Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір
Тема: Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір.
Очікувані результати
Що треба знати:
- Події Визвольної війни 1648-1649 рр.;
- Сутність проголошеної Б.Хмельницьким на початку 1649 року п
Що треба вміти:
- Формувати навички роботи з документами, матеріалами підручника, історичною картою;
- Розвивати вміння формувати власну думку на події Національно-визвольної війни;
- Розвивати вміння вести дискусію, обмінюватися думками.
Події і дати:
1648 р.- Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя;
1649 р.- облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.
Поняття і терміни: селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, самостійність.
Історичні діячі: М.Кривоніс, М.Гладкий, І.Гиря, І.Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А.Кисіль.
Тип уроку: аналіз (обговорення ) результів дослідження.
Метод: дослідницька робота, групова робота, історичний диктант, гра „Ерудит-лото".
Додаткова література: Полянська - Василенко Н. Історія України .- К.: Либідь, 1995.- С.16-19; Субтельний О. Історія України. Історія України .- К.: Либідь, 1996.- С.89-94; Бойко І. Історія України .- К.: Ґенеза, 2000.- С. 114-117.
Обладнання: Карта України, документи, контурні карти, схеми битв, атласи.
Структура уроку:
І. Вступна частина. Організаційний момент.
ІІ. Планування досліджень. Визначення теми, мотивація навчальної діяльності.
- Наростання всенародної боротьби проти польських загарбників після перших перемог Б.Хмельницького.
- Битва під Пилявцями.
- Похід гетьмана Хмельницького на західноукраїнські землі.
- Вступ українських військ до Києва. Переговори з Польщею.
- Збаразько - Зборівська кампанія. Укладення Зборівського договору.
ІІІ. Активізація опорних знань учнів. Проведення історичного диктанту або гри „Ерудит - лото".
Учням пропонуються запитання і оцінюються в бальній системі і в кінці уроку виставляються в журнал.
- Яке соціально-економічне становище склалося на Україні наприкінці ХУІ- на поч. ХУІІ ст.? (2).
- Охарактеризувати політичне становище в Україні в 40-х рр. ХУІІ ст. (2).
- Назвати причини, характер, рушійні сили національно-визвольної боротьби 1648-1657 рр. (3).
- В якому році відбулося повстання на Січі? (1).
- Коли Б.Хмельницького обрали гетьманом України? (1).
- Чому, на вашу думку, Україні був потрібен союз із Туреччиною і Кримським ханством? (2).
- Коли відбулася битва під Жовтими Водами? (1).
- Назвіть причини перемоги козацьких військ під Жовтими Водами (2).
- Коли відбулася битва під Корсунем? (1).
- Назвіть причини перемоги козацьких військ під Корсунем (2).
- Дайте коротку історичну характеристику гетьмана Б.Хмельницького. (3).
ІУ. Представлення досліджень.
І-ий учасник досліджень.
Перші козацькі перемоги стали гаслом до народного повстання, що охопило всю Наддніпрянщину, від Лубенщини до Поділля.
Показує на карті території охоплені повстанням.
Прихована здавна ненависть до шляхти вибухнула з новою силою. За кілька місяців з України було вигнано майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї. Всюди появилися народні ватажки - з старих вояків, з дрібної шляхти, навіть з духовенства, що створювали свої загони. На Чернігівщині відзначився шляхтич Петро Головацький, на Уманщині повстання очолив Ганжа, у Брацлавщині - Трифон з Бернаді. Та найбільшої слави здобув полковник Максим Кривоніс, що проявив себе вмілим ватажком селянських загонів.
Народний рух дуже зміцнив сили повсталих. І тут Хмельницький проявив свої організаторські здібності, створивши з розрізнених повсталих загонів дисципліновану, добре озброєну армію. Ядро її складали 16 випробованих у боях козацьких полків, на чолі яких стояли вибрані, перевірені самим гетьманом полковники. Серед них були:
- колишні реєстрові полковники Бурлій, Вешняк, Гиря, Джамалій, Нестеренко, Топига;
- обдаровані й талановиті предстаники української знаті Богун, Теодорович, Гоголь, Нечай, Морозенко, Кричевський; міщани - Небаба, Гладкий, Золотаренко і багато досвідчених представників народних низів. Таким чином, під кінець літа 1648 року українські сили налічували від 80 до 100 тис. чоловік, з яких регулярне козацьке військо складало 40 тисяч.
Поляки теж не гаяли марно часу. На різанину вони відповідали різаниною.Найбільше тут відзначився найбагатший землевласник Волині князь Ярема Вишневецький, що мобілізує у своїх володіннях добре вишколене 6 тисячне військо і починає наступати з ним на захід, залишаючи після себе „гори" трупів.Крім того у Речі Посполитій теж у негайному порядку почали стягувати війська. У вересні 1648 року польські війська зібралися біля м.Львова і звідси вирушили назустріч козацьким військам.
Робота з картою
За різним даними чисельність польського війська коливалися від 40 до 100тис.чол., 100 гармат і обоз із 100 тисячами возів і 100 тис. гармат.
Серед більшості поляків панував піднесений настрій. „Таку сволоту, ми розженемо канчуками, нема для чого витрачати кулі",- говорили поляки... Польський табір був розташований біля невеликої річки Пилявці , що на Поділлі.
Описувачі цих подій розповідали, що польська армія вже наперед святкувала перемогу.
На чолі його стояли три магнати: закоханий у розкоші Домінік-Владислав Заславський, Миколай Остророг, знавець багатьох мов та 19 - річний Олександр Конецпольський - молодий і недосвідчений магнат. Б.Хмельницький назвав цю трійцю:
„Перина, дитина й латина".
І знову, у третій битві поляки допустилися помилки, вони не захотілися об'єднати війська.
Робота з картою
Хмельницький повів своє військо назустріч полякам з Маслового Ставу через Паволоч, Хмільник і зупинився Пилявцями над Іквою, де збудував укріплений табір.
Повстанців було близько 80 тис.осіб і 4 тис. татар.
Перед битвою Хмельницький здійснює дві операції, щоб викликати паніку серед поляків, - він засилає в табір поляків передягнутого в одяг священика - козака, який говорить, що на допомогу козакам прибуло 40 тис. татарське військо; і, друге - наказує козакам вивернути кожухи і вигукувати „Аллах!". Його план вдався - у польському війську почалася паніка.
Для наступу польське військо розділилося на три частини.
11 вересня 1648 року поляків атакувала татарська кіннота. Польські війська, які кинулися в наступ були розбиті 2 флангами з засідки - Б.Хмельницького і М. Кривоноса.
Вирішальна битва відбулася 13 вересня, коли до Хмельницького долучилася 4 тисячна татарська кіннота. Вранці 13 вересня українські полки пішли в наступ на центр польського війська. Польська кіннота без команди розпочала безладний бій і польська була розпорошена. Козаки розгромили Мазовецький і Сандомирські полки, татари розгромили розрізнені полки польської кавалерії.
Учні працюють з картою.
ІІ-ий учасник досліджень.
Польська армія відійшла до свого табору. На військовій раді було прийнято рішення про відступ. Уночі по табору пройшла чутка, що головнокомандуючі втекли, що призвело до паніки у польському війську... Козацька армія і татари почали переслідувати втікачів.
Після перемоги під Пилявцями українсько-татарське військо вирушило на Львів, куди тікала шляхта із зайнятих козаками районів.
Волинь, Галичину, Холмщину охопив вогонь повстання. Селяни приєднувалися до армії козаків і громили місцеву шляхту. На Покутті зібралося ціле військо селян-повстанців, чисельністю до 15 тис. чол. Але Хмельницький мало використовував народний рух.
Він не збирався включати західноукраїнські землі в сферу своїх інтересів і похід до Галичини мав не статегічну мету, а скоріше політичну - добитися миру з Польщею, а для цього потрібно було продемонструвати свою військову силу.
На початку жовтня українсько-турецьке військо пішло на Львів. У Хмельницького було достатньо війська аби здобути місто, тим більше, що 5 жовтня козаки Максима Кривоноса здобули Високий замок. Але гетьман, не бажаючи віддавати Львів на пограбуванння татарам, обмежився викупом (16 тис. дукатів готівкою).
Несподівано 11 жовтня помирає польський король Владислава ІУ і Богдан Хмельницький взяв активну участь у виборах нового короля Яна - Казимира. Гетьман ще не позбувся ілюзій, що сильна королівська влада зможе вирішити українські проблеми.
ІІІ- й учасник досліджень
8 серпня 1649 року укладено не вигідний для України Зборівський мирний договір, який згодом мав бути затверджений польським сеймом.
Обговорення умов Зборівського договору.
Підписаний з поляками мирний договір не відповідав реальній розстановці сил у Національно-визвольній війні. Український народ не прийняв Зборівського миру і відповів на нього новими повстаннями.
Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.
ІV- учасник досліджень.
1648 рік, рік революційних змін в Україні завершився урочистим в'їздом гетьмана до Києва, старої української столиці. Народ захоплено вітав його, як „другого Мойсея, що визволив український нарід із лядської неволі". Саме напевно там стався перелом у поглядах гетьмана. Хмельницький усвідомив, що він став вождем цілої української нації, а не лише козацтва і що в нього попереду лише один шлях - утворення Української держави. Все це змушувало гетьмана вести обережну і помірковану політику, шукати нових союзників.
У лютому 1649 року в Переяславі розпочалися українсько-польські переговори. Польський уряд робить спроби зупинити процес утворення самостійної Української держави, надавши українцям певну автономію у складі Речі Посполитої.
Королівські посланці привезли Б.Хмельницькому багаті дарунки та гетьманські клейноди. Ці переговори велися в гострих суперечках...
Готуючись до нової неминучої війни з поляками на початку 1649 року Хмельницький хоче забезпечити себе рівними політичними союзами. Значна ставка тут робиться на союз з Росією в силу національної спорідненості, єдиного віросповідування і спільних історичних коренів. Ще в червні 1648 року гетьман звернувся до російського уряду з пропозицією надати допомогу у війні з Польщею.
Хмельницький відрядив посольство до Москви в перших числах березня 1649 року. Цар Олексій прихильно приймає послів гетьмана, але не приймає однозначного рішення, боячись посваритися з Польщею. Він посилається на важке економічне становище і те, що Росія не готова до відкритої боротьби з Польщею. Проте Москва не відмовляється сприяти Україні господарською допомогою.
В цей же самий час він підписує договори з Семигороддям, розпочав переговори з литовським гетьманом Янушем Радзивіллом, укріплює подальший союз з кримськими татарами.
V- й учень дослідник.
На початку літа 1649 року війна спалахнула з новою силою. Польські війська зосередилися в трьох місцях: одна стала на кордоні Галичини і Волині, друга під проводом самого короля, йшла їм на допомогу, а з півночі готувалася до наступу литовська армія Радзивілла.
Б.Хмельницький провів велику мобілізацію в Україні, яка відбувалася в умовах небаченого народного піднесення і влітку атакував польські війська в Галичині та змусив їх відступити до Збаража. Кілька разів козаки йшли на штурм міста, завдавши великих втрат шляхті, але так і не змогли оволодіти фортецею, обороною якої керували князь Я.Вишневецький. У битві загинули полковник Н.Морозенко, були поранені К.Бурляй та І.Богун.
Тоді козаки взяли місто в облогу, що спричинило страшний голод. Проте шляхті вдалося надіслати послання до короля, у якому вони просили допомоги.
Перед походом на Збараж частину своїх військ Богдан Хмельницький вислав на Білу Русь проти литовської армії Яна Радзивілла. Проте козацькі війська під проводом М.Кричевського зазнали поразки під Лоєвом, а сам керівник помер від отриманих ран.
Не чекаючи нападу козаків, 5 серпня польські війська почали переправлятися через р. Стрипу. Коли половина шляхти була на іншому березі козаки і татари пішли в атаку й усіх знищили. Зважаючи на обставини король із залишками війська був вимушений стати укріпленим табором під Зборовом. Утримати місто поляки не змогли, козаки і татари почали штурм, повстанські артилеристи безперервно обстрілювали табір. Польське військо на чолі з королем було оточене козаками. Тоді польський король вступає в таємний зговір з татрами, яким була невигідна перемога жодної з сторін. Під загрозою переходу татар на бік Польщі Хмельницький змушений був розпочати переговори з Яном - Казимиром.
Як вмілий і розумний стратег і командувач Хмельницький непомітно підходить до королівської армії під Зборовом, знищує частину її під час переправи через Стрипу, а вранці 15 серпня нападає на польське військо з двох боків. Поляки зазнають значних втрат і нашвидко отаборилися. 16 серпня бій відновився, козаки прорвалися у польський табір, і польські полководці вже почали думати про капітуляцію. Та канцлер Оссолінський зумів розпочати переговори з ханом Іслам-Гіреєм і схилив його до миру. Зрада хана змусила гетьмана почати переговори з королем.
VІ-ий учень дослідник
8 серпня 1649 року було підписано Зборівську угоду, за якою 40 тисяч козацького війська мало перебувати на території Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.Ці землі переходили виключно під правління гетьмана і його адміністрації. На цю територію не мали права заходити коронні війська, єзуїти та євреї. Київський митрополит отримував місце в сенаті. Проголошувалась амністія для всіх учасників повстання.В Києві заборонялося відкривати свої школи. Затвердити умови миру мав наступний сейм.
Цей договір багато в чому не влаштовував Б.Хмельницького, а саме: обмеження фактично завойованої ним території, повернення польської адміністрації. Не влаштовував цей договір і польську знать, оскільки військо Б.Хмельницького залишалося грізною силою і тепер офіційно представляло владу в Україні. Та найбільше не влаштовував український народ, що фактично знов повертався в ярмо до їх панів. Все це розумів і сам Б.Хмельницький і тому дивився на Зборівську угоду як на тимчасове явище.
Обговорення умов Зборівського мирного договору.
Заключна частина уроку.
Учні шляхом проведення гри „Мікрофон"( оцінювання відповідей в балах).
- Чому Б.Хмельницький почав переговори з Московією? (2).
- З ким ще Б.Хмельницький проводив переговори? (1)
- Дайте розстановку польських і козацьких військ на весні 1649 року? (2).
- Коли відбулася битва під Зборовом? (1).
- Які основні положення Зборівської мирної угоди? (2)
- Дайте свою оцінку подій 1648-1649 рр.(3).
Загальні підсумки та оцінювання результатів уроку.
Домашнє завдання.
Кожна група учнів одержує картки з завданнями по вивченню нової теми.
Скласти твір-роздуми „Чи стала би Україна незалежною козацькою державою, якби не вступила в переговори з Москвою? "( для обдарованих дітей).
Джерела 1.
Документ „Легенда про облогу Львова"
„Найзавзятішими захисниками міста були ченці монастиря бернардинів, що розмістився поблизу оборонних мурів. Його ченці завжди першими брали зброю чи то при обороні міста, чи то під час придушення міських заворушень. Дізнавшись про контакти Б.Хмельницького з деякими ремісниками, вони наказали оголосити по всьому місту, що кожної суботи влаштовуватимуть обід для жебраків, як католицьких, так і православних.
Першої суботи до монастиря прийшло дуже багато людей. При вході до трапезної кожного попереджували, що пісний стіл приготовлений для католиків, в м'ясний -для православних. Руські люди посідали за другий стіл і почали втамовувати свій голод. Та незабаром один з бернардинів покликав одного жебрака ніби для таємного повідомлення. Невдовзі викликали ще одного, а потім іще. Жоден з них не повернувся. Коли русин виходив, чернець убивав його сокирою й кидав до в'язниці, яку й досі можна побачити у дворі монастиря бернардинів".
Документ 2 „Польський офіцер про Пилявецьку битву"
„ Як прийшов вечір, панство, регіментарі й полковники з'їхалися тихцем і, ховаючись у темній ночі, щодуху стали втікати. І покинули корогви, знаки, гармати, табори й вози численні, які треба рахувати багато разів по сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема старшини, покидало на землю зброю, панцирі, списи, і все пішло врозтіч, видавши на різню піхоту... Усі наші біжать, потомлені на всі боки, інші й пішки йдуть, ведучи за собою коні... Бо такий страх, така моторошність охопила наших, що втікали чвалом, поки коні могли, казали, що за ними татари йдуть.
...Узяв ворог табір; у ньому пребагато військових і столових речей, що їх з усієї корони понавозило найзнаменитіше панство, вибираючи на війну не так із залізом, як із сріблом і золотом. Вічний сором, незабутня втрата для поляків".
Автор: О. Тисовська