Стаття «Розвиток творчих здібностей студентів на заняттях з української літератури як засіб формування компетентності випускника»

Практика навчання у вищих навчальних закладах освіти та психолого-педагогічні дослідження вже давно довели необхідність повністю відмовитися від уявлень про навчально-виховний процес як процес повідомлення і передачі інформації.

Змістова наповненість та ідейно-виховна спрямованість кожної навчальної години набувають особливого значення, коли йдеться про сучасний урок літератури, про виховання в студентів активної життєвої позиції, їхньої готовності до самостійного трудового життя.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох викладачів літератури.

Удосконалення уроків літератури у ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області – завжди актуальна проблема. Чим краще організований і проведений урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта студентів. Сьогодні перед словесниками закономірно знову й знову постають питання: як поліпшити викладання літератури, як уникнути типових недоліків, що трапляються на уроках.

Щоб удосконалити сучасний урок літератури, треба розумно враховувати суб'єктивні та об'єктивні фактори, від яких залежать навчання, виховання й розвиток студентів. Визначимо найголовніші напрями вдосконалення уроку.

1. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних закономірностей. Постійно активізувати студентів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи.

Не існує універсальних методів навчання і універсальних форм роботи. Але є свої улюблені прийоми, знайдені в процесі праці. «Викладання є мистецтво, а не ремесло – в цьому суть учительської справи. Випробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників і не дотримуватися жодного беззастережно – ось єдино можливий шлях живого викладання. Завжди бути в пошуках, вимагати, удосконалюватися – це єдино можливий курс учительської праці» (М. Рибникова)[6].

Оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають студенти, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення студентів в інтенсивну розумову і творчу діяльність – необхідна умова повноцінного уроку літератури. Проте інтенсифікація навчальної діяльності повинна бути посильною. Як надмірна фізична праця перевтомлює людину, так і розумове перенапруження виснажує творчі сили, породжує певну протидію. З огляду на це, на уроці іноді треба практикувати й такі види роботи, які знімають постійну розумову напруженість студентів, вносять у процес навчання інтелектуальну розрядку.

2. Виховувати в студентів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби.

Щоб удосконалити навчальний процес в училищі, треба забезпечити сприятливий ґрунт для успішного навчання. Урок не повинен бути тягарем ні для студента, ні для викладача. Студент і викладач – це дві взаємозв'язані сили, які мають діяти злагоджено, в одному напрямі. Як би добре не був організований урок, яка б значна за змістом науково-художня інформація не подавалася, але якщо в дітей не виробився стійкий інтерес до предмета, вчитель не досягне запланованої мети.

Інтерес є своєрідним виявом пізнавальних потреб людини, внутрішнім стимулятором її діяльності. Завдяки інтересу активізується увага, пам'ять, мислення студента. Якщо вони, наприклад, люблять літературу, то на уроці легко включаються в різноманітні види навчальної діяльності, активно працюють, менше стомлюються в процесі навчання, виявляють допитливість, охоче виконують домашні завдання, з насолодою читають художні твори[5].

Які ж основні фактори сприяють формуванню в студентів на уроках інтересу до літератури? Зацікавлення можна викликати насамперед змістом навчальної інформації. Навчальна інформація найчастіше стає об'єктом інтересу студентів, коли вона містить елементи новизни. «Щоб здобути нашу увагу, предмет має являти собою для нас новину, але новину цікаву, тобто, таку новину, яка або доповнювала б, або підтверджувала, або спростовувала чи розбивала те, що є в нашій душі, тобто, одним словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, які в нас уже вкоренилися» (К.Ушинський)[6].

Не слід думати, що стимулювання навчальних інтересів відбувається лише за рахунок певних прийомів навчання. Цікавість стимулюється всім змістом уроку, всією системою методів його проведення.

Література-мистецтво слова, і це вимагає особливого підходу до її вивчення, своєрідного емоційного та інтелектуального фону [6].

З появою комунікаційних та інформаційних технологій потрібно критично переглянути стан й перспективу розвитку системи освіти. Вирішення цього завдання можливе за умови впровадження в учбовий процес інноваційних психолого-педагогічних технологій навчання, сутність яких полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему викладання.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Творчість людини – це її психічна активність. Кожна значна художня творчість передбачає не тільки гру уяви, але й максимум духовних сил».

Найбільша таємниця Всесвіту – життя. Найбільша таємниця життя – людина. А найглибша таємниця людини – творчість. Ось чому так важливо побачити в людині цей дар, підтримати його і допомогти утвердитися, допомогти зрозуміти, що творчість – щасливий дар душі.

Творчість – це процес створення чогось нового на основі перетворення пізнаного: нового результату або оригінальних шляхів і мета дій його одержання.

Характеристики творчості: новизна і перетворення.

Заняття літератури – це насамперед заняття, на якому викладач уміло використовує всі можливості студента, весь його творчій потенціал з метою активного розумового розвитку, формування комунікативної компетентності та моральних якостей.

Актуальним є питання створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвитку пізнавально-творчих здібностей студентів при вивченні курсу літератури. Поставлене завдання, з моєї точки зору, потребує комплексних удосконалень навчального процесу з урахуванням принципів:

• індивідуальне й диференційоване навчання з наданням можливості вибору завдань студента (за вимогами кредитно-модульної системи);
• постановка й вирішення проблемних і творчих ситуацій засобами системного виконання репродуктивно-творчих, дослідницьких і творчих завдань різних за типами, видами й формами виявлення;
• діалогічність і комунікативність навчання з метою розвитку саморегулятивних і комунікативних здібностей студентів;
• створення психологічно сприятливого клімату в колективі, коли викладач і студент виступають активними й взаємодіючими суб’єктами діяльності.

Навчальна творчість у процесі вивчення курсу літератури передбачає не лише виконання творчих робіт, але й оригінальне комбінування, переструктурування, емоційно-критичне ставлення до проблеми. Важливим є етап формування готовності студентів І курсу до творчої діяльності, розвитку аналітично-творчих здібностей, виявлення здатності асоціативно мислити, формування здібності вести діалог, брати участь у дискусії.

Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш високий рівень засвоєння матеріалу спостерігається за умови використання різних каналів сприйняття інформації, тобто при одночасному прослуховуванні, наочному сприйнятті, обговоренні та виконанні вправ.

Однією з інноваційних форм роботи зі студентами, яка дозволяє уникнути зазначених недоліків, є інформаційні семінари, які супроводжуються організацією диспутів та презентацією фільмів. Демонстрація фільму дозволяє:

• акцентувати увагу студентів на певній проблемі;
• інформувати про шляхи вирішення проблеми;
• провести аналіз.

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи так званих нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестандартних уроків найбільш розповсюджені: ділові ігри, прес-конференції, заняття типу КВК, заняття-конкурси, заняття -"суди", заняття-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, інтегровані заняття,екскурсії,заняття-практикум,заняття-дослідження, заняття-подорож, заняття -"літературне кафе"[2].

Більшість занять нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню знань: формує навички самоконтролю, почуття обов`язку й відповідальності за результати навчання.

На заняттях з використанням активних методів навчання з'являється можливість формування дуже важливих для майбутньої професійної діяльності якостей: сумісний пошук альтернативних рішень та його прийняття, формування професійного мислення та інші. Студенти висловлюють свої думки, вчаться говорити, тобто удосконалюють свої комунікативні навички, вони ще у студентській аудиторії мають можливість відчути себе професіоналами.

Активні методи навчання дозволяють студентам розвивати мислення, використовувати засвоєні знання в практично-орієнтованій діяльності, що максимально наближена до професійної. При цьому надзвичайно важливим є оцінювання не тільки знань та умінь, але й творчої самостійності, професійно-етичного аспекту протікання навчального процесу. Загалом, можна стверджувати, що орієнтація на студента вимагає такої побудови процесу навчання, яка потребує зміщення акценту на розвиток студентів, поєднання диференційованого змісту навчання та системи відповідних форм, методів та засобів навчання.

Засоби, які використовуються при розробці тренінгу: групові дискусії, міні-лекції, рольові ігри, ігри, спрямовані на інтенсивну фізичну взаємодію, робота в парах, трійках, групах.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвиткові критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує вміння відстоювати свої думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Дискусія має велику освітню і виховну цінність. Вона вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперування аргументами, вчить зважати на думку інших.

Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації студентів, підвищується емоційна рівновага студентів, що спричинює високу якість дизайну та чіткість літер та рисунків на екранах монітора.

У сучасній педагогіці має місце багатоваріантність форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гонташ Г.Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. – 2003. - №5- с. 13-16
2. Дем’яненко О.О. Творча діяльність учнів середніх класів як засіб підвищення ефективності вивчення літератури. // Зарубіжна література. – 2005.-№4-с.32-34
3. Куц Є.Л. Формування творчої особистості засобом художньої літератури. // Всесвітня література. – 2000. -№2.-с.5-7
4. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. –К., 2000.-с.186-201
5. Проблемність на уроках літератури. Лекція №4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm
6. Проблемність на уроках літератури. Методи навчання. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm