Сімейне музикування в контексті проблем сучасного музично-освітнього процесу

Проблема сімейного музикування на сучасному етапі - це створення батьками умов для вільного, творчого розвитку дитини та залучення її до духовних цінностей. Визначне місце в гуманізації сімейного виховання має відігравати мистецтво, зокрема, музичне виховання, яке позитивно впливає на естетичний розвиток особистості дитини, сприяє відродженню традицій домашнього музикування та допоможуть розвинути власні здібності, а також представити традиції домашнього музикування як творчу співпрацю педагогів, учнів , батьків.

Актуальність розгляду проблеми музичного виховання у сім‘ї та музичній школі виникла з узагальнення власного досвіду, що пов‘язаний з вихованням підростаючого покоління. Метою навчання у ДМШ (ДШМ) є виховання естетично розвинутої особистості, яка вміє самостійно розібрати та вивчити музичний твір будь якого жанру, підібрати мелодію та акомпанемент до неї.

Методи музичного навчання не завжди відповідають музичному смаку учня та його виконавським можливостям. Тож як результат, випускник ДМШ (ДШМ) стає безпомічним перед нотним текстом. Констатуємо той факт, що подібна форма спілкування, як домашнє та сімейне музикування – майже зникла з повсякденного житті.

Безумовно, ситуація, що склалася має об‘єктивний характер. Руйнується звичайна освітня система, до музичної школи приймають учнів практично без екзаменів, спрощуються вимоги до навчання . Проблемою є і те, що навантаження загальноосвітньої школи зростає. Учні шкільного віку в даний час мало читають, більшість часу проводять біля комп‘ютера, де отримують велике задоволення. Змінюються ціннісні орієнтири, з‘являються нові уявлення про престижність освіти у сучасному світі.

Практично у всіх людей знайомство з музичним мистецтвом – чи то спів, танець або гра на інструменті - починається з сім‘ї. Сім‘я є першою та найбільш важливою сходинкою до входження маленької дитини у світ музики. Сім‘я – це джерело музичного досвіду дитини, музичне середовище, де вона проводить більшу частину свого життя. Саме тут дитина читає, готує уроки, дивиться телевізор, обмінюється враженням, ділиться своїми радощами та печалями. Звички , що були отримані в сім‘ї лишаються на усе життя. Ціннісні орієнтири сім‘ї у галузі мистецтва формують музичний смак дитини. Позиція сім‘ї визначає успішність отримання дитиною музичної освіти. Емоційна холодність сім‘ї негативно впливає на психологічний розвиток дитини та його творчих здібностей, на ефективність навчання. Саме тому викладачі ДМШ повинні взаємодіяти із сім‘єю для повноцінного розвитку дитини.

Сучасна сім‘я має різний рівень соціальної культури. В одних сім‘ях до музики відносяться з повагою, батьки в таких сім‘ях намагаються розвивати музичні здібності власних дітей, в інших – музичне виховання займає іншу позицію. Тому постає питання про музичне виховання і самих батьків. Чим вище музична культура дорослих , тим змістовніше стає музичне виховання дітей та їх домашнє дозвілля.

Методика викладання фортепіано в сучасній школі націлена на розвиваюче навчання, використовуючи яку педагог має можливість розвивати творчі задатки учня, шляхом включення таких форм роботи, як створення власних творів, імпровізація, підбір по слуху, ансамблева гра тощо. Позитивним є той факт , якщо уміння дитини будуть використані дома, на сімейних святах. Дитина відчуває, що її музичні досягнення приносять задоволення друзям та рідним, це надає впевненості у собі, підвищується самооцінка та зростає відчуття самоповаги.

«Будь яка педагогіка визначається відповіддю на питання: кого вчити, для чого вчити, чого вчити та як вчити?» (Г. Коган). Сучасному педагогу необхідно враховувати сучасні вимоги та соціальний заказ суспільства. Оскільки головним завданням позашкільної музичної освіти є загальний всебічний розвиток дитини, то і загальний музичний розвиток це не технічна підготовка виконавця, а вміння сприймати музику, втілювати власні творчі задумки.

Що ми бачимо в практичній роботі? Педагог більшість часу приділяє підготовці програми для академконцертів . Це залежить від обов‘язкових вимог та встановлених термінів здачи контрольних іспитів. Тому лишається мало часу для гри улюблених творів, читки з листа, ансамблевого музикування. В процесі такого навчання учень має затримку в музичному розвитку.

Сучасний підхід до музичного виховання вимагає від педагогів більш гнучкого підходу, прискорення темпу проходження навчального матеріалу, оволодіння виконавськими навичками у більш стислі проміжки часу. Сьогодні існує багато цікавих збірників, які зарекомендували себе у практичній діяльності.

Відмітимо, що в роботі над репертуаром необхідно добиватися різного рівня завершеності виконання музичного твору, враховуючи, що де які твори будуть виконуватись публічно, де які показані в класі, а де які вивчаються для ознайомлення. Цьому принципу рекомендує слідувати Т.Б. Юдовіна – Гальперіна « Завжди підтримую бажання дітей грати той чи іншій твір. Безумовно не завжди ці твори необхідно відпрацьовувати в класі чи готувати для концерту, але кожному учню необхідно дати право вибору» (6,203).

Час змінився, і ми говоримо, що навчити музикувати можна будь якого учня, навіть того ,що має посередні музичні здібності. Саме це вимагає від педагога високого професіоналізму,творчого підходу до дитини. Усі знання необхідно надавати у вигляді цікавої гри, що дозволить отримати задоволення від виконання музики. Виховання самостійності яскраво проявляється в умовах домашнього музикування, що спонукає учнів до пізнання нового, сприяє закріпленню та вільному застосуванні набутих навичок, допомагає відчути впевненість у собі, активності та ініціативі. Насамкінець музика входить у життя дитини та стає улюбленим видом мистецтва, розвиває творчі здібності та формує її як особистість.

Кожному виду музикування відповідає певний репертуар. Саме репертуар є один з головних факторів в навчанні, завдяки якому учень отримує яскраві художні враження. У найкращому варіанті репертуар ДМШ поєднує наступні якості: формує смак учнів, прищеплює любов до музики високої якості, водночас не повинен бути відірваним від сьогодення. В репертуарі кожного учня повинні бути представлені музика різних стилів, жанрів, сучасні обробки популярних мелодій. Практичні завдання вимагають від педагогів перегляду застарілих поглядів, подолання закоренілих догм. Сучасні діти бачать світ по іншому, ніж попереднє покоління. Змінюються смаки, звукова атмосфера у якій живуть наші діти. Саме зараз відкриваються нові можливості оновлення репертуару учнів за рахунок включення до програми обробок сучасних та естрадних творів. Можна як завгодно відноситися до джазу і рок музики, але безумовно ці форми музикування подобаються дітям та виховують їх фантазію, розвивають здібність до вільного виконання , розвивають емоційну сферу.

В музикуванні дітям подобаються не традиційні класичні твори, а, як правило, твори ,що у всіх на слуху. Високий репертуарний рівень спонукає дитину до творчого пошуку. Таким чином, твори для домашнього музикування реалізують основні принципи педагогіки співпраці: випередження, вільний вибір, навчання без примушування. Така форма роботи пропонує більш гнучку та сміливу репертуарну політику,що направлена на всебічний та гармонічний розвиток учнів.

Отже , займаючись домашнім музикуванням, ми ставимо завдання наблизити навчання грі на фортепіано до потреб дитини, їх батьків, можливості практичного застосування набутих навичок. Основним методологічним принципом, що забезпечує гармонічний розвиток учнів,активізує творчу ініціативу є принцип комплексного підходу до виховання та навчання музиканта.

Доступний технічний рівень і простота викладення дозволить виконувати п‘єси юним піаністам як під час навчання у школі так і після її закінчення.

Що повинен вміти учень? Виконання п‘єс можливо лише при володінні елементарними виконавськими навичками: вмінні слідкувати за графічним малюнком мелодичної лінії, показати різні пласти фактури та виявити звукове співвідношенні мелодії та акомпанементу. Ці п‘єси корисні для удосконалення слухового досвіду будуть сприяти розвитку мелодичного слуху в процесі роботи над кантиленою та фразуванням. На їх прикладі юний музикант вчиться вслуховуватись в ладову та гармонічну окраску твору. Нескладні п‘єси дають чудовий матеріал для домашнього музикування та певне задоволення від спілкування з інструментом.

Залучення у світ музичних образів, отримане задоволення від самого процесу занятій музикою народжує відчуття радості, яка супроводжується концентрацією усіх сил учня, здібністю емоційно зануритись в музику, що подобається. Саме тоді зростає мотивація навчання.

Музикування для задоволення не тільки збагачує слухові уявлення виконавця, але і розвиває його емоційну сферу, образне мислення і фантазію, стимулює пізнавальну діяльність, а,відповідно, формує особистісні якості,виховує творчу особистість.

Цікава ідея для сімейних свят – домашній концерт, в якому беруть участь усі присутні. В програмі концерту можуть бути як експромти так і підготовлені номери. Дітям подобається виступати в ансамблі з мамою, татом або бабусею. У таких концертів великі можливості: акомпанемент пісні, супровід танцю, спільний спів, сімейний шумовий оркестр, під музику можливо розігрувати сценки з життя сім‘ї.

Саме подібні спільні виступи – хороша можливість спілкування, відчути себе дружною сім‘єю, єдиним цілим.

Діти, батьки яких самі створюють, залучають в процес усю сім‘ю:читають вголос, ліплять, влаштовують концерти, придумують казки, співають хором,отримують більше шансів для розвитку повноцінного спілкування. В сімейних виступах діти отримують досвід соціального спілкування.

Спільна сімейна творчість допомагає вирішити багато завдань: створює у дітей емоційний радісний настрій, установлює контакт між дітьми та дорослими, поглиблює емоційний відгук, виховує естетичний смак.

Отже , метою загальної музичної освіти повинно бути виховання вміння музикування для себе. Домашнє або спільне музикування не замінять інші форми. Виконання високих зразків класичної та сучасної музики – це не просто музикування, і навіть не розвага. Це форма спілкування, що створює особливі духовні зв‘язки між людьми, що закріплює естетичні і моральні критерії та принципи.

Аналіз тенденцій у сучасному навчанні грі на фортепіано показує, що музикування є могутнім засобом впливу на розвиток особистості. Музикування у колі сім‘ї володіє великим розвиваючим потенціалом усього комплексу здібностей учнів: музичного слуху, ритму, пам‘яті. В наслідок чого розширюється світогляд, інтелект музиканта, виховується і формується художній смак, розуміння стилю, форми та змісту твору,що виконується.

Таким чином, розглянуті в даній роботі умови і фактори організації музичного виховання дітей в сім‘ї як головного джерела гуманістичного зв‘язку батьків, педагогів та дітей. На ефективність організації сімейних занять впливають підбір доступного матеріалу, близького інтересам дитини, формуючи її музичні потреби. Матеріали роботи можуть бути використані як теоретична допомога в організації домашнього музикування та музичного ви ховання в сім‘ї. Питання вибору професії музиканта, як правило вирішується в юності.

А в дитинстві, незалежно від майбутнього вибору професії, метою навчання повинно стати домашнє музикування. До того найкращий засіб від зняття стресів, відволікання від душевних проблем - це домашнє музикування у колі рідних та близьких. Подібний підхід до навчання дозволяє синтезувати різнобічні форми і методи комунікативної діяльності дітей та їх батьків, що дозволить біль ш ефективно виховувати культуру спілкування, пізнання, потреби у змістовному дозвіллі та організації творчої діяльності, формуванні певних рис характеру, засвоєнні навичок спілкування та соціального досвіду. Сім‘я повинна бути першою ланкою музичного виховання, залучення дитини до світу музики.

Використана література.

1. Баренбойм Л.А. Шлях до музикування. - Л.: «радянський композитор», 1979. – 272 с.
2. Латишев О. Л. Педагогічні проблеми сімейного музичного виховання дітей: дис. канд. пед. наук / О. Л. Латишев. – Калуга, 2002. – 158 с.
3. Матвеєва Л. Роль сім‘ї в організації процесу музичної освіти дитини / Л. Матвеєва // Мистецтво та освіта . – 2002. – № 4. – С. 40–45.
4.  
5. Фейгін М. Індивідуальність учня та мистецтво педагога – М.: Музика, 1985.
6. Ципін Г. М. Розвиток учня – музиканта в процесі навчання гри на фортепіано.. – М.: МГПІ, 1975. - 107 с.
7. Юдовіна -Гальперіна Т. Б. За роялем без сліз, або я – дитячий педагог. – СПб.: «Союз художників», 2002. – 240с.
8. Гуманістичні орієнтири мистецької освіти: Матеріали ІІІ Міжнар . наук .- практ. конф., 22-24 квіт. 2009 р., Київ / Ред. О.П. Щолокова. – К., 2009. – 256 с. – (Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. – Сер. 14. Теорія і методика мист. освіти; Вип. 7 (12)).
9. Проблеми мистецької освіти: Типологічні критерії та науково – методична розробка. Інститут культурології Академії мистецтв України; авт. кол.: О.І. Безгін (кер. авт. колективу), Г.Є. Бернадська, І.С. Кочарян, О.І. Дацко, О.Ю. Успенська. – К.: СПД Голосуй, 2008. – 400 с.