Боротьба ОУН „УПА" у 40-х - на початку 50-х років

Мета: поглибити, конкретизувати ц узагальнити знання про діяльність ОУН „УПА", дати оцінку діяльності ОУН „УПА"; розвивати вміння збирати і аналізувати інформацію з різних джерел, систематизувати знання, готувати аргументовану відповідь, вести дискусію з даної проблеми на основі набутих знань з історії; сприяти розвитку історичної свідомості учнів, критичному осмисленню історичних подій; виховувати учнів в дусі патріотизму, толерантності, утвердженню ідеалів демократії; виховувати в учнів активну громадянську позицію.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

Форма уроку: диспут (обговорення висунутої проблеми).

Очікувані результати: у процесі уроку учені мають закріпити й розвинути здобуті знання, уміння й навички: точно визначити загальне й відмінне; складати портреті лідерів-політиків та лідерів-людей; аргументовано захищати свою точку зору, свою позицію; разом з учителем аналізувати події та явища; формувати й відстоювати власне ставлення до вивчених подій, явищ та діяльності історичних персоналій; зіставляти свою точку зору з точкою зору інших; персоніфікувати події.

Наочність: фотознімки бабусь, дідусів, прабабусь та прадідусів учнів класу (прикріплені до карти України); ксерокопії фото- і публіцистичних матеріалів періодичної преси епохи; портрети лідерів-політиків та лідерів-людей.

Основні поняття:

ОУН - організація українських націоналістів - український політичний рух, що ставив собі за мету встановлення незалежної української держави.

Буржуазні націоналісти - традиційний ярлик комуністичної системи, що стосувався тих, хто виступав за збереження національної мови, культури, звичаїв, історичних традицій рідного народу.

УПА - утворена у 1942 р. як партизанська армія для боротьби з німецькими окупантами та більшовиками.

Репресії - незаконні осудження, масові розстріли і звинувачення населення.

Рух опору - антифашистський патріотичний рух народних мас під час війни 1939-1945 рр., що розгорнувся на окупованих територіях.

Депортація - вигнання, висилка окремих осіб чи цілих народів.

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Учора - це наша історія. Ми майже не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Сьогодні, коли ми будуємо на рідній землі свою незалежну державу, ми повинні розібратися з нашою історією, з життям наших бабусь й дідусів, прабабусь і прадідусів, які в лихоліття війни бились і вмирали заради ідеї. Якої саме ідеї? Чи праві вони були? Сьогодні на уроці ми спробуємо в цьому розібратися. Отже, наша тема: „Боротьба ОУН „УПА" у 40-х - на початку 50-х років". Завдання класу: по ходу уроку записати основні тези деяких виступів, що вам сподобаються, та висновки уроку.

Метод „Інтелектуальна хвиля" - метод сплеску розумової активності старшокласників на уроці

Загальна картина вивчаємого часу. 1939-1953 роки (14 років) на західноукраїнських землях.

Це були роки (замальовка 1):

• Другої світової війни;
• Великої Вітчизняної війни;
• величезної мужності та героїзму людей;
• партизанського руху;
• підпілля;
• прорахунків сталінського керівництва у війні;
• сталінського тоталітаризму. Що це таке?
• введення радянських військ на території Західної України згідно з таємним протоколом про сфери впливу ж СРСР - Німеччиною;
• мрій західних українців щодо кращого життя;
• тотального контролю над населенням. Тотального, це якого? (Контроль партії над всіма сферами життя - економіки політики, ідеології.);
• націоналізація на західноукраїнських землях;
• колективізація;
• це роки масових депортацій. Що таке депортація?
• розвитку безкоштовної освіти;
• відкриття українських шкіл;
• розвитку безкоштовного медичного обслуговування;
• недовіри до місцевих кадрів;
• це роки колабораціонізму;
• повоєнної героїчної відбудови;
• боротьби ОУН „УПА" проти радянської влади на західноукраїнських землях.

Учитель. Гаразд. А тепер називаємо видатних особистостей цього часу:

• Сталін;
• Жуков;
• Бандера;
• Маліновський;
• Ватутін;
• Рибалко;
• Шухевич;
• Олена Теліга;
• Олег Ольжич та інші.

Кому з них чого бракувало? Сталіну бракувало...

Учні.

• освіти;
• доброти;
• далекоглядності;
• відчуття реальності;
• друзів;
• сім'ї;
• інтелектуального оточення;
• сміливого оточення;
• інтелігентності.

С. Бандері бракувало...

Учні.

• відданих соратників;
• везіння;
• відчуття реальності;
• вдачі;
• вміння йти на поступки.

А в кого й чого було з надлишком? У Сталіна...

Учні.

• грубості;
• жорстокості;
• підлабузників;
• культу;
• недовіри;
• обережності;
• тоталітаризму;
• догматизму;
• самовпевненості;
• безпринципності;
• холодного розрахунку;
• манія переслідування.

А У С. Бандери?

Учні.

• бажання мати незалежну Україну;
• віри в себе;
• оптимізму;
• рішучості;
• довіри.

А тепер давайте додамо останні штрихи й окреслимо портрети цих лідерів.

Портрет Сталіна

Недостатньо освічений (духовне училище та семінарія), наполегливий, впевнений в собі, дуже обережний (ніколи не літав літаком), всюди бачив ворогів, дуже грубий, жорстокий, не довіряв людям (мав декілька броньованих автомобілів (7-9)), у нього була манія переслідування - розвивалася хвороба - паранойя, деспотизм над оточенням. Справжній диктатор, який встановив тоталітарний режим в країні.

Портрет С. Бандери

Виріс в сім'ї священика, де панувала атмосфера українського патріотизму і національно-культурних традицій, навчався на агрономічному факультеті Львівської вищої політехнічної школи. Після створення ОУН відразу ж вступив до неї, а в 1933 році його призначили крайовим провідником ОУН (тобто керівником ОУН на території Західної України). С. Бандера дійшов висновку, що вибороти незалежну України мирними способами неможливо, бо жодна імперія добровільно не захоче повернути українські землі українському народу. Тому необхідно покладатися лише на військову силу. Він почав створювати партизанські загони ОУН для боротьби проти чужинців. Разом з німцями він увійшов у Львів і 30 червня 1941 р. ним було проголошено Акт відновлення української держави.

Ми знаємо, що фашистам це не сподобалось і 5 липня 1941 р. вони заарештували С. Бандеру. Його вивезли до Берліна, а потім кинули до концтабору Заксенхаузен, де він перебував аж до грудня 1944 р.

По закінченні війни він - голова проводу ОУН із центром у Німеччині. С. Бандера - автор багатьох праць із питань політики та ідеології.

15 жовтня 1959 р. по вказівці Кремля його було вбито у Мюнхені Богданом Сташинським. Про цей тяжкий злочин дізнався увесь світ. Отже, С. Бандера був символом боротьби за вільну й незалежну Україну. Раніше, в Радянському Союзі, про Бандеру писали тільки негативне, а зараз існує інший підхід до тих подій.

А я хочу сказати від імені Олеги Теліги, вона мені дуже сподобалась.

Я, Олега Теліга, дочка відомого інженера-гідротехніка, професора Івана Шовгенева, народилася в 1907 р. у Петербурзі. Коли спалахнула ? революція, наша родина переїхала до Києва. Я навчалася в трудовій школі. Рятуючись від кривавої, посланої Ленинім у Київ „муравйовщини", батько емігрує до Чехословаччини. Зашморг „червоного терору" загрожує й мені. каральні органи все настирливіше „навішують" на мене відповідальність за батька-націоналіста.

Оскільки більшовицька влада законної візи на виїзд не дала, ми з матір'ю у 1923 р. біля Кам'янця-Подільського перейшли кордон нелегальна.

Пережите у Києві, побачене в Чехії залишило глибокий слід у моєму серці: скрізь відверта неповага до рідного народу, його мови, історії, культури. Я в однаковій мірі ненавиділа як сталінізм, так і гітлеризм, хоча радянські засоби масової інформації весь час зводили наклепи про мою „співпрацю" з Третім рейхом.

У складі похідних груп ОУН, очолюваних Олегом Ольжичем, у вересні 1941 р. я нелегально прибула до Києва, щоб гуртувати навколо себе патріотів, чинити опір фашистським окупантам. Редагувала тижневик „Літаври", співпрацювала у газеті „Українське слово", друкувала антигітлерівська статті. Моє гасло: „Не треба слів! Хай буде тільки діло!", яким і розпочинається вірш „Сучасникам", а закінчується підсумовуючою строфою:

„Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, - я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог".

Замальовка 2

Рух опору в Україні під час великої Вітчизняної війни і після. Метод „Мозковий штурм".

1. Що таке Рух опору? (Він крив у собі радянське підпілля і партизанський рух.)
2. Що характерно для антифашистського руху опору в Україні? (Український самостійницький підпільний та партизанський рух - оунівський.)
3. Що ми знаємо про ОУН? (1929 р., Відень.)
4. Мета її створення? (Незалежна самостійна українська держава.)
5. Хто був першим керівником ОУН? (Є. Коновалець.)
6. Яка основна форма боротьби ви користувалася оунівцями до Другої світової війни? (Терор.)
7. Що таке терор?
8. Чому вони вдалися до терору? (Щоб привернути увагу світової та української громадськості до українського питання.)
9. Якою є подальша доля Є. Коновальця? (Його вбито чекістом Судоплатовим у травні 1938 р.)
10. Які керівники з'явилися у ОУН після смерті Є. Коновальця? (Мельник - старше покоління і С. Бандера - молодше покоління.)
11. Що сталося з ОУН напередодні Другої світової війни? (Розкол на дві організації ОУН(б) і ОУН(м). ОУН(б) пішла на співробітництво з Німеччиною. Вони намагалися використати напад Німеччини на СРСР для захоплення влади В Україні.)
12. Що таке колабораціонізм?
13. Приведіть ще приклади колабораціонізму.

Міні-дискусія.

1. Чи можна називати людей, що йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною, зрадниками?
2. Чому?

Так...

Ні...

Дивіться, що спонукало людей йти на службу до окупантів:

• страх за своє життя і життя близьких;
• кар'єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя;
• вплив нацистської пропаганди, яка підкреслювала негативне відношення сталінського керівництва до радянських військовополонених і цивільного населення, що залишилося на окупованій території;
• прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України, бажання помститися радянській владі за всі кривди, що їм вона завдала (репресії, розкуркулення тощо);
• ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології.

3. Чи можна називати зрадниками бійців дивізії СС „Галичина", їх командирів?
4. Яка подія відбулася 30 червня 1941 р. у Львові?
5. Ваше ставлення до цих подій?
6. Інша думка є? Слухаємо.
7. Хто підтримує, а хто ні?

Зрозуміло.

Отже, однозначної відповіді ми дати не можемо. Думки розділилися. І ви маєте право на особисту точку зору, яку я маю прийняти.

8. Коли створено УПА? (1942 р., 14 жовтня.)
9. Навіщо? (Щоб збройним шляхом боротися за незалежність України.)
10. Хто керував УПА? (Р. Шухевич.)
11. Що ми про нього знаємо?
12. Методи боротьби УПА:

а) антирадянська боротьба та саботаж;

б) перешкоджали депортаціям, колективізації;

в) замахи на офіцерів НКВС, партизанських активістів і тих, хто підозрювався у співпраці з радянською владою.

Які приклади знаємо? (Убивство М. Кузнєцова, смертельне поранення генерала Ватутіна.)

Учитель. Трошки ознайомилися з історією ОУН „УПА". А тепер давайте подискутуємо на тему: „Бандерівщина - бандитизм чи народний рух" (це назва однієї з газетних статей).

З'ясуємо деякі питання:

1. Як населення Західної України зустрічало Червону Армію у 1939 році?

2. Чому його ставлення до радянської влади змінилося? (Із-за радянізації, колективізації, недовіри до української інтелігенції, масових репресій, які охопили від 10 до 20 % західних областей, тоді були заарештовані син Івана Франка, Тарас Франко та інші.)

- Я думаю, що це й було причиною того, що націоналізм почало сприймати населення західних областей як альтернативи існуючому радянському режиму. Тобто всі незадоволені радянською владою почали об'єднуватись з розгорнувшими тут діяльність оунівцями.

- А я читав, що іноді бандерівці та радянські партизани домовлялися між собою про ненапад, наприклад, це відбувалося між націоналістами і партизанськими загонами С. Ковпака і Медведєва.

- Я переглядав газети в бібліотеці і у „Вечірньому Києві" за 1990 рік знайшов цікаву статтю і зробив з неї виписки. Можна зачитаю (тільки російською мовою)?

- Так.

- Але ми знаємо, що жорстокість у тій війні була з обох сторін, націоналісти вбивали, розстрілювали людей ні в чому не винних тільки за те, що вони приїхали працювати в Західну Україну зі Східної території (це інженери, учителі музики). За що їх треба було вбивати? Це справедливо?

- Справедливо, бо оунівці вбивали всіх, хто співробітничав з радянською владою, а як же інакше?

- Інакше..., життя людини, ми знаємо, найцінніше, що є на землі, а тут людей вбивали взагалі нізащо. Це ненормально. А скільки вони погубили вояків Радянської Армії, які виганяли фашистів з території Західної України. Якщо б не мужність і героїзм простих воїнів, німці б, може, панували не тільки в Україні, а й у всьому світі. Тому, я вважаю, що оунівці вели себе як бандити.

- А я не згодна з тобою, жорстокістю оунівці відповідали на жорстокість органів НКВС. Послухайте, що записав у своєму щоденнику у 1945 р. О. Довженко, він це почув у розмові з одним з учасників боротьби в Західній Україні. Довженко пише (російською мовою):

«Одного националиста я повесил вниз головой и жег на медленном огне, вырезал из него куски мяса..., а он, гадюка, так и умер, крича «Славься, Украина!» Сколько я их перемучил...»

Учитель. Слід додати, що в даному випадку ми маємо справу з жорстокістю окремих людей чи нелюдей, але ми знаємо про депортацію людей з Західної України на державному рівні.

- Що ми про це знаємо?

На державному рівні проводилась депортація населення. Що підтримувало УПА. На Схід було виселено 200 тис. співучасників бандерівських угрупувань. А всього, враховуючи „розкуркулення" у 1945-1950-х роках було депортовано близько 500 тис. західних українців (це 65906 родин).

Слово Пам'яті.

Пам'ять (виступ учениці).

Переходимо до нашого часу.

Що відбулося 14 жовтня 2007 року у річницю створення УПА у Львові та Києві?

В Києві воїни УПА пройшли Хрещатиком, а у Львові колишні воїни УПА 14.10.2007 р. зібралися перед ратушею з вимогою визнати їхній рух національно-визвольним і надати їм статус ветеранів війни. Один з воїнів УПА казав: „Хочу дочекатися такого рішення, бо я чотири роки був у лісах, вісім років відсидів у концтаборі. А мені вже 80 років. Скоро помру. І хочу дочекатися такого рішення офіційно".

Яка ваша думка, дочекається свого цей чоловік чи ні?

Важко сказати: може тоді, коли всі воїни УПА і ветерани Великої Вітчизняної війни помруть. Їх залишились одиниці.

Але наш президент В. Ющенко налаштований на примирення обох воюючих сторін. І я думаю, Верховна Рада прийме відповідне рішення.

Робимо підсумки.

Які? Хто може?

Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни увібрав боротьбу як проти гітлерівської окупації, так і за відновлення української держави. І радянський, і націоналістичний партизанський та підпільний рухи наближали час перемоги. Але, на жаль, вони залишалися на різних політичних позиціях, тому радянські війська, партизани й УПА перебували в стані відкритої війни, що послабувало Рух Опору.

Отже, до якого висновку ми дійдемо в нашій дискусії: „Бандерівщина - бандитизм чи народний рух?"

Однозначної відповіді ми дати не зможемо, якщо наша історія за 64 роки (спочатку війни) не дала конкретної відповіді. Але наша більшість схиляється до того, що це національно-визвольний рух. Будемо сподіватися, що в найближчий час це питання буде вирішено.

Як ви вважаєте, корисним для вас є цей диспут чи не дуже?

Оцінювання: залежно від активності і аргументованості виступів.

Домашнє завдання: написати творчу роботу на тему: „Якою була б доля України, якби ОУН в 50-х роках перемогла у боротьбі з органами НКВС СРСР?".

Автор: Г. Глухова