Стаття «Роль і місце практичного навчання в підготовці фахівців аграрної галузі»

Підготовка сучасних фахівців аграрного сектору повинна орієнтуватися на формування кваліфікованих ефективних господарів землі, які мають необхідний запас фахових знань, володіють сучасною технікою та технологією сільськогосподарського виробництва. У зв'язку з цим одним з головних завдань, що пост ає перед вищою школою в сучасних умовах, є забезпечення якісної практичної підготовки студентів аграрної галузі адекватним вимогам сьогодення.

Об'єктивні і неминучі труднощі у розвитку освіти набувають, виняткової гостроти і загальнодержавних масштабів саме у зв'язку з тим, що методика навчання відстає від потреби життя або її висновки і рекомендації не реалізуються. [1] Недостатня увага науковців та освітян до методики як галузі педагогічної науки може гальмувати розвиток та втілення в педагогічну практику сучасних досліджень практичних основ навчання. Внаслідок цього якість засвоєння студентами знань процес формування та вдосконалення професійних умінь і навичок залишається на невисокому рівні і саме методика практичного навчання займає провідне місце у формуванні якісних знань і вмінь з підготовки молодших спеціалістів аграрної галузі.

Зміст практичної підготовки у вищих навчальних закладах розглядає В. С. Ледньов [2]. За даними вченого, структура практичної підготовки включає: лабораторно-практичні заняття, навчальну практику, виробничу практику. В. С. Ледньов вказує, що зміст практичної підготовки у вищих навчальних закладах майже нічим не відрізняється від практично підготовки в СПТУ, проте вчений слушно зазначає, що з підвищенням кваліфікаційного рівня професійної освіти зростає питома вага інтелектуальних умінь. У зв'язку з цим суттєво підвищується роль орієнтовної основи, підсумовує автор.

Послідовність практичної підготовки молодших спеціалістів сільськогосподарського виробництва розглядає В. І. Рябець. [4] За даними вченого, практична підготовка здійснюється в такій послідовності:

1. На першому етапі у студентів формуються ґрунтовні теоретичні знання, надається інформація про зміст, структуру професійних дій, умінь та навичок.
2. Етап первинних практичних дій. Він реалізується на таких формах навчання, як курсове проектування, лабораторні і практичні заняття, курси з професійно-орієнтованих дисциплін тощо. На цьому етапі формуються професійні здібності (окомір, швидкість реакції, просторова уява тощо).
3. Етап імітації в навчальному процесі елементів виробничої діяльності – обов'язковий дидактичний елемент "вторгнення в професію". Студенту необхідно самому проробити все те, що він уміє в умовах, наближених до виробництва. Імітаційне моделювання є передумовою безпосередньої участі студентів у виробничих процесах.
4. На четвертому етапі проходить навчальна практична підготовка студентів.
5. Заключний етап продуктивної практичної підготовки студентів пов'язаний з формуванням умінь виконувати трудові і виробничі процеси в цілому, визначати співвідношення між основними і допоміжними трудовими операціями, з набуттям умінь організаторської роботи на виробництві, узагальненням і закріпленням професійних умінь та навичок. Він може бути реалізований різноманітними формами: сільськогосподарські (механізовані) загони з виконанням технологічних операцій для сільськогосподарських підприємств, робота в підпорядкованих підрозділах технікуму, виробнича технологічна практика; виробнича переддипломна практика.

Практика була і залишається головною компонентою професійної підготовки молодшого спеціаліста, показником його фахової дієвості. Безумовно, на рівні практичного навчання позначається відповідність підготовки викладачів, наявність методологічного контролю і професійних консультацій з боку викладачів.

Отже, для ефективного проведення практичного навчання слід враховувати наступне:

1. Дидактичні умови, які дозволяють організувати та здійснити свідому активну навчально-пізнавальну діяльність. Цими дидактичними умовами є: організація оволодінням необхідними пізнавальними уміннями та навичками для засвоєння знань як засобу залучення до систематичної навчальної діяльності; створення в процесі практичного навчання виробничих ситуацій; застосування на практичних заняттях, адекватних навчальним цілям форм організації праці студентів, забезпечення адекватності навчально-матеріальної бази змісту практичного навчання.
2. Під час практичного навчання з професійно-орієнтованих дисциплін доцільні три форми: перша - це фронтальна форма, які характеризується тим, що студенти групи одночасно виконують однотипні операції (вправи), виробничі роботи, використовуючи з цією метою однаковий інструмент; друга форма - це індивідуальна, яка найбільш раціонально і продуктивно використовує час, відведений на відпрацювання вправ; третя форма - ланкова. За цією формою організації праці групу у 25-30 осіб поділяють на 6-8 ланок, кожна з яких направляється на спеціалізовані дільниці, де студенти індивідуально виконують навчально-виробничі роботи, після завершення яких приходять на інші робочі місця.
3. Для активізації розумової діяльності студентів та розвитку їхніх пізнавальних здібностей велике значення мають наочні посібники, без яких неможливо уявити жоден з етапів практичних занять.

Література

1. Гончаренко СУ. Методика як наука // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2001. - Вип.. 1. - с 86-95.
2. Леднев B. C. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. 2-е изд, пере раб. -М.: Высш. Шк.; 1991 - 224 с.
3. Лузан П. Г. Особливості активізації навчанні студентів - аграрникіи // Науковий вісник Національного аграрного університету - 2003. - Вип., 64. -CT. 288-295.
4. Рябець В. І. Педагогічні умови удосконалення практичної підготовки молодших спеціалістів сільськогосподарського виробництва в агротехнічному коледжі: - К., 1998. - 181с.