Стаття «Методика проведення теоретичного навчання з дисципліни «Організація і планування діяльності аграрних формувань»

У сучасних умовах розвитку суспільства на одне із перших місць виходить професійна підготовка студента, тісний взаємозв’язок навчання з вимогами, інтересами молоді і тенденціями в розвитку сучасного виробництва.

Проблема формування знань, умінь і навичок відноситься до числа тих актуальни х проблем, які виникли в зв’язку з швидким розвитком науки, техніки, новітніх технологій. Розвиток технічного прогресу в усіх галузях виробництва підвищує вимоги до кваліфікації фахівців та до їх професійної підготовки.

Високоефективне виробництво можливе за умови забезпечення аграрних підприємств висококваліфікованими керівниками і спеціалістами на кожній ділянці роботи. В умовах ринкової економіки зростає роль спеціалістів сільського господарства, зокрема економічного профілю.

Питаннями теорії, методики, організації та змісту сільськогосподарської теоретичної та практичної професійної підготовки займались М. Пузанов, Г. Терещенко, А. Аноков, А. Веселов, Н. Кузьмін, Ф. Блінгевський, Д. Павлов, П. Лукашенко, В. Прохорович, Є. Степанович, І. Коваленко, Н. Михайловська К. Іванович, Е. Корушпін, Л. Островський, В. Сироватко, П. Парамонов, П. Караваєв, В. Рижков, В. Тихєєв, П. Лузан, Т. Іщенко, В. Чумаченко, А. Шостак, В. Божієв, І. Каиров, І. Мещерський, А. Храпаль, І. Міклашевський та ін. На необхідність диференційованого підходу до навчання вказували видатні вчені й педагоги Я. -А. Коменський, К. Д. Ушинський, Ж. -Ж. Руссо, Б. А. Ананьєв.

У ринкових умовах, коли підприємства працюють самостійно, несуть відповідальність перед державою, партнерами з виробничо-фінансової діяльності, від спеціаліста-аграрника вимагають обґрунтованості організаційно-економічних заходів, постійного контролю за витратами і результатами діяльності підприємства та його окремих підрозділів, запровадження методів мотивації працівників до високопродуктивної праці, постійного виявлення резервів виробництва, що призводить до зростання прибутку як на поточні витрати так і на функціонуючий капітал.

Знання дисципліни "Організація і планування діяльності аграрних формувань" є необхідними при вивченні закономірностей розвитку і вдосконалення виробництва в конкретних підприємствах та об'єднаннях аграрного виробництва, а також отримання максимального прибутку.

Метою даної дисципліни є отримання теоретичних знань і набуття практичних навичок з питань ефективного використання виробничих ресурсів, раціональної організації праці, високоефективного ведення аграрного бізнесу в умовах ринкової конкуренції.

У питаннях програми навчальної дисципліни висвітлюються проблеми розвитку аграрного сектору економіки, форми сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі, інфраструктура аграрного ринку, принципи організації кооперативів, шляхи раціонального використання матеріально-технічної бази, прогресивні форми організації праці та основні напрями їх удосконалення, основи здійснення аграрного розрахунку та ін.

Вивчення організації і планування діяльності аграрних формувань студентами ВПНУБіП України "Бобровицького коледжу економіки та менеджменту ім. О. Майнової" здійснюється як узагальнення, продовження та поглиблення навчання з дисциплін технологічного та економічного циклу, а інтеграцію знань з цих дисциплін вони змушені здійснювати самостійно у своїй подальшій навчальній і професійній діяльності.

Тому при підготовці фахівців необхідно використовувати такі форми навчання та контролю знань, щоб студенти в процесі навчальної діяльності інтегрували знання з окремих дисциплін шляхом вивчення міжпредметних зв’язків.

Для викладання теоретичного матеріалу з організації і планування діяльності аграрних формувань необхідно чітко визначити, які знання та вміння важливо сформувати при вивченні дисципліни.

Важливою формою навчальних занять, призначених для вивчення теоретичного матеріалу, є лекція. З неї починається знайомство студента з дисципліною, вона закладає основи наукових знань. Кожна окрема лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює матеріал з організації і планування діяльності аграрних формувань, тематика яких визначається робочою навчальною програмою. Лекція визнана провідною формою організації навчання, оскільки в ній послідовно та систематизовано розкриваються основні питання методології.

Зміст лекції визначається робочою навчальною програмою, але лектор має право не обмежуватися у питаннях трактування навчального матеріалу, формах активізації пізнавальної діяльності студентів.

Після організаційного моменту у вступі перераховують програмні питання. Їх не повинно бути більше п'яти. Особливу увагу слід приділяти характеристиці списку рекомендованих джерел, включаючи інтернет-ресурси. Далі формулюється основна мета лекції, яка повинна мати навчальну, стимулюючу, професійну та виховну спрямованість.

В основній частині відповідно до навчальної програми розкривається зміст матеріалу.

В заключній частині лекції лектор підводить підсумки викладеного, дає відповіді на поставлені студентами питання, а при їх відсутності для активізації пізнавальної діяльності та контролю може запропонувати питання, які потребують коротких відповідей.

Відповідно до педагогічних вимог кожна лекція повинна носити закінчений характер, що потребує ретельного планування лекційної діяльності викладача.

Лекція як форма організації навчання має позитивні якості, а саме: можливість врахування специфіки аудиторії, емоційний вплив на слухача, врахування найновітніших наукових досягнень, безпосередній контакт з аудиторією, можливість критично оцінювати процес засвоєння матеріалу, можливість раціонально використовувати час.

При вивченні дисципліни "Організація і планування діяльності аграрних формувань" використовуються різні види лекцій.

Вступна лекція дає початок процесу навчання, визначає шляхи здійснення всіх видів і форм навчання, встановлює їх взаємозв'язок. Вона може носити характер установчо-мотиваційної. Від неї залежить сприйняття студентами наступних лекцій, тому більшість методистів вважають, що до вступної лекції необхідно готуватися найбільш ретельно.

У вступній лекції необхідно ознайомити студентів з метою та призначенням дисципліни, її місцем і роллю в системі інших професійно орієнтованих дисциплін; дати короткий огляд тем, які будуть вивчатися. У цій лекції необхідно розкрити загальну методику вивчення навчального предмету, зорієнтувати на рекомендовані основні підручники.

Студентам необхідно розповісти про всі форми занять, в тому числі і ті, що планується проводити за інноваційними методиками; про необхідність попередньої підготовки до кожної наступної лекції, вимоги до всіх видів контролю. З першої лекції студенти повинні знати про мотивацію діяльності тих з них, які працюватимуть над предметом у поза аудиторний час особливо активно.

У кожній наступній лекції зміст матеріалу повинен спонукати студентів до наступних думок:

• знання дають можливість реалізувати себе професійно, оскільки ринкова економіка змушує агронома стати агрономом-аналітиком, агрономом-менеджером. Європейський та вітчизняний ринок праці потребують його фахових знань;
• якщо хотіти досягти успіху, то необхідно постійно поглиблювати набуті знання.

Такий вступ дозволить уявити загальний зміст і структуру дисципліни, ознайомитися з методами роботи над вивченням матеріалу.

Тематична лекція - це всі інші лекції, які читаються для студентів денної форми навчання відповідно до робочої програми. Більшість з них розрахована на дві академічні години і носить інформаційний, проблемний характер.

У сучасних умовах роль лекції суттєво змінюється. Вона все більше виконує проблемно-настановчу функцію, яка забезпечує керування пізнавальною діяльністю студентів у процесі самопідготовки.

Педагогічним досвідом створені та існують вже відпрацьовані методики підготовки викладача до лекції. Вони включають такі етапи: аналітичний, стратегічний, тактичний, редакційний, аудиторний та контрольно-підсумковий.

Основною метою аналітичного етапу підготовки є визначення теоретичної концепції лекції: проблемний аналіз теми, формулювання основних питань, пошук відповідей на них, формулювання відповідей.

На стратегічному етапі готуються робочі тези, формулюється цільова установка, завдання та надзавдання, вибір засобів для активізації пізнавальної діяльності студентів під час проведення лекції.

Тактичний етап передбачає складання композиції лекції, підбір фактів, наочних матеріалів для візуального супроводження, вибір прийомів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів.

Редакційний етап включає читання вголос тесту лекції (для початківців), заміну незрозумілих слів, усунення повторів, штампів, спрощення мови. Середня довжина речення не повинна бути більше, ніж 15 слів.

Аудиторний етап підготовки до лекції передбачає орієнтацію на конкретну аудиторію слухачів, їх інтересів, настрою, можливу реакцію; розробку тактики встановлення з ними зворотного зв'язку.

Останній етап - контрольно-підсумковий. На ньому здійснюється самоаналіз змісту лекції, прогнозуються можливі питання, розробляються рішення поставлених проблемних питань.

Якість лекції характеризується теоретичним рівнем, методикою подання базових теоретичних положень та закономірностями, які лежать в їх основі, оптимальним співвідношенням необхідної і надлишкової інформації, вивільненням навчального часу для дискусій з проблемних питань удосконалення обліку, ораторським та педагогічним мистецтвом викладача.

Читання лекції потребує особливої майстерності. Головним, безумовно, є логічне розкриття змісту матеріалу. Мова не повинна бути складною, багатослівною. Говорити необхідно просто та переконливо, відверто і зрозуміло, контролювати темп та ритм мови. Оптимальним вважається темп зі швидкістю 120 слів за хвилину, із "змістовними" паузами.

Лекції повинні:

• поєднувати академічні знання і професійне навчання на основі новітніх світових досягнень науки;
• орієнтуватися на сучасну ділову практику і сукупність навчальних матеріалів з врахуванням накопиченого досвіду викладання;
• їх зміст повинен своєчасно реагувати на зміни в ринковому середовищі;
• базуватися на найсучасніших інформаційних технологіях;
• оптимально поєднувати якість викладання і вчення, що передбачає високий рівень передачі знань, вмінь та навичок, спрямований на творче мислення, нетрадиційне вирішення проблем;
• забезпечувати відповідні рівні засвоєння знань;
• забезпечувати поточний контроль знань, при якому студент не повинен накопичувати великий обсяг незасвоєного матеріалу;
• орієнтувати на самостійне здобування поглиблених знань;
• активізувати пізнавальну діяльність;
• сприяти формуванню особистості студента як ділової людини, якій притаманні: комунікабельність; цілеспрямованість; стресостійкість; мобільність; оригінальність.
• передбачати проблемність та диференційованість як необхідну умову розвитку професійних, управлінських, самоуправлінських навичок наукової та творчої діяльності у вищих навчальних закладах;
• сприяти формуванню професійної компетентності при виборі та виконанні курсової роботи;
• забезпечити відповідну зрілість випускника (професійна підготовка + розвиток особистості) як критерій ефективності підготовки студентів (прагнення до самореалізації).

Оптимальна структура лекції передбачає чітку композиційну побудову (вступ, основну частину, закінчення); формулювання мети, наявність плану, характеристику джерел інформації, логічність викладення матеріалу; відокремлення кожного з питань та забезпечення взаємозв'язку між ними, узагальнення в кінці кожного розглянутого питання; виділення ключових ідей.

Цілям прищеплення умінь і навичок у процесі вивчення дисципліни "Організація і планування діяльності аграрних формувань" служать практичні заняття, які є формою навчання, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички для їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань.

Особливі вимоги до практичного заняття зумовлені завданням вищої школи підвищити якість практичної підготовки спеціалістів в умовах конкуренції, ефективного використання виробничих ресурсів, раціональної організації праці, високоефективного ведення аграрного бізнесу в умовах ринкової конкуренції, неузгодженого законодавства в досягненні стратегічних цілей керівниками деяких підприємств. Практична підготовка майбутніх спеціалістів-аграрників повинна відповідати вимогам ринкової економіки, високоефективному веденню аграрного бізнесу, розвивати широке економічне мислення, діловитість, ініціативність, підприємницькі навики, творчий підхід до вирішення питань організації сільськогосподарського виробництва з метою досягнення максимальної прибутковості кінцевих результатів.

У структурі практичного заняття має домінувати самостійна робота при методичній допомозі викладача. Інструкційні картки повинні бути продумані, зміст їх повинен сприяти активному закріпленню теоретичного матеріалу: дослідами, експериментами, розрахунками.

Ефективність практичного заняття залежить від якості застосовуваних на занятті дидактичних матеріалів. Вимогами до них такі:

• завдання повинні враховувати рівень знань, стимулюючи їх подальше поглиблення, тому викладач їх складає з умовою можливості виконання (рішення);
• зміст завдань повинен сприяти розумінню закладених в умові економічних та нормативно-правових залежностей, встановленню взаємозв'язку та самостійному вибору способу рішення;
• сприяти закріпленню теоретичних знань, формувати нові професійні навички; не мати помилок в умові;
• навчальний матеріал повинен носити цілісний характер;
• забезпечувати послідовність проведення розрахунків, заповнення відповідних документів, можливість здійснювати контрольні процедури, зустрічні перевірки, вирішення взаємопов'язаних завдань за темами.

Бажано мати наскрізну задачу; бути надрукованими, включати методичні рекомендації з конкретизацією уваги як на математичних розрахунках, так і на методології їх проведення; до підготовлених завдань для проведення практичних занять мають бути підібрані відповідні бланки для їх заповнення (ознайомлення) і заздалегідь передані студентам.

Практичне заняття традиційно включає проведення попереднього контролю знань, умінь та навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Заняття з організації і планування діяльності аграрних формувань не повинні проводитися по єдиному шаблону. Необхідно враховувати характер нового матеріалу, рівень набутих навичок та вмінь, зміст підготовлених методичних завдань. Тому потрібно застосовувати різні види занять.

В залежності від використання структурних елементів при проведенні практичної підготовки студентів з організації і планування діяльності аграрних формувань можуть бути застосовані такі різновиди практичних занять:

• "Практична робота" (наприклад, ознайомлення з установчими документами, заповнення окремих реквізитів).
• "Практична робота з усним опитуванням на початку заняття" (найпоширеніший вид).
• "Практична робота без опитування як самостійного структурного елементу" передбачає організацію самостійної роботи студентів з систематичним опитуванням під час заняття для перевірки знань та вмінь застосовувати їх при виконанні практичної роботи.
• "Практична робота з елементами викладання теоретичного матеріалу". Наприклад, студентам пропонуються вже розраховані технологічні карти, складені на основі різних технологій вирощування відповідної культури, а їм пропонується пояснити причини розбіжностей величини отриманих витрат за періодами вирощування і по культурі в цілому, що ґрунтуються на розрахунках повної та неповної виробничої собівартості.
• "Практична робота з письмовим домашнім завданням" має структурну особливість: передбачається значний час для пояснення змісту та порядку виконання домашніх завдань.
• "Практична робота без домашнього завдання". Вдома студенти не виконують домашнього практичного завдання, а тільки осмислюють вже вивчений матеріал, набуті практичні навички, опановують нові теоретичні положення.

На практичних заняттях важливо навчити студентів роботу проводити вдумливо, вміти аргументовано висловлювати власні думки на основі проведених розрахунків, розширювати професійну лексику та вміння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, виявляти навички постійної самопідготовки до заняття. Результати такої спільної діяльності викладача та студентів можуть виступати критеріями для оцінки якості навчально-виховного процесу.

Отже, підготовка та проведення навчальних занять з дисципліни "Організація і планування діяльності аграрних формувань" буде результативною лише при проведенні ретельного аналізу змісту навчального матеріалу, виборі методів найбільш адекватних дидактичній меті навчання, розвитку і виховання студентів.

Література

1. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Навч. Посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2003 – 316 с.

2. Вербило О. Ф., Кондрицька Т. П., Ярошинський В. М. Методика навчання бухгалтерського обліку. Підручник/ за ред. О. Ф. Вербило. К.: Національний аграрний університет, 2003. -604 с.

3. Вербило О. Ф., Коробова Н. М. Управлінський облік. – К.: НУБіПУ, 2011, - 392 с.

4. Коваленко О. Е. Методика професійного навчання. – Харків, 2005, -312 с.

5. Лузан П. Г. Активізація навчання у сільськогосподарському вузі. - К.: ІАЕУААН, 1996. - 150 с.