Стаття «Організаційні та педагогічні умови розвитку творчого потенціалу особистості»

Перед нами стоїть проблема формування творчої особистості студента – майбутнього вчителя. Творчість – вищий прояв людської діяльності найменше всього вивчений. Абсолютна більшість вчених-педагогів, а також і філософів сходяться на думці, що творчість – це непізнаний за генезисом та структурою фен омен. Єдності в розумінні цього феномену в думках вчених нема. Схожі за напрямом такі погляди. М.М. Бахтін: «Творчість не зводиться до техніки виготовлення, а є духовно-моральним зарядом до дії.» На думку Д.Б. Богоявленської: « Здібність до творчості – це шлях розвитку здібностей і становлення особистості, бо вона не задана зарані, а будується постійно. Крок назад – і ви не здібні творити. Самодостатність і самочинність – обов’язкові умови для творця.» [2, с 279]

Існують дві полярні думки з приводу сутності педагогічної творчості, а саме:

• Творчість – це здатність, « подарунок долі».
• Творчість – це процес, яким алгоритмічно можна оволодіти. Ним можна оволодіти напрацьовуючи досвід.
• Якщо дотримуватися другої позиції, то творчість у педагогічній роботі можна спланувати згідно порад В.А. Кан-Калика.
• У підходах до педагогічної творчості можна виділити такі три варіанти:
• знаходження нового, використання існуючих методів і методик;
• знаходження нових педагогічних методів і засобів з метою досягнення визначених цілей;
• внесення інноваційних змін в існуючу педагогічну практику, або комбінування новими способами того, що вже існує. [6 c156]

Використовуючи діагностичні методики творчого мислення Торренса, Вільямса, адаптовані О.О. Тунік, нами були визначені рівні розвитку творчого мислення студентів третіх курсів педагогічного училища. На основі цих показників студентам були запропоновані завдання творчого характеру з різним рівнем складності. Робота дала позитивні результати.

Творчий процес таке складне явище, що вимагає постійного пошуку і розширення дослідження. Проведений тест «Який ваш творчий потенціал?» показав в основному нормальний рівень розвитку творчого потенціалу студентів, але ці показники мають суб’єктивний характер. Використовуючи різні методики, можна з різних сторін вивчати це непросте явище.

Деякі вчені вважають, що творцями можна назвати тих, у кого є «потреба» в певній діяльності, вона випереджає свою ціль. Це свідчить про захоплення працею, потребі в ній, що викликає творчий підйом особистості. Як сприяти захопленню студентів навчанням, практичною підготовкою до професійної діяльності?

Серед багатьох умов дуже важливим є переживання успіху в навчанні. В.О. Сухомлинський ставив для себе важливі питання: Чому діти втрачають бажання вчитися? Як виховати пристрасть до навчання? Секрет інтересу - в успіхах дітей, в їх відчутті росту, руху, досягнення важкого. Парадокс В.О. Сухомлинського: щоб діти добре вчились, треба, щоб вони…добре вчились.

Чи розуміють студенти взаємозв’язок розвитку творчості і успіху в навчанні? Як показали відповіді на анкети - успіх у навчанні сприяє бажанню набувати знання, проявити себе. Якщо майбутні педагоги відчують творчий підйом від своїх успіхів, а також вплив творчості на успіх, це стане їх цінним педагогічним досвідом? Може в своїй самостійній діяльності вони будуть прагнути створити ситуацію успіху в навчанні учнів. Це буде прояв любові до дитини, гуманності.

При викладанні предметів психолого-педагогічного циклу у ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області викладачами циклової комісії педагогіки, психології та суспільних дисциплін склалася певна система роботи, що сприяє формуванню компетентності випускника та розвиває творчий потенціал особистості студента.

Предмети психолого-педагогічного циклу мають велике значення для реалізації завдання формування творчої особистості, педагога, який любить дітей і своє діло, як зазначав Л.М. Толстой.

«Вступ до спеціальності» відкриває цикл психолого-педагогічної підготовки студентів. Необхідно з перших занять показати перспективу професії, привабливість сфери діяльності, яка пов’язана з дитинством. Познайомити першокурсників з ідеями видатних педагогів, показати велич педагогічної спадщини. Пробудити педагогічний і творчий потенціал допоможе знайомство з працями педагогів. Читаючи твори можна запропонувати вирішення ситуацій і порівняти з думкою автора. Ш.О. Амонашвілі описує випадок, коли діти на перерві розбили горщик з кімнатною рослиною.

Як треба вчинити вчителю? Студенти часто висловлюють пропозиції з опорою на власний досвід. Треба продумати перетворення ситуації у виховну, в якій гуманний вчитель дає змогу дітям самим прийняти рішення. Такі задачі заохочують до здобуття необхідних знань, активізують пізнавальний інтерес. Можна запропонувати взяти інтерв’ю у свого першого вчителя, написати твір. Для створення ситуації успіху в навчанні студенти оволодівають навичками розумової праці.

Розкриваються теоретичні питання і практично опрацьовуються робота з текстом, складання правил успішного запам’ятовування, аналіз і корекція режиму робочого і вільного часу, організація роботи в бібліотеці. Для творчого підходу до власного виховання дається завдання проаналізувати риси характеру, поставити оцінки власні і порівняти з оцінкою товариша, продумати шляхи виховання. Звернутися до цієї роботи бажано на старших курсах.

На заняттях з педагогіки викладач демонструє творчий підхід і дає простір для творчості студентів. Впроваджуються в роботу знахідки педагогічного досвіду. Розкриття теми можна розпочинати зі схеми, яка допомагає побачити основні положення. Цікаво те, що саму схему допомагали складати старші студенти при повторенні матеріалу. Можуть бути запропоновані варіанти схем, вибирається краща. Хто зрозумів навчальний матеріал, опитує інших, його оцінка враховується викладачем.

Робота в парах проводиться у вигляді гри, де кожен по черзі грає роль вчителя і студента. Можна практикувати пояснення теми, організацію перевірки знань у вигляді фронтального опитування, які проводять студенти. Вони іноді пропонують незвичні підходи до опрацювання матеріалу і спонукають викладача до постійного пошуку. Інтерес викликає робота в групах, де переважає колективна творчість.

При проведенні ділової гри «Батьківські збори» групам запропоновані завдання: як проводити збори, щоб на них залюбки ходили батьки дітей які вчаться гарно, на середньому рівні, на низькому, як заохотити батьків брати участь у класних заходах. На заняттях вирішуються педагогічні задачі не тільки зі збірників, а і описані студентами ситуації з практики.

Психологія вчить вдумливому відношенню до особистості, її вихованню і навчанню. Пропонуються проблемні ситуації, характеристики поведінки учнів, уривки з відомих творів для усвідомлення і поглиблення наукових понять. Студенти складають схеми, кросворди, казки, готують презентації. Для кращого засвоєння навчального матеріалу і розвитку пізнавальних мотивів студенти визначають свій темперамент, аналізують особливості характеру, шукають причини неуспішності і шляхи досягнення успіху.

При роботі в групах даються завдання: продумати рекомендації із розвитку пізнавальних процесів, поради батькам з врахування темпераменту дитини, пропозиції щодо врахування можливостей дітей і їх бажання вчитися. Творчість проявляється у відношенні до себе і своєї діяльності. Багатьом стає цікавим по професійному ставитися до своєї особистості, свого розвитку, виховання.

Предмет «Основи педагогічної майстерності» сприяє підвищенню теоретичних знань, практичних умінь, розвитку педагогічних здібностей, розкриттю власної особистості як майбутнього фахівця. Студенти аналізують власні навчальні досягнення, оцінюють рівень розвитку педагогічних здібностей і складають план подальшого розвитку, продумують перспективи самовиховання самовдосконалення. Ці напрямки обговорюються, йде пошук кращих шляхів їх рішення.

Перлини педагогічного досвіду творчо опрацьовуються студентами, фрагменти показуються на заняттях, впроваджуються на уроках педагогічної практики. Поєднуючи предмет з практикою, студенти знайомляться з особливостями роботи різних вчителів, визначають стиль спілкування, інноваційні підходи, нестандартні прийоми роботи. Йде постійний аналіз пробної практики, яка проходить паралельно з вивченням предмета. Студенти з викладачем розглядають проблемні моменти, шукають нестандартні рішення, пропонують цікаві ідеї.

Багато можливостей для розвитку творчого потенціалу надає педагогічна практика.

Позанавчальна виховна робота – це перші зустрічі з дітьми, перші враження від свого педагогічного досвіду. У кожній підгрупі зустрічаються один, два студенти з розвинутими творчими здібностями. Якщо один. проводячи виховний захід, створює цілий спектакль, то це сприймається іншими як виклик. Ця ситуація допомагає керівнику практики розбудити творчий потенціал студентів.

Півроку писали діти листи чарівнику, а він відповідав їм. Може, здогадувалися учні 4-го класу, що це гра, але дуже добра і приємна і придумала її чарівна творча студентка. Творчі особистості вимогливі до себе. Одна з студенток прекрасно показала себе в. Труднощі виникли в 4-му класі. Учні не сприймали серйозно її емоційність, артистичність, ласкавість. Разом з керівником практики було знайдено правильний стиль поведінки, продумані прийоми роботи.

Творчий потенціал розкривається на пробній практиці. В дитячих таборах сама обстановка, а, насамперед, діти вимагають неабиякої творчості. Переддипломна практика показує рівень професійної підготовки, вміння самостійно організовувати навчально-виховний процес.

Творчість викладачів у підготовці студентів до практики, проведенні конференцій, конкурсів педагогічної майстерності створює атмосферу небайдужості, заряджає енергією креативу.

Потреба в дослідницькій активності зростає на старших курсах. При написанні курсових робіт проявляється творчий потенціал всіх студентів, але в різній мірі. Велику роль відіграють особистісні якості: активність, самостійність, відповідальність. Зацікавленість майбутньою професією допомагає зануритися в проблему дослідження. Досліджуючи розвиток творчої уяви, студент був здивований нестандартністю малюнків, творів учнів. Дитяча творчість стала поштовхом до розкриття власного потенціалу.

Підготовка майбутніх вчителів повинна постійно вдосконалюватися, можливості навчально-виховного процесу максимально сприяти формуванню гуманної, творчої особистості, висококваліфікованого фахівця.

Відомий психолог Д.Б. Богоявленська стверджує: « Не тільки і не стільки майстерність рук і сила розуму, а саме сенс життя, зрозумілий певним чином, через ланцюг моральних виборів визначає здатність особистості до творчості» [ 2, с.304.].

Список використаної літератури

1. Барташнікова І.А. Розвиток уяви та творчих здібностей. –Тернопіль, 1998.
2. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. – М., 2002, 308 с.
3. Вершинін П.П. Розвиток творчого мислення студентів на аудиторних заняттях /збірник Нові технології навчання. – Київ, 2000
4. Моляко В.О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини, ж. Практика, психологія та соціальна робота, В, 2004, ст. 1-4.
5. Мороз О.Г.,Сластьонін В.О.,Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація. Навчальний посібник. К., 1997 – 168 с.
6. Ременець В.А. Психологія творчості. – Київ. Либідь, 2001 – 285 с.
7. Торенс Е. Диагностика креативности. – С.-П., 2002., 235 с
8. Туник Е.Е. Креативные тесты. – С-П., 2002., 82 с.