатів тестування.

Результати комп’ютерного тестування використовуються для контролю і корегування навчального процесу та розробки заходів щодо підвищення його якості.

Результати контрольних підсумкових комп’ютерних тестувань оформлюють у вигляді протоколів тестування і використовують при виставленні залікових або екзаменаційних оцінок з відповідних дисциплін.

Тестові завдання повинні відповідати певним вимогам:

а) текст тестового завдання – це коротке судження або систему суджень;

б) тестове завдання повинно мати такі риси:

• однозначність – студент не повинен замислюватися, у якому сенсі трактується означене судження;
• ясність – студент повинен розуміти, що від нього хочуть;
• стислість – судження не повинне займати багато місця на екрані комп’ютера, розмір оптимального судження до 10 слів;
• істинність судження – дія студента повинна перетворювати тестове завдання у істинне судження;

в) визначальна ознака повинна бути необхідною і достатньою;

г) вимоги до використання термінів у тестовому завданні:

• студент повинен знати терміни, які використано у тестовому завданні;
• не повинні використовуватися терміни, які мають різні тлумачення у різних джерелах;

д) загальні вимоги:

• мінімум слів (що менше слів, то швидше студент «схопить» суть тестового завдання);
• від 4 до 6 варіантів відповідей (для забезпечення складності відгадування);
• правильна відповідь не повинна відрізнятися від інших варіантів відповідей;

тестове завдання не повинно бути у взаємозалежності від інших тестових завдань.

Вибір конкретного методу тестування та типу тестових завдань залежить від цільової мети тестового контролю і попередньо обраних показників оцінки рівня знань. Студент може пройти тестування або екзаменування з певної теми, або всього банку тестів для підсумкового контролю з предмету.

Тренінг. Тест для самоперевірки з функцією перевірки відповідей в процесі тестування. Ввівши відповідь, студент отримує негайний зворотний зв’язок системи (правильно/неправильно), а також має можливість проглянути правильну відповідь і можливу оцінку знань.

Іспит. Тест з однократною спробою здачі. Для здачі тесту викладач повинен видати допуск групі або окремим студентам. Тест відображується протягом певного часу, відведеного для тестування. Якщо спроба тестування витрачена, для повторної здачі повинен буде виданий новий допуск. Звіт про тестування містить лише набраний бал.

Практичне значення впровадження комп’ютерного тестування є перспективним напрямом сучасного освітнього процесу. Водночас зазначимо, що комп’ютерне тестування не може (і не повинно) перебирати на себе всі контролюючі функції щодо навчальних досягнень студентів, натомість повинно стати однією зі складових діагностики знань. Запорукою широкого впровадження такого виду контролю має бути наукове обґрунтування, потужна психолого-педагогічна і матеріально-технічна база (використовуємо ноутбуки студентів).

При впровадженні комп’ютерного тестування слід враховувати не лише переваги, але й ризики, які його супроводжують. Серед останніх слід відзначити такі:

• відсутність безпосереднього контакту зі студентом під час тестування підвищує ймовірність впливу випадкових факторів на результат оцінювання;
• комп’ютерне тестування з деяких навчальних предметів не дасть картину глибинного розуміння предмету.

Узагальнення досвіду проведення комп’ютерного тестування дозволяє зробити висновки, що його впровадження сприяє:

• систематичному відстеженню якості та динаміки навчальних досягнень студентів;
• отриманню статистично достовірної картини індивідуального прогресу кожного студента;
• створенню регіонального комп’ютерного банку даних навчальних досягнень студентів із предметів за тривалий час навчання;
• інтенсифікації навчального процесу завдяки збільшенню обсягу навчального матеріалу на занятті;
• підвищенню зацікавленості студентів навчально-виховним процесом;
• можливості творчого і практичного застосування знань, умінь і навичок;
• можливості виконувати завдання не лише під контролем викладача, а й здійснювати самоконтроль навчальної діяльності.

Література

1. Булах І.Є. Теорія і методика комп’ютерного тестування успішності навчання (на матеріалах медичних навчальних закладів): Дис. доктора пед. наук: 13. 00. 01 /Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка. К., 1995. – 430 с.

2. В.С.Фетісов. Комп’ютерні технології в тестуванні: навч.-метод. посіб. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. – 140 с.

3. Кадемія М. Ю., Шахіна І.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі : Навчальний посібник / М. Ю. Кадемія, І. Ю. Шахіна. – Вінниця : ТОВ «Планер», 2011

4. Андронатій П.І., Котяк В.В. Комп’ютерні технології в освітніх вимірюваннях: Навчально-методичний посібник.– Кіровоград: Лисенко В.Ф., 2011

5. Інтернет-ресурси