498
Оцініть публікацію

Стаття «Використання технології веб-квестів для мотивації самостійної роботи студентів у вивченні іноземної мови»

Освіта на сучасному етапі характеризується великою мобільністю. Основне завдання, яке стоїть перед викладачем в сучасній системі освіти, є розвиток самостійного критичного мислення, навчити студентів самостійно знаходити інформацію та опановувати нові навички. Але цей процес не може бути неконтро льованим. На сьогоднішній день перед студентом відкрито величезна кількість джерел інформації, в яких він не завжди може обрати достовірні та ефективні. Задача викладача направити навчальну діяльність студентів, запропонувати шляхи вирішення проблемних завдань. Широке й ефективне впровадження інноваційних методик в навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості студентів і викладачів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації [2].

Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика веб-квестів. Етимологія цього поняття походить з англійської мови. Web − веб, всесвітня мережа, quest – пошук. Берні Додж разом зі своїм колегою Томасом Марч, будучи викладачами університету Сан-Дієго (США), у 1995 році вперше використали створену ними технологію на заняттях.

В сучасній педагогіці веб-квест − це сайт в Інтернеті, з яким працюють і навчаються, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу. Ця технологія є універсальною і може бути використана для викладання будь-якої дисципліни. Розрізняють два типи цих освітніх сайтів: коротко строкові та довгострокові.

Короткостроковий веб-квест − це той, що має за мету набуття елементарних знань з певної теми. Він може охоплювати період близько кількох занять, протягом якого студенти переглядатимуть вибрані сайти для того, щоб знайти потрібну інформацію, і використовувати її в аудиторії для досягнення поставлених навчальних цілей.

Довгострокові веб-квести направлені на те, щоб студент проаналізував отриману інформацію, продемонстрував розуміння матеріалу, самостійно створюючи та ускладнюючи завдання для роботи над темою. В цьому полягає основна відмінність між короткостроковими та довгостроковими веб-квестами – у другому випадку студенти повинні змінити інформацію, яку одержали, перетворюючи її в новий продукт: доповідь, презентацію, інтерв’ю чи дослідження. Довгострокові веб-квести можуть тривати кілька тижнів або й навіть навчальний семестр [4].

Веб-квест містить такі основні елементи:

  • вступ (іntroduction), у якому обов’язково вказуються терміни проведення роботи і надається вихідна ситуація або завдання;
  • процес (рrocess) – це посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, книги або методичні посібники з бібліотечних фондів.

При цьому питання сформульовані так, щоб при відкритті сайту студент розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він знаходить. Ця стадія веб-квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об’єкти і явища, мислити абстрактно. Певне керування процесом з боку викладача може проводитися через надання списку запитань, поширення прикладів, схем [3].

Розробник веб-квесту Берні Додж, визначив наступні види творчих завдань для веб-квестів:

  • переказ − демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел в новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання;
  • планування та проектування − розробка плану або проекту на основі заданих умов;
  • завдання − творча робота у певному жанрі − створення п’єси, вірші, пісні, відео ролика;
  • наукові дослідження − вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел [4].

Обговорення результатів роботи над веб-квестами можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власний практичний доробок.

Результати веб-квеста для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; он-лайн документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, презентація, відеоролик та інше. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією.

Останнім, завершальним складовим елементом веб-квесту є оцінювання (еvaluation). На цьому етапі студенти можуть займатися самооцінюванням, порівнюючи і протиставляючи те, що виконали з іншими студентами, та аналізуючи те, що вивчили чи чого досягли власними зусиллями. Тут також проводиться оцінювання викладачем, підводиться підсумок і заохочується рефлексія та подальше дослідження проблеми. Також можна додати сторінку для коментарів, де студенти матимуть зворотній зв’язок з викладачем [3].

Є певні вимоги до діяльності викладача в роботі над веб-квестом:

  • надати декілька посилань на бажані інтернет-ресурси, які зададуть інтонацію, акценти пошуку;
  • розробити бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;
  • контролювати процес пошуку.

Студент, своєю чергою, зобов’язаний зрозуміти відомі умови завдання, визначити необхідні, але невідомі відомості, знайти їх, проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію, узагальнити відшукану інформацію та оформити результати роботи згідно вимог.

Протягом роботи над веб-квестом викладач створює умови для самостійної розумової та творчої діяльності студентів і підтримує їх ініціативу. Він є консультантом, організатором і координатором проблемно-орієнтованої, дослідницької, навчально-пізнавальної діяльності студентів. У свою чергу, студенти стають рівноправними учасниками процесу навчання, поділяючи зі своїм викладачем відповідальність за його процес і результати [1].

Загалом використання технології веб-квестів дає можливість студентам ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі, розвиває їх критичне мислення, скеровує їх діяльність на поставлене перед студентами завдання. Для викладача дає можливість використання різних форм роботи та форматів завдань: аудіо, відео матеріали, схеми, презентації, он-лайн ігри, що є необхідним для розвитку навичок аудіювання, читання, та говоріння в процесі вивчення іноземної мови. Технологія веб-квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання і його якості.

Завдяки її використанню підвищується мотивація студентів до вивчення дисципліни, з одного боку, і до використання комп’ютерних технологій у навчальній діяльності, з іншого. Також надає можливість дистанційного навчання, студенти мають можливість виконувати вдома завдання та надсилати їх викладачу для перевірки.

Але є також негативні сторони у роботі з веб-кветами: необхідність для викладача мати знання в роботі з платформами для створення сайтів, значна кількість часу для підготовки сайту.

Можемо зробити висновок, що технологія веб-квестів є дуже продуктивною у вивченні іноземної мови, оскільки дає можливість поєднувати різні види завдань, мотивує студентів до самостійної роботи, вносить різноманіття в сам процес викладання, підтримує зацікавленість аудиторії. Система дистанційного вивчення дисципліни Moodle також дає подібні можливості, але інтерфейс її досить стриманий, а сайт можна оформити яскраво і творчо.

Маю власні розробки веб-квестів по темам «Моя сім’я і друзі», «Майбутня професія», з якими можна ознайомитися за адресами www.lilyakozak.jimdo.com, www.lilikozak.jimdo.com. В веб-квестах є завдання направлені на розвиток лексичних і граматичних мовних компетенцій, мовленнєвих компетенцій в аудіювання, читанні та письмі.

Література

1. Андреева М. В. Технологии веб-квест в формировании коммуникативной и социокультурной компетенции // Информационно-коммуникационные технологии в обучении иностранным языкам. Тезисы докладов I Международной научно-практической конференции. М., 2004 [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.itlt.edu.nstu.ru/webquest.php

2. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты / Я. С. Быховский // Материалы международной конференции «Информационные технологии в образовании. ИТО-99» [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://ito.bitpro.ru/1999

3. Николаева Н. В. Образовательные квест-проекты как метод и средство развития навыков информационной деятельности учащихся / Н. В. Николаева // Вопросы интернет-образования. − 2002. − № 7. [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://vio.fio.ru/vio_07

4. Dodge B. WebQuest Taskonomy : A Taxonomy of Tasks (1999) / Berny Dodge [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://webquest.sdsu.edu/taskonomy.html

5. Николаева Н. В. Образовательные квест-проекты как метод и средство развития навыков информационной деятельности учащихся / Н. В. Николаева // Вопросы интернет-образования. − 2002. − № 7 [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://vio.fio.ru/vio_07

6. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного язика / Е. С. Полат // ИЯШ. − 2000. − № 2 (28). − С. 3-10.

7. Teachnology : портал [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.teach-nology.com/tutorials/web_quests/