Стаття «Проблеми застосування тестів під час вивчення іноземної мови»

Резюме. В статті розглянуто психолого-педагогічні закономірності використання тестів на заняттях з іноземної мови та їх роль в розкритті індивідуальних особливостей студентів. Висвітлені питання щодо цілей та видів мовних тестів. Описані вимоги до тестів та розробки програм тесту вання. Особлива увага сконцентрована на проблемах застосування тестів під час вивчення іноземної мови.

Ключові слова: тестування, активне самостійне мислення, іноземна мова, навчальний процес.

Summary. The article deals with some psychological and pedagogical

conformities of the use of tests during the foreign classes and highlights their role concerning the individual features of students. One can also examine the questions of the aims and types of the language tests. The paper contains the requirements of

tests and the development of testing programs. Special attention is paid to the problems of tests in the educational process.

Key words: testing, active independent thinking, a foreign language, educational process.

Постановка проблеми. Тестування набуває величезного значення на сучасному етапі викладання іноземних мов. Процес тестування стає дуже популярним в усіх частинах світу в зв'язку з появою нових націй, лідерів і політичних діячів та зміцненням економічних, наукових та культурних зв'язків між усіма націями світу. Об'єктивні програми тестування можуть стати визначальним фактором підбору і розстановки кадрів на посади, які потребують реальних знань іноземної мови.

Концепція широкої і об'єктивної системи тестування як позитивної рушійної сили сучасної освіти, і, крім того, як необхідна складова процесу навчання набула визнання в більшості розвинених країн. Прогрес у системі тестування тісно пов’язаний з розвитком комп'ютерної технології. Цифрові технології - головний шлях інтеграції регіональних вищих закладів освіти до процесів глобалізації в освітянській сфері. Сьогодні в світі нараховується близько 250 мільйонів користувачів так званої повної мережі Інтернет і лише близько 3 тисяч в Україні. Доведено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту й інших можливостей зростає на 35-50% [4]. Проте електронна система знань передбачає не тільки наявність незалежної комп'ютерної бази, а й розробку відповідних навчальних програмних продуктів, до яких легко адаптувалися б студенти і які не спрощували б реальних знань. Будь-якій науці притаманні кількісні параметри.

Мета статті – обґрунтувати необхідність реалізації тестування в усіх його проявах як однієї з форм вимірювання рівня знань студентів; розрити переваги тестів; визначити та окреслити основні проблеми використання тестів під час вивчення іноземної мови.

Виклад основного матеріалу.

Психолого-педагогічні передумови використання тестів на заняттях з іноземної мови.

Одна з характерних ознак ефективного навчання іноземних мов в наш час – впровадження та застосування нових, оптимальних, методично раціональних прийомів, форм та засобів навчання.

Успішне використання тестових завдань в ході вивчення іноземних мов залежить від урахування психолого-педагогічних закономірностей механізму навчання іноземним мовам.

Метод тестових завдань спрямований на те, щоб розвинути активне самостійне мислення студентів, вдосконалити їхнє сприймання та довготривалу пам‘ять, навчити не просто механічно запам‘ятовувати, а й активно потім відтворювати ці знання на практиці (наприклад: в монологічному та діалогічному мовленні, при написанні творчих робіт, перекладі речень і т.п.).

При виконанні тестових завдань мислення студентів поступово перетворюється в логічне, більш гнучке. Студенти набувають здатності встановлювати причинно – наслідкові зв‘язки, здатні зробити логічні висновки. Також відбувається швидкий розвиток вольових якостей; в ході виконання тестів змінюється співвідношення образних,змістових, конкретних і абстрактних понять; формується логічна пам‘ять. [7]

Для методики використання тестових завдань важливі наступні положення:

1. свідоме виконання дій та операцій з іншомовним матеріалом та застосування нового матеріалу зі старим не лише сприяє формуванню навичок, але й забезпечує краще запам‘ятовування певного лексичного чи граматичного матеріалу.
2. вправлення з тестами стимулює інтерес у студентів, що досягається шляхом надання тестовим завданням різноманітного характеру та різними ступенями складнощів.
3. іншомовний матеріал повинен застосовуватися у процесі виконання усних чи письмових тестових завдань, що забезпечує опору на сукупність різних відчуттів.
4. дуже важливу роль відіграють позитивні емоції під час виконання тестових завдань. Необхідно, щоб для студентів була цікавою сама навчальна діяльність, тобто тести, щоб вони постійно переживали процес оволодіння іноземними мовами як радість пізнання, долання труднощів, набуття нових знань, вмінь та навичок.

   Це вимагає від викладача високої психологічної культури, знання вікових та індивідуальних особливостей студентів, психології групи як колективу. [8,9]

Цілі мовних тестів.

Можливо, найпоширеніша форма використання мовних тестів - це виявлення індивідуальних сильних і слабких сторін студентів, іншими словами, організація діагностики і зворотнього зв'язку в процесі навчання. Наприклад, через тестування ми можемо з'ясувати, що конкретний студент має прекрасну вимову і вміє добре розмовляти іноземною мовою, проте його чи її рівень розуміння тексту під час читання дуже низький. Причина цього може полягати у його чи її обмеженому словниковому запасі. У цьому випадку надаються рекомендації щодо розвитку лексики цього студента.

Інший шлях використання тестів - конкурсний відбір для того чи іншого проекту, коли ми стикаємося з обмеженістю ресурсів. Часто постає також завдання розділити студентів за рівнями знань з метою розподілу їх по групах. Інша досить поширена сфера використання тестів - це надання інформації щодо ефективності певної навчальної програми. У цьому випадку широко використовується тестування на "вході" і на "виході" (відповідно pre-and post-testing) з метою оцінювання рівня здобутків студентів під час використання різних програм.

Види тестів

Тести досягнень (Achievement or Attainment Tests) використовуються в процесі вивчення мови і дають певний рівень контролю за окремими елементами мови, а також вимірюють інтегровані мовні навички, які студенти набувають за певний період проходження певного курсу. Вони крок за кроком вимірюють прогрес, зроблений студентом мовного курсу, за даний проміжок часу. Тести цього типу можна поділяти за критеріями часу, який він потребує, та обсягом матеріалу, який він охоплює. Можна класифікувати тести за критеріями об'єктивності: (об'єктивні, напівоб'єктивні та суб'єктивні) та авторства (розроблені викладачем або стандарти­зовані). Останні обов'язково мають у своєму складі нормативи, вказівки щодо застосування, підрахунку балів, інтерпретації результатів, загального або спеціального використання.

Схематично можна показати предмет тестування так [3]:

Сприйняття:

• при слуханні;
• при читанні;
• на слух і при читанні.

Продукція:

• говоріння;
• письмо.

Сприйняття - продукція:

• при слуханні - говоріння;
• при читанні-говоріння;
• при слуханні - письмо;
• при читанні - письмо.

Професійні тести (Proficiency Tests) розробляються для вимірювання засвоєння елементів мови, культури та комунікативних навичок, які були надбані на час тестування, незалежно від навчальної програми. Їх використовують для специфічних цілей, наприклад, відбору студентів для участі у конкретній програмі, при оцінці спроможності випускника виконувати конкретні завдання на роботі тощо.

Діагностичні тести (Diagnostic Language Tests) розробляються для ідентифікації конкретних сильних і слабких сторін студента. Вони можуть містити такі ж самі види тестових елементів, які використовуються у тестах досягнень та професійних тестах. Проте, діагностичні тести мають на меті виявити сильні та слабкі якості студентів. Наприклад, можна виявити такий специфічний недолік, як неправильне вживання форм дієслова тощо.

Тести на здібності (Aptitude Tests), які іноді називають прогностичними, розробляються для того, щоб передбачити до початку вивчення мови термін, на протязі якого та чи інша особа може її вивчати. Тести такого роду дозволяють зробити певні висновки щодо того, чи зможе взагалі, як добре і як швидко людина вивчати іноземну мову.

Вимоги до тестів.

Розрізняють чотири головні вимоги до тестів, а саме: достовірність, надійність, повноцінність, тобто всебічність охоплення матеріалу, і практичність.

Достовірність є найкритичнішим фактором щодо оцінки всієї програми тестування з іноземної мови. Тест вважається достовірним, якщо він спроможний ефективно вимірювати те, для чого він був створений, чи то досягнення, чи здібності, чи професійне володіння мовою. Достовірність тесту визначається шляхом порівняльного аналізу його результатів з іншими незалежними критеріями. Критеріями достовірності тесту є його зміст, актуальність, чітко визначена конструкція та передбачуваність результатів.

Надійність, або стабільність мовного тесту - це ступінь, якому можна довіряти з точки зору одержання такого ж результату під час повторного тестування того ж самого студента, або давати достовірну інформацію про навчальну цінність змінних навчальних факторів, які підлягають вимірюванню. Коли тест занадто короткий, то підвищуючи його довжину можна підвищити його надійність. У випадку тесту на багатоваріантний вибір, збільшення числа варіантів дозволяє підвищити надійність тесту.

Тест вважається повноцінним, якщо він містить відповідну пропорцію матеріалів з усіх аспектів його змісту. Наприклад, екзаменаційний тест має містити близько 60 питань, щоб дати надійну оцінку знань студента. Для професійних тестів число елементів повинно бути ще більше - від 100 до 120.

Практичність тесту визначається кількома факторами. По-перше, дуже зручно, коли тест надрукований у вигляді буклету і його можна використовувати десятки разів. Підрахунок результатів тесту повинен бути максимально спрощений. З іншого боку, тест має бути зручним і для студентів. Інструкції до нього повинні бути максимально чіткими і точними. Ці критерії практичності тесту набувають ще більшої ваги, коли йдеться про тестування великої кількості претендентів у процесі конкурсного відбору.

Розробка програм тестування.

Підхід до розробки мовних програм, зокрема тестових, повинен бути міждисциплінарним. В усіх тестах застосовуються концепції і принципи різних наукових дисциплін, таких як лінгвістика, психологія, соціологія та навіть антропологія. Бажано, щоб зміст тесту складала сучасна мова, відбиваючи реальні життєві ситуації. У той час термін "культура" відноситься до мови, звичок, звичаїв, вірувань та цінностей, а, крім того, літературних (писаних та неписаних) та мистецьких форм, притаманних тій чи іншій спільноті людей, ще є недостатньо досліджень щодо механізму сприйняття студентами елементів культури нації, мова якої вивчається. Комунікативна компетенція означає спроможність людини розуміти іноземну мову і висловлюватися не тільки грамотно, але й відповідно до реальних ситуацій.

Останні досягнення комп'ютерної технології разом зі зниженням вартості персональних комп'ютерів створюють ідеальні можливості для впровадження комп'ютерного тестування в процес навчання. Ця технологія опинилася особливо корисною під час розробки діагностичних тестів. У процесі розробки тестів виникають критерії, які можна розділити на такі чотири типи:

• достовірність - треба впевнитися, чи виміри і оцінки, які ми робимо, відповідають дійсності;
• всебічність - треба впевнитися, що ми вимірюємо всі різноманітні компоненти володіння іноземною мовою;
• ефективність, що означає одержання оптимальних оцінок у межах лімітів часу та інших ресурсів;
• взаємозв'язок між тестуванням та ще ширшим контекстом навчального процесу - наприклад, визначити ступінь, до якого тестування або посилює ефективність засвоєння матеріалу або, навпаки, погіршує його через різноманітні зворотні ефекти, пов'язані з використанням тестів

Оцінювання - це значно ширший термін, ніж тестування, бо він включає до себе не тільки вимірювання конкретних досягнень студента, його чи її потенційних успіхів у застосуванні мови і реальному житті, але й також інтерпретацію і аналіз конкретних тестів і вправ.

Проблеми використання тестів в навчальному процесі.

На жаль існують моменти використання систем тестування, які викликають занепокоєння, а саме:

1. Тенденція щодо індивідуалізації навчального процесу.

Індивідуалізований підхід дає широкі можливості викладання матеріалу залежно від здібностей і інтересів людини, а також від цілей програми. При індивідуалізації навчання характерними рисами стають хід і швидкість навчального процесу, надання студентам окремих завдань, їх групування за інтересами та можливість індивідуального підбору матеріалів, особливо на просунутих та професійних рівнях. Це дійсно сприятлива тенденція, проте багато з процедур тестування, рекомендованих для індивідуалізованих класів, треба передивитися і зробити їх більш реалістичними, гнучкими та практичними. Викладач в групах, де навчаються навіть вісім, не кажучи вже про більшу кількість студентів, відчувають, що не справляються з низкою складних проблем, які несе з собою індивідуалізоване тестування [4, 5].

2. Факт, що в тестуванні завжди міститься суб'єктивний компонент, як стосовно вибору та елементів тесту, так і стосовно методу оцінки.

Наголос на усне мовлення є фундаментальною складовою під час вивчення іноземної мови. Разом з тим, усне мовлення найважче оцінювати і, мабуть, цей компонент завжди матиме суб'єктивну складову.

Сама ідея тестування викликає опір у деяких частинах світу в силу різних причин. Фактично, навіть на використання терміну '"тестування" в деяких країнах, не виключаючи Україну, накладається табу. Він породжує страх і недовір'я не тільки серед багатьох студентів, але й серед викладачів та інших верств суспільства. Наприклад, у студентів виникають острахи перед їх можливим виключенням з коледжу чи інституту, а батьки не хочуть бути боржниками, щоб платити репетиторам тощо.

У багатьох країнах тривалий і суб'єктивний усний іспит, який проводиться одним викладачем або комісією наприкінці навчального року вважається єдиною визнаною екзаменаційною процедурою. Дозвольте мені навести цитату з документа Міністерства освіти і науки України "Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації в загальноосвітніх навчальних закладах у 2003-2004 навчальному році" № 1 /9 від 29.01.04: «Білети для державної атестації підсумкової атестації з іноземної мови орієнтовані насамперед на виявлення здатності студентів спілкуватися та розуміти співрозмовника. Білети складаються з двох завдань, що відображають ситуації із реального життя: перше - бесіда за поданими ситуаціями, друге - читання, переказ тексту. Перше завдання має на меті перевірити рівень сформованості мовних навичок та мовленнєвих умінь: правильне розуміння мовного матеріалу і мовленнєвої ситуації, рівень сформованості комунікативної компетенції; друге - перевірка ступеня розуміння незнайомого тексту, оперування лексичним матеріалом.»

Студентам під час підготовки до відповіді дозволяється користуватися двомовними словниками.

Давайте розглянемо деякі причини несхвалення тестування з боку викладачів Серед них найчастіше зустрічаються такі:

1. Багато викладачів лукавлять, дотримуючись концепції, що всі навчальні ситуації нібито різні, що кожен викладач має свою особистість, метод і філософію викладання, а кожен студент-це індивідуальність зі своїми специфічними когнітивними потребами і моделями засвоєння матеріалу, кожне суспільство - це унікальна соціокультурна спільнота людей. Виходячи з цього, екзаменаційна процедура, яка розробляється для суспільства в цілому, не відбиває існуючі стосунки між викладачем і студентом і не може охопити потреби всіх груп студентів.

2. Якщо регулярно читати статті про теорії викладання іноземних мов, то може здатися, що лінгвістичні і педагогічні теорії знаходяться в постійному русі. У той час, як це іноді є доказом наявності позитивних тенденцій у педагогіці і лінгвістиці, постійні витки і вагання породжують недовір'я і розчарування, особливо серед тих викладачів, які працюють в малих містах і не мають змоги постійно спілкуватися з колегами, що теж стикаються з діаметрально різними поглядами і точками зору вчених. Широкі дискусії з цього приводу переконали б їх в тому, що існують ефективні, перевірені часом методи викладання мови [1, 2].

3. До того ж, багато викладачів стикаються з необхідністю некритичного сприйняття інструкцій та "рецептів" експертів, особливо з іноземних країн. Ретельне читання і осмислення методів, які здаються на перший погляд інноваційними, дуже скоро показує, що деякі істини і принципи, які лежать в основі цих методів, залишаються незмінними. Наприклад, такі істини можна вважати абсолютними:

• мова є системою, яка складається із взаємопов'язаних субсистем, незалежно від застосування тієї чи іншої лінгвістичної теорії;
• вивчення мови повинно бути об'єктом постійного контролю з боку викладача до того моменту, коли ставлення студентів до неї дійсно стає творчим;
• функціональна програма має бути тісно пов'язана з тенденціями викладання в недавньому минулому, наприклад, з програмами, орієнтованими на центри інтересів або ситуації;
• жодна з програм не може повністю або навіть частково замінити особистість викладача;
• кожен викладач має усвідомлювати наявність індивідуальних ритмів і стилів засвоєння матеріалу, а також рівнів мотивації, потреб та особистостей студентів;
• викладач був і залишається ключовою фігурою як під час викладання, так і тестування мови, окрім тих рідких випадків, коли дорослі студенти можуть користуватися самовчителями.

4. У багатьох методичних рекомендаціях до тестових програм зустрічаються неясно визначені терміни, такі як "test security", "guessing", вказівки на застосування комп'ютерної технології тощо, які можуть виробити комплекс неповноцінності у шкільного вчителя, який може бути єдиним у районі, не мати магнітофону і бажати тільки впевнитися через застосування тесту, чи засвоїли учні попередній матеріал перед тим, як переходити до іншого.

5. Дослідження вказують на те, що тільки від чверті до половини варіабельності академічних досліджень можна пояснити термінами когнітивнпсті [6]. Важливість некогнітивних факторів у досягненні результатів рідко коли буває більш очевидною, ніж у галузі вивчення мови, коли значну частину успіху обумовлює рівень мотивації щодо засвоєння всього соціокультурного комплексу даної мови.

З іншого боку, останні дослідження щодо аналізу помилок студентів у процесі їх просування по програмі, вказують на те, що ці помилки можуть бути, скоріше за все, не результатом відмінностей між рідною та іншою мовами, а результатом недоопрацювання ними граматичних, семантичних категорій у межах нової мови. Ці часткові знання можуть ввести студентів в оману шляхом внесення помилкових аналогій у комунікативний процес [4].

Щодо протиставлення вимірювання дискретних елементів і цілісних навичок, то сам термін "протистояння" створює хибні асоціації. Знання в цілому включають у себе окремі елементи граматики, лексики та культури. Деякі аспекти розуміння тексту під час читання, вміння грамотно і адекватно спілкуватися або розуміти усне мовлення можна чітко протестувати за допомогою вимірювання окремих елементів.

Ще існує багато галузей, яким слід дати кількісну оцінку, наприклад, відповідність поведінки студента у конкретній життєвій ситуації, швидкість усного мовлення, вміння розуміти розмову при наявності шумів або інших перешкод, розуміння довгих текстів під час читання.

Подальше обговорення проблем щодо джерел незадоволення системами тестування не послабшає позицію тих авторів, хто висловлюється на користь застосування тестів.

Ми впевнені, що за тестуванням велике майбутнє. Процес тестування входить як суттєва складова не тільки до питання ефективного вивчення іноземної мови, але й як складова процесу демократизації нашого суспільства, маючи на увазі утвердження критеріїв рівноправності й об'єктивної оцінки діяльності всіх його членів.

Висновоки.

У зв'язку з певними змінами прогарам навчання у навчальних закладах І-ІІ ступенів акредитації та вищих навчальних закладах освіти, перед викладачами іноземних мов поставлені нові завдання якісним оволодінням студентами іноземними мовами.

Нові впровадження програм орієнтуються на особистісно – діяльний, індивідуальний підхід до вивчення іноземних мов, розвиток комунікативної та творчої діяльності студентів, застосування інноваційних методів та форм роботи, а також – на досконалу розробку тестових завдань.

Актуальність використання тестів в ході вивчення іноземних мов полягає в тому, що з одного боку такий різновид роботи є ефективним засобом набуття певних лексичних, граматичних знань, вмінь та навичок з іноземних мов; розвиває пізнавальні можливості студентів, а саме: пам‘ять, увагу, уяву, мислення, вдосконалює іншомовну здогадку та швидкість виконання завдань, зацікавлює вивчаючих. До того ж, різнорівневі тестові завдання створюють позитивну творчу психологічну атмосферу в групі, заповнюють паузи, розколюють лід байдужості, невпевненості, нерозуміння.

А з іншого боку, - проблема доцільного використання тестів ще недостатньо розроблена в методиці викладання іноземних мов. Для граматичного використання тестових завдань необхідна значна підготовка, яка здійснюється в цілісній системі навчання іноземними мовами. Така підготовка має проводитися постійно, систематично і паралельно з роботою з іншими формами роботи. І якщо викладач вирішив використовувати тестові завдання для закріплення знань чи перевірки набутих вмінь та навичок, то він повинен все чітко продумати, розробити, передбачити, визначити навчальні завдання, розрахувати, яку допомогу можна надати студентам, не пропонуючи готових рішень.

Список використаної літератури.

1. Гапонова СВ. Навчання розуміння аудіотекстів учнів старших класів середньої школи / Іноземні мови, 1996. - № 2.
2. Бердический А.Л. Оптимизация системы обучения иностранному языку в педагогическом вузе.-М., 1989.
3. Finoccharo M.& Sake S. Foreign Language Testing. A Practical Approach. - New York: Regents Publishing Company, 1983.
4. Oskarsson M. Approaches in Self-Assessment in Foreign Language Learning. Oxford: Pergamon Press, 1980.
5. Jakeman V. & McDowell, СТОР. Insight into IELTS, Cambridge University Press, 2001.
6. Henning G. A Guide to Language Testing (Development/ Evaluation/ Research). - Heinle & Heinle Publishers, 1987.
7. Панова Л.С. Методика навчання іноземної мови в школі/ Навчально – методичний посібник для студентів факультету іноземних мов./ Видання 2-е, перероблене та доповнене/ Ніжин. Видавництво НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004.
8. Іноземні мови в начальних закладах/ Науково – методичний журнал. /Кол ав.- Видавництво «Педагогічна преса», 2006/ Вип. 2.
9. Іноземні мови в начальних закладах/ Науково – методичний журнал. /Кол ав.- Видавництво «Педагогічна преса», 2006/ Вип. 1.